Формули розрахунку й характеристика показників використання основних засобів

Показники використання основних засобів

Поліпшення використання діючих основних засобів забезпечує зростання обсягів виробництва без залучення додаткових інвестицій. Ступінь використання основних засобів залежить від їхнього технічного стану, рівня механізації та автоматизації виробничого процесу, ступеня завантаження обладнання і тощо.

Для характеристики використання основних засобів застосовують систему показників (табл. 6).

Таблиця.6

Показник	Формула розрахунку	Характеристика
1. Капіталовіддача загальна		Характеризує ефективність ви- користання основних засобів — скільки вироблено продукції на 1 грн середньорічної вартості основних засобів
2. Капіталовіддача активної частини		Показує, скільки вироблено продукції на 1 грн середньорічної вартості активної частини основних засобів
3. Рентабельність основних засобів		Характеризує інтенсивність ви- користання основних засобів — як відношення прибутку (П) до середньорічної вартості основних засобів

Під час розрахунку капіталовіддачі на рівні підприємств і галузей як продукція використовується обсяг виробленої продукції або валова додана вартість, на рівні економіки в цілому — вартість ВВП.

Середньорічна вартість основних засобів обчислюється за фор­мулою середньої хронологічної з даних про балансову вартість на початок кожного місяця.

Між показниками капіталовіддачі існує взаємозв’язок. Так, добуток капіталовіддачі активної частини основних засобів і їхньої частки в загальній вартості основних засобів харак-теризує використання всіх основних засобів, тобто капіталовіддачу загальну:

Така залежність зберігається і між індексами цих величин, тобто на динаміку капіталовіддачі впливають зміни віддачі активної частини засобів праці та їхньої частки у структурі засобів праці: Iк = Iк_a · Id _a. Підвищення віддачі активної частини засобів праці, удосконалення структури основних засобів, яке проявляється у зростанні частки їх активної частини, і збільшення обсягу основних засобів є факторами збільшення виробленої продукції.

Приріст продукції Δ Q за рахунок кожного фактора дорівнюватиме:

Δ Q = Δ Q _(к) + Δ Q _(ОЗ), або Δ Q = Δ Q _(ка) + Δ Q _{(d a)} + Δ Q _(ОЗ),

Q ₁ – Q ₀ = (ка₁– ка₀) · d a₁ОЗ₁ + (d a₁– d a₀)ка₀ОЗ₁ + (ОЗ₁ – ОЗ₀) · к₀.

Збільшення обсягу виробленої продукції за рахунок першого фактора характеризує інтенсивний напрям розвитку виробництва.

У разі браку прямих даних можна скористатись індексами відповідних показників і визначити у відносному виразі зміну обсягу продукції за рахунок зміни:

· капіталовіддачі активної частини Q _(ка) = (І_ка– 1) І d aI_ОЗ;

· частки активної частини основних засобів Q _{(d а)} = (Іd – 1) I _ОЗ;

· обсягу основних засобів Q _ОЗ = І _ОЗ — 1.

В економіко-статистичному аналізі використання основних засобів важливе місце посідає вивчення динаміки капіталовіддачі. З цією метою застосовують індексний метод аналізу.

Для характеристики динаміки капіталовіддачі окремих підприємств застосовують індивідуальні індекси: .

Динаміку капіталовіддачі сукупності підприємств (фірми, об’єднання, виду економічної діяльності) характеризують за допомогою системи загальних індексів змінного, фіксованого складу і впливу структурних зрушень.

Індекс капіталовіддачі змінного складу (індекс середньої капіталовіддачі) обчислюють за формулою:

,

де Q ₀, Q ₁ — обсяг продукції відповідно в базисному й поточному періодах; ОЗ₀, ОЗ₁ — середньорічна вартість основних засобів відповідно в базисному і поточному періодах; к₀, к₁ — капіталовіддача відповідно в базисному й поточному періодах;

d ₀, d ₁ — частка основних засобів окремих підприємств у загальному обсязі їх відповідно в базисному й поточному періодах.

Індекс капіталовіддачі фіксованого складу має такий вигляд:

.

Якщо на індекс капіталовіддачі змінного складу впливає як зміна капіталовіддачі окремих підприємств, так і зміна частки основних засобів окремих підприємств з різними рівнями капіталовіддачі в усій сукупності основних засобів, то на індекс фіксованого складу впливає тільки перший фактор. Вплив другого чинника, тобто структурних зрушень, можна визначити за формулою:

.

Різниця чисельника і знаменника кожного з трьох індексів характеризує абсолютну зміну загального показника у цілому і за рахунок кожного з двох факторів:

.

Капіталовіддача загальна може бути проаналізована за кількома сукупностями одразу, наприклад, за групою видів економічної діяльності регіону. У цьому разі показник середньої капіталовіддачі буде вищого рівня узагальнення; позначимо його . Вихідна модель для аналізу впливу факторів на зміну середньої капіталовіддачі в регіоні в цілому матиме вигляд:

,

де к — середня капіталовіддача по сукупності галузей, що входять до окремого виду економічної діяльності; d — частка основних засобів галузі в загальній вартості основних засобів виду економічної діяльності; D — частка основних засобів виду економічної діяльності в загальній вартості основних засобів регіону.

Динаміка середньої капіталовіддачі по регіону може бути представлена трьома факторними індексами: фіксованого складу (фактора к), структурних зрушень першого порядку (фактора d) і структурних зрушень другого порядку (фактора D).

Система індексів показника буде такою:

.

Індексний метод аналізу дає можливість визначити вплив окремих факторів на зміну середньої капіталовіддачі в абсолютному виразі, як різницю чисельника і знаменника кожного індекс-фактора.

На завершальному етапі аналізу капіталовіддачі на будь-якому рівні узагальнення необхідно оцінити її вплив на випуск продукції.

Якщо , то за двофакторної мультиплікативної моделі Q = ОЗ · к, а за трифакторної — Q = ОЗ · D · к_з.

Економічна природа наведеної функціональної моделі диктує саме таку факторну послідовність, коли кожен наступний фактор випливає з попереднього, містить його елементи і, отже, деякою мірою залежить від нього. Розраховують вплив окремих факторів на загальну зміну випуску продукції в абсолютному виразі за такими формулами:

Δ Q _ОЗ = (ОЗ₁ – ОЗ₀) D ₀к_з0,

Δ Q_D = (D₁ – D₀) ОЗ₁к_з0,

Δ Q к_з0 = (к_з1 – к_з0) ОЗ₁ D ₁.

Існує зв’язок між такими показниками як капіталоозброєність праці (), її продуктивність () і капіталовіддача ():

.

Капіталообзроєність праці та капіталовіддача — це показники-фактори продуктивності праці. При цьому капіталоозбро-єність праці розглядається як екстенсивний фактор, а капіталовіддача — інтенсивний. Індекси цих показників також взаємозв’язані. Якщо продуктивність праці зростає швидше, ніж її озброєність, то капіталовіддача збільшується, що вказує на інтенсивний шлях розвитку.

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Валове нагромадження основного капіталу — вартість придбаного основного капіталу, як матеріального, так і нематеріального, за мінусом вартості його вибуття.

Залишкова вартість основних засобів — вартість, яка ще не перенесена на виготовлений продукт.

Індекси капіталовіддачі — відносні показники, що характеризують зміну капіталовіддачі в часі, просторі або їх середніх значень.

Капіталовіддачаактивної частини основних засобів — характеризує обсяг створеної продукції на одиницю вартості активної частини основних засобів.

Капіталовіддача загальна — узагальнювальний показник використання основних засобів, що характеризує обсяг виробленої продукції на одиницю вартості основних засобів.

Капіталомісткість продукції — характеризує вартість основних засобів, що припадає на одиницю виробленої продукції.

Капіталоозброєнність праці — характеризує вартість основних засобів, що припадає на одного середньооблікового працівника.

Коефіцієнт вибуття основних засобів — частка первісної вартості основних засобів, що вибули протягом року, у первісній вартості на початок року.

Коефіцієнт зносу основних засобів — частка перенесеної вартості основних засобів на вироблену продукцію (суми зносу) у первісній вартості.

Коефіцієнт надходження основних засобів — частка первісної вартості основних засобів, що надійшли, у первісній вартості на кінець року.

Коефіцієнт оновлення основних засобів — частка первісної вартості нових основних засобів, що надійшли, у первісній вартості на кінець року.

Коефіцієнт придатності основних засобів — частка не перенесеної вартості основних засобів на вироблену продукцію (залишкової вартості) у первісній вартості.

Основний капітал —такі вироблені нефінансові активи, що багаторазово беруть участь у процесі виробництва, і, поступово зношуючись, частинами переносять свою вартість на вироблену продукцію.

Основні засоби — матеріальні активи (матеріальний основний капітал), що застосовуються в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам, для здійснення адміністративних функцій.

Повна відновна вартість — вартість відтворювання основних засобів за сучасних умов.

Повна первісна вартість основних засобів — вартість у цінах придбання з урахуванням усіх інших витрат, пов’язаних з передаванням прав власності.

Рахунок операцій з капіталом — характеризує зміну вартості активів інституційних одиниць.

Ринкова вартість основних засобів — вартість, що спостерігається на ринках активної торгівлі активами, які вже були в користуванні.

Споживання основного капіталу — зменшення вартості основного капіталу в результаті фізичного зносу, морального застаріння та випадкових пошкоджень (амортизаційні відрахування).

Технологічна структура — визначення часток активних і пасивних основних засобів.

Чиста вартість капіталу — сума коштів, які можуть бути використані інституційною одиницею або сектором для придбання нефінансових і фінансових активів.

Чисте нагромадження основного капіталу — валове нагромадження основного капіталу за мінусом його споживання.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1. Сутність категорії «основний капітал».

2. Що характеризує рахунок операцій з капіталом?

3. Назвіть п’ять видів змін у величині активів у рахунку операцій з капіталом.

4. Що характеризує валове нагромадження основного капіталу?

5. Що характеризує споживання основного капіталу?

6. Як визначити чисте нагромадження основного капіталу?

7. Що характеризує чиста вартість капіталу?

8. Назвіть складові основного капіталу: а) матеріального; б) нема-теріального.

9. Сутність категорії «основні засоби».

10. Що є основним джерелом інформації про основні засоби підприємства?

11. На які основні групи поділяють основні засоби?

12. За допомогою яких показників аналізують зміни у структурі основних засобів?

13. Які вартісні оцінки основних засобів розрізняють?

14. У чому полягає відмінність залишкової вартості від повної вартості основних засобів?

15. З якою метою проводиться генеральна інвентаризація та переоцінка основних засобів?

16. Взаємозв’язок між наявністю і рухом основних засобів за повною первісною та залишковою вартістю.

17. Які показники характеризують стан основних засобів?

18. Унаслідок чого коефіцієнт зносу наприкінці року може бути меншим, ніж на початку?

19. Як розраховуються показники руху основних засобів?

20. Яка економічна сутність інтенсивного й екстенсивного варіантів коефіцієнта оновлення основних засобів?

21. Показники використання основних засобів.

22. Взаємозв’язок між показниками використання основних засобів.

23. Які фактори впливають на зміну обсягу виробленої продукції?

24. Методика розрахунку впливу екстенсивних та інтенсивних факторів на зміну обсягу виробленої продукції: а) в абсолютному виразі; б) у відносному виразі.

25. Методика побудови індексів для характеристики капіталовіддачі по сукупності підприємств.

26. Методика розрахунку капіталоозброєності праці.

ЛІТЕРАТУРА

1. Єріна А. М., Мазуренко О. К., Пальян З. О. Економічна статистика: Практикум. — К.: Тов. «УВПК «Екс Об», 2002. — 232 с.

2. Курс социально-экономической статистики: Учеб. для вузов / Под. ред. проф. М. Г. Назарова. — М.: Финстатинформ, ЮНИТИ-ДАНА, 2000. — 771 с.

3. Моторин Р. М., Моторина Т. М. Система національних рахунків: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2001. — 336 с.

4. Національні стандарти бухгалтерського обліку // Все про бухгалтерський облік. — 2001. — № 37. — 64 с.

5. Рябушкин П. Т. Национальные счета и экономические балансы. — М.: Фининсы и статистика, 2002. — С. 147—155.

6. Система национальных счетов. 1993. — Брюссель; Люксембург; Вашингтон; О. К., Нью-Йорк; Париж. — 1998. — 724 с.

Дата добавления: 2013-12-14