Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Напрямки і методика фінансового аналізу




Фінансовий аналіз виконується головним чином на доперевірочному етапі податкового аудиту, хоча останнім часом в податкових аудиторів вимагається наведення основних фінансових показників в акті про перевірку. Головна мета його застосування полягає не в доведенні окремих податкових порушень, а в розширенні знань податківця про підприємство чи галузь і отриманні матеріалу для верифікації тих чи інших тверджень керівництва підприємства. На завершальному етапі податкового аудиту фінансовий аналіз допомагає зробити висновок про спроможність підприємства розрахуватися по донарахованих сумах, доцільність надання відстрочки чи розстрочки податкового боргу, ймовірність банкрутства і т.ін.

Для реалізації цієї мети необхідно виконати такі аналітичні завдання:

1. Визначити загальні особливості фінансового стану галузі платника податків на фоні інших галузей і підприємства-платника податків на фоні галузі. Зробити висновки щодо основних фінансових проблем і їх впливу на бухгалтерський і податковий облік підприємства.

2. Виділити у складі галузі кілька груп підприємств за обсягом реалізації, продуктивністю праці, чисельністю працівників чи іншими показниками масштабів діяльності і оцінити різницю в їх фінансовому становищі,

3. Порівняти показники фінансового стану відбираємого чи вже відібраного для перевірки підприємства з показниками найбільш подібної до нього групи підприємств, визначити відхилення і інтерпретувати їх.

Проілюструємо виконання першого аналітичного завдання на прикладі чотирьох галузей — житлово-будівельної, автотранспортної, виробництва електроенергії, пивоварної (табл. 5.1).

 

Таблиця 5.1. Особливості фінансового стану підприємств окремих галузей економіки в 2002 році.

  Житлово-будівельна галузь Автотранспортна галузь Виробництво електроенергії Пивоварна промисловість
Чистий дохід, млн.. грн.. 34,7 2,8 1266,5 93,6
Чисельність працівників        
Фонд оплати праці річний, млн.. грн.. 2,6 0,7 86,5 6,5
Середня зарплата працівників, грн. в місяць        
Показники платоспроможності
Коефіцієнт покриття 1,08 0,96 0,88 1,03
Коефіцієнт швидкої платоспроможності 0,87 0,77 0,77 0,53
Коефіцієнт абсолютної платоспроможності 0,05 0,04 0,02 0,03
Співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості 0,95 0,99 0,74 0,36
Показники ділової активності
Власний оборотний капітал, млн. грн.. -1,7 -0,3 -435,9 -8,9
Чистий оборотний капітал 0,6 -0,05 -141,84 1,1
Рентабельність продажу, % 1,38 -4,1 4,1 14,6
Рентабельність активів, % 0,30 -5    
Капіталовіддача 1,31 0,74 0,50 0,81
Оборотність запасів 15,62 10,74 9,03 3,35
Оборотність дебіторської заборгованості        
Оборотність кредиторської заборгованості        
Питома вага необоротних активів в валюті балансу %        
Продуктивність праці, тис. грн. на працівника в рік   17,8 120,7 192,0
Показники фінансової стійкості
Коефіцієнт автономії, %        
Коефіцієнт маневреності власного капіталу, % -17 -11 -40 -13
Коефіцієнт покриття відсотків, %   -35    
           

Примітка: дані таблиці отримані на підставі фінансової звітності вибірки підприємств кожної галузі (будівництво — 18 підприємств, автотранспортна галузь — 23, електростанції — 7, пивоварна промисловість — 19). До вибірки включені відкриті акціонерні товариства, звітність яких є у відкритому доступі. Таким чином, вибірка не є репрезентативною для всієї галузі, оскільки в ній переважають найбільші підприємства. Тим не менше, дані дають можливість відстежити особливості фінансового стану підприємств в окремих галузях і проілюструвати методику аналізу.

Як бачимо, ситуація доволі цікава. За платоспроможністю жодна галузь не виходить хоча б приблизно на нормативні показники, але причини цього різні. В короткостроковому аспекті підприємства жодної галузі не є платоспроможними, але якщо у перших трьох галузей це пов’язано з негативними причинами, то пивоварна галузь не має грошей, бо кілька найпотужніших підприємств, що входять до складу чотирьох холдингів-лідерів ринку, дуже стрімко нарощують обсяги виробництва і витрачають всі вільні кошти на капітальне будівництво. Ця обставина вплинула і на її середньострокову платоспроможність, оскільки фактично гроші кредиторів вони використовують на фінансування свого розвитку, і спостерігається різке зростання кредиторської заборгованості перш за все за товари, роботи і послуги. Традиційно низька платоспроможність електроенергетики пов’язана з кризою неплатежів — у всіх електростанцій спостерігаються величезні суми дебіторської заборгованості в великими строками виникнення. Але якщо пивоварні підприємства затримують оплату в основному постачальникам, вчасно розраховуючись з працівниками і бюджетом, то електростанції вимушені затримувати виплати всім, в тому числі і бюджету. Коефіцієнт покриття незначно відрізняється від коефіцієнту середньострокової заборгованості в усіх галузях, але якщо для автотранспорту і електроенергетики це можна вважати нормальним з огляду на особливості операційного циклу і структуру активів, то в житлово-будівельній галузі це викликає великі запитання. Можливо, причина полягає в тому, що будівельники виконують певну частку робіт з матеріалу замовника. З податкової точки зору, такі замовлення набагато легше приховати від оподаткування, списавши частину витрат на “офіційні” замовлення, а оплату за роботу отримавши готівкою.

Серед показників ділової активності привертає увагу, по-перше, загальна нестача оборотних коштів. Власний капітал в усіх чотирьох галузях від’ємний. В пивоварній галузі це можна списати на швидкі темпи нарощування виробничих потужностей (що підтверджується незначним, але позитивним значенням чистого оборотного капіталу), в будівництві — це наслідок високої питомої ваги незавершеного виробництва у зв’язку з тривалим операційним циклом, а також дебіторської заборгованості внаслідок неплатоспроможності значної частини замовників. Але в електроенергетиці це знову ж таки наслідок кризи неплатежів. Всі галузі, крім пивоварної, мають низьку рентабельність продажу, аж до від’ємного значення на автотранспорті. Причини цього потребують окремого аналізу, але треба взяти до уваги великий тіньовий оборот авто послуг. Як правило, за наявності великого обсягу необліковуваної продукції або послуг підприємство стає збитковим за даними фінансової звітності.

Крім того, авто підприємства, порівняно з іншими, відрізняються невеликими розмірами (середній дохід на одне підприємство по вибірці складає всього 2,8 млн. грн.. на рік, в той час, як наступна за значенням цього показника житлово-будівельна промисловість отримує 34,7 млн. грн..) і дуже низькою заробітною платою. Все це також може свідчити про не відображення в обліку частини послуг і виплату зарплати в конвертах.

Показники оборотності окремих видів активів відображають особливості операційного циклу і грошових потоків галузей. Найнижчий показник оборотності запасів в пивоварній галузі свідчить головним чином про сезонний характер закупівлі основної сировини. В Україні хмелю і якісного ячменю не вистачає, тому підприємства вимушені закуповувати їх на кілька місяців вперед. Це призводить до іммобілізації оборотних коштів і низької оборотності запасів. Дуже показовим є показник оборотності дебіторської і кредиторської заборгованості. В пивоварній галузі проблем з дебіторами немає, бо продукція просто не відпускається тим, хто за неї не платить. Зате кредиторська заборгованість обертається вкрай повільно. Можливо, це пов’язано з тим, що її частина виникла в результаті спорудження об’єктів основних засобів, але най скоріше головна причина — у використанні коштів кредиторів для фінансування розвитку. В решті галузей оборотність дебіторської і кредиторської заборгованості вкрай низька, що дуже негативно впливає на їх фінансовий стан. Ще один промовистий показник — коефіцієнт покриття відсотків. Лише в пивоварній галузі він знаходиться на пристойному рівні, що свідчить про те, що завдяки високій рентабельності і нарощуванню обсягів виробництва її підприємства мають доступ і зацікавленість до кредитування. В решті галузей відсотки за кредит поглинають від третини всього прибутку — це при тому, що підприємства будівництва і електроенергетики, що потрапили до вибірки, скоротили обсяг реалізації порівняно з попереднім роком. А в автотранспортній галузі обсяг реалізації зріс дуже незначно. На підставі проведеного аналізу можна зробити загальний висновок про те, що порівняно з іншими галузями пивоварна промисловість знаходиться в більш сприятливому становищі і проблеми у розрахунках з бюджетом можуть виникати лише внаслідок витрачання всіх вільних коштів на забезпечення стрімкого розвитку.

Друге аналітичне завдання включає поділ підприємств галузі на групи за обсягом реалізації в натуральному виразі (дал — декалітри) і порівняння їх фінансових показників. В табл. 5.2. 22 підприємства пивоварної галузі поділені на п’ять груп:

1. група — більше 20 млн. дал на рік (два підприємства);

2. група — від 4 до 20 млн. дал. на рік (шість підприємств)

3. група — від 0,5 до 1 млн. дал на рік (шість підприємств);

4. група — від 0,2 до 0,5 млн. дал на рік (п’ять підприємств);

5. група — до 0,2 млн. дал на рік (три підприємства).

Тепер подивимось на їх фінансові результати. Одразу треба зауважити, що, різниця в показниках виділених груп суттєва. Це означає, що порівняння потенційного об’єкта перевірки з середньогалузевими значеннями буде некоректним, і таким чином необхідність аналізу по групах можна вважати доведеною. Перші дві групи включають лідерів ринку. Перша група наближається до оптимального розміру виробництва. Ці підприємства платоспроможні (всі показники платоспроможності вищі ніж середньогалузеві і вкладаються в стандартні значення. Вони мають високу рентабельність виробництва і доступ до кредитних ресурсів (на виплату процентів спрямовується не більше 10% операційного прибутку). Показники оборотності різних видів активів і пасивів на традиційному рівні: оборотність дебіторської заборгованість значно вище кредиторської. Підприємства мають дуже високу продуктивність праці в натуральному виразі, що свідчить про сучасний рівень технології. Друга група — це група переслідувачів за лідерами. Всі ці підприємства дуже швидко розвиваються Внаслідок цього вони всі мають низьку платоспроможність в короткостроковому і середньостроковому аспектах, а також невисоку рентабельність. Крім того, типовим є від’ємне значення власного оборотного капіталу, оскільки нарощування потужностей вимагає залучення кредитів і кредиторської заборгованості в значно вищих, ніж в середньому, обсягах. Третя група — це група регіональних виробників, які досягли обсягу виробництва, достатнього для забезпечення потреб регіону і далі нарощувати масштаби не збираються. Відповідно у них дуже висока платоспроможність в усіх трьох аспектах: навіть коефіцієнт абсолютної платоспроможності дорівнює майже 3,5. Дійсно, 2002 рік був дуже вдалим для пивоварів, тому регіональні виробники накопичили чималі кошти. Значення коефіцієнту покриття у підприємств цієї і наступної четвертої групи в 5-8 разів перевищує середньо галузевий рівень завдяки тому, що саме невеликі регіональні виробники в першу чергу страждають від нестачі сировини на внутрішньому ринку і вимушені закуповувати її восени на півроку вперед. Лідери ринку можуть собі дозволити імпорт сировини, але для регіональних виробників це буде означати програш цінової конкуренції. Саме ці підприємства мають найвищий рівень рентабельності продажу і активів: з одного боку, у них в два рази нижча заробітна плата порівняно з попередніми двома групами (має значення і той факт, що підприємства перших двох груп розташовані у великих містах, де зарплата вища). З іншого боку, судячи по коефіцієнту покриття відсотків, регіональні виробники не користуються кредитами, зате у підприємств-лідерів попередньої групи фінансові витрати в півтора рази перевищують річний операційний прибуток. Очевидно, саме ці підприємства є ідеальними клієнтами для податкової адміністрації (якщо абстрагуватися від того факту, що саме їм легше налагодити випуск “лівої” продукції. На цю думку наводить в сім разів нижчий, ніж у лідерів показник продуктивності праці в натуральному виразі). Четверта група, скоріш за все, має перехідний характер. Фінансові результати у цих підприємств непогані, платоспроможність нормальна, хоча і набагато нижче, ніж у попередньої групи. Продуктивність праці у два рази нижче, ніж в третій групі, і це супроводжується великою нестачею оборотних коштів. Це підвищує ймовірність випуску “лівої” продукції. Загалом ці підприємства з часом (а особливо у разі погіршення ситуації на пивному ринку) перейдуть або до третьої (Радомишльський пивзавод), або до п’ятої групи. Остання, п’ята група підприємств демонструє погані фінансові результати. Низькі обсяги виробництва не дають їм змоги отримати достатньо прибутку, щоб модернізувати обладнання і перейти в наступну групу, тобто внутрішніх джерел розвитку у них немає. Звичайно, що із сплатою податків також можуть бути великі труднощі.

Трете аналітичне завдання полягає у порівнянні даних потенційного об’єкта перевірки з показниками групи, до якої він належить. Для прикладу візьмемо ВАТ “Рогань” і другу групу підприємств (табл. 5.3). В нашому випадку вибране підприємство є типовим представником своєї групи. Такі ж самі низькі показники платоспроможності при масованому інвестуванні коштів в необоротні активи. Відмінність полягає в тому, що ВАТ “Рогань” дуже активно мобілізує дебіторську заборгованість (222 оберти на рік), що в сукупності з набагато більш низькою оборотністю кредиторської заборгованості забезпечує більш високі показники абсолютної, зате більш низькі показники швидкої платоспроможності. Правда, ми вже згадували, що ВАТ “Рогань” має дуже цікаву схему збуту — вся продукція здається торгівельному підприємству “Sun Interbrew LTD –Україна”, що входить в той самий холдінг. Таким чином, ми маємо повне розділення функцій виробництва і реалізації і, як наслідок, дуже швидке погашення дебіторської заборгованості.

Ще більш цікаво те, що, незважаючи на це, збитки підприємства в 2002 році були зумовлені саме різким зростанням (в три з половиною рази) збутових витрат при тому, що обсяг виробництва збільшився лише на 14%.

 


Таблиця 5.2. Основні фінансові показники підприємств пивоварної галузі

  Середні значення 1 група 2 група 3 група 4 група 5 група
Масштаби виробництва            
Обсяг продажу, т.грн            
Обсяг виробництва т.дал            
Середньоспискова чисельність працівників            
Середня зарплата, грн. в місяць            
Показники платоспроможності            
К покриття 1,03 1,41 0,93 8,71 5,25 1,13
К швидкої платоспроможності 0,53 0,78 0,35 4,83 2,55 0,38
К абсолютної платоспроможності 0,03 0,04 0,00 3,49 1,07 0,00
К співвідношення дебіторської і кредитор-ської заборгованості товарного характеру 0,36 0,71 1,42 2,29 21,65 1,04
Показники ділової активності            
Власний оборотний капітал, тис. Грн. -8915 -14966 -29462   -10498 -1035
Чистий оборотний капітал, тис. Грн.     -13812   -5741  
Рентабельність продукції 15% 20% 0,08 19% 18% -31%
Рентабельність активів 6% 14% 0,03 13% 9% -21%
Капіталовіддача 0,81 1,22 0,83 1,27 1,00 0,61
Оборотність матеріальних запасів 3,3 3,94 3,14 3,5 3,2 2,23
Оборотність дебіторської заборгованості 20,5     29,4 39,9 5,38
Оборотність кредиторської заборгованості 3,4 5,6   25,5 187,3 3,14
Частка необоротних активів в активах 68% 64% 68% 53% 63% 50%
Продуктивність праці, тис.грн. на працівника            
-*-, тис. дал на одного працівника 7,1   18,34      
Показники фінансової стійкості            
К автономії 0,60 0,55 0,60 0,77 0,67 0,20
К покриття відсотків 0,14 0,08 1,47 0,01 0,19 -0,04

Таблиця 5.3. Порівняння фінансових показників ВАТ “Рогань” з середньогруповими

  2 група ВАТ “Рогань”  
Масштаби виробництва    
Обсяг продажу, т.грн    
Обсяг виробництва т.дал    
Середньоспискова чисельність працівників    
Середня зарплата, грн. в місяць    
Показники платоспроможності      
К покриття 0,93 1,02  
К швидкої платоспроможності 0,35 0,14  
К абсолютної платоспроможності 0,00 0,00  
К співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості товарного характеру 1,42 0,42  
Показники ділової активності      
Власний оборотний капітал, тис. Грн. -29462    
Чистий оборотний капітал, тис. Грн. -13812    
Рентабельність продукції 7,6% 0,6%  
Рентабельність активів 3,1% -2%  
Капіталовіддача 0,83 1,03  
Оборотність матеріальних запасів 3,14    
Оборотність дебіторської заборгованості      
Оборотність кредиторської заборгованості      
Частка необоротних активів в активах 68% 63%  
Продуктивність праці, тис.грн. на одного працівника    
-*-, тис. дал на одного працівника 18,34 20,07
Показники фінансової стійкості    
К автономії 0,60 0,64
К покриття відсотків 147% 232%

Це може свідчити про те, що відповідальність за масовану рекламну кампанію пива “Рогань” покладена на виробника, а не реалізатора.

ВАТ “Рогань” переобтяжене фінансовими витратами — вони складають 232% від операційного прибутку. Це хоча і типово для групи, але все ж таки перевищує середній рівень і дає підстави казати про нестійкий фінансовий стан, особливо у сукупності з нульовою, або і від’ємною рентабельністю продажу.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-16; Просмотров: 434; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.029 сек.