Взаємозв’язок прогнозних документів фінансової звітності

Поняття фінансового плану

Фінансовий план

Фінансовий план є результатом тривалого процесу прогнозування комерційної діяльності акціонерного товариства. Фінансовий план можна було б визначити як внутрішній нормативний документ, що визначає майбутнього економічного розвитку корпорації. Вище ми говорили про обрії фінансового планування. Відповідно до них визначаються і терміни на який складаються фінансові плани. Корпорація складає довгострокові прогнози — прогнози на 5 або на 10 років, а також короткострокові — на один фінансовий рік.

Фінансовий план великих корпорацій являє собою досить важкий том, що складається з ряду відособлених, але тісно пов’язаних між собою документів. Кожний із них відбиває спеціальний напрямок розвитку, головними з них є:

прогноз продажів;

прогнозний баланс;

прогнозний звіт про прибуток;

прогнозний звіт про зміну фінансової позиції;

прогнозний звіт про зміну в капіталі корпорації;

план зовнішнього фінансування;

бюджет капітальних вкладень;

бюджет грошових надходжень і витрат (касовий план).

Крім основних документів можуть складатися інші. Наприклад, програми пенсійного фонду або програма фундаментальних наукових досліджень. У кожному з документів будуть дані відповідні обгрунтування майбутніх витрат, визначені джерела їх фінансування, основні цілі розвитку і поставлені відповідні задачі.

Упорядкування фінансового плану дозволяє фінансовому відділу (або управлінню) передбачати деякою мірою майбутні події. Зокрема визначити фінансові потоки необхідні для економічного росту корпорації.

Усі документи плану між собою взаємозалежні.

За зовнішньою формальністю упорядкування прогнозних документів стоїть глибокий економічний зміст.

Рис. 4.4. Схема взаємозв’язку прогнозних документів фінансової звітності

У прогнозному балансі закладаються основні показники майбутньої економічної діяльності корпорації. Визначається сума активів необхідна для забезпечення приросту продажів, а також джерела їх фінансування: внутрішні і зовнішні. У прогнозному балансі повинно бути досягнуте сполучення фінансової й інвестиційної політики, необхідне для подальшого прийняття рішень. Прогноз звіту про прибуток виходить із даних прогнозного балансу, прогнозу продажів і плану підприємницької діяльності. На підставі плану підприємницької діяльності визначається відсоток витрат виробництва, реалізованих товарів у сумі продажів, що дасть можливість визначити коефіцієнт маржу прибутку. Прогнозний чистий прибуток ділиться на дивіденди і капіталізований прибуток. при упорядкуванні прогнозу про прибуток враховується як дивідендна, так і інвестиційна політика. Вищезгадані два документи фінансової звітності дозволяють скласти план зовнішнього фінансування, тобто визначити його суму і склад джерел. Розподіл приросту загальної суми зовнішнього фінансування на приріст зобов’язань і приріст капіталу визначається політикою структури капіталу, що стосується, корпорації і його ціни.

Бюджет капітальних вкладень як було визначено вище (див. розділ 8...…....) складається з ряду короткострокових і довгострокових проектів. На прогнозований фінансовий рік будуть визначені інвестиції відповідно до плану по кожному об’єкті.

Прогнозний звіт про зміну капіталу складений на підставі усіх розглянутих вище документів показує можливий приріст капіталу. Він визначається фінансовою і дивідендною політикою корпорації. Можна стверджувати, що результатом прогнозування фінансової діяльності підприємства є упорядкування прогнозного звіту про зміну фінансової позиції, що до кінця планованого року повинний поліпшитися. При поганій кон’юнктурі ринку складачі прогнозних документів повинні врахувати можливе погіршення фінансової позиції.

Особливістю фінансового планування в країнах із розвиненою ринковою економікою є багато варіантність проектів. Складається кілька прогнозних документів у залежності від прогнозу продажів при кон’юнктурі ринків, що розширюється, стабільного і нестабільного загального економічного розвитку. Тому, коли в середині роки стан ринків збуту ускладнюється, або відбувається зростання процентних ставок або посилюється інфляція, фінансові менеджери можуть швидко внести відповідні зміни.

Прогнозні фінансові документи виконують також контрольні функції. Відхилення від прийнятих планів викликає негайний розгляд причин і прийняття відповідних рішень. Сполучення планування і контролю є сильною стороною управління фінансами корпорації. Швидка інформація про відхилення від плану викликає негайну реакцію на фінансову обстановку, що змінилася. Особливо уважно вивчається навколишнє фінансове середовище, що може внести самі несподівані зміни в плани корпорації.

Дата добавления: 2014-11-06