КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Тема 12. Планування нового продукту та розроблення товару 3 страница
На підставі загальних методичних положень здійснюється співвіднесення групових економічних показників товару, що оцінюється, з показниками товару-еталона. Розрахунки проводяться за такою формулою , де — показник конкурентоспроможності товару проти еталона; , — відповідно групові показники економічних параметрів товару, що оцінюється, і товару-еталона. Інтегральний показник конкурентоспроможності товару знаходять за формулою , де — зведений індекс конкурентоспроможності товару; Kt — показник конкурентоспроможності за технічними параметрами; Ке — показник конкурентоспроможності за економічними показниками. Якщо ,більше за 1 — виріб має переваги щодо конкурентоспроможності проти товару-еталона, за ,меншому за 1 — виріб програє товару-конкуренту. Коли аналіз здійснюється за кількома конкурентними зразками, інтегральний показник конкурентоспроможності для вибраної групи аналогів можна розрахувати як підсумок середньозважених показників кожного окремого виробу за формулою , де — інтегральний показник конкурентоспроможності групи зразків; — показник конкурентоспроможності і -го зразка; — вагомість і -го зразка в групі аналогів; п — кількість аналогів. Інтегральний показник конкурентоспроможності товару демонструє міру його привабливості для покупця. З погляду продавця ця привабливість ототожнюється з чистим прибутком. Останній дорівнює контрактній ціні, зменшеній на витрати з продажу товару та інші витрати. Отже, конкурентоспроможність передбачає вищу норму задоволення потреб споживача за рахунок пропонування високоякісних товарів за помірними цінами.
Питання для самоконтролю
1. В чому полягає зміст конкурентоспроможності товару? 2. Яке значення має конкурентоспроможності товару? 3. Яка послідовність визначення конкурентоспроможності товарів. 4. Охарактеризуйте основні показники конкурентоспроможності товару. 5. Як обчислюється інтегральний показник конкурентоспроможності товару?
Питання для самостійного вивчення
1. Рейтинг товару і його розрахунок. 2. Конкурентоспроможність продукції як вирішальний фактор її комерційного успіху. 3. Імідж товару та чинники що його визначають. Тема 6. Ринок товарів і послуг 6.1. Зміст ринку з точки зору маркетингу Ринок є однією із ключових категорій сучасної економічної науки. У найзагальнішому розумінні з ринком пов'язують сферу обміну, сукупність наявних та потенційних покупців товару. З поняттям обміну здебільшого ототожнюють акт отримання будь-якого бажаного об'єкта з відчуженням натомість чогось іншого. Тобто ринок це система економічних відносин, зв'язків суб'єктів господарювання, які приймають рішення самостійно. Провідний знавець сучасної соціально-економічної думки Заходу Фрідріх Хайєк у промові з нагоди отримання ним Нобелівської премії зазначив: «Помилкою буде вважати, що ринок створює порядок, так само як і помилкою є думка, що ринок це стихія, анархія. Ринок створює спонтанний порядок принципово інакше, ніж планове господарство. Він відрізняється тим, що не гарантує обов'язкового задоволення спочатку більш важливих, а потім менш важливих потреб». Тобто існування ринкового, або спонтанного, порядку є сприятливим для досягнення безлічі різноманітних цілей, які в повному обсязі невідомі окремій особистості або соціальній групі. Тому варто створювати умови, за яких шанси кожної людини якнайефективніше реалізувати свої цілі були б найвищими. Це означає, що ринкова економіка може успішно розвиватися лише за умов вільного вибору в споживанні, свободи вибору фаху та місця праці, свободи підприємництва. Для її функціонування потрібна реалізація різноманітних форм власності (приватної, кооперативної, акціонерної, державної і т. п.) і наявність відповідної інфраструктури.
6.2. Інфраструктура ринку товарів та послуг.
Термін «інфраструктура» походить від двох латинських слів «infra» (той, що нижче, під) та «structure» (побудова, розміщення). Виходячи із семантики цього терміна, інфраструктуру можна визначити як фундамент економіки. Інфраструктура ринкової економіки складається із ринків — товарів та послуг, засобів виробництва, фінансового ринку. Ринок товарів та послуг базується на розгалуженій мережі товарних бірж, підприємств оптової торгівлі, маркетингових організацій. Тобто інфраструктура ринку товарів та послуг — це організаційні, матеріальні та технічні засоби, за допомогою яких товари просуваються від місця безпосереднього виробництва до місця реалізації, нагромаджуються, зберігаються і продаються. Це також установлені схеми і структура товаропросування: матеріально-технічна база оптової торгівлі, мережа роздрібних торгових підприємств, торговельно-технологічного обладнання, засоби організації та обліку товаро-просування, система торговельних і післяпродажних послуг. Результати функціонування інфраструктури ринку товарів та послуг виявляються переважно не в матеріально-речовій формі, а у вигляді корисного ефекту, тобто продукцію інфраструктури не можна нагромаджувати. Характерною особливістю елементів інфраструктури ринку товарів та послуг є їхня просторова невзаємозамінність. Велика концентрація складових інфраструктури в одному місці не може компенсувати їхнього браку в іншому. Крім того, елементи інфраструктури є різними за техніко-економічними характеристиками. Одні з них створюють розгалужені мережі, інші — мають одиничний характер. До перших належать транспортні комунікації, мережі зв'язку, енерго- і водопостачання. Вони мають напрямок, протяжність, пропускну здатність. Одиничними елементами інфраструктури ринку товарів та послуг є складські приміщення, залізничні станції, місця виконання навантажувально-розвантажувальних та перевалочних робіт, електричні підстанції тощо. Уже навіть із цього можна висновувати, що економічний зміст інфраструктурної діяльності позначений великою складністю та багатогранністю.
6.3. Тенденції розвитку ринку товарів та послуг
Характерні особливості сучасної ринкової економіки є значною мірою похідними від своєрідної «споживацької» спрямованості нинішнього етапу науково-технічної революції. Через це ринок товарів та послуг характеризується: 1) насиченістю товарами масового виробництва, орієнтуванням на задоволення потреб найрізноманітніших груп покупців; 2) гнучким і високоадаптивним виробництвом, здатним до проведення товарної політики, яка відповідає найрізноманітнішим та найскладнішим потребам споживачів. Наприклад, щороку на ринок теле- і радіоапаратури надходить понад 700 нових моделей та модифікацій; 3) постійною підтримкою конкурентоспроможності товару внаслідок його модифікування, підвищення якості і зменшення собівартості. Водночас на сучасному ринку добре помітно тенденцію до зміни форм підприємницької діяльності. Поряд з великими корпораціями важливого значення в ринковій економіці Заходу набуває малий бізнес. Це пояснюється тим, що великі підприємства все частіше стають неспроможними задовольнити широку гаму людських потреб, що безперервно змінюються. Виникають так звані «економічні ніші», тобто такі сфери суспільного виробництва, до заповнення яких великим підприємствам бракує комерційного інтересу. Саме малі підприємства і виявилися тими організаційними структурами, які гнучко та мобільно реагують на швидку зміну запитів споживачів, необхідність запровадження нових технологій, забезпечують ефективніше використання творчого потенціалу окремої особистості. У середині 80-х pp. у США налічувалося 14,5 млн невеликих фірм, причому кількісний склад персоналу в переважній більшості з них не перевищував 10 осіб. В окремих галузях національної економіки США малі підприємства взагалі домінують. Так, вони забезпечують 64% всього обсягу реалізації товарів та послуг в оптовій торгівлі, 73% — в роздрібній, 57% — у сфері обслуговування.
Значного поширення набула специфічна форма ведення бізнесу — франчайзинг (головна, найчастіше велика або відома фірма, укладає договір з невеликими підприємствами про надання їм права реалізації продукції або послуг з відповідною торговельною маркою). Найбільшого поширення набули три основні види франчайзингу: товарний; виробничий; діловий. 1990 року на умовах франчайзингу в США працювали вже понад 392 тис. підприємств. Однією із характерних тенденцій розвитку сучасного ринку товарів та послуг є всебічний правовий захист інтересів споживачів та посилення відповідальності виробників за якість продукції. Традиційний принцип «покупець, стережися, щоб тебе не обдурили», нині замінено новим «виробник, стережися обдурити покупця, бо неминуче станеш банкрутом». Систему договірної, а також позадоговірної відповідальності та страхування побудовано так, щоб потерпіла сторона мала повну гарантію відшкодування збитків. Змінився принцип визначення суб'єкта відповідальності за недоброякісний товар. Таким, у першу чергу, вважають не продавця, а безпосереднього виробника дефектної продукції. За оцінювання дефектності виробу першорядним є питання відповідності продукції тим характеристикам, якими споживач керувався під час її купівлі. Товар вважається дефектним, якщо його властивості не відповідають тій інформації, що була отримана від продуцента. Наявність таких розходжень є підставою для судового позову. Новий, ширший підхід до проблеми якості продукції, забезпечення безпеки користування нею спричинився до дальшого посилення державного втручання у сферу виробництва: ухвалюються спеціальні законодавчі акти про підвищення відповідальності виробників за збитки, завдані споживачам недоброякісною продукцією; розробляються та публікуються обов'язкові стандарти з вимогами до показників безпеки товарів. Наприклад, американський «Закон про споживання» передбачає, що споживач має «право на безпеку», «право на поінформованість», «право можливості вибору», «право бути вислуханим». Аналогічні закони діють у всіх країнах з розвинутою ринковою економікою. Організований рух громадян і державних органів щодо розширення прав і можливостей покупців, започаткований у США, має назву консюмеризм (від англ. — споживач). Він набув дуже великого поширення в країнах з ринковою економікою. В Україні також розпочато широкомасштабну роботу зі створення законодавчих і нормативних актів щодо захисту прав споживачів, якості та сертифікації. Усе частіше застосовується Закон України «Про захист прав споживачів» у редакції від 15 грудня 1993 p., а також Декрет Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію та сертифікацію» від 10 травня 1993 р. № 46-93. За цих умов значно зростає в господарюванні і роль маркетингу, з допомогою якого забезпечується тісний прямий та зворотний зв'язок виробництва з ринком і споживанням.
Питання для самоконтролю 1. Що таке ринкова економіка, в чому її особливості порівняно із плановою? 2. Що таке ринкова інфраструктура? 3. Охарактеризуйте інфраструктуру ринку товарів і послуг. 4. Які тенденції розвитку ринку товарів і послуг спостерігаються останнім часом в економіці? 5. Що таке консюмеризм?
Питання для самостійного вивчення 1. Основні складові механізму функціонування ринку. 2. Переваги та види сучасної ринкової економіки. 4. Зміст, значення та методика визначення долі ринку збуту. 5. Кон’юнктура ринку та його місткість.
Дата добавления: 2015-07-02; Просмотров: 349; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |