Витягування

Витягування - це процес одержання порожніх деталей (коробкоподібної, циліндричної та іншої форм) з листових заготівок.

Витяжку виконують у спеціальних штампах для витягування, що складаються з матриці та пуансона з круглими крайками.

У верхній частині, елемент якої піддається стиску, матеріал втрачає стійкість форми та гофрується. Для усунення цього, фланцева частина притискається притисками. Зусилля притиску Р₁ = (0,6...0…0,8)Р.

Лекція №24

При русі пуансона униз фланцева частина заготівки ковзає між матрицею та притиском, тому для зменшення тертя необхідне змащення.

- коефіцієнт витягування – параметр, по якому провадиться розрахунок заготівки.

де

- площа кільця;

- площа дна;

- площа бічної поверхні.

У результаті витяжки можна одержати деталі з фланцем.

де

- радіус матриці;

- радіус пуансона;

- діаметр фланця.

На кресленнях вказують розміри за пуансоном, вказують тільки внутрішні радіуси.

Радіус матриці та пуансона не повинні бути меншим від припустимих значень:

, (S-товщина заготівки).

Це обмежує витяжку.

Витяжку, при якій стоншення бічних стінок до 20% (їм нехтують), називають витяжкою без стоншення.

При такій витяжці має місце обмеження величини h/d:

h/d £ 0,5 для витяжки з фланцем;

h/d £ 0,6 для витяжки без фланця.

Рівність тільки для найпластичніших матеріалів (сталь 08, сталь 10, алюміній, мідь).

При більших значеннях h/d має місце розрив донною частини, тому що при великому ступені деформації виникає сітка Франка (структура наклепу) і матеріал втрачає пластичність.

Для повернення пластичних властивостей застосовують рекристалізаційний відпал.

Дата добавления: 2014-10-15