КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Лекція № 11
Трансплантація. Трансплантація – пересаджування клітин, органів і тканин у рослин, тварин та людини в межах одного організму або від одного до іншого. Пересаджуваний орган або тканину називають трансплантатом. Організм, від якого одержують трансплантат, називають донором, а організм, якому його пересаджують – реципієнтом. Розрізняють: · аутотрансплантацію – пересадка здійснюється в межах одного організму; · алотрансплантацію – між організмами одного виду; · синтрансплантацію – між генетично спорідненими особинами (близнюки одно яйцеві); · ксенотрансплантацію – між різними видами. Експериментальна і клінічна практика показала, що успіх трансплантації залежить від імунологічних реакцій організму. Тканини донора і реципієнта відрізняються за білковим складом. Кожний організм має індивідуальну будову білків. Введення в організм чужорідних білків (антигенів), не властивих даній особині, викликає імунні реакції, спрямовані на знищення чужорідного білка і збереження сталості власного білкового складу. Відповідна імунна реакція веде до утворення антитіл у мононуклеарно-фагоцитарній системі й в інфільтраті навколо трансплантата. Реакція відторгнення трансплантата зумовлена гуморальними і клітинними антитілами. У цьому полягає трансплантаційний імунітет – надійний захист організму від чужорідних білків. Проте іноді організм може сприймати чужі антигени як свої власні і не виробляти проти них антитіл. Таке явище назване імунологічною толерантністю. З метою подолання тканинної несумісності при трансплантації використовують методи пригнічення імунітету. Це підбір донора і реципієнта за тканинною сумісністю, групою крові і резус-фактором, виховання толерантності у реципієнта до антигенів донора.
У клінічної практиці найбільш поширення набула пересадка тканин і частин органів, наприклад, м’язів, сухожилок, шкіри, кісткової, хрящової тканин, судин, кісткового мозку. В офтальмології широко використовують пересадку рогівки для лікування більма (помутніння рогівки). З числа органів, які трансплантують, найчастіше здійснюють пересадку нирки. Обнадійливі результати отримані при трансплантації ендокринних залоз. У клінічних умовах зроблена трансплантація легень, серця, печінки.
Тема: Алюміній. Амфотерний характер його сполук. (2 год.) Мета: 1) на основі знань студентів про особливості будови атомів металічних хімічних елементів, ознайомити їх із певними особливостями будови атома алюмінію. Охарактеризувати його за місцем у ПСХЕ, встановлюючи зв'язок між будовою атома і фізико-хімічними властивостями. На прикладі хімічних властивостей алюмінію та його сполук, довести амфотерність даного елементу, вказуючи обов'язково рівняння хімічних реакцій, як підтвердження такої взаємодії. Обґрунтувати застосування алюмінію та його сполук у виробництві та побуті, поширення в природі. 2) продовжувати формувати науковий світогляд про різноманітність об'єктивно існуючого оточуючого світу та причинно-наслідкові зв'язки між явищами і процесами в ньому. 3) продовжувати формування у студентів вміння порівнювати, зіставляти подібні хімічні явища і процеси; аналізувати їх, спираючись на самостійне опрацювання інформації за ПСХЕ про ХЕ; абстрагуватися; самостійно робити висновки про домінуючі властивості металу та його амфотерність. Вид заняття: лекція. Методи і прийоми: розповідь з елементами бесіди; «мозковий штурм»; постановка проблемного запитання; пояснення; метод зіставлення; фронтальна бесіда; самостійна робота (з ПСХЕ)
Література: 1) Н.М.Буринська, Л.П.Величко. Хімія, Юкл. Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів. - Київ: Ірпінь, 2002. 2) О.В.Гордієнко, М.Ю. Корнілов, М.С. Слободяник. Хімія. Посібник для старшокласників, вчителів, абітурієнтів. - Київ: Либідь, 2003. 3) В.Є.Данильченко, Н.В.Фрадіна. Хімія. 8-11 класи/ Під ред. О.Б.Мехед. - X.: Країна мрій, 2006. 4) В. Кравчук. Я готуюсь до уроків хімії. - Київ, 2003. 5) Неорганическая химия. Знциклопедия школьника. Гл. ред. И.П. Алимарин. - М., «Советская Знциклопедия», 1975. - 384 с. с ил. 6) П.П.Попель. Складання рівнянь хімічних реакцій. - Київ: Рута, 2004. 7) Химия: Большой справочник для школьников и поступающих в вузьі/ Е.А. Алферова, Н.С. Ахметов. - 3 изд., испр. - М.: Дрофа, 2000. - 784 с. Матеріально-технічне забезпечення: ПСХЕ Д.І. Менделєєва; таблиця розчинності кислот, основ та солей у воді; електрохімічний ряд напруги металів. Структура заняття I. Організаційна частина заняття. Привітання студентів, відмічання відсутніх, налаштування на роботу. ІІ. АОЗ (бесіда): → Які особливості будови атомів всіх металів обумовлюють їхні фізичні та хімічні властивості? → Які хімічні взаємодії притаманні всім металам? → Чим вони обумовлені? → Як часто у своєму житті ми стикаємось з металами та їхніми сполуками? ІІІ. Повідомлення теми, формування мети та основних завдань. Запис теми. IV. Мотивація навчальної діяльності, досягається шляхом постановки проблемного запитання: Чому алюміній та його сполуки мають чітко виражені амфотерні властивості? V. План заняття: 1. Характеристика алюмінію за місцем у періодичній системі. 2. Фізичні й хімічні властивості алюмінію та його сполук (А1203 і А1(ОН)3): Алюміній - сріблясто-білий легкий Ме (густина - 2,699 г/см); tпл. = 660,24 С; tкип. = 2500 °С. Дуже пластичний Ме (легко протягується у проволоку та прокатується у фольгу товщиною близько 0,005 мм); набуває невисокої твердості та міцності. а) взаємодія з неметалами: 4А1 + 302 = 2А1203; 2А1 + N2 = 2А1И3; 2А1 + ЗС12 = 2А1С13; 2А1 + 3S = А12S3; 4А1 + ЗС = А14С3. б) взаємодія з водою: 2А1 + 6Н20 = 2А1(ОН)3 + ЗН2|; в) взаємодія з розчинами сильних кислот (НС1, Н2S04, НN03): 2А1 + 6НС1 = 2А1С13 + ЗН2↑; 2А1 + ЗН2S04 (Розб.) = А12(S04)3 + ЗН2↑ г) взаємодія з розчинами лугів: 2А1 + 2NaОH + 6Н20 = 2Nа[А1(ОН)4] + ЗН2↑;
тетрагідроксоалюмінат натрію А12Оз + 2NaОН (гар. конц) + ЗН20 = 2Nа[А1(ОН)4];
А12Оз + 2NaОН = 2Nа АЮ2 (роз„лав) метаалюмінат натрію 3. Амфотерний характер А1(ОН)3: а) взаємодіє з кислотами як основа: А1(ОН)3 + ЗНС1 = А1С13 + ЗН20; б) взаємодіє з лугами як кислота: А1(ОН)3 + NаОН = Nа[А1(ОН)4]; А1(ОН)3 + ЗNаОН = Nа3[А1(ОН)6]; і А1(ОН)3 + NаОН = NаА1O2 + 2Н20. 4. Місцезнаходження алюмінію в природі: -зафарбовані кристали А1203 - рубін та сапфір; -А1203 * п Н20 - боксит; -Na3А1O6 - кріоліт (зустрічається в Гренландії); -А12O3 * 2Sі02 *2Н20 - каолініт - найважливіша складова глини. VI. Узагальнення матеріалу. Висновки, зроблені студентами за допомогою викладача: алюміній - дуже активний метал, який реагує з водою, кислотами, лугами, тому він не зустрічається в природі у вільному вигляді; сполуки алюмінію виявляють амфотерні ХВ, реагуючи з розчинами сильних кислот та лугів одночасно. VII. Домашнє завдання: вивчити конспект.
Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 493; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |