Умови і порядок створення фермерського господарства та припинення його діяльності

Дунай

На невеликій території України несе свої води друга крупна (після Волги) річка Європи всього 174 км. Загальна її довжина 2900 км, площа водозбору 817тис.км². Басейн Дунаю займає південну частину Карпат і Закарпаття, західну частину Бессарабської височини і частково Причорноморську низовину. Дунай і його притоки стікають з гірських районів Альп, Карпат і Балкан, що визначає особливості їх гідрологічного режиму.

Право на створення фермерського господарства має кожний ді­єздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку, виявив відповідне бажання, має документи, що підтверджують його здат­ність займатися сільським господарством, і витримав професійний відбір. Першочергове право на створення такого господарства нада­ється громадянам, які проживають в сільській місцевості, мають від­повідну кваліфікацію або досвід роботи в сільському господарстві.

Фермерське господарство створюється виключно на добровіль­них засадах. Конкурсний відбір осіб, які виявили бажання створи­ти таке господарство, здійснює районна (міська) професійна комі­сія з питань створення фермерських господарств, склад якої фор­мує і затверджує районна (міська). До складу професійної комісії входять представники органів державної влади, органів місцевого самоврядування території, на якій передбачається відведення зе­мельної ділянки для створення фермерських господарств, пред­ставники Асоціації фермерів та приватних землевласників і громад­ських організацій.

Висновок професійної комісії з питань створення фермерських господарств про наявність у громадянина достатнього досвіду ро­боти у сільському господарстві або потрібної сільськогосподарської кваліфікації є умовою для державної реєстрації фермерського гос­подарства і надання (передачі) громадянину у власність або оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства із зе­мель державної і комунальної власності відповідно до чинного ЗК.

Земельні ділянки для ведення фермерських господарств переда­ються в приватну власність і надаються в користування на умовах оренди із земель державної або комунальної власності, а також зе­мель, вилучених (викуплених) в установленому порядку. Щободержати таку ділянку, громадяни подають заяву до відповідної ра­йонної державної адміністрації або місцевої ради. У заяві зазнача­ються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на бе­зоплатне одержання земельних ділянок у власність, обгрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додається рішення професій­ної комісії з питань створення фермерських господарств про наяв­ність у громадянина достатнього досвіду роботи у сільському гос­подарстві або відповідної сільськогосподарської кваліфікації. Ра­йонна або міська державні адміністрації або орган місцевого самов­рядування розглядають заяву у місячний строк і в разі її задоволен­ня дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проек­ту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельної ді­лянки розробляється за рахунок Українського державного фонду підтримки фермерських господарств.

У разі відмови органів державної влади та органів місцевого са­моврядування надати земельну ділянку для ведення фермерського господарства, а також у інших спірних випадках, відповідно до ст. 118 ЗК і ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство", справа розв'язується в судовому порядку. Оскільки рішення суду про задоволення позову є підставою для відведення ділянки в на­турі (на місцевості), видачі документа, що засвідчує право власнос­ті на землю, а також для укладення договору оренди земельної ді­лянки, в резолютивній частині рішення повинне бути вказано міс­це розташування ділянки, її розмір і межі. Відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) провадиться після збирання вро­жаю на цій ділянці попереднім землекористувачем.

Відповідно до ст. 121 ЗК, безоплатно у приватну власність фер­мерського господарства передаються земельні ділянки в розмірі зе­мельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, місь­кої ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на тери­торії сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сіль­ськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній у цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району. Така передача здійснюється один раз, про що рада, котра передає земельну ділянку, робить відмітку в паспорті або документі, який його заміняє. Земельні ділянки, розмір яких перевищує розмір, встановлений у ч. 1 ст. 121 ЗК, передаються громадянам у приватну власність для ведення фермерського господарства на підставі цивільно-правових угод.

Земельні ділянки виділяються, як правило, єдиним масивом з розташованими на них водними джерелами та лісовими угіддями, якомога можливості наближеними до існуючих шляхів, електрич­них і радіотелефонних мереж, газових і водопостачальних систем та інших видів інженерної інфраструктури. Відповідно до ст. ст. 56, 59 ЗК та ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство", землі лісового і водного фондів, що належать до угідь фермерського гос­подарства, не можуть передаватися в приватну власність, за винят­ком невеликих — до 5 га ділянок лісів і невеликих — до 3 га діля­нок під замкненими природними водоймами. Фермерське госпо­дарство має право здійснювати залісення частини земель та буду­вати замкнену водойму на земельній ділянці, що належить цьому господарству чи його членові на праві приватної власності.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації у вико­навчому комітеті міської, районної у місті ради або в районній, ра­йонних міст Києва і Севастополя державних адміністраціях за міс­цем проживання особи або місцезнаходженням земельної ділянки. Спеціальний порядок державної реєстрації фермерських господарств визначається ст. 8 Закону України "Про фермерське господарство".

Для реєстрації фермерського господарства до органу державної реєстрації подаються: установчі документи (засновницький договір про створення господарства та його Статут. Підписи громадян на установчих документах про створення фермерського господарства посвідчуються нотаріусом); реєстраційна картка встановленого зразка, яка є заявою про державну реєстрацію фермерського госпо­дарства; копія документа, що засвідчує наявність у громадянина на праві власності чи оренди земельної ділянки сільськогосподарсько­го призначення; документ, що посвідчує внесення плати за держав­ну реєстрацію фермерського господарства.

Державна реєстрація фермерського господарства здійснюється за наявності всіх потрібних документів протягом не більше 5 робо­чих днів. Органи державної реєстрації зобов'язані в межах цього терміну внести дані з реєстраційної картки до Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності та видати Свідоцтво про державну ре­єстрацію фермерського господарства. Це свідоцтво та копія доку­мента, що підтверджує взяття господарства на облік у державному податковому органі, є підставою для відкриття рахунків у будь-я­ких банках України та інших держав за вибором суб'єкта підпри­ємницької діяльності і за згодою цих банків у порядку, що встанов­люється Національним банком України.

Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості), от­римання Державного акту на право власності на землю або укла­дення договору оренди земельної ділянки й державної реєстрації фермерське господарство одержує печатку зі своїм найменуванням і адресою, відкриває поточні та вкладні (депозитні) рахунки в уста­новах банку і вступає у відносини з підприємствами, установамита організаціями, визнається органами державної влади та органами місцевого самоврядування як самостійний товаровиробник, пла­нуючи економічний і соціальний розвиток регіону.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про фермерське госпо­дарство" діяльність фермерського господарства припиняється в ра­зі: реорганізації; ліквідації; визнання фермерського господарства неплатоспроможним (банкрутом); якщо не залишається жодного члена фермерського господарства або спадкоємця, який бажає про­довжити діяльність господарства.

Рішення про припинення діяльності фермерського господарства приймається:

— власником — у разі реорганізації або ліквідації фермерського господарства;

— якщо не лишається жодного члена фермерського господарс­тва або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарс­тва, — виконавчим комітетом міської, районної у місті ради або ра­йонною, районними міст Києва і Севастополя державними адмі­ністраціями за місцем проживання особи або місцезнаходженням земельної ділянки;

— у разі банкрутства фермерського господарства — господарським судом.

Спори про припинення діяльності фермерського господарства та розподілу його майна вирішуються судом.

Процедура банкрутства фермерського господарства має певні особливості. Відповідно до ст. 50 Закону України від 14 травня 1992 р. "Про відновлення платоспроможності боржника або виз­нання його банкрутом"[2] (в редакції Закону від 30 червня 1999 р.) підставою для визнання фермерського господарства банкрутом є його неспроможність задовольнити протягом шести місяців після закінчення відповідного періоду сільськогосподарських робіт вимо­ги кредиторів за грошовими зобов'язаннями та (або) виконати зо­бов'язання щодо сплати податків і зборів.

Голова фермерського господарства, за наявності письмової зго­ди всіх його членів, подає до господарського суду заяву про пору­шення справи про банкрутство. Заява має містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування (прізвище, ім'я та по батькові голови господарства) господарства, його поштову адресу; найменування кредитора, його поштову адресу, якщо кредитором є юридична особа, якщо кредитор — фізична особа, в заяві зазначаються прізвище, ім'я та по батькові, а також місце його проживання; номер (код), що ідентифікує кредито­ра як платника податків і зборів; виклад обставин, які підтверджу­ють неплатоспроможність господарства, з зазначенням суми борго­вих вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неус­тойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку господарства та дату його прийняття банківською установою бор­жника до виконання; перелік документів, що додаються до заяви.

До заяви додаються документи, які містять відомості: про склад і вартість майна фермерського господарства; про склад і вартість май­на, яке належить членам господарства на праві власності; про розмір доходів, які можуть бути одержані господарством по завершенню від­повідного періоду сільськогосподарських робіт. Зазначені документи додаються також головою фермерського господарства до відзиву на заяву про порушення справи про банкрутство, подану кредитором.

Голова фермерського господарства у 2-місячний строк з дня прийняття господарським судом заяви про порушення справи про банкрутство господарства може подати до господарського суду план відновлення платоспроможності фермерського господарства. У разі, якщо здійснення заходів, передбачених цим планом, дасть змогу фермерському господарству, зокрема за рахунок доходів, які можуть бути ним одержані після закінчення відповідного періоду сільсько­господарських робіт, погасити вимоги за грошовими зобов'язання­ми та зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів, господарський суд затверджує процедуру розпорядження майном господарства.

Процедура розпорядження майном фермерського господарства запроваджується на строк закінчення відповідного періоду сіль­ськогосподарських робіт із врахуванням часу, потрібного для реа­лізації вирощеної (виробленої, виробленої та переробленої) сіль­ськогосподарської продукції. Зазначений строк не може перевищу­вати 15 місяців. У разі, якщо після застосування процедури розпо­рядження майном погіршилося фінансове становище фермерсько­го господарства у зв'язку зі стихійним лихом, епізоотіями та інши­ми несприятливими умовами, строк процедури розпорядження майном може бути продовжено на 1 рік.

Процедура розпорядження майном фермерського господарства може бути достроково припинена господарським судом за заявою розпорядника майна чи будь-кого з кредиторів у разі: невиконан­ня заходів, передбачених планом відновлення платоспроможності господарства; наявності інших обставин, які засвідчують неможли­вість відновлення платоспроможності господарства. Після достро­кового припинення процедури розпорядження його майном фер­мерське господарство визнається господарським судом банкрутом і відкривається ліквідаційна процедура.

Для здійснення процедури розпорядження майном фермерсько­го господарства господарським судом призначається розпорядник майна. Його повноваження можуть здійснюватися і головою фер­мерського господарства за погодженням з призначеним розпоряд­ником майна.

У разі визнання господарським судом фермерського господарс­тва банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури до складу лікві­даційної маси господарства включаються: нерухоме майно, яке зна­ходиться у спільній власності членів господарства, в тому числі — насадження, господарські та інші будівлі, меліоративні та інші споруди, продуктивна й робоча худоба, птиця, сільськогосподарська та інша техніка і обладнання, транспортні засоби, інвентар та інше майно, придбані для фермерського господарства на спільні кошти його членів, а також право оренди земельної ділянки та інші май­нові права, які належать господарству і мають грошову оцінку.

Звернення стягнення за вимогами кредиторів на земельні ділян­ки, надані у власність фермерському господарству, допускається тоді, коли у господарства відсутнє інше майно, на яке може бути звернено стягнення.

Майно, що належить голові та членам фермерського господарс­тва на праві приватної власності, а також інше майно, стосовно якого доведено, що воно було придбане на доходи, які не є в спіль­ній власності членів фермерського господарства, не включаються до складу ліквідаційної маси. Нерухоме майно, а також майнові права щодо нерухомого майна, які належать до складу ліквідацій­ної маси фермерського господарства, можуть бути продані тільки за конкурсом, обов'язковими умовами якого є збереження цільово­го призначення сільськогосподарських об'єктів, що продаються.

З дня прийняття постанови про визнання фермерського госпо­дарства банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури його діяль­ність припиняється. Господарський суд направляє копію постанови про визнання фермерського господарства банкрутом до органу, який здійснив державну реєстрацію господарства, та органу місцевого са­моврядування за місцезнаходженням фермерського господарства.

Кошти, одержані від продажу майна фермерського господарс­тва, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому Законом України "Про відновлення платоспромож­ності боржника або визнання його банкрутом".

Майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, розподіляється між членами фермерського господарства відповідно до його Статуту.

У разі припинення діяльності фермерського господарства до за­кінчення терміну надання господарству податкових пільг госпо­дарство сплачує до бюджету за весь період своєї діяльності суму по­датку, обчислену в розмірі, встановленому для фермерського гос­подарства, крім випадків, коли не лишається жодного члена фер­мерського господарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства, а також у разі викупу земельної ділянки для суспільних потреб чи примусового відчуження її з мотивів сус­пільної необхідності.

Розділ II

СТВОРЕННЯ ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

Стаття 5. Громадяни, які мають право на створення
фермерського господарства

Право на створення фермерського господарства має кожний
дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку, виявив
бажання та пройшов професійний відбір на право створення
фермерського господарства.

Громадяни, що створили фермерське господарство, мають право
облаштувати житло в тій частині наданої для ведення фермерського
господарства земельної ділянки, з якої забезпечується зручний
доступ до всіх виробничих об'єктів господарства. Якщо житло членів
фермерського господарства знаходиться за межами населених пунктів,
то вони мають право на створення відокремленої фермерської садиби,
якій надається поштова адреса. Відокремленою фермерською садибою є земельна ділянка разом з
розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими
будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними
насадженнями, яка знаходиться за межами населеного пункту. Для облаштування відокремленої садиби фермерському
господарству надається за рахунок бюджету допомога на будівництво
під'їзних шляхів до фермерського господарства, електро- і
радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем.

Переселенцям, які створюють фермерське господарство в
трудонедостатніх населених пунктах, перелік яких визначається
Кабінетом Міністрів України, надається одноразова грошова допомога
за рахунок державного бюджету у розмірі, що встановлюється
Кабінетом Міністрів України.

Стаття 6. Порядок проведення професійного відбору з питань
створення фермерських господарств

1. Професійний відбір громадян, які виявили бажання створити
фермерське господарство, проводить районна (міська) професійна
комісія з питань створення фермерських господарств, склад якої
формується і затверджується районною (міською) радою.

Положення про порядок проведення професійного відбору з
питань створення фермерських господарств затверджується спеціально
уповноваженими центральними органами виконавчої влади з питань
аграрної політики і з питань праці та соціальної політики за
погодженням з Асоціацією фермерів та приватних землевласників
України.

2. До складу професійної комісії з питань створення
фермерських господарств включаються представники органів державної
влади, органів місцевого самоврядування, представники Асоціації
фермерів та приватних землевласників і громадських організацій.

3. Висновок професійної комісії з питань створення
фермерських господарств про наявність у громадянина достатнього
досвіду роботи у сільському господарстві або необхідної
сільськогосподарської кваліфікації є умовою для державної
реєстрації фермерського господарства і надання (передачі)
громадянину у власність або оренду земельних ділянок для ведення
фермерського господарства із земель державної і комунальної
власності відповідно до Земельного кодексу України (2768-14).

Стаття 7. Порядок надання (передачі) земельних ділянок для
ведення фермерського господарства

1. Для отримання (придбання) у власність або в оренду
земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського
господарства громадяни звертаються до відповідної районної
державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду
земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення
фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування
ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у
них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність,
обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив
діяльності фермерського господарства. До заяви додається рішення
професійної комісії з питань створення фермерських господарств
щодо наявності у громадянина достатнього досвіду роботи у
сільському господарстві або необхідної сільськогосподарської
кваліфікації.

2. Заяву громадянина про надання земельної ділянки у
власність або в оренду районна або міська державні адміністрації
або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і
в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною
організацією проекту відведення земельної ділянки.

Проект відведення земельних ділянок розробляється за рахунок
Українського державного фонду підтримки фермерських господарств.

Проект відведення земельної ділянки погоджується та
затверджується відповідно до закону.

3. Земельні ділянки для ведення фермерського господарства
передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із
земель державної або комунальної власності.

4. У разі відмови органів державної влади та органів
місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки для ведення
фермерського господарства питання вирішується судом. Рішення суду
про задоволення позову є підставою для відведення земельної
ділянки в натурі (на місцевості), видачі документа, що посвідчує
право власності або укладання договору оренди. Відведення
земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться після
збирання врожаю на цій ділянці попереднім землекористувачем.

5. Громадянам України - членам фермерських господарств
передаються безоплатно у власність надані їм у користування
земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена
сільськогосподарського підприємства, розташованого на території
відповідної ради. Це положення не поширюється на громадян, які
раніше набули права на земельну частку (пай).

6. Земельні ділянки, розмір яких перевищує розмір,
встановлений у частині 5 цієї статті, передаються громадянам у
приватну власність для ведення фермерського господарства на
підставі цивільно-правових угод.

7. Земельні ділянки надаються громадянам для ведення
фермерського господарства єдиним масивом з розташованими на них
водними джерелами та лісовими угіддями, наближеними до існуючих
шляхів, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних
систем та інших видів інженерної інфраструктури.

8. Землі лісового і водного фондів, що входять до складу
сільськогосподарських угідь, не можуть передаватися у приватну
власність для ведення фермерських господарств, за винятком
невеликих - до 5 гектарів ділянок лісів у складі угідь
фермерського господарства і невеликих - до 3 гектарів ділянок під
замкненими природними водоймами. Фермерське господарство має право
проводити залісення частини земель та будувати замкнену водойму на
земельній ділянці, що належить фермерському господарству чи його
членові на праві приватної власності.

Стаття 8. Державна реєстрація фермерського господарства

1. Після одержання державного акта на право власності на
земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки
та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає
державній реєстрації.

2. Державна реєстрація фермерського господарства здійснюється
у виконавчому комітеті міської, районної у місті ради або в
районній, районних міст Києва і Севастополя державних
адміністраціях за місцем проживання особи або місцезнаходженням
земельної ділянки.

3. Для державної реєстрації фермерського господарства голова
фермерського господарства або уповноважена ним особа особисто або
поштою (рекомендованим листом) подає до органу державної
реєстрації:

а) засновницькі документи (установчий договір про створення
фермерського господарства та Статут фермерського господарства);

б) реєстраційну картку встановленого зразка, яка є заявою про
державну реєстрацію фермерського господарства;

в) копію документа, що засвідчує наявність у громадянина на
праві власності чи оренди земельної ділянки сільськогосподарського
призначення;

г) документ, що посвідчує внесення плати за державну
реєстрацію фермерського господарства.

Для реєстрації фермерського господарства забороняється
вимагати інші документи або відомості, ніж перелічені у цій
частині.

Підписи громадян на установчих документах про створення
фермерського господарства посвідчуються нотаріусом.

4. Державна реєстрація фермерського господарства проводиться
за наявності всіх необхідних документів протягом не більше п'яти
робочих днів. Органи державної реєстрації зобов'язані протягом
цього терміну внести дані з реєстраційної картки до Реєстру
суб'єктів підприємницької діяльності та видати Свідоцтво про
державну реєстрацію фермерського господарства.

Свідоцтво про державну реєстрацію фермерського господарства
та копія документа, що підтверджує взяття його на облік у
державному податковому органі, є підставою для відкриття рахунків
у будь-яких банках України та інших держав за вибором суб'єкта
підприємницької діяльності і за згодою цих банків у порядку, що
встановлюється Національним банком України.

5. Після державної реєстрації фермерське господарство одержує
печатку із своїм найменуванням і адресою, відкриває поточні та
вкладні (депозитні) рахунки в установах банку і вступає у
відносини з підприємствами, установами та організаціями,
визнається органами державної влади та органами місцевого
самоврядування як самостійний товаровиробник при плануванні
економічного і соціального розвитку регіону. МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Н А К А З

17.12.2003 N 452/335

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
28 січня 2004 р.
за N 118/8717

Про затвердження Положення
про порядок проведення професійного відбору
з питань створення фермерських господарств

На виконання вимог частини першої статті 6 Закону України
"Про фермерське господарство" (973-15) та з метою встановлення
єдиного порядку професійного відбору з питань створення
фермерських господарств Н А К А З У Є М О:

1. Затвердити Положення про порядок проведення професійного
відбору з питань створення фермерських господарств, що додається.

2. Міністерству агропромислового комплексу і Міністерству
праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головним
управлінням сільського господарства і продовольства та головним
управлінням праці та соціального захисту обласних державних
адміністрацій довести зазначене Положення до відома керівництва
регіональних органів та організацій, які входять до сфери
управління Міністерства аграрної політики України та Міністерства
праці та соціальної політики України.

3. Департаменту реформування сільського господарства
Мінагрополітики (Куць О.І.) забезпечити подання цього наказу на
державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на першого
заступника Міністра аграрної політики Мельника С.І. та першого
заступника Міністра праці та соціальної політики Гнибіденка І.Ф.

Міністр аграрної
політики України С.Рижук

Міністр праці та
соціальної політики
України М.Папієв

ПОГОДЖЕНО:

Президент Асоціації
фермерів та приватних
землевласників України І.Томич

В.о. Голови Державного комітету
України з питань регуляторної
політики та підприємництва К.Ващенко

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства аграрної
політики України,
Міністерства праці та
соціальної політики України
17.12.2003 N 452/335

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
28 січня 2004 р.
за N 118/8717

ПОЛОЖЕННЯ
про порядок проведення професійного відбору
з питань створення фермерських господарств

1. Загальні положення

1.1. Це Положення визначає порядок і організацію проведення
професійного відбору з питань створення фермерських господарств та
поширюється на громадян України, які виявили бажання відповідно до
вимог законодавства на створення фермерського господарства.

1.2. Проведення професійного відбору громадян, які виявили
бажання створити фермерське господарство, здійснюється з метою
реалізації права громадян на створення фермерського господарства
як форми підприємницької діяльності.

2. Порядок організації професійного відбору

2.1. Для виконання організаційної роботи, пов'язаної з
проведенням професійного відбору, районна (міська) рада формує і
затверджує склад професійної комісії з питань створення
фермерських господарств (далі - професійна комісія) відповідно до
ст. 6 Закону України "Про фермерське господарство".

2.2. До складу професійної комісії входять представники
управління (відділу) сільського господарства і продовольства,
управління праці та соціального захисту населення місцевої
державної адміністрації, інші представники органів державної
влади, органів місцевого самоврядування, представники Асоціації
фермерів та приватних землевласників України і громадських
організацій.

2.3. Громадяни, які виявили бажання створити фермерське
господарство, подають до професійної комісії заяву, у якій
зазначаються бажані розміри і місце розташування земельної ділянки
та кількість членів фермерського господарства. До заяви додаються
копії документів, завірених у встановленому порядку, які
підтверджують їх досвід роботи в сільському господарстві,
наявність необхідної кваліфікації або спеціальної підготовки,
обґрунтування розмірів земельної ділянки і напряму діяльності
фермерського господарства.

2.4. Подані до професійної комісії документи приймаються за
описом, копія якого видається претенденту з відміткою про дату
прийняття документів професійною комісією, за підписом
відповідальної особи.

2.5. Під час вивчення поданих претендентами документів
професійна комісія може проводити перевірку їх достовірності. У разі виявлення недостовірної інформації або неналежним
чином оформлених документів заява претендента залишається без
розгляду.

2.6. Про залишення заяви без розгляду претендент
повідомляється в письмовій формі із зазначенням підстав у 5-денний
термін із дня отримання заяви.

2.7. Після усунення причин, що були підставою про залишення
заяви без розгляду, претендент може повторно подати заяву, яка
розглядається в установленому порядку.

2.8. Заява про участь у професійному відборі претендентів,
які виявили бажання створити фермерське господарство,
розглядається професійною комісією в місячний термін.

2.9. Інформація про час і місце проведення засідання
професійної комісії з відбору претендентів на створення
фермерського господарства, які подали заяви та інші необхідні
документи, повідомляється за 5 днів до проведення відбору письмово
або телеграмою і публікується в місцевих засобах масової
інформації.

3. Умови проведення професійного відбору
та участі в ньому

3.1. Проведення професійного відбору покладається на
професійну комісію.

3.2. Професійна комісія скликається у разі потреби.

3.3. Професійна комісія в своїй діяльності керується
Земельним кодексом України (2768-14), Законами України "Про
фермерське господарство" (973-15), "Про охорону земель"
(962-15), "Про власність" (697-12), "Про пріоритетність
соціального розвитку села та агропромислового комплексу в
народному господарстві" (400-12), Господарським (436-15) та
Цивільним кодексами України (435-15), іншими
нормативно-правовими актами.

3.4. Очолює професійну комісію та організовує її роботу
голова.

3.5. Рішення професійної комісії приймається на засіданнях у
присутності не менше двох третин її складу відкритим голосуванням
простою більшістю голосів. У разі рівності кількості голосів голос
головуючого є ухвальним.

3.6. Рішення професійної комісії оформляється протоколом,
який підписують головуючий та всі члени комісії, присутні на
засіданні.

3.7. Висновок (рішення) професійної комісії (витяг з
протоколу, завірений головою комісії) доводиться до претендента,
який пройшов професійний відбір, письмово у 5-денний термін з дня
проведення відбору.

3.8. Висновок професійної комісії про наявність у громадянина
достатнього досвіду роботи в сільському господарстві або
необхідної сільськогосподарської кваліфікації є умовою для
державної реєстрації фермерського господарства і надання
(передачі) громадянину у власність або оренду земельних ділянок
для ведення фермерського господарства із земель державної і
комунальної власності відповідно до Земельного кодексу України

3.9. У разі відмови на підставі виявлення недостовірних даних
у поданих документах претендент має право подати до професійної
комісії нову заяву не раніше ніж через три місяці з дати прийняття
рішення про відмову.

3.10. У разі відмови на підставі невідповідності вимогам щодо
створення фермерського господарства претендент може подати до
професійної комісії нову заяву тільки після усунення причин, що
стали підставою для відмови.

3.11. Рішення професійної комісії у разі відмови може бути
оскаржене претендентом у встановленому законодавством порядку.

4. Прикінцеві положення

Контроль за діяльністю професійної комісії з питань створення
фермерських господарств здійснює районна (міська) рада.

Начальник
Департаменту реформування
сільського господарства О.І.Куць

Дата добавления: 2014-01-11