Субрегіональний вектор інтеграційної політики україни в глобальних умовах

Глобальна економічна безпека та шляхи її забезпечення.

Глобальна економічна безпека є сукупністю економічної безпеки регіонів та окремих держав

У суч світі безпека розвитку будь-якої держави становить ключову складову її політики. Найактуальнішою вона є для країн, які перебувають у процесі складних (системних) трансформацій. Природно, що практично всі успіхи і негаразди ринк перетворень в країні немов би фокусуються у проблемі екон безпеки держави. За кризових умов, що склалися, реалізувати тактичні або локальні цілі екон безпеки можливо, проводячи відповідну, чітко орієнтовану на це державну політику. У глобал плані екону безпеку гарантує лише конкурентоспроможна екон. Ефективна відкритість екон– це, з одного боку, можливість використ зовн джерела та ринки для нац розвитку, а з другого – здатність протистояти несприятливій міжн кон’юнктурі, особливо в періоди світ (або регіон) криз. Як показує досвід, таку відкритість забезпечують структурно-збалансовані національні економіки з нормально функціонуючим реальним і міцним фін сектором економіки, оптимальними пропорціями виробн і невиробнич сфери, що адекватні внутр та міжн соц-екон структурі співвідношенням держ і приват секторів тощо. Зовн середов дедалі суттєвіше впливає на формування таких економік, однак ніколи їх не створює. Необхідною умовою для забезпечення стабільності та безпеки - як нац, так і глобал, є успішні екон перетвор в усіх країнах та їх ефективна і синхронна інтеграція у світ екон сьогодні і в майбутньому. Країни, які не мають доступу до світ екон, потерпають від еконї глобал та своїм відставанням або деградацією гальмують глоб розвиток. В умовах інтенсивно наростаючої глоб взаємозалежності та взаємовпливу країн та регіонів світу, повинна бути забезпечена глоб симетрія та синхронізація розвитку. Управління глобал процесами наштовхується на значні труднощі. Головними з них є конфлікт глоб інтересів між старими глобалізаторами та глобалізованими, а також чимало невирішених теорет і політ проблем. Зростаючі процеси глоб екон потребують глобал політ стратегій як на нац, так і на міжн рівнях. Тому сьогодні нагальною справою є створення довгострок нац стратегій розвитку.

Субрегіональний вектор укр. політики має декілька напрямків:

1).ОЧЕС —мета- тісне ек співробітництво кр-учасниць, щодо вільного пересування тов, капіталів, послуг і роб сили і інтеграція ек-к цих країн в світову ек систему, база для співроб-ва з питань використання ресурсів Чорного моря.

Отже, участь У в ОЧЕС обумовлена транзитнаим хар-м її ек-ки, якій необх інтеграція в світ.ек.простір на паритетних умовах. Старетічні інтереси У:1. диверсифікація джерел енергорес за рах запасів Каспійського моря, які за своїм обємом перевищують запаси країн Близького Сходу; 2.викорсит.території Укр для їх транспортув-ня за маршрутом Схід-Захід і Захід-Схід; 3.вихід на ринки Близького Сходу за рах.трансп.коритдорів на осі Північ-Південь; 4.ліквідація загроз власної безпеки за рах. Загроз східного положення: нелегальна міграція, наркоторгівля…

В геополіт.відношенні таке співроб є дуже важливим для Укр з позицій нац безпеки. Для нас широке знач мають комунікаційні проекти в рамках ОЧЕС з буд-ва кільцевої автомагістралі навколо Чорн моря і системи магістральних трубопроводів для транзиту нафти і газу з Центр.Азії, Закавказзя, Бл.і Сер.Сходу до Європи.

2),ГУАМ -мета(97ств,2001 статус міжрег.орг-ї): зменшення впливу РФ, забезпеч.альтернанат.шляхів транспортування, ек співроб…

Співр-во в ГУАМ: створення євраз.трансп.корид.; взаємодія в галузі видобктку та транспорт нафти до ЄС; співроб в сфері безпеки, врегулюв конфліктів; політ співпраця з інш МО. Співроб-во У: 1).Безпека (створ.миротворчого батальйону під егідо ООН, ОБСЄ-отже У має шанс отримати статус регіон лідера, будучи основним миротворцем). 2). Транспорт (побудова морського переходу Груз-У, проект створення паромної переправи Поті-Керч чи Батумі-Керч, вже підписали угоду з урядами кр.ГУАМ 2008 «Про міжн.мультимодальні перевезення вантажу»; 3).Енергетика (Укр було розроблено проект «Придунайського енерготрансп-го мосту» кінцева мета якого ех електроенргії на Балкани, диверсифікація шляхів постачання енергоресурсів сусіднім з Укр кр Єс…).

62. Проблема визначення часових меж глобалізації.

Виділяють 4 базових концепції, що віддзеркалюють підходи до визначення часових кордонів Г.:

1. конц. Г. Як процесу зміни істор форм (конц архаїчної Г.), Представники першої конц є Робертсон, Уотерс вважають, що Г. є тривалим історичним процесом, а її початок – 15-16 ст. Терборн виділяє в історії 6 хвиль Г.. преша з яких відбулася в 3-7 ст нашої ери. Деякі вчені взагалі ставлять під сумнів історичну винятковість Г, вважаючи, що її формами були монотеїзм, імперська конфесіональна Г, мусульманський проект, епоха вел геогр. Відкриттів, індустріальна Г, електронно-фін Г. Аргументація прибічників такої концепції є логічною з т.з. розгляду Г. як процесу, що трансформував певні сфери світового простору. До того ж на всіх сходинках Г. системоутворюючими одиницями завжди виступали потужні держ утворення, які концентрували навколо себе владу.

2. Концепція глобалізації як сучасного економічного феномену. (конц реалістичної Г.), - виділення форм Г. в минулому явним анахронізмом, пояснюючи появу першої конц тим, що контингентний зсув світових економік викликав до життя не тільки наслідки, а й власне передумови інтенсивності розвитку світової економіки. Визначення тенденції розвитку економіки в минулому як глобальних, надання їм рис всеосяжності, інтенсивності, робить саме поняття Г, беззмістовним. Тобто чим більше об’єкт дослідження, тим більш несуттєві ший його зміст. Отже обожнення різномасштабних і різноякісних явищ перетворюють Г, з конкретного наукового поняття в абстрактне. Аргументація представників 2 конц полягає в тому, що середині 20ст позначився різкий контраст між плавністю попередніх тенденцій і хвилеподібною динамікою сучасних. Цей період позначився переходом від інтернац-ції до Г. якщо раніше ключовим словом було „нац-й”, то зараз „глоб-й”

3. Концепція протоглобалістів. Вони виділяють 2 етапи Г: перший етап-протоглобалізація-сер19-поч 1939р – світ вступив до активної фази взаємо наближення на основі активізації торгів, інвестиційних, трудових відносин. Другий етап поч. з 1970р на основі інф, телекомунік і цифров технології. Саме тоді сформ доктрина вашингтонського консенсусу.

4. Концепція глобалізації як деякої позачасової властивості, що іманентно притаманна світовому суспільству.

Представники: Едуард Азраянц - історичний процес представляв як розвиток соц сис-ми, який спрямований на досягнення її межової цілісності. Саме таку цільову функцію історичного процесу він пропонує назвати Г, яка супроводжується 2 тенденціями: інтеграцією та дезінтегр-ю. Інтегр може ути представлена регіоналізацією, імперіоналіз-ю, нац-єю і етносоц-єю. Дезінтеграція представлена етносом-єю, диссоц-єю, реставрацією, асом-єю і міграцією. Т. ч Г є метою історичного процесу, інтеграція і дезінтегр-я – тенденціями, що визначають динаміку Г., інтернаціоналізм – сучасний

Дата добавления: 2015-05-22