КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Геополітичні мережі
Геополітика — це галузь, яку великою мірою нехтували соціологи буквально донедавна. Зараз уже зроблені кроки в напрямку формулювання деяких її принципів. Один з них — це перевалі в ресурсах: воєнні конфлікти звичайно виграє більша і багатша держава. Цей принцип є кумулятивним у часі, оскільки дсржавн-.псрсможці поглинають ресурси держав, що зазнали поразки. Другий принцип — гсопозиційна перевага: держави в оточенні меншої кількості ворогів воєнне певніші відносно держав з численними ворогами; таким чином "прикордонні" (зовнішні) держави мають тенденцію до зростання, а внутрішні дсржапн - до подрібнення з плином часу. Цс також принцип надмірного розширення: воєнні зусилля, що виходять за певні географічні межі мають тенденцію призводити до напруження ресурсів3. Комбінація таких принципів, розроблена більш детально, допомагає пояснити, як і коли держави розширюються» зменшуються. Геополітичні процеси мають структурну автономію: цс правильно як тому, що вони кумулятивні в собі, так і тому, що зовнішнє розташування держав в будь-який даний час упливатиме на тс, що може статись в кожній окремій державі. Саме в цьому розумінні геополітика може мати автономний структуруючий вплив на економіку. Це якоюсь мірою (хоча і не у досить довершеному вигляді, притаманне теорії світових систем Валлерстайна, де гегемонія в системі світу є ключем до спроможності центральних держав економічно багатіти, контролюючи периферію. Тут є, отже, причинний зв'язок між гсополітнчпою і економічною мережами. Існує також зворотний зв'язок, оскільки економічні ресурси є одним із унесків у гсонолітичну владу. Проте сказане, що геополітика і економіка визначають одна одну, не означає зведення теорії до нісенітниці. Це пояснюється наявністю певного живильного струменя від геополітики до економіки (наприклад, у вигляді економічного виграшу від позиції в світі) і навпаки, від економіки до геополітики (капіталовкладення в збройні сили). В будь-якому разі (як економічному, так і гсополітичиому) є інші фактори, які можуть бути визначені теоретично, часові ж проміжки, впродовж яких ці явища відбуваються — неоднакові. Таким чином, у межах певного часу держава може мати економічну користь від гсополітичної сили (як правило, доволі довготривалу), в тоіі час, як класне геополітичні процеси набагато мінливіші, й мають схильність до рвучких поворотів.
Багато уваги останнім часом приділяли впливу геополітики на політику. Теорія революцій приділяє особливу увагу гсополі-тичним кризам, які призводять до фіскального напруження і внутрішньоелітного конфлікту іі таким чином готують грунт для заворушень. Ця теорія має гсополітичний компонент, а також компонент місцевий, оскільки природа класових стосунків визначає, яка із мобілізованих діючих осіб реально бореться за державну іуіаду. Гольдстоун2 узагальнює цю логіку в модель "розпаду держав", яка включає не тільки революції, але також руйнації з нсрсволюційннми наслідками (такими, як ті, що сталися за часів династії Мінь у Китаї і в Оттоманській імперії). Гольдстоун далі поширює цю теорію на причинний аспект, показуючи, як поєднання таких факторів, як воєнні напруження, зростання населення, спроможність стягнення податків і. грошова інфляція призводять до виникнення ситуації розпаду держави. В іншій праці на цю тему робиться спроба через військові мобілізаційні рівні продемонструвати, вплив геополітики на демократичну або авторитарну структуру держави. Можемо також скласти докупи різні частини гсополітичної теорії з прогнозуючою моделлю внутрішньої політики. Геополітичні принципи (окреслені вище) визначать, коли міжнаціональна влада держави буде збільшуватись чи зменшуватись і, особливо, коли можна чекати криз через надмірне розширення території і напруження ресурсів. Якщо додати до цього всбсрівську посилку, що легітимиісп» місцевих правителів коливається залежно від престижу влади, то можна зробити висновок, що піднесення і падіння політичних клік залежить від співпадіиия терміну їх перебування при владі з геополітичними сплесками. Це, звичайно, тільки часткова теорія політичної динаміки, оскільки існують також місцеві процеси (великою мірок?» сфері, класових і статусних конфліктів), які також упливають на політичну мобілізацію різних клік. Але головні гсополітичні події, особливо війни, драматичні інциденти, включаючи зміни національного престижу і, над усе, поразки, мають уплив, що фактично перекреслює всі внутрішні події. Навіть глибокий економічний спад або культурна криза (швидше за все, релігійний конфлікт з високою ступінню мобілізації) мають впріщальниі'і вплив на політику тільки в разі відсутності гсоиоліпічної кризи паніть порівняно помірного характеру. Таким чином, значущість подій в тому чи тому секторі є підмурковою структурою, що впливає на перебіг політичної влади.
Дата добавления: 2015-05-26; Просмотров: 409; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |