Типи взаємозв’язків у біогеоценозах

Структура біогеоценозу

Типи живлення організмів

Біотичні фактори

Екологічні фактори

Структура екології

Розв’язок задач з екології

Основні теоретичні відомості

Екологія – наука про взаємозв’язки живих організмів та їхніх угрупувань між собою та довкіллям, про структуру і функціонування надорганізмових систем.

Прикладна екологія Соціальна екологія Спеціальна екологія

ЗАГАЛЬНА ЕКОЛОГІЯ

Факторіальна екологія Біоценологія Популяційна екологія

біологічне ядро екології

Екологічні фактори – це всі компоненти довкілля, що впливають на живі організми та їхні угрупування.

абіотичні біотичні антропогенні

Абіотичні – це температура, освітленість, вологість, газовий склад повітря, тиск, сольовий склад води і т.д.

Біотичні – рослини, тварини, мікроорганізми.

Антропогенні – діяльність людини.

антагоністичнівзаємовигіднінейтральні

(конкуренція, пара- (мутуалізм)

зитизм, хижацтво)

автотрофигетеротрофиміксотрофи

1. фототрофи 1. сапрофаги 1. евглена зелена

2. хемотрофи 2. хижаки 2. хламідомонада

3. паразити

4. фітофаги

5. поліфаги

Кожен біологічний вид у процесі свого історичного розвитку пристосовується до певних умов існування, що визначає межі його поширення (ареал).

Місце існування виду – це частина простору в біогеоценозах, населена популяціями даного виду, яка забезпечує їх необхідними ресурсами й умовами життя.

абіотична частинабіотична частина – біоценоз

1. неорганічні сполуки 1. продуценти

2. органічні сполуки 2. консументи І порядку

3. мікроклімат 3. консументи ІІ порядку

4. редуценти

трофічні зв’язкитопічні зв’язки

1. хижак – здобич 1. ярусність рослинних

2. паразит – хазяїн угрупувань

Організми, які входять до складу біогеоценозу, утворюють в ньому складний взаємозв’язаний комплекс. Одним із факторів, що об’єднує живе населення біогеоценозу в єдине ціле, виступають харчові зв’язки організмів. Завдяки харчовим зв’язкам у біогеоценозі здійснюється трансформація біогенних речовин, акумуляція енергії і розподіл її між видами (популяціями). Чим багатший видовий склад біогеоценозу, тим різноманітніші напрямки і швидкість потоку речовин і енергії всередині його. Канали, якими через угрупування тече цей постійний потік енергії, називають ланцюгами живлення. Вони прямо або опосередковано об’єднують всі організми в єдиний комплекс. Виявити окремі харчові ланцюги в біогеоценозі можна шляхом спостереження за живленням або шляхом визначення складу харчової маси, що міститься в кишечнику та шлунку впійманих тварин.

Першою ланкою у ланцюгу живлення, звичайно, є рослина, потім рослиноїдний вид, а до нього відповідно причетні паразити й хижаки. Останні також можуть мати своїх паразитів і хижаків. Ланцюги живлення можуть розвиватися на основі хижацтва, паразитування або розкладання органічних сполук мертвих тіл. У зв’язку із цим розрізняють два типи ланцюгів живлення: ланцюги виїдання і ланцюги розкладання. Приклад ланцюга виїдання: хвоя сосни → сосновий шовкопряд → велика синиця → яструб → пухоїд. Приклад ланцюга розкладання: кормові виділення зелених рослин → бактерії, які живляться ними.

Майже кожна ланка в ланцюгу живлення може бути заміщена подібними видами. У біогеоценозах заміна одного виду іншим може мати сезонний характер, пов'язаний з міграціями окремих видів або з характером їхньої активності протягом року. Зміни в ланцюгах живлення можуть відбуватися ще й тому, що на різних стадіях розвитку організми живляться різною їжею. Все це відбувається на напрямах потоків енергії через ланцюги живлення. Наприклад, багато зерноїдних птахів (дрізд, щиглик, зяблик) вигодовують своїх пташенят комахами та їх личинками. У різні періоди свого життя і в різну пору року вони змінюють їжу, включаючись в різні ланцюги живлення.

Усі біогеоценози склалися історично так, що взаємостосунки видів у них збалансовані і забезпечують відносну постійність складу і чисельності видів, тобто відносну рівновагу в біогеоценозі. Уразі якихось змін у біогеоценозі (через абіотичні або біотичні чинники) рівновага може порушитися. Це найчастіше виявляється в коливанні чисельності видів, які входять у біогеоценози, і в перебудові ланцюгів живлення. Великі зрушення в біогеоценозах спостерігаються під час вторгнення до них нових видів. Тому перед переселенням видів на нові території необхідно заздалегідь старанно проаналізувати всі можливі наслідки такого переселення.

Приклад розв’язування задач

Задача 1. Користуючись правилом екологічної піраміди, визначте, яка площа (в га) відповідного біоценозу може прогодувати одну особину останньої ланки в ланцюзі живлення:

а) планктон – риба – тюлень (300 кг). Суха біомаса планктону з 1 м² моря становить 600 г.

б) планктон – нехижі риби – щука (10 кг). Суха біомаса планктону з 1 м² моря становить 600 г за рік.

в) рослини – заєць – лисиця – вовк (50 кг). Суха біомаса наземної рослинності з 1 м² моря становить 1000 г за рік.

З вказаної у дужках маси 60% становить вода.

Розв’язування:

а) Визначаємо суху масу тіла тюленя: 300 кг – 100%

х кг – 40%

х = 120 кг.

На підставі правила екологічної піраміди визначаємо, скільки потрібно планктону.

12000 кг 1200 кг 120 кг

планктон ─ риба ─ тюлень

Визначаємо площу даного біоценозу, якщо відомо, що суха біомаса планктону з 1 м² моря становить 600 г.

Отже 1 м² – 0,6 кг

х м² – 1200 кг

х = 1200/0,6 = 20000 м² = 2 га.

Відповідь. Необхідно 2 га планктону.

Задача 2. Користуючись правилом екологічної піраміди визначте, яка маса водоростей і бактерій потрібна, щоб у морі виріс і міг існувати один дельфін масою 400 кг.

Дата добавления: 2015-05-24