За формою вираженнядоцільно розрізняти грошовунеустойку та товарну

У доктрині цивільного права та практиці розрізняють чотири види неустойки¹⁰. Проте не всі вони однозначні, а деякі з них (виключна) застосовуються досить рідко. Види неустойки розглядаються у залежності з їх співвідношенням з відшкодуванням збитку чи сплатою компенсації Відповідно до ч. 2 ст. 224 ГК України під

збитками розуміються витрати, зроблені управоможеною стороною, втрати або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які вона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Таким чином, у складі збитків можна виділити дві їх групи: позитивний збиток та упущена вигода.

До складу збитків відповідно до ст. 225 ГК України включається:

—вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, що визначена відповідно до вимог чинного законодавства. Сюди слід віднести втрату так званого товарного виду або аварійність. Так, автомобіль навіть за того, що він після пошкодження був повністю відновлений, все рівно втрачає первісний товарний вигляд, що незмінно впливає на його вартість;

—додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною До таких витрат відносяться й витрати на заробітну плату, що сплачена роботодавцем за вимушений прогул його працівників, наприклад, такий, який виник внаслідок не поставки сировини, матеріалів тощо;

—не одержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

—матеріальна компенсація моральної шкоди у передбачених законом випадках.

Неоднозначно вирішується питання про відшкодування витрат на отримання юридичної допомоги.

Не менш важливим є питання про визначення розміру заподіяного збитку. Відповідно до ч. З ст. 225 ГК України при його визначенні враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі, якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, — на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків. Суд може задовольнити вимоги про відшкодування збитків за цінами на день винесення рішення суду.

Окрім загальних правил, чинне законодавство України містить і спеціальні правила визначення збитків. Зокрема, затвердженим

постановою КМ України від 26 грудня 2003 р. № 2030 «Порядком обліку пожеж та їх наслідків» введена категорія «побічний збиток від пожеж» — оцінені у грошовому вираженні витрати на гасіння пожежі (вартість вогнегасних речовин, пально-мастильних матеріалів тощо), ліквідацію її наслідків (враховуються соціально-економічні та екологічні втрати), у тому числі на відбудову об'єкта: втрати, зумовлені простоєм на виробництві, перервою в роботі, зміною графіка руху транспортних засобів тощо. До прямих збитків відносяться оцінені в грошовому вираженні матеріальні цінності, знищені та/або пошкоджені внаслідок небезпечних факторів пожежі. Якщо це були основні фонди, то розмір збитку визначається залишковою вартістю з урахуванням останньої переоцінки (за винятком вартості залишків).

Збитки від знищення (пошкодження) обігових коштів визначаються шляхом виключення з вартості матеріальних цінностей, що перебувають на обліку за цінами на момент виникнення пожежі вартості матеріальних цінностей, що залишилися.

Вартість продукції власного виробництва, у тому числі тієї, що перебуває на стадії незавершеного будівництва, визначається виходячи з її первісної вартості та витрат на обробку, проведені до моменту виникнення пожежі. Вартість готової продукції, сировини та інших матеріалів (включаючи малоцінні та швидкозношувані речі), що перебувають на складах (базах), визначається за оптовими чи закупівельними цінами з урахуванням транспортних, заготівельно-складських накладних витрат та норм природних збитків на момент виникнення пожежі, а в роздрібній торгівлі — за роздрібними цінами.

У разі знищення цінних паперів і грошових знаків прямі збитки вражаються такими, що дорівнюють їх номінальній вартості, крім цінних паперів (грошових знаків), що перебувають на стадії виготовлення, матеріальні збитки за якими визначаються відповідно до собівартості їх виготовлення.

Збитки, що визначаються в іноземній валюті, перераховуються в гривнях за офіційним обмінним курсом НБУ, що діяв на момент виникнення пожежі.

У разі знищення (пошкодження) продукції інтелектуальної та творчої діяльності збитки визначаються на підставі договірних та інших документів чи результатів експертизи.

Побічні збитки визначаються на підставі довідки, складеної згідно з документами бухгалтерського обліку.

Відповідно при поданні позову про відшкодування заподіяних пожежею збитків ці правила повинні враховуватися обов'язково. Такі правила повинні бути єдині і в інших випадках заподіяння збитку.

Розроблені методики визначення й моральної (немайнової) шкоди.

За співвідношенням неустойки із збитками прийнято виділяти такі види неустойки:

1)штрафну (Нш), за якої кредитор вправі вимагати відшкодування всіх збитків і, поверх того, сплати неустойки. її математичну фор мулу можна виразити так: Нш = Н + 3. Така неустойка є основною і найбільш повно гарантує майнові інтереси кредитора. Він має право стягнути у повній мірі і штраф і отримані збитки;

2) виняткову (Нв), за якої стягується тільки неустойка; кредитор не вправі вимагати відшкодування збитків; така неустойка стя гується з органів транспорту за порушення ними зобов'язань по доставці вантажів або кореспонденції. Вона вираховується за формулою Нв = Н;

3) залікову (Нз), за якої кредитор вправі вимагати, крім сплати неустойки, відшкодування збитків у частині, не покритій неустой кою (застосовується у всіх випадках, якщо законом або договором не передбачено інше). Вона вираховується за формулою: Нз = Н + (3 - Н);

4)альтернативну (На), за якої кредитор вправі стягувати або неустойку, або збитки. Вона виражається формулою: На = Н а 3.

Проте не всі види неустойки мають однакове значення та застосування. Найбільше застосовується саме штрафна неустойка, оскільки вона найбільш повно відображає майнові інтереси кредитора і забезпечує їх у разі стягнення.

У доктрині права висунуто пропозицію щодо виділення умовної неустойки— неустойки, що стягується понад збитки, але її розмір за договором може бути зменшено, якщо боржник протягом певного часу виконає зобов'язання належним чином¹. Наприклад, договором поставки може бути передбачено, що в разі допоставки у наступному періоді недопоставленого раніше товару розмір штрафу зменшується вдвоє.

Можна зробити висновок, що неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’зання.

Дата добавления: 2014-01-11