Контрактові ярмарки в Україні та ярмаркова реклама

До 1774 р. у Львові відбувалися контрактові ярмарки. 3 1774 до 1797 р. контрактові ярмарки відбувалися у місті Дубно біля Львова, а з 1797 р. – у Києві. У Києві контрактовий ярмарок був об'єднаний з Xрещенським ярмарком, відомим ще з XVI ст. На контрактовий ярмарок у Києві приїздили купці з багатьох міст Росії, Австрії, Пруссії, Франції, Італії, Англії, Данії та інших країн. Цікаво, що контрактові ярмарки проіснували до 1927 р.

Більшість ярмарок в XIX ст. тривали лише один день, близько 1/3 – від 2 до 7 днів, а лише 3% тривали довше (деякі цілий місяць). Загалом на території України, що входила до складу Російської імперії постійно діяло 110 ярмарків, на яких продавали 47% усіх товарів.

За кількістю ярмарків на рік перше місце посідали Харківська та Полтавська губернії. Найбільші з них – Іллінський (20 липня – 1 серпня) і Вознесенський (перша половина травня) у Ромнах, Покровський (1 жовтня) у Полтаві, Троїцький (1 червня) у Харкові, Хрестовоздвиженський (14 вересня) у Кролевці, Георгіївський (21 квітня) у Єлисаветграді, Хрещенський (6 січня) у Києві та ін.

В південних губерніях (Катеринославська, Таврійська, Херсонська і Бесарабська) було 700 ярмарок: найбільш відомі – у Кривому Розі (Троїцький), у Катеринославі (Петропавлівський), у Каховці (Микільський і Покровський). У західних губерніях на 1000 ярмарок найважливішими були: київський контрактовий (Стрітенський), на якому торгували гуртом різними товарами, і в головному с/г продуктами (цукор, збіжжя, олія); на Поділлі – в Ярмолинцях (Петропавлівський) і в Балті (Троїцький).

Контрактовий ярмарок – в Україні з XVIII ст. назва традиційних місць проведення щорічних торгів, ярмарків. Створювалися спеціально для укладання комерційних і торгівельних угод, цивільних договорів-контрактів. Водночас контрактами називали з’їзди і зібрання поміщиків, банкірів, купців та їх повірених з метою укладання контрактів на гуртову купівлю-продаж ремісничих виробів, промислової та сільськогосподарської сировини і продукції. На контрактових ярмарках складали заставні, купчі, кріпості на продаж-купівлю, оренду приміщень, маєтків, продаж-купівлю кріпаків, оформляли кредитні операції (застава маєтків, грош. позички), родинні справи (шлюбні договори, сплата посагу, заповіти) тощо. Найбільшим в Україні вважався контрактовий ярмарок у м. Дубно (тепер Рівненська обл.), який діяв з 1774 і збирав до 30 тис. учасників.

Указом імператора Павла І від 27.ІХ(8.Х) 1797 дубнівські контракти було переведено до Києва й об’єднано з Хрещенським ярмарком, який діяв тут з 40-х рр. XVI ст. Перші «збори й усяке провадження справ при контрактах» (відкриті 15(26).І 1798) відбувалися у ратуші Київського магістрату (1798 – 1800), на торгово-ярмарковому майдані (після 1811 – Контрактова площа), у спеціально збудованому Контрактовому будинку, а після пожежі (1811) з 1817 – у новому Контрактовому будинку (нині – приміщення фондової біржі).

У першій половині XIX ст. контрактові ярмарки проходили протягом 7 січня – 8 лютого в строк, призначений для укладання контрактів. У 30 – 40-х рр. XIX ст. Київський контактовий ярмарок збирав десятки тисяч експонатів з багатьох країн Європи та Азії. Контракти писалися на гербовому папері за формою, визначеною законом. За місце, де робилися записи, до державної скарбниці відраховували певний відсоток, а за їх затвердження справлялося державне мито.

Контрактові ярмарки водночас виконували функцію з’їздів дворянства Південно-західного краю. Тут проводилися, зокрема, дворянські губернські вибори. Припинили працювати з початком Першої світової війни.

Запитання для самоконтролю

– У чому своєрідність української протореклами?

– Що означає термін «графіті» і про що писалося в «київських графіті»?

– Які рекламні жанри існували в українській ярмарковій рекламі?

– У чому особливості українських вивісок порівняно з західноєвропейськими?

– Що з досвіду ранньої української реклами можна використовувати в наші дні?

Дата добавления: 2014-11-06