Характерні риси розвитку культури ХХ ст

План

Модернізм як доба у культурі. Модернізм у літературі і театрі. Основні течії модерністського мистецтва.

Європейська культура ХХ ст.

1. Характерні риси розвитку культури ХХ ст.

2. Розвиток мистецтва кін ХІХ – ХХ ст. Модернізм. Постмодернізм.

Література

1. Абрамович Д.С., Чікарькова М.Ю. Світова та українська культура:

Навч. посібник – Львів, 2004. – С. 230 – 255.

2. Дещинський Л.Є. та ін. Українська та зарубіжна культура: Навч.

посібник. – Львів, 2005. – С. 206 – 248.

3. Кормич Л.І., Багацький В.В. Культурологія (історія і теорія світової культури ХХ ст.): Навч. посібник. – Х., 2003. – 304 с.

4. Лекції з історії світової та вітчизняної культури: Навч. Посібник/ За ред. проф. А. Яртися та проф. В. Мельника. – Л., 2005. – С. 275 – 296.

Культура ХХ ст. – надзвичайно багатопланова і тому одна з найскладніших для дослідження світової культури. Ні одне століття не знало таких політико-соціальних потрясінь. Двох руйнівних світових воєн, такого стрімкого науково-технічного прогресу. ХХ ст. характеризується небаченим раніше стрімким розвитком усіх напрямів людської діяльності.

Нові явища в історії ХХ ст.:

1) світові війни (І світовий досвід страшних втрат людей: І Світова війна – загинуло приблизно 1 млн. осіб, ІІ Світова війна – приблизно 40 млн.). Передчуття кризи, занепаду та катастрофи з’явилося ще в кін. ХІХ ст. (Ш. Бодлер «Сплін», О. Шпенглер «Занепад Європи», ідеї А. Шопенгауера, Ф. Ніцше). Навіщо жити в цьому світі, якщо тебе можуть вбити на війні; тема втраченого покоління (Ремарк, Хемінгуей);

2) загроза ядерної війни;

3) екологічні проблеми;

4) науково-технічний прогрес (кін. ХІХ ст. дав світу телефон, телеграф, радіо, електрику, літак, автомобіль, конвеєрну систему виробництва; ХХ ст. – телевізор, комп’ютер, космічний корабель та ін.);

5) розвиток загальної освіти;

6) сексуальна революція; зміна зовнішності людини;

7) існування тоталітарних держав (комунізм, фашизм: «Хто не з нами, той проти нас»).

Філософські ідеї, які вплинули на розвиток культури ХХ ст.:

1) песимізм А. Шопенгауера (в світі хаос, абсурд);

2) філософія Ф. Ніцше (1844 – 1900) («Бог помер, лишилася тільки людина», ідея надлюдини – витоки фашизму; треба жити інстинктом і розумом);

3) погляди на безнадійне, приречене майбутнє Європи О. Шпенглера (1880 – 1936) («Занепад Європи»; цивілізація – остання фаза будь-якої культури);

4) погляди на глибоку кризу культури російських вчених М. Бердяєва (1974 – 1948), П. Сорокіна (1889 – 1968);

5) психоаналіз З.Фройда (1856 – 1940) та К. Юнга (ідея підсвідомого, психози, страхи, комплекси, пансексуалізм, лібідо, сублімація);

6) філософія екзистенціалізму (ідея самотності, страху, абсурдності буття): С. К’єркегор (1818 – 1855), К. Ясперс (1883 – 1969), М. Хайдеггер (1889 – 1976);

7) погляди іспанського філософа Хосе Ортеги -і-Гассета («Бунт мас»: ідея протистояння елітарної та масової культур).

Відбувся розподіл культури на елітарну (високу) і масову. «Масова культура» це задоволення культурних потреб засобами масової інформації (вплив технічного прогресу, збільшення кількості вільного часу). Саме поняття виникло у США, а в 50-х рр. було занесене до Європи. Розповсюджувачі масової культури: телебачення, радіо, Інтернет, кіно, реклама (формує світосприйняття), шоу-бізнес, преса, телефон та ін. Людина потребує відпочинку щодня, і такою розвагою стала масова культура: не треба замислюватися, напружуватися, аналізувати фільм, телесеріал, пресу, книгу (прочитав і забув) – могутня індустрія розваг. Масова культура – це культура для неосвічених. Характерна риса – комерційний характер. Культура стає предметом продажу, який повинен приносити прибуток. Найбільш прибутковими є твори мистецтва, розраховані на споживачів із невибагливим смаком, приваблива яскравість «обгортки». Масова культура орієнтується не на реалістичні образи, а на штучно створені стереотипи, іміджі (образи), світ мрій і фантазій (Бетмен, Людина-Павук, Кінг-Конг, Джеймс Бонд, численні детективи, телесеріали: дивишся початок, і знаєш чим закінчіться – шаблонність). Мета масової культури – сформувати особливий тип пасивної, байдужої людини. Вона легко піддається маніпулюванню.

Дата добавления: 2014-11-09