Оцінка збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про охорону навколишнього середовища» та ст. 58 Закону України «Про тваринний світ» підприємства, установи, організації та громадяни зобов’язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок забруднення та іншого негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Оцінка збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушень законодавства про охорону навколишнього природного середовища

Розрахунок збитків, завданих рибному господарству внаслідок порушення природоохоронного законодавства, здійснюється згідно з «Методикою розрахунків збитків, завданих рибному господарству внаслідок порушень законодавства про охорону навколишнього природного середовища» (далі – Методика). Методика встановлює основні вимоги щодо порядку проведення розрахунку збитків, завданих рибному господарству внаслідок порушення природоохоронного законодавства, застосовується при здійсненні державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів.

Державній екологічній інспекції Мінприроди України надано право подавати позови про відшкодування збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Основними вихідними даними для розрахунку збитків, завданих рибному господарству, можуть бути акти, рапорти, повідомлення, службові записки, фотографії, кіно-, відеострічки та інші документи, підготовлені інспекторами компетентних органів, що безпосередньо спостерігали випадки загибелі риби, забруднення водойм та завдання іншої шкоди рибогосподарським водоймам, прямі підрахунки і виміри, результати контрольних виловів, а також офіційні дані компетентних науково-дослідних організацій про стан рибних ресурсів даного водного об’єкта.

Підрахунок збитків здійснюється окремо за кожним видом (або групою біологічно близьких видів), за кожною стадією розвитку риб із подальшим складанням цих результатів.

Спочатку визначаються загальні втрати рибного господарства в натуральному вираженні, а далі – у вартісному виражені, які обчислюються за цінами на рибу для цього регіону у даний період.

Збитки рибному господарству, завдані внаслідок забруднення водойми, розраховуються як прямі, так і від втрати потомства.

Прямі збитки розраховуються за кількістю загиблої риби, молоді (молодь риби береться за статевозрілу рибу), личинок та ікри на одиницю площі, її середній вазі і площі негативного впливу на гідро біонтів за формулою 5.27.

(5.27)

де	N	- величина збитків у натуральному виражені, кг;
	П	- середня кількість загиблої риби, шт/м^2;
	П 1	- середня кількість загиблих личинок, шт/м^2;
	П 2	- середня кількість загиблої ікри, шт/м^2;
	S	- площа негативного впливу пошкодження, м^2;
	M	- середня ипии дорослої особини, кг;
	K 1	- коефіцієнт промислового повернення від личинок, %;
	K 2	- коефіцієнт промислового повернення від ікри, %.

Личинки та ікра в розрахунках приймаються як статевозріла риба з урахуванням коефіцієнта промислового повернення за період їх розвитку до дорослої особини.

Розрахунок збитків від втрати потомства за кількістю загиблих риб, плодючості самок, кратності нересту, коефіцієнта промислового повернення і середньої ваги риб за формулою 5.28.

, (5.28)

де	N	- обсяг збитків, кг;
	П	- кількість загиблої риби, шт;
	Z	- доля самок, %;
	Q	- середня плодючість самки, тис.шт.ікринок;
	C	- кратність нересту, (разів);
	K	- коефіцієнт промислового повернення від ікри, %;
	M	- середня ипии дорослої особини, кг.

Збитки від загибелі кормових організмів визначається за формулами 5.29 та 5.30.

Для планктону:

(5.29)

Для бентосу:

(5.30)

де	N	- збитки у натуральному вираженні, т;
	S	- площа пошкодження, м^2;
	Н	- глибина водойми, м;
	П	- середня концентрація кормових організмів, г/м^3(для планктону) та г/м^2(для бентосу);
	Р/В	- коефіцієнт переведення біомаси кормових організмів у продукцію;
	K 1	- коефіцієнт гранично можливого використання кормової бази рибою, %;
	K 2	- кормовий коефіцієнт для переведення продукції кормових організмів у рибопродукцію, %;
	10^-6	- коефіцієнт переведення грамів у ипи.

Коефіцієнти за кормовою базою (кормові організми) риб наводяться в табличному вигляді.

Збитки, заподіяні рибному господарству, внаслідок незаконного добування піщано-гравійної суміші, днопоглиблювання, несанкціонованих гідро механізованих та вибухових робіт, розраховуються за рибопродуктивністю нерестовищ, загибеллю кормових організмів та молоді риб.

Збитки від втрат нерестовищ розраховуються у залежності від наявності вихідних даних за формулами 5.31 або 5.32. За рибопродуктивністю нерестовищ – за формулою 5.31.

(5.31)

де	N	- обсяг збитків, т;
	S	- площа пошкодження, га;
	Р	- середня рибопродуктивність нерестовищ за промисловим поверненням, кг/га.

Від втрат потомства за формулою 5.32.

(5.32)

де	N	- обсяг збитків, т;
	S	- площа пошкодження, га;
	П	- кількість плідників на нерестовищах, шт/га;
	Z	- частка самок, %;
	Q	- середня плодючість самки, тис.шт.;
	C	- кратність нересту (разів);
	K	- коефіцієнт промислового повернення від ікри, %;
	M	- середня ипии дорослої особини, кг.

Збитки від потрапляння ікри, личинок і молоді риб у рефулер земснаряда визначаються за формулою 5.33.

(5.33)

де	N	- обсяг збитків, кг;
	П	- кількість ікри, личинок, молоді риб кожного виду, шт/м^3 води;
	V	- об’єм вибраного ґрунту водою;
	R	- кратність розбавлення ґрунту водою;
	M	- середня ипии дорослої особини, кг.

Збитки від загибелі кормових організмів визначаються за формулами 5.29 та 5.30.

Розрахунок втрати рибопродуктивності водойми при проведенні вибухових робіт здійснюється за формулою 5.34.

(5.34)

де	N	- обсяг збитків, кг;
	S	- площа пошкодження, га;
	Р	- рибопродуктивність водойм, кг/га.

Підсумкова величина збитків береться за максимальною розрахункових величин втрат від загибелі риб або загибелі кормових організмів. Складання їх не допускається.

Розрізняють визначення розмірів збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру (далі – НС), завданих здоров’ю людей та об’єктам національної економіки.

Усі збитки поділяються на види від завданої фактичної шкоди.

Відповідно до територіального поширення та обсягів завданих або очікуваних економічних збитків, кількість людей, які загинули, за класифікаційними ознаками визначаються чотири рівні НС – державний, регіональний, місцевий та об’єктовий.

Загальний обсяг збитків від наслідків НС розраховується як сума основних локальних збитків. Розрахунок збитків (З) при НС проводиться за такою загальною формулою 5.35:

(5.35)

де	Н Р	- втрати життя та здоров’я населення;
	М Р	- руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції;
	М П	- невироблення продукції внаслідок припинення вироб-ництва;
	Р С/Г	- вилучення або порушення сільськогосподарських угідь;
	М ТВ	- втрат тваринництва;
	Р Л/Г	- втрати деревини та інших лісових ресурсів;
	Р Р/Г	- втрат рибного господарства;
	Р РЕК	- знищення або погіршення якості рекреаційних зон;
	А Ф	- забруднення атмосферного повітря;
	В Ф	- забруднення поверхневих і підземних вод та джерел, внутрішніх морських вод і територіального моря;
	З Ф	- забруднення земель несільськогосподарського призна-чення;
	Р ПЗФ	- збитки, заподіяні природно-заповідному фонду.

Для кожного типу НС згідно з класифікатором НС встановлюється перелік основних характерних збитків щодо кожного рівня НС залежно від масштабів шкідливого впливу.

Дата добавления: 2014-11-29