Протокол вивчення прогностичності

Протокол вивчення критерію оптимальності

Протокол вивчення демократичності та психологічного супроводу

Протокол вивчення критерію системності та впорядкованості організації діяльності

Протокол вивчення критерію актуальності

Критерій	Показник	Бали	Загальна оцінка
Експ № 1	Експ № 2	Експ №3	Експ № 4	Експ № 5
Актуальність	1.Рішення значущих актуальних для директора гімназії проблем.						8,0
2.Рішення значущих актуальних для методистів проблем.						8,0
	3.Рішення значущих актуальних для психолога проблем.						8,2
Всього:	8,06

Критерій	Показник	Бали	Загальна оцінка
Експ № 1.	Експ №2.	Експ № 3.	Експ № 4.	Експ № 5.
Системності та впорядкованості організації діяльності	1.Наявність зв’язку цілей, завдань та змісту діяльності по управлінню інноваційними процесами в гімназії						7.8
2. Можливість здійснювати моніторинг програми						8.2
	3.Наявність системи інформування про хід реалізації програми						7.2
	4.Злагодженість у роботі учасників цільового проекту, відповідальність за результати роботи						7.8
Всього:	7.5

Критерій	Показник	Бали	Загальна оцінка %
Експерт № 1.	Експерт № 2.	Експерт № 3.	Експерт № 4.	Експерт № 5.
Демократичності та психологічного супрово-ду.	1.Співробітництво, гласність у діях.						8.6
Всього:	8.6

Критерій	Показник	Бали	Загальна оцінка %
Експ № 1	Експ №2.	Експ № 3.	Експ № 4.	Експ № 5.
Оптимальність	1.Врахування матеріально-технічних, фінансових ресурсів гімназії, необхідних для реалізації програми.						8.2
	2.Достатність часу для реалізації програми.						8.2
3.Врахування умов закладу та тенденцій його розвитку.
Всього:	8.13

Критерій	Показник	Бали	Загальна оцінка %
Експ № 1	Експ №2	Експ. № 3	Експ № 4	Експ № 5
Прогности чності	1.Врахування важливості розв’язання проблеми для майбутньої діяльності директора;
2. Врахування важливості розв’язання проблеми для майбутньої діяльності вчителів;						8.6
Всього:	8.3

Експертні оцінки виставляються за десятибальною шкалою:

0 балів – показник відсутній;

1 – 3 бали - показник недостатньо виражений;

4 – 6 бали – показник достатньо виражений;

7 – 9 бали –показник виражений оптимально.

Результати експертизи занесені до протоколів вище.

Корисність реалізації програми обчислюється за формулою:

К= Кр/ Кід,

Кр - реальний показник

Кід - ідеальний, бажаний показник.

Звідси:

К актуальності = 8.06

К системності = 7.5

К демократичності = 8.6

К оптимальності = 8.13

К прогностичності = 8.3

Беручи за основу шкалу оцінювання критеріїв та визначення інтегральної оцінки

1-5 - рівень незадовільний,

5-6.5 - рівень критичний,

6.5-8.0 - рівень допустимий,

8.0-9.5 - рівень достатній,

9.5-10 - рівень оптимальний.

Ми визначили рівень вираження кожного критерію оцінювання програми:

К актуальності =8.06 – рівень достатній,

К системності = 7.5 – рівень допустимий,

К демократичності = 8.6 – рівень достатній,

К оптимальності = 8.13 – рівень достатній,

К прогностичності = 8.3 – рівень достатній.

Аналіз результатів визначення прогнозованої якості комплексно – цільвої програми експертною групою, які представлені в таблицях дає підставу для ствердження, що програма є своєчасною та доцільною.

Виходячи з результатів оцінювання комплексно – цільової програми видно, що вона може працювати на достатньому рівні, але для її реалізації необхідно забезпечити комплекс відповідних умов. До цих умов, які ми визначили в ході аналізу наукової літератури, практики та експертизи програми відносимо:

1. Інформаційні умови:

· підвищення інформаційного забезпечення, відповідно інноваційним процесам і науковому розвитку сучасної освіти;

· приділяти увагу інформатизації навчання;

· впорядкування інформаційних ресурсів, банк даних нормативно–правову базу, передовий досвід, методичні рекомендації;

2. Правові умови:

· дотримання нормативних документів при впровадженні інноваційних процесів у гімназії;

· визначення прав та відповідальність, розподіл обвязків серед членів.

2. Соціально – психологічні умови:

· підвищення рівня мотивації, щодо впровадження інноваційних процесів;

· швидка адаптація компонентів управління до змінювальних інноваційних процесів;

· заохочення педагогічного колективу до впровадження інноваційних технологій;

· вибір засобів впливу керівника повинен здійснюватися з урахуванням психологічного мікроклімату педагогічного колективу;

· формувати та підтримувати позитивний психолого – педагогічний клімат у педагогічних та учнівських колективах; здійснювати його моніторинг, стимулювати учасників навчально – виховного процесу до активної участі у запланованих заходах;

3. Організаційно – педагогічні умови:

· вміння колективу працювати на досягнення поставленої мети;

· взаємоузгодженність та кооперація поведінки учасників управлінських і інноваційних процесів, що забезпечується зворотнім інформаційним зв’язком;

· дотримуватися основних принципів впровадження комплексно – цільової програми;

· дотримання основних принципів управління навчальним закладом;

· планування спільної діяльності керівника та вчителя повинно забезпечити організованість та якість в цілому;

· мета і завдання діяльності повинні бути орієнтовані на професійні запити, потреби вчителя;

· характер, форми і методи консультування повинні визначатися на основі ділових якостей виконавця;

· застосовувати особистісно – орієнтований підхід до змісту запланованих заходів;

4. Фінансово – економічні умови:

· повне фінансове забезпечення впровадження комплексно – цільової програми;

· матеріальне заохочення викладачів, які працюють за авторськими програмами;

· фінансування видання авторських програм методичних наробіток;

· оплата праці викладачів вищих навчальних закладів (лекції, виступи)

· фінансування забезпечення сучасної наукової літератури, дидактичних розробок;

· фінансування створення та використання мережі Інтернет

Якість впровадження комплексно – цільової програми «Управління інноваційними процесами у гімназії» залежить від управлінської майстерності керівника, організатора, педагогічних виконавців, забезпеченняч оптимальних матеріально – технічних, морально – психологічних, санітарно – гігієнічних умов. Тому ми пропонуємо дотримуватися наступних методичних рекомендацій:

1. Розроблена комплексно – цільова програма передбачає системний підхід до управління інноваційними процесами у гімназії.

2. Організація різних видів контролю за станом і результатами виконання програми з метою своєчасного виявлення відхилення і проведення корекції.

3. Своєчасний збір та обробка інформації, налагодження зворотної інформації, зв’язку між координаторами програм, відповідальними за реалізацію заходів та учасників навчально- виховного процесу.

4. Чітко визначати мету і завдання інноваційних процесів та обсудити її з педколективом.

5. Впроваджувати особистісно-діяльнісний підхід до змісту запланованих заходів.

6. Орієнтація на створення умов для розвитку і саморозвитку кожного вчителя при визначенні мети діяльності.

7. Організація роботи з кадрами по реалізації практики.

8. Розробка стратегії та тактики педагогічної діяльності, спрямованої на реалізацію програми.

9. Створення умов для засвоєння змісту основ інноваційних процесів та технологій управління інноваційними процесами кожного учаснику навчально – виховного процесу.

10. Організовувати індівідуальні консультації всіх учасніків навчально- виховного процесу.

11. Формувати необхідну інформаційну та науково методичну літературу.

12. Формувати банк даних щодо особистісних даних, аналізу впровадження інноваційних процесів.

13. Аналізувати рівень впровадження інноваційних процесів кожного учасником навчально-виховного процесу.

14. Визначити шлях та забезпечувати бюджетне та позабюджетне фінансування комплексно – цільової програми.

15. Коректувати та координувати діяльність спеціалістів щодо реалізації плану особистого саморозвитку

ВИСНОВКИ

Узагальнені результати проведеного нами дослідження підтвердили гіпотезу і дали змогу сформулювати такі висновки:

1. Здійснений на основі психолого – педагогічної літератури аналіз сутності інноваційних процесів дав можливість обгрунтувати, що найбільше сприятливі умови для реалізації нововведень утворюються в гімназії, де відбуватиметься цілеспрямована реалізація науково–обгрунтованої, оригінальної концепції,що формує певну філософію і спецефічну культуру школи.

2. З’ясовано, що одним із спеціальних видів управлінської діяльності є управління інноваційними процесами гімназії, під якими ми розуміємо зумовлений потребою прогресивний комплексний процес розвитку (створення, впровадження, розповсюдження)інновацій, що призводить до зміни середовища, що призводить до зміни середовища, де здійснюється його життєвий цикл. Воно передбачає переорієнтацію управління у цілісній системі роботи гімназії і перебуває у тісному зв’язку з особливостями аналізу, планування, організації та контролю.

3. Аналіз наукових праць з філософії педагогіки, психології та управління дозволив:

· виявити сутність управління інноваційними процесами, його функції, етапи;

· розробити етапи управління інноваційними процесами у гімназії;

· обгрунтувати умови управління;

4. Підтверджено, що управління інноваційними процесами за своїм змістом у гімназії має ряд загальних етапів: визначення потреби у змінах; збір інформації та аналіз ситуації; попередній вибір або самостійна розробка нововведення; прийняття рішення про впровадження; впровадження як таке. Сукупність цих етапів також утворює інноваційний цикл.

5.Вивчення досвіду роботи Люботинської гімназії № 1 показало, що адміністрація використовує різні засоби управління інноваціями, але ці засоби здебільшого розробляються ними емпірично без належного наукового обгрунтування. Психологічна готовність вчителів знаходиться на низькому рівні та вчителі на практиці не використовують незнайомі їм засоби навчання.

6. Розроблена комплексно–цільова програма «Управління інноваційними процесами у гімназії» спрямована на формування готовності вчителів до інноваційної діяльності а також на управління цими процесами. Створена програма оцінена експертами на достатньому рівні і запропонована для втілення в практику роботи гімназії на 2007- 2008 навчальний рік.

7.Експертний аналіз комплексно – цільової програми дозволив визначити комплекс умов впровадження цієї програми: інформаційні, правові,соціально – психологічні,організаційно – педагогічні, фінансово – економічні умови.

Встановлено, що якість впровадження комплексно – цільової програми «Управління інноваційними процесами у гімназії» залежить від управлінської майстерності керівника, організатора, педагогічних виконавців, забезпечення оптимальних матеріально – технічних, морально – психологічних, санітарно – гігієнічних умов. Тому ми розробили методичні рекомендації, щодо впровадження цієї програми.

Проведене дослідження не вичерпує всіх проблем, повязих з розвитком інноваційних процесів у системі освіти.

Серед перспективної тематики подальшого науково- педагогічного дослідження проблеми визначено: науково-дослідна діяльність учасників інноваційних процесів у гімназії.

ЛІТЕРАТУРА

1. Ампілогова Л. Інноваційна освітня діяльність – вимога часу // Завуч.— 2003.— № 11.— С. 4–5.

2. Ангеловски К. Учителя и инновации: Кн. для учителя: Пер. с макед. – М.:Просвещение, 1991. – 159 с.

3. Буркова Л. Гіпотетична побудова моделі адаптивної експертної системи освітніх інновацій // Рідна школа.— 2003.— № 9.— С. 26–28.

4. Ващенко Л. Інноваційні процеси в системі загальної середньої освіти: особливості управління // Освіта і управління.— 2001.—№ 4.— С. 59–68.

5. Ващенко Л. Проектування інноваційно-розвиваючого середовища в освіті // Неперервна професійна освіта: теорія і практика.— 2002.— Вип. 3.— С. 20–27.

6. Внутришкольное управление: вопросы теории и практики / Под ред. Т.Н.Шамовой М.: Педагогика, 1991. -210 с.

7. Гвишиани Д. М. Организация и управление. — М.: Наука, 1972.

8. Гімназія на порозі ХХІ століття: Наук.-метод. посібник / Ред. рада: В.І. Сафіулін, В.Ф. Паламарчук та ін. — 2-е вид. — К.: Знання України, 2002. — 210 с.

9. Гнатюк Д. Технологізація управління школою // Директор школи (Шкільний світ). – 2002. - №34. – С.1,4-5; №35. – С.4-5.

10. Григорьева Е. Модернизация образования: как относятся к ней школьные учителя? // Директор школи: Україна.— 2003.— № 9–10.— С. 126–129.

11. Даниленко Л.І. Модернізація змісту, форм та методів управлінської діяльності директора загальноосвітньої школи: Монографія. – К.: Логос, 1998. – С.45

12. Даниленко Л.І. Специфіка управління інноваційною діяльністю середнього закладу освіти // Управління національною освітою в умовах становлення і розвитку української держави. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (28-30 жовтня 1998 р.) – К.: Правда Ярославичів, 1998. – С.267-269.

13. Даниленко Л.І. Теоретичні основи управління 12-річною школою як інноваційним закладом освіти // Проблеми і перспективи становлення 12-річної середньої школи: Наук.-метод. посібник / За ред. В.Ф. Паламарчук, Л.І. Даниленко. — К.: Логос, 2003. — С. 27.

14. Даниленко Л.І. Умови забезпечення інноваційної діяльності в навчально-виховних закладах освіти // Педагогічні інновації: ідеї реалії, перспектива: Матеріали ІІ Всеук-раїнської конференції 20-21 жовтня 1998 р.– Суми: ВВП “Мрія-1”ЛТД, 1998. – С.96-99.

15. Кушерець В. Знання як стратегічний ресурс суспільних трансформацій.— К.: Знання України, 2004.— 248 с.

16. Лазарев В.С. Системное развитие школ. – М.: Высш. шк, 2002. – 278с.

17. Лазарев В.С., Мартиросян Б.П. Педагогическая инноватика: объект, Мармаза О.І. Інноваційні підходи до управління навчальним закладом. – Х.: Основа, 2004. – 240 с.

18. Мармаза О.І. Організаційна культура управління // Управління школою. – 2003. - №7. – С.19-23.

19. Мартиросян Б.П. Оценка инновационной деятельности школы. – М.:Просвещение, 2003. – 156с

20. Менеджмент в управлении школой / Под ред. Т. И. Шамовой М.: Магистр, 1992. -230 с.

21. Методическая работа в школе: организация и управление. М., 1991. -120 с.

22. Муханова Е.Б. Буржуазные концепции управления инновационными процессами // Вопросы экономики. – 1987. – №6. – С. 15-19.

23. Островерхова Н.М., Даниленко Л.І.. Ефективність управління загальноосвітньою школою і соціально-педагогічний аспект. – К.: Школяр, 1996. – 302 с.

24. Оцінювання і відбір педагогічних інновацій: теоретико-прикладний аспект: Наук.-метод. посібник / За ред. Л. Даниленко. — К.: Логос, 2001. — 185с.

25. Паламарчук В.Ф. Інноваційні процеси у педагогіці // Педагогічні інновації у сучасній школі. – К.: Освіта, 1994. – С.5-9.

26. Педагогические технологии: что это такое и как их использовать в школе / Под ред. Т. И. Шамовой и П. И. Третьякова. Москва—Тюмень, 1994. -200 с.

27. Пирогов О. В. Моделирование в образовании // Инновации в образовании. — 2004. — С. 36–40.

28. Підласий І., Підласий А. Педагогічні інновації // Рідна школа. – 1998. – № 12. – С.3-17.

29. Пікельна В.С., Удод О.А. Управління школою. – Дніпропетровськ: Альфа, 2002. – 284 с.

30. Третьяков П. И. Практика управления современной школой. М., 1995.

31. Третьяков П. И. Управление общеобразовательной школой в крупном городе. М.: Педагогика, 1991.

32. Третьяков П.И.. Управление школой по результатам (Практика педагогического менеджмента). – М.: Новая школа, 1998. – 285 с.

33. Управление развитием инновационных процессов в школе / Под ред. Т. И. Шамовой, П. И. Третьякова. М.: Прометей, 1995.

34. Управление развитием инновационных процессов в школе / Под. Ред. Т.И. Шамовой и П.И. Третьяковой. – М.:Академия, 1995. – 280с.

35. Управление развитием школы / Под ред. М. М. Поташника, В. С. Лазарева. М., 1995.

36. Управление развитием школы: Пособие для руководителей образовательных учреждений. /Под ред. М.М. Поташника и В.С. Лазарева. – М.: Новая школа, 1995. – 464 с.

37. Управление современной школой / Под ред. М.М. Поташника М., 1992.

38. Химинець В.В. Інновації в сучасній школі. – Ужгород: Інформаційно-видавничий центр ЗІППО, 2004.– 165 с.

39. Хомерики О.Г., Поташник М.М., Лоренсов А.В. Развитие школы как инновационный процесс. – М.Просвещение, 1994. – 320с.

40. Шамовой Т.Н.. М.: Новая школа, 1992.

41. Школи нового типу в Україні. /Паламарчук В.Ф. та інш. -К.: ВІПОЛ, 1996. -153с.

42. Эксперимент в школе: организация и управление. М., 1991.

43. Эффективный школьный менеджмент / Под ред. О.И. Тавгеня, Н.И. Запрусдского, Н.Н. Кошель. – Мн., 2006.

44. Юсуфбекова Н.Р. Общие основы инноватики. Опыт разработки теории инновационных процессов в образовании. – М.: Наука, 1991 – 91 с.

45. Юсуфбекова Н.Р. Тенденции и законы инновационных процессов в образовании / Новые исследования в педагогических науках. – М.: Педагогика, 1991.-158 с.

46. Янчук В.А. Психологическое обеспечение внедрения инноваций в образовательной сфере // Инновации и образование. — 2003. — № 1. — С. 16.

Дата добавления: 2014-01-13