КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Тема 6. Аналіз міжнародної конкуренціїДискусійні запитання Контрольні запитання та завдання 1. Для прийняття яких рішень фірмі необхідно здійснювати міжнародне маркетингове дослідження? 2. Яка мета будь-якого міжнародного маркетингового дослідження? 3. Назвіть особливості проведення міжнародного маркетингового дослідження. 4. Охарактеризуйте стадії процесу міжнародного маркетингового дослідження? 5. Першою стадією міжнародного маркетингового дослідження є визначення вимог до інформації. Що конкретно це означає для маркетолога? 6. Охарактеризуйте типи міжнародних маркетингових досліджень. 7. Поясніть алгоритм проведення попереднього міжнародного дослідження (необхідна інформація, дії маркетолога, результат). 8. Охарактеризуйте структуру поглибленого міжнародного маркетингового дослідження. 9. Які показники та процеси аналізуються за кожним із стандартних елементів поглибленого міжнародного маркетингового дослідження?
1. У чому, на Ваш погляд, полягає різниця між дослідженням середовища міжнародного маркетингу та міжнародним маркетинговим дослідженням? 2. «Складність проведення міжнародного маркетингового дослідження, його висока вартість, існуюча та зростаюча подібність країн зменшують значення та необхідність маркетингових досліджень?» Чи згодні Ви з цим твердженням? Чому? Поясніть. Конкурентноздатність товару (послуги) на зовнішньому ринку. Конкурентні стратегії за М.Портером. Теорія конкурентних переваг національних економік. Міжнародна конкуренція – конкуренція виробників на світовому ринку, яка включає в себе як внутрігалузеву, так і міжгалузеву форми конкуренції. На міжнародному ринку домінуюча роль належить підприємствам найрозвинутіших країн. Міжнародна конкуренція сприяє збалансованому розвитку світового ринку, переливу капіталу не тільки між сферами виробництва, а й різними державами. Міжнародну конкуренцію слід розглядати з погляду суб’єктів, об’єктів та методів (табл.6.1).
Таблиця 6.1 Складові міжнародної конкуренції
Своєрідною формою конкурентної боротьби є створення стратегічних альянсів (об’єднання зусиль 2-х або декількох підприємств для спільного збуту продукції та розподілу ринків). Метою такого об’єднання може бути, наприклад, стимулювання збуту одного продукту як доповнення до іншого. Так, придбання пакету інформаційних програм Windows обходиться покупцеві дешевше за умов покупки його разом з комп’ютером. Сучасна міжнародна конкуренція передбачає 2-ва рівні формування конкурентних устремлінь: Перший рівень: створення атмосфери внутрішньої конкуренції в самій компанії, духу змагання між її окремими підрозділами; Другий рівень: розвиток зовнішньої конкурентної активності компанії, спрямованої на боротьбу із зовнішніми конкурентами. У результаті реалізації конкурентної стратегії формується один із 4-ох рівнів конкурентної агресивності підприємства (табл. 6.2).
Таблиця 6.2 Рівні конкурентної агресивності підприємства
Ефективна міжнародна стратегія насамперед має враховувати конкурентну ситуацію на світовому ринку, зокрема стан виробництва (галузі) та інші фактори (рис. 6.1).
Формуючи міжнародні конкурентні стратегії, особливу увагу приділяють обґрунтуванню управлінських рішень. Важливими елементами аналізу є дослідження характеристик окремих стадій життєвого циклу товарів, а також виробничі та конкурентні можливості самого підприємства. У міжнародній практиці поширено такі види конкурентних стратегій, а саме: 1. Стратегія лідерства за витратами, що передбачає створення конкурентної переваги в результаті мінімізації витрат на основі масового виробництва; 2. Стратегія, яка передбачає диференціацію виробництва та використання принципу “катамарана”, щоб підвищити комерційну стабільність за рахунок використання багатьох виробництв. 3. Стратегія, що передбачає фокусування економічних інтересів та діяльності підприємства в певному (вільному) специфічному ринковому сегменті. Конкурентні переваги провідних підприємств світу представлено у табл. 6.3.
Таблиця 6.3 Конкурентні переваги провідних підприємтв світу
Для того, щоб стати підприємством світового класу, необхідно стати найкращим у світі (у галузі, на ринку) хоча б за одним важливим аспектом виробничо-збутової діяльності. Майкл Портер (Michael E. Porter) доводив, що для формування стратегії потрібно 3-и основні (ключові) концепції (табл. 6.4). Друга ключова концепція, яка описує типові стратегії конкурентної боротьби ретельно наведена у табл. 6.5. М. Портер рекомендує вибрати тільки одну із стратегій (табл. 6.5), і сформувати чітку ринкову позицію. Таблиця 6.4 Три ключові концепції стратегічного планування М. Портера
Таблиця 6.5 Особливості стратегій підприємства, запропонованих М. Портером
Забезпечити собі конкурентну перевагу підприємство може тоді, коли запропонує клієнтам кращу ціну та якість продукції, ніж конкуренти, при чому ці параметри (ціна, якість) будуть важкими для наслідування і їх можна буде пропонувати за будь-яких ринкових умов. Таким чином, конкурентна перевага – це фактор чи комбінація факторів, яка робить діяльність підприємства більш успішним у порівнянні з конкурентами в конкурентами в конкурентному середовищі і не може біти легко повторена конкурентами. Виходячи з досвіду Японії та досвіду впровадження систем якості у США, забезпечення відповідного (оптимального) рівня якості на підприємстві щодо задоволення потреб споживачів залежить від філософії тотального управління якістю (TQM). Це пов’язано з тим, враховуючи суть відомих підходів до управління якістю (табл. 6.6), що TQM базується на необхідності повного розуміння усіма працівниками підприємства (незалежно від рівня управління) оптимальної якості та важливості її досягнення з огляду забезпечення вигідної конкурентної позиції компанії на ринку (основа діяльності). Таблиця 6.6 Характер урахування окремих управліня різними підходами до управління якістю
Особливу увагу слід звернути на те, що через низьку конструктивну якість продукції підприємства споживач відмовиться від неї, а через високу виробничу якість та якість маркетингу і послуг зробить її надто дорогою, що у кінцевому рахунку зруйнує бізнес компанії. Це пов’язано з тим, що споживачі самі вирішують та встановлюють рівень якості, враховуючи при цьому ціни, свої потреби та вимоги. Виходячи з того, керівники підприємств обов’язково повинні врахувати основні бажання, потреби та конкретні вимоги споживачів для того, щоб надати їм правильну оптимальну якість з максимальною вигодою для себе. В основі забезпечення відповідного (оптимального) рівня якості, який задовільняє клієнта, повинна міститись концепція системи управління якістю (TQM).
Розроблена в результаті проведеного дослідження всеосяжна теорія конкурентної переваги країн, яка підтверджується достатньою кількістю фактів, розглянута у фундаментальній праці Майкла Портера “Конкурентна перевага країн” (The Competitive Advantage of Nations), опублікований у 1991 р. нью-йоркським видавництвом Free Press. Згідно з цією теорією відповідь на запитання “Чому країна досягає міжнародного успіху в тій чи іншій галузі?” передбачає 4-ри властивості країни загального характеру, що формують середовище, у якому конкурують місцеві підприємства. Це середовище може сприяти виникненню конкурентної переваги, а може і перешкоджати цьому. До основних факторів (властивості), що впливають на конкурентні позиції країни на світовому ринку, слід віднести такі: 1. Факторні умови, тобто ті конкретні фактори (наприклад, кваліфікована робоча сила певного профілю або інфраструктура), які необхідні для успішної конкуренції у даній галузі. 2. Умови попиту, тобто який на внутрішньому ринку попит на продукцію чи послуги, що пропонуються даною галуззю. 3. Споріднені (related) та підтримуючі галузі, тобто наявність чи відсутність у країні споріднених чи підтримуючих галузей, конкурентоспроможних на міжнародному ринку. 4. Стратегія фірми, її структура та конкуренти, тобто які умови у країні, які визначають те, як утворюються та управляються фірми, та який характер конкуренції на внутрішньому ринку. Ці властивості М. Портер назвав детермінантами національної конкурентоспроможності (Determinants of National Competitioness). Детермінанти формують певне внутрішнє і зовнішнє середовище функціонування підприємств та певною мірою закріплюють міжнародні позиції країни та національних (міжнародних) підприємств, тобто детермінанти національної конкурентоспроможності – комплексна система, яка перебуває у стані розвитку. Детермінанти постійно впливають один на одного. Конкурентні переваги мають підприємства, які базуються в тих країнах, що дозволяють швидко нагромадити спеціалізовані ресурси та досвід (навички). Підтримка конкурентоспроможності у галузі на високому рівні є результатом “самопідсилювальної” взаємодії переваг відразу в декількох сферах, що визначає середовище, яке іноземним конкурентам важко відтворити. Національний “детермінантний ромб” (National diamond) являє собою систему, компоненти якої взаємопосилююють дію один одного (рис. 6.2). Розвиток окремих виробництв до рівня міжнародно конкурентоспроможних потребує формування так званих кластерів конкурентоспроможних галузей – тобто системи пов’язаних між собою вертикальними (покупець / постачальник) або горизонтальними (спільні клієнти, технології, посередники) взаємовідносинами процвітаючих галузей. Формування кластерів процвітаючих галузей посилює конкурентні переваги на світовому ринку і закріплює міжнародні позиції цілих секторів національної економіки. Кластери (clusters) – це об’єднання національних конкурентоспроможних взаємозалежних галузей. Кластери відображають динаміку конкурентних переваг, і тому вони народжуються, поєднуються, розширяються, поглиблюються, але можуть і звужуватися, згортатися та розпадатися. Отже, теорія конкурентних переваг (Competetion Advantage Theory) – країна досягає міжнародного успіху у тій чи іншій галузі завдяки взаємодії конкурентних переваг у чотирьох національних детермінантах (властивостях країни): факторних умовах; умовах попиту; споріднених та обслуговуючих галузях; стратегії фірми, її структурі та конкуренції, – з‘єднаних у динамічну систему, так званий національний “ромб”; автор – М. Портер.
Аналіз конкурентів передбачає дослідження та оцінку діяльності конкурентів і включає загальну інформацію про ринки, а також деталізовану про окремі (як правило 3–5 провідних) підприємств (табл. 6.7). Таблиця 6.7 Аналіз конкурентів
Для ефективного, стратегічно виправданого аналізу конкурентів слід визначити: а) як конкурент оцінює себе; б) суть та переваги застосованої ним маркетингової (зокрема конкурентної) стратегії; в) сильні та слабкі сторони в його діяльності; г) найвірогіднішу стратегію його подальшого розвитку та ділової активності на певному ринку. Процес аналізу конкурентів відбувається в декілька етапів: 1. Дослідження минулого; 2. Оцінка сучасної стратегії; 3. Прогнозування перспектив на підставі реальних оцінок ресурсів, можливостей та маркетингових устремлінь підприємств-конкурентів. Але слід пам’ятати, що йдеться не тільки про облік кадрових, фінансових та матеріальних активів, але, передусім, про можливості їх використання. Отже, прогнозування перспектив розвитку конкурентів стосується декількох основних сфер економічної діяльності: - концепції та прагнення (які в конкурента наміри, цілі, перспективи на цьому ринку і загалом); - виробництво (наскільки ефективним і реактивним є виробництво, інженерні можливості, можливості розвитку виробництва та кооперації); - маркетинг (які сильні та слабкі сторони конкурентного іміджу й репутації, особливості просування, реклами тощо); - менеджмент (у чому переваги типу управління, організації виробництва та збуту, вертикальної і горизонтальної інтеграції). Контрольні завдання і запитання: 1. Суть, суб’єкти, об’єкти та методи міжнародної конкуренції. 2. Дайте характеристику конкурентним стратегіям, які використовують у міжнародному маркетингу (на підставі моделі та матриці М.Портера). 3. Визначте фактори впливу на внутрішньогалузеву конкуренцію в глобальному сегменті. 4. Назвіть можливі вияви конкурентної політики компанії залежно від рівнів конкурентної агресивності. 5. Назвіть переваги різних методів міжнародної конкуренції. 6. Розробіть алгоритм аналізу конкурентів, ураховуючи позитивні та негативні аспекти їх діяльності. 7. Наведіть приклади успішних міжнародних стратегічних альянсів. 8. Три стратегії конкурентної боротьби М.Портера 9. Дайте визначення національного “детермінантного ромба” та кластерів підтримувальних галузей.
Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 3844; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |