Модель ламаної кривої попиту

Дилема ув’язнених”.

Таємна змова заборонена законом. І один олігополіст визначає, яку встановити ціну і як відреагує інший олігополіст. Якщо він підтримує першого у вищій ціні, то обидва отримують високі прибутки. Якщо другий встановить ціну нижчу, то перший значно програє.

Приклад.

Фірма 2

Ціна 5 Ціна 7

Фірма 1 Ціна 5 10 10 20 5

Ціна 7 5 20 15 15

Прибутки фірм

Фірми не довіряють один одному, тому вони обидві встановлюють нижчу ціну, щоб отримати не менший прибуток, ніж інша.

Більшість вчених вважають її як найбільш точну. Попит на продукцію олігополіста в більшій мірі залежить від реакції його конкурентів, які можуть чи не реагувати на зміну цін першої фірми (тоді попит на продукцію даного олігополіста еластичний), чи зреагувати (тоді попит нееластичний).

D₁E – еластичний попит;

ED₂ – нееластичний попит.

Вважається, що відхилення ціни в сторону підвищення викликає еластичний попит, а зниження ціни – нееластичний попит на продукцію олігополіста. Тому крива попиту є ламаною, а крива граничного доходу (MR) має розрив. Як наслідок, витрати підприємства можуть змінюватись, не викликаючи зміни цін, тому вважається, що олігополіст консерватор (часто не змінює ціни).

6) Модель таємної змови.

При певних умовах фірми можуть домовитись про єдину політику цін. Тоді галузь виступає як монополія (модель ціноутворення як у чистого монополіста). Офіційною формою такої змови є картель.

Класичний приклад - угода в 70-і роки країн експортерів нафти – ОПЕК. Як правило картелі контролюють пропозицію товару і встановлюють вищу ціну.

Перешкоди на шляху до таємної змови:

· кількість фірм (чим більше фірм, тим важче з усіма домовитись);

· різні витрати у різних фірм;

· недотримання угод із сторони інших (у кожний час у фірм-учасників картелю є спокуса знизити свої ціни та отримати надприбутки);

· антимонопольне законодавство.

Дата добавления: 2014-01-06