КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Методи навчання
Словесні методи навчання: · Розповідь - це метод навчання, який передбачає оповідну, описову форми розкриття навчального матеріалу. · Пояснення - вербальний метод навчання, який передбачає розкриття сутності певного явища, процесу, закону. · Бесіда передбачає використання попереднього досвіду з певної галузі знань і на основі цього залучення їх за допомогою діалогу до усвідомлення нових явищ, понять або відтворення уже наявних знань. З погляду форми проведення виокремлюють два види бесіди: евристичну і репродуктивну. За місцем у навчальному процесі виділяють бесіди: вступну, поточну, підсумкову. · Лекція - це метод навчання, який передбачає розкриття у словесній формі сутності явищ, наукових понять, процесів, які знаходяться між собою в логічному зв'язку, об'єднані загальною темою. · Інструктаж передбачає розкриття норм поведінки, особливостей використання методів і навчальних засобів, дотримання техніки безпеки перед використанням їх у процесі виконання навчальних операцій. Наочні методи: · Демонстрація - це метод навчання, який передбачає показ предметів і процесів у їхньому натуральному вигляді, в динаміці. · Ілюстрація - метод навчання, який передбачає показ предметів і процесів у їх символічному зображенні (фотографії, малюнки, схеми, графіки та ін.). · Спостереження як метод навчання передбачає сприймання певних предметів, явищ, процесів у природному чи виробничому середовищі без втручання у ці явища й процеси. Практичні методи навчання. Cпрямовані на досягнення завершального етапу процесу пізнання (практичні та семінарські заняття).
Основними методами навчання є: - лекційні заняття;
- семінарські заняття; - практичні заняття; - самостійна робота студента; - індивідуальні навчальні заняття; - індивідуальні та групові консультації; - відеопоказ навчальних фільмів; - дискусійна співбесіда; - підготовка реферативних повідомлень та їх обговорення; - вирішення тестових завдань; - написання термінологічних опитувань; - перевірка конспектів; - індивідуальне і групове вирішення ситуаційних завдань.
Основним видом навчальних занять є лекції, призначені для засвоєння теоретичного матеріалу. Лекція – це аудиторне заняття з курсом або його частиною (потоком), що її проводять провідні викладачі – лектори (професори і доценти) навчального закладу, а також провідні вчені або спеціалісти, запрошені для читання лекцій, що містять основні положення навчальної або спеціальної дисципліни, їх теоретичні проблеми, в тому числі новітні наукові досягнення. Тематику курсу лекцій наведено в програмі навчальної дисципліни. Виділяють види лекцій: поточні семестрові лекції – лекції, передбачені навчальним планом для викладу основного (базисного) програмного матеріалу відповідно до тематики робочої програми навчальної дисципліни; оглядові лекції – лекції, що містять стислу інформацію про загальну структуру курсу, його завдання, основні категорії. Особливо важливе значення ці лекції мають при підготовці до семестрових іспитів; проблемні лекції – лекції, присвячені найбільш складним проблемним темам курсу, що їх недостатньо повно викладено у навчальній літературі або які містять дискусійні матеріали. Лекційні заняття не орієнтовані на дублювання підручників і навчальних посібників. Основними завданнями, що визначають напрямок лекційних занять, є: характеристика структури теми; розкриття змісту категоріального апарату теми; висвітлення зв'язку теорії з конституційно-правової практикою.
Лекція є теоретичною основою семінарських і практичних занять, подальшого самостійного вивчення студентами курсу. Семінарські заняття спрямовані на підвищення теоретичного рівня знань у галузі конституційного права, більш поглиблене вивчення складних або дискусійних питань відповідної теми, на поточний контроль засвоєння знань, умінь, навичок студентів. Метою семінарських занять з конституційного права є: · обговорення і більш глибоке засвоєння студентами питань теорії конституційного права; вивчення Конституції України, законів та інших нормативних актів, що є джерелами галузі права; · аналіз специфіки конституційно-правового регулювання в сучасних умовах політичного і правового реформування в країні; · узагальнення особливостей розвитку окремих конституційно-правових інститутів, а також конституційних приписів, традицій, звичаїв, що не одержали інституціональних характеристик. Семінарському заняттю має передувати підготовка студента за завчасно визначеним планом. Для цього необхідно: • вивчити і доповнити конспект лекції з даної теми; • вивчити рекомендовані нормативно-правові акти, навчальну та наукову літературу; • скласти конспект або тези відповіді за найбільш складними питаннями заняття; • вміло використовувати вивчений матеріал при відповідях. Студент на семінарському занятті має продемонструвати знання теоретичного матеріалу, здатність використовувати його при вирішенні практичних завдань, уміння ясно та аргументовано висловлювати свої думки в усній та письмовій формі, оперуючи правовою термінологією. Під час проведення семінарських занять викладач використовує такі форми: вільне обговорення питань плану заняття в академічній групі; індивідуальна співбесіда з кожним студентом; виконання письмових, в тому числі контрольних, робіт; заслуховування доповідей, повідомлень, рефератів з найбільш складних питань і їх подальше колективне обговорення в групі тощо. Семінари є також одним із видів поточного контролю за успішністю освоєння студентами навчального матеріалу. На кожному занятті викладач оцінює ступінь підготовки студента з теми. Підсумкові оцінки вносять до журналу обліку успішності.
Практичні заняття також належать до аудиторних, які проводять з академічною групою або її частиною, та на яких студенти набувають навички, прийоми, методи і способи застосування теоретичних знань. Метою практичних занять є: • навчання застосуванню теоретичних положень у практичній діяльності; • набуття умінь, навичок правозастосовчої діяльності; • ознайомлення з практичною діяльністю за допомогою зустрічей з практикуючими юристами; • вироблення навичок самостійної роботи студента; • розвиток юридичного мислення. Досягнення цієї мети можливо за умов: • сумлінної підготовки студентів до занять; • активної участі у дискусії, що їх організовує викладач з обговорюваних питань, у виконанні завдань тощо. Важливими формами навчальних занять є індивідуальні навчальні заняття, консультації. До видів індивідуальних завдань з «Конституційного права україни» належать реферати, курсові роботи. Під час підготовки до вище перерахованих видів занять студенти вивчають матеріали з усього комплексу теоретичних питань плану і завдань з теми. На заняттях викладач розподіляє час на питання, практикуми та інші види робіт, визначає, які питання підлягають обговоренню і в якій формі, які завдання слід виконувати на заняттях і в процесі самостійної навчальної роботи студентів. Самостійна робота студента є однією з основних форм організації навчання, основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у вільний від обов'язкових аудиторних занять час. Мета самостійної роботи – закріплення, поглиблення й узагальнення знань, здобутих на лекційних, семінарських і практичних заняттях. У процесі самостійної роботи у студентів формуються індивідуальні вміння та навички самостійного засвоєння навчальної та наукової літератури, нормативних джерел, використання сучасних інформаційних засобів і технологій. Зміст самостійної роботи визначає навчальна програма дисципліни, методичні матеріали, вказівки й рекомендації викладача.
Для підвищення ефективності самостійної роботи студента доцільно її планування. Планування та організація самостійної роботи мають ґрунтуватися на достовірній інформації згідно з такими позиціями: вид роботи (наприклад, підготовка до лекції, семінарських занять); трудомісткість процесу підготовки (з урахуванням індивідуальних здібностей і особистісних якостей студента); форми і методи навчально-методичного та матеріально-технічного забезпечення виду самостійної роботи; місце і форма виконання самостійної роботи (наприклад, у бібліотеці, спеціалізованому навчальному кабінеті/комп'ютерному класі, в домашніх умовах; письмово, усно тощо); форми і способи контролю виконання самостійної роботи студента; необхідний і достатній обсяг часу за диференційованими нормативами щодо кожного виду самостійної роботи. Особливість самостійної роботи полягає в необхідності самостійного, творчого пошуку та аналізу інформації на відміну від порівняль-по-ііасивпого її сприйняття па лекційних заняттях. Це дає змогу розширити сукупність інформації з теми, отримати системне уявлення з конкретного питання. Під час самостійної роботи з навчальної, наукової та нормативної літератури студент збагачує свої знання, фактично створюючи власну систему знань за певною темою. Консультація – це вид навчального заняття, на якому викладач роз'яснює групі студентів або окремому студенту певні теоретичні положення або аспекти їх практичного застосування, відповідає на питання, дає рекомендації, як засвоїти теми курсу, що їх виносять на самостійне вивчення. Метою консультації є з'ясування окремих питань, або елементів теми, які недостатньо були засвоєні студентами, а також роз'яснення їх змісту, структури. Консультації проводять для окремого студента, групи студентів, лекційного потоку. Завданнями консультування є формування відповідного загальним вимогам рівня знань у студентів програмного матеріалу з конституційного права.
Дата добавления: 2014-11-06; Просмотров: 428; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |