Сфери і типи управління

Середовищем існування кожної людини як індивіда є жива і нежива природа та людське суспільство.

Сфери управління:

§ управління у неживій природі (технічних системах);

§ управління в організмах (біологічних системах);

§ управління в суспільстві (соціальних системах).

Процеси управління в технічних системах відбуваються за наперед заданими людськими програмами. Вони бувають простими (наприклад, накручування пружини годинника) і надзвичайно складними (програми, за якими працюють

ЕОМ). Управління технічними системами не здатне до самовдосконалення, хоча сучасні ЕОМ інколи передбачають само програмування для оптимального управління об’єктами.

Прості процеси управління в біологічних системах за своєю сутністю є регулюванням, що відбувається в живих організмах для пристосування їх до навколишнього середовища.

Найскладніші процеси управління відбуваються у людському суспільстві, оскільки стосуються діяльності як окремих людей, так і їх груп (колективів, прошарків, класів, суспільства загалом), яким властиві різноманітні інтереси. Люди пізнають і використовують закони природи й суспільства у процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ, продукують необхідні для цього технічні системи, застосовують створені природою біологічні.

У зв’язку з високою складністю управління людьми відокремлюють такі типи управління:

§ Політичне – здійснюється на рівні суспільства, виявляється у функціонуванні держави, її органів та атрибутів.

§ Економічне – є системою заходів, спрямованих на задоволення економічних потреб людей, суспільства завдяки створенню робочих місць, виготовленню й розподілу товарів і послуг.

§ Соціальне – полягає у реалізації заходів для узгодженої діяльності індивідів, трудових колективів, територіальних, соціальних, етнічних та інших спільнот.

Економічне й соціальне управління здійснюється на всіх рівнях виробництва: від робочого місця працівника до рівня національної економіки загалом.

Управління виробництвом поєднує процеси економічного та соціального управління національною економікою, галузями, регіонами, виробничо-господарськими організаціями.

2. За твердженням П. Дракера, слово «менеджмент» у спрощеному розумінні – це вміння досягти поставленої мети, використовуючи працю, інтелект, мотиви поведінки інших людей.

· Менеджмент (анг. управляти) – вид діяльності, спрямованої на досягнення певних передбачених цілей виробничо-господарською організацією (підприємством), яка функціонує в ринкових умовах, шляхом раціонального використання її матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Функціональна багатогранність менеджменту безпосередньо пов’язана з особливостями його економічних, соціально-психологічних, правових, організаційно-технічних аспектів.

Види менеджменту:

1. Виробничий менеджмент (включає питання побудови виробничих і організаційних структур, вибору організаційно- правової форми управління виробництвом, збуту і фірмового обслуговування товару відповідно до попередніх стадій життєвого циклу.

2. Фінансовий менеджмент – це комплексна система стійкості, надійності і ефективності управління фінансами. Вона включає формування і планування фінансових показників з дотриманням наукових підходів і принципів менеджменту, балансу прибутків і витрат, показників ефективності використання ресурсів, рентабельності роботи і товарів.

3. Інноваційний менеджмент – це комплексна система управління інвестиціями, що вкладаються власниками в розвиток всіх видів інновацій. Вона включає побудову організаційних структур, вибір напрямів інновацій, оптимізацію інвестицій, різні аспекти управління персоналом.

Крім приведених видів спеціального менеджменту в цей час розробляються інші види:

o менеджмент соціальної сфери;

o банківський менеджмент;

o податковий менеджмент;

o податковий менеджмент;

o організаційний менеджмент;

o міжнародний менеджмент і ін.

Менеджмент -це спосіб та манера спілкування з людьми (працівниками);

Менеджмент -це влада та мистецтво керівництва;

Менеджмент - це вміння організовувати ефективну роботу апарату управління (служб працівників);

Менеджмент - це органи управління, адміністративні одиниці, служби й підрозділи.

Менеджмент – це складова процесу управління, яка забезпечує координацію дій персоналу підприємства (організації) на всіх його рівнях з раціонального використання ним наявних ресурсів із застосуванням наукового підходу, психологічних та етичних норм керівництва.

Менеджмент є складовою частиною управління.

Він реалізується лише людьми, керівниками, тоді як управління можливе й за допомогою технічних засобів (роботів, електронних систем, наприклад, коли мова йде про управління певним технологічним процесом, машиною тощо).

У зарубіжній літературі існує чимало визначень менеджменту, але всі вони об’єднані однією основою – людськими стосунками в процесі праці, організаторськими здібностями керівників, побудовою органів управління підприємствами, організаціями:

Тому часто в поняття “управління” та “менеджмент” укладався однаковий зміст, адже вони є синонімічними.

Інакше кажучи, менеджмент означає організацію роботу колективу згідно з метою його діяльності.

Найціннішими в менеджменті є люди, співробітники як основний елемент будь-якого виробничого процесу.

Знайти або виховати компетентних співробітників набагато складніше, ніж отримати, наприклад, інвестиції.

Менеджмент понад усе цінить людей із оригінальними ідеями. Він вчить працювати не так швидко, як мудро.

Щоб змінити існуючу нині в Україні економічну ситуацію, необхідно виховати керівників нового типу, які б діяли за ринковими законами. І тут не завадить звернутися до закордонного досвіду підготовки менеджерів, використання існуючих там технологій управління ринковим механізмом господарювання.

Інакше кажучи, менеджмент означає організацію роботу колективу згідно з метою його діяльності.

Найціннішими в менеджменті є люди, співробітники як основний елемент будь-якого виробничого процесу.

Знайти або виховати компетентних співробітників набагато складніше, ніж отримати, наприклад, інвестиції.

3. Мета менеджменту – забезпечення прибутковості чи дохідності діяльності організації на основі раціонального налагодження виробничого процесу і процесу управління, розвитку матеріально-технічної і технологічної бази, ефективного використання кадрового потенціалу, власних та залучених коштів.

Прибутковість організації свідчить про ефективність її виробничо-збутової діяльності, яка досягається внаслідок мінімізації витрат (на сировину, матеріали, енергію, оплату праці, фінансування) і максимізації доходів від результатів виробництва – випуску продукції та подання послуг.

Досягнення мети неможливе, якщо її не конкретизувати й не деталізувати у формі завдань для працівників управління.

· Завдання менеджменту – конкретизований у просторі й часі зміст мети менеджменту для окремих структурних підрозділів виконавців відповідно до їх функціонального призначення.

Найважливішим завданням менеджменту є організація виробництва товарів і послуг з урахуванням потреб споживачів на основі наявних матеріальних та людських ресурсів і забезпечення рентабельної діяльності організації, її стабільного становища на ринку.

Значення менеджменту полягає в тому, що він забезпечує задоволення потреб споживачів товарів та послуг через ринок. Існування та престиж менеджменту обгрунтовується економічними результатами діяльності. Будь-які рішення приймаються з використання менеджменту та несуть у собі економічний зміст. Тому ефективність менеджменту й діяльності менеджерів вимірюється економічними успіхами та результатами.

Сьогодні в менеджменті відбуваються суттєві зміни. Якщо раніше успішним менеджером був той, хто швидше за всіх реагував на зміни ринкової ситуації, то зараз хорошим менеджером вважається той, хто для свого підприємства створює нові ринки, хто сам змінює ринок.

Завдання менеджменту полягає в тому, щоб спочатку зробити бажане можливим, а потім – реальним.

Основне в менеджменті – ставити перед собою цілі, які б відповідали інтересам підприємства.

Значення менеджменту полягає й у тому, що він об’єднує капітал та співробітників фірми.

1.Основним завданням менеджменту необхідно вважати забезпечення існування підприємства (фірми) на ринку. У відповідності з цим завданням, менеджмент повинен забезпечувати рентабельність фірми на основі наявних у ній людських та метеріальних ресурсів. Менеджмент повинен створювати умови фірмі для випуску товарів кращої якості за більш низькими цінами, або надавати кращі послуги, ніж її конкуренти.

2. Менеджмент виходить із того, що робітники та службовці – це найцінніший капітал фірми. Тому його завдання – це вирішення проблем своїх співробітників, задля яких існує фірма. Мета сучасного менеджменту – такий розвиток людини, за якого усі закладені в ній природою здібності могли б реалізуватися в бізнесі.

Людина – джерело творчості, різноманітності, тому основне – підвищити зацікавленість працівників у ефективній роботі.

3. Одне із завдань менеджменту полягає у створенні нових ринків для фірми та забезпеченні швидкого реагування на всі зміни в соціальній сфері ринку.

Ця задача реалізується через функцію маркетингу й функцію інновації (розробку нових товарів та послуг).

4. Наступне завдання менеджменту полягає в глибокому аналізі діяльності фірми. Керівництво не може бути чисто бюрократичним, адміністративним актом. Це творча діяльність, яка виключає всі форми пристосування.

Аналізувати діяльність підприємства слід перш за все з позицій споживача та ринку. Після завершення аналізу всіх сторін діяльності підприємства його керівництву необхідно збалансувати коротко- та довготермінові цілі свого розвитку.

5. Ще одним завданням менеджменту є доведення до співробітників фірми конкретних завдань, надання їм можливості контролювати власну роботу, а також бачити, який внесок у загальні результати діяльності зробила їхня праця. Співробітник, незалежно від того, є він звичайним працівником чи директором, повинен розуміти, що від роботи залежить подальша доля підприємства.

Наведені завдання, які вирішує менеджмент, не є вичерпними, але вони в достатній мірі доводять його важливість у діяльності будь-якого підприємства, організації.

Зміст завдань менеджменту залежить від стадій його здійснення:

- стратегічний менеджмент – зосереджується на розробленні цілей менеджменту, прогнозуванні, перспективному плануванні.

- оперативний менеджмент реалізує заходи стратегічного менеджменту. Суттю його є організація (створення необхідної структури і нагромадження необхідних ресурсів) і керівництво (система розпорядництва й мотивування в умовах створеної структури).

- контроль – охоплює аналіз досягнутих результатів (зворотний зв'язок) і є вихідним пунктом нового циклу управління.

Дата добавления: 2014-01-06