КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Туристичні ресурси Закарпаття 5 страница
Феодосія, що постійно відчувала нестачу води, засушливим літом змушена була користуватися привізною водою, яку доставляли морем із Севастополя. В 1887 р. Айвазовський передав у користування жителям міста джерело на території його садиби, з якого вода надходила по прокладеному від нього водопроводу і відкачувалася з глибоких шарів ґрунту за допомогою трьох водорозбірних фонтанів. Відомі феодосійські мінеральні води і лікувальні грязі. На їх базі в місті діють 3 санаторії, більше 20 пансіонатів, будинків і баз відпочинку, 10 оздоровчих дитячих таборів. Місто Керч, що є портом двох морів, засновано в VII ст. до н.е. на березі Боспору Кімерійського грецькими поселенцями. В цей період воно було відоме під назвою Пантікапей. Згодом місто стало центром, навколо якого об'єдналися всі грецькі колонії Керченського півострова. Протягом 900 років воно було столицею могутнього Боспорського царства, що охоплювало територію, яка у східному напрямку простягалась до сучасного Новоросійська, а північні його межі досягали гирла Дону. На початку II ст. до н.е. Боспорське царство стало занепадати і перейшло під владу могутнього правителя Понта Митридата IV Євпатора (132-63 рр.), об'єднавшись із Понтійською державою. В І ст. до н.е. Пантікапей потрапив у залежність від Риму. В IV ст. місто було зруйноване гунами. В VI ст. на його місці виникла Візантійська фортеця під назвою Боспор. Серед давніх історичних пам'яток Керчі — кургани Мелек-Чесменський і Царський, що відноситься до другої половини IV ст. до н.е. Під час розкопок тут виявленні цінні археологічні знахідки, що поповнили музейні колекції. На горі Митридат виявлено залишки будівель Пантіка-пея. Вгору піднімаються сходи, яких налічується більше 400. Вони вели до храму Аполлона, спорудженого на вершині гори.
Унікальною пам'яткою І ст. є склеп Деметри, виявлений у дворі житлового будинку. Це підземна споруда, в якій збереглися фрагменти фресок на сюжети з грецької міфології. Пам'ятка потребує серйозної реставрації. На березі Керченської протоки, в районі старого порту, стоїть церква Св. Іоанна Предтечі (XIII—XIV ст.), зведена на місці базиліки 757 р. Цей храм — єдиний в Україні зразок візантійської культової архітектури епохи Середньовіччя. Пам'ятки історії і культури міста об'єднані у складі державного історико-культурного заповідника, який займає площу 800 га. Він включає також античні городища Німфей (с. Героївське), Мірмекій (поблизу с. Войково), Тірітака (с. Аршинцево). У складі заповідника — один із найстаріших в Україні історико-археологічний музей, створений у 1826 р. як музей старожитностей. Його зібрання налічує близько 2 тис. експонатів, датованих у межах між III тис. до н.е. і XVIII ст. Заповідник включає також турецьку фортецю Єні-Кале (1703) і меморіальний ансамбль Аджімушкайських каменоломень. Підземні лабіринти, утворені в результаті гірничих виробок, у роки Великої Вітчизняної війни стали базою партизанського руху. Керч включена в міжнародну програму ЮНЕСКО «Шовковий шлях». Білогірськ і Старий Крим у східній частині півострова стоять на місці середньовічних міст. Білогірськ під назвою Карасубазар відомий від XIII ст. Він був розташований на давньому караванному шляху, що з'єднував Схід і Захід, і тому відігравав роль важливого торговельного центру. В місті збереглися залишки караван-сараю XV ст. Історичною і природною пам'яткою є скеля Ак-Кая на відстані 5 км від Білогорська. Тут міститься один із найбільших у країні палеолітичних комплексів: на обмеженій площі виявлено сліди 17 стоянок і поселень.
Між Білогорськом і Старим Кримом збереглось кілька храмів і монастирів, що є пам'ятками архітектури. Неподалік від села Багате є вірменський монастир, збудований у XIV ст. В селі Тополівка - невелика візантійська церква Х-ХІІ ст. і вірменська церква Св. Параскеви (1702 р.). Історія Старого Криму налічує не одне тисячоліття. Відомо, що вже у VI—VII ст. Солхат вів жваву торгівлю. У XIII ст. татари, які заволоділи містом, оточили його мурами з вежами і широким ровом, залишки яких збереглися на його східній околиці. Місто, що отримало назву Кирим, перетворилось на центр Кримського Юрта, а пізніше й релігійний центр півострова. Після утворення Кримського ханства із столицею в Бахчисараї Кирим, який став називатись Ескі-Керим (Старий Крим), втратив своє значення. В місті збереглась мечеть хана Узбека і медресе (поч. XIV ст.). В 4 км від міста знаходиться вірменський монастир Сурб-Хач, споруджений у 1338 р. У Старому Криму провів два останні роки життя О. Грін. Письменник похований на міському кладовищі. В місті діє Музей О.С. Гріна, що є філіалом феодосійського. Всього в Криму функціонує 18 музеїв із 23 філіалами і відділами, в фондах яких зберігається близько 800 тис. експонатів. На півострові 7 заповідників: національний заповідник «Херсонес Таврійський», архітектурно-історичний заповідник «Судакська фортеця», палацово-парковий музей-заповідник у м. Алупка, історико-культурний заповідник «Старий Крим», історико-культурні заповідники в містах Бахчисарай і Керч, історико-археологічний заповідник «Калос Лімен» (смт. Чорноморське). Численні пам'ятки історії, архітектури, своєрідна природа острова, м'який клімат сприяють розвитку пішохідного, автомобільного, велосипедного, водного, спелеологічного, гірського, лижного, зеленого та інших видів туризму.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
Скільки лікувально-оздоровчих закладів налічується в Криму? Які ресурси на півострові сприяють розвитку спелеотуризму? Які об'єкти паломництва відомі в Криму? Які давні грецькі колонії існували на території Криму? 3 якою подією кримські татари пов'язують початок своєї етнічної історії? Назвіть наймогутнішу таврську фортецю. Як називалася місцевість, де тепер знаходиться Севастополь?
Як називалося поселення на місці сучасного Сімферополя? В якому місці півострова знаходиться будинок Рішельє?
ТЕМИ РЕФЕРАТІВ Індустрія туризму Криму. Заповідники Кримського півострова. Палацові комплекси Криму як туристичні об'єкти. Санаторно-курортна база Криму.
Література 1. Абетка української політики: Довідник /Авт.- упоряд. М. Томенко. - К.: Смолоскип, 2000. 2. Андриевский Н.Ю. Одесса: Путеводитель-справочник. -Одесса, 1984. 3. Анисимов А. Л. Скорбное бесчувствие, - К., 1992. 4. Атлас Винницкой области. - М., 1985. 5. Багалій Д.І. Історія Слобідської України. - Харків, 1990. 6. Багалей Д.И., Миллер Д.П. История города Харькова за 250 лет его существования / с 1655 по 1905 гг./.-Харь-ков, 1905. 7. Барановская Г.И. Туристу о Закарпатье: Путеводитель. - Ужгород, 1986. 8. Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України: методологія та методика аналізу, термінологія, районування. - К., 2001. 9. Белашов В. Глухов - забитая столица гетманской Укра-иньї. - К.,1992. 10. Белоус А.Г. УлицьІ ОдессьІ: Путеводитель-справочник. -Одесса, 1987. 11. Бойко М.Ф. Растительньїй мир Херсонской области: На-учно-популярньїй очерк. - Симферополь, 1987. 12. Бондаренко Б.А. Каменная летопись: архитектурнне па-мятники -ХарьковщиньІ.- Харьков, 1972. 13. Бурдейний П.А. Вінницька область: Географічний нарис. - К., 1967. 14. Вечерський В. Максим Березовський і гетьман. - К., 1995. 15. Вечерський В. Путивль. -К., 1992. 16. Виборний П.М. Миколаївщина: Путівник по пам'ятних місцях. - Одеса, 1970. Папкова Є.В. 17. Вирлич А.Є. Памятники природи Херсонской области. -Симферополь, 1984. 18. Вихрущ В. Тернопільщина. - К., 1983. 19. Віроцький ВД. Храми Чернігова. - К.: Техніка, 1998. 20. Воронцова О. Лаврські печери. - К., 2000. 21. Все о Криме. - Харьков, 1998. 22. Все про Україну: 2-х т. - К., 1998. 23. Географічна енциклопедія України: У 3-х т. - К., 1989-1993. 24. Геренчук К.І. Природа Закарпатської області. - Львів, 1981. 25. Гладиш К.В., Цирульник Ю.З. Полтава. Пам'ятники єврейської культури. - Полтава, 1995. 26. Гладиш К.В. Архитектура й памятники Полтавщини. -Харьков, 1982. 27. Грищук БА. Хмельницький: Путівник. - Львів, 1989. 28. Гуменюк С.К. Туристські маршрути Хмельниччини: Путівник. - Львів, 1983.
29. Давиденко Я.І. Мальовнича Полтавщина: Путівник по заповідниках і пам'ятках природи. -Харків, 1982. 30. Дублянский В.Н. ПещерьІ Крьіма. - Симферополь, 1977. 31. Дятлов С.Е. Одесские лиманьї: Краеведческие очерки. -Одесса, 1980. 32. Ена В.Г. Заповедньїе ландшафти Крнма: Справочник. -Симферополь, 1989. 33. Заика В.Е. Черное море. - Симферополь, 1976. 34. Заповедная природа Донбасса: Путеводитель. - Донецк, 1987. 35. Заповедники Украйни й Молдавии. - М., 1987. 36. Заповідна краса Полтавщини. - Полтава, 1996. 37. Заповідники і національні природні парки України. -К., 1999. 38. Кальницький М. Київ. Верхнє місто: Путівник - К.,1998. 39. Кальницкий М.Б, Григорук А.А. Прогулка по Києву: Путеводитель. - К., 2002. 40. Класифікатор об'єктів адміністративно-територіального устрою України: У 3-х т. - К.: Держстандарт України, 1997. 41. Климат Одессн. - Л., 1986. 42. Колесник А.М. Туристскими тропами Николаевщинн: Путеводитель. - Одесса, 1987. 43. Коротун ІМ. Природні ресурси України: Навч. пос. -Рівне, 2000. 44. Крикун Е. Архитектурнне памятники Крнма. - Симферополь, 1977. 45. Крим. Природа: Справочное издание. - Симферополь, 1988. 46. Курорти Закарпаття. - К., 1985. 47. Курорти Одессн: Справочник. - Одесса, 1976. 48. Лавренюк В.А. Тернопільщина туристська: Путівник, -Львів, 1983. 49. Лапко М.В. Дніпропетровська область: Географічний нарис. - К., 1967. 50. Лееицький В.І. Заповідні місця Кіровоградщини: Путівник. - Дніпропетровськ, 1984. 51. Майорчик В.Л., Рубан В.Й. Восемь путешествий по Пол-тавщине: Путеводитель. - Харьков, 1984. 52. Матівос Ю.М. Туристські маршрути Кіровоградщини: Путівник. - Дніпропетровськ, 1978. 53. Муранов О.П. У світі водоспадів. (Легенди і правда про водоспади світу).- К., 1979. 54. Некрасов 9.А. По Южному Бугу: Путеводитель. - Одесса, 1976. 55. Нижура А. "Пещернне города" Крнма. - Симферополь, 1971. 56. Пам'ятки природи Тернопільщини: Ілюстрований нарис. - Львів, 1977. 57. Полтавщина: Енциклопедичний довідник / За ред. А.В.Кумицького.- К.: УЕ, 1992. 58. Полтавщина туристська: Путівник. - Харків, 1982. 59. Полтавська область: природа, населення, господарство: Географічний та історико-економічний нарис. - Полтава, 1998. 60. Природа Одесской области. - К., 1979. 61. Природа Тернопільської області. - Львів, 1979. 350 Папкова Є.В. 62. Природа Івано-Франківської області. - Львів, 1973. 63. Природа Львівської області. - Львів, 1972. 64. Природні багатства Закарпаття. - Ужгород, 1985. 65. Природнне национальнне парки УкраиньІ. - Львов, 1987. 66. Природно-заповідний фонд української РСР: Реєстр-довідник заповідних об'єктів. - К., 1986. 67. Пушик С.Г. Івано-Франківщина. - К. -1984. 68. Репресоване краєзнавство (20-30-і рр.). - К., 1990. 69. Рибаков М. Невідомі та маловідомі сторінки історії Києва. - К., 1997. 70. Родичкин И.Д. СадьІ, парки й заповедники Украинской ССР. Заповедная природа. - К., 1985. 71. Руденко В.П. Географія природно-ресурсного потенціалу України. - Львів, 1998. 72. Симоненко В.Д. Очерки о природеДонбасса. - Донецк, 1977. 73. Ситкарева О. Киевская крепость XVIII - XIX вв. -К.,1997. 74. Слюсарев А.А. Природа Донбасса: Научно-популярньїе очерки. - Донецк, 1983. 75. Слюсарський А.Г. Слобідська Україна: Історичний нарис ХУП-ХУПІ ст. - Харків, 1954. 76. Справочник по заповедному делу. - К., 1988. 77. Степаненко А.Г. Вінниччина. - К., 1985. 78. Стогний Н.П. Запорожская область. Природа й хозяйст-во. - Запорожье, 1963. 79. Сушко К.М. Заповедное Запорожье: Путеводитель. -Днепропетровск, 1981. 80. Топонімічний словник Харківщини. - Харків, 1991. 81. Торохтин М.Д. ЗдравницьІ Карпат: Путеводитель-спра-вочник.- Ужгород, 1975. 82. Тронько П.Т. Краєзнавство у відродженні духовності і культури. Досвід. Проблеми. Перспективи. - К., 1994. 83. Українська РСР. Адміністративно-територіальний устрій.- К., 1987. 84. Украинские КарпатьІ. Природа. - К., 1988. 85. Шкальний В. Чернігів. - К.: Мистецтво, 1990. 86. Чернігівщина: Енциклопедичний * довідник / За ред. А.В.Кудрицького. - К.: Українська Радянська Енциклопедія, 1990. 87. Юркгвський В.М. Країни світу: Довідник. - К.,1999. 88. Янко М.Т. Топонімічний словник України: Словник -довідник. ~ К.: Знання, 1998.
Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 390; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |