КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Економічний розвиток Стародавньої Греції
Ранньому економічному зростанню сприяли зручне географічне HYPERLINK "http://ua-referat.com/Географічне_положення"положення (торгові шляхи), вдосконалення продуктивних сил (освоєно виробництво міді, а потім бронзи). Основою сільського господарства стало землеробство нового полікультурного типу - так звана «Середземне тріада», орієнтована на одночасне вирощування трьох культур - злакових, головним чином, ячменю, винограду й оливи. Основою господарського життя в крито-мекенскій період було палацове господарство. Землі були палацові, приватні і громадські. Землеробське населення було обкладено натуральними і трудовими повинностями на користь палаців. Палац, таким чином, виконував справді універсальні функції. Він був одночасно адміністративним і релігійним центром, головною житницею, майстернею і факторією. Найвищого розквіту досягло держава на острові Крит в XVI-XV ст. до н. е. Були відбудовані чудові палаци, по всьому острову були прокладені дороги, існувала єдина система заходів,але цивілізація на острові Крит зникла в результаті сильного землетрусу.Господарство гомерівського періоду було досить відсталим (відкинуто на стадію первіснообщинного ладу). Панувало натуральне господарство, худобу вважався мірилом багатства, грошей суспільство не знало. Політичним та економічним центром стало поселення поліс. Основне населення міста не торговці і ремісники, а скотарі і землероби. В архаїчний період Греція випередила всі сусідні країни у своєму розвитку. Сільське господарство інтенсифікувалося: селяни перейшли до вирощування більш прибуткових культур - винограду і маслин. Основними осередками сільськогосподарського виробництва були дрібні селянські господарства і більш великі маєтки родової знаті.Ремесло зосередилося в містах. Основні галузі: металургія, металообробка, кораблебудування. Провідною галуззю стала торгівля. З'явилися гроші. Зародилося лихварство, а разом з ним і боргове рабство. У VIII-VI ст. до н. е.. здійснювалася Велика грецька колонізація. Причини колонізації наступні: брак землі, внаслідок збільшення населення і концентрації її в руках знаті, необхідність нових джерел сировини, пошук ринків збуту для своєї продукції, потреба в металі (в самій Греції його залишалося дуже мало), прагнення греків поставити під контроль всі морські торговельні шляху, політична боротьба. Колонізація сприяла розвитку торгівлі і ремесла. У класичний період основною рисою економічного розвитку стало панування полісів і поширення в торгово-ремісничих полісах рабства класичного типу. Класичне рабство було направлено на створення додаткової вартості. Джерела рабства: продаж полонених; боргове рабство для осіб, які не мають громадянство; внутрішньо відтворення рабів; піратство; самопродажа. У цей період рабська праця проник в усі сфери життя і виробництва. 30-35% від загального населення становили раби. Вони приносили високий дохід. Рабів відпускали на оброк, здавали в оренду, але, накопичивши певну суму грошей, раб міг вийти на свободу. Новими явищами у V ст. до н. е.. стали підвищення товарності сільського господарства, регіональна спеціалізація. Оливки масло і вино були предметами дуже вигідного експорту. Для зручності у проведенні торговельних операцій, купці, особливо пов'язані з заморської торгівлею, створювали об'єднання - фіаси. Цілі створення фіасів були наступними: взаємна виручка, страховка і т. д. Антична форма власності все більш витіснялася приватною власністю.Зростала кількість рабів, стали зустрічатися раби-греки. Все частіше, навіть у землеробстві стала праця вільновідпущеників.
9.Економічний розвиток Давнього Риму
10 Криза рабовласницької системи. У добу пізньої Римської імперії (III–V ст. н.е.) господарство занепало і прийшло до кризового стану. Причиною кризи було загострення суперечностей рабовласницького суспільства. Дешева рабська праці не стимулювала технічний прогрес. Контроль за працею рабів у латифундіях був утруднений, що призводило до зниження продуктивності праці. Витіснення з економічного життя невеликих власників підривало господарські засади держави, її військову могутність. Зазнала краху завойовницька політика Риму, внаслідок чого припинилося регулярне поповнення господарства рабами. Ціни на них зросли, використання стало нерентабельним. Криза рабовласницького господарства в аграрному виробництві виявилася у зменшенні площі оброблюваних земель, нерентабельності вілл та латифундій, поширенні екстенсивних форм ведення господарства. Обмежувалася абсолютна власність рабовласника над рабами. Провідною формою виробничих відносин у сільському господарстві став колонат — латифундії дробили на парцели, до яких стали прикріплювати колонів — дрібних землеробів та рабів, відпущених на волю. У 476 р. н.е. Західна Римська імперія перестала існувати. Її падіння вважають кінцем історії стародавнього світу.
11.Економ.дум.Китаю Конфуція та Індії У трактаті "Гуань-цзи": Видатною пам'яткою староіндійської економічної думки є трактат " Артхашастра "написаний радником царя Чандрагупти І, брахманом Каутілья. Староіндійською "Артхашастра" означає учення ("шастра") про користь, вигоду ("артха"). Це велика праця, яка складається із 15 окремих книг, які відображають досягнутий рівень суспільного розвитку і дають уявлення про найхарактерніші риси економічної думки Стародавньої Індії. Трактат вміщує настанови для правителя щодо управління державою з метою досягнення економічного та політичного порядку та піднесення країни. Особлива увага приділяється питанням поповнення скарбниці, організації оподаткування та іншим аспектам фінансової політики.
Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 639; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |