Характеристика і види діагностики підприємства

Трансформаційні процеси в національній економіці, що спричинили кардинальні зміни умов господарювання на всіх її рівнях, значно розширили поле та наповнили новим змістом економічну діяльність. Докорінно змінюється цільова орієнтація, предмет і метод діагностики та економічного аналізу діяльності всіх структурних ланок національної економіки країни. Практична необхідність вивчення кон'юнктури ринку, факторів зовнішнього і внутрішнього економічного середовища корпорації (організації) та їх адаптивності, оцінки потенційної прибутковості різних комерційних структур і ступеня підприємницького ризику суттєво впливають на методику і організацію аналітичних досліджень.

Використовувана в сучасних умовах традиційна модель комплексного аналізу та діагностики підприємницького аналізу потребує реконструкції у відповідності з його новою функціональною роллю. Мова йде не про зниження функціональної ролі діагностики та економічного аналізу як самостійної функції управління, а лише про зміну їх цільової орієнтації в рамках оптимальної організаційної моделі стратегічного управління, що потребує вивчення зарубіжного і вітчизняного досвіду у цій сфері.

Серед якісно оновлених напрямків і функцій управлінської діяльності є концепція економіко-аналітичної діагностики, яка знайшла широке застосування в країнах з розвиненими ринковими відносинами і має значні перспективи розвитку в Україні.

В рамках управління, в тому числі і стратегічного, діагностика та економічний аналіз як одна із його функцій набула практичної кількісної та якісної оцінки в роботах закордонних і вітчизняних вчених: Б.Коласа, Т.Скоуна, В.Забродського, А.Градова, Е.Мінаєва, В.Панагушіна, А.Ковальова, І.Бланка, Н.Данилочкіної та ін. Питання здійснення економічної діагностики розглядаються в працях Н.Євдокімової, А.Кірієнко, В.Нємцова, Л.Довганя, Л.Руденко, В.Пастухової та ін.

Однак, слід відмітити недостатність обґрунтування та висвітлення питань практичного здійснення діагностики та економічного аналізу на рівні підприємства. Проблема полягає у більш грунтовному дослідженні сутності і визначенні характеру функцій, що реалізуються системою аналітичної діагностики, в пошуку зон взаємоперехрещення і взаємозв'язку пріоритетної аналітичної функції з іншими функціями управління: плануванням, контролем, організацією і керівництвом, а також в обґрунтуванні місця, ролі і можливостей реалізації аналітичної діагностики як аналітичного напрямку в рамках стратегічного управління підприємством.

Термін “діагностика” вперше з’явився в медицині. Під цим терміном розуміли метод спеціального дослідження людини з метою встановлення медичного висновку про стан його здоров’я і при виявленні відхилень визначення виду хвороби і причини її появи. Грецькою мовою термін “діагноз” означає “точно розпізнати, дослідити, скласти думку”. У медицині діагностування є частиною циклу лікувального процесу.

Вчені-економісти мають власний погляд на зміст цього поняття по відношенню до конкретного процесу на підприємстві. Так, В.Г.Герасимчук визначає, що діагностика передбачає визначення суті та особливостей проблеми на основі всеохоплюючого аналізу, застосовуючи певний набір принципів та методів його проведення. В. Рапопорт відзначає: "Діагностика – управлінська робота з виявлення проблем і вузьких місць системи управління підприємством". На думку Е.М.Короткова, діагностика – прийом встановлення і визначення ознак і причин деформацій і відхилень об'єкта від норми, тенденцій, задуму, цілі. Ф.Ф.Аунапу констатує: «Діагностика – метод аналізу стану виробничої системи для виявлення й усунення в ній диспропорцій, що сприяють появі «вузьких місць», тобто «хвороб» виробничого організму».

Натомість, існують й інші визначення цього процесу, залежно від складової, яка вивчається та стану самого підприємства. Так, А.П.Ковальов підкреслює: «Діагностика банкрутства – такий вид фінансового аналізу, що націлений у першу чергу на виявлення якомога раніше різноманітних збоїв і недоліків у діяльності під підприємства, потенційно небезпечних з погляду можливості настання банкрутства». І.А.Бланк розділяє діагностику на два етапи – експрес і фундаментальну –та надає їм такого визначення: “Система експрес-діагностики банкрутства забезпечує раннє виявлення ознак кризового розвитку підприємства і дозволяє прийняти оперативні заходи для їх нейтралізації...", а "...фундаментальна діагностика банкрутства дозволяє одержати найбільш розгорнуту картину кризового фінансового стану підприємства і конкретизувати форми і методи майбутнього його оздоровлення". Існують й інші точки зору на розуміння сутності поняття "діагностика".

Відтак, діагностика підприємства – це метод аналізу стану внутрішнього середовища організації, встановлення проблем та вузьких місць, які спричиняють відхилення та деформації об'єкта від норми чи цілі, виявлення потенційно сильних та слабких сторін, що, впливають на формування та реалізацію ефективної стратегії організації.

Використовуючи розглянуті вище теоретичні підходи та концепції, сутність економічної діагностики, на нашу думку, можна визначити таким чином: економічна діагностика – це аналітична оцінка всіх сфер діяльності підприємства з позицій досягнення максимально можливого економічного результату за рахунок оптимального та ефективного використання обмежених економічних ре­сурсів, спрямована на прийняття ефективних управлінських рішень.

Зважаючи на зазначене, предметом економічної діагностики є господарська діяльність підприємств, кінцеві результати господарювання, які складаються під впливом об'єктивних і суб'єктивних факторів, що перебувають в єд­ності і взаємозв'язку. Ці фактори групуються на:

─ екстенсивні (за рахунок зміни обсягу капіталовкладень, вартості основних засобів, матеріальних цінностей, чисельності працю­ючих);

─ інтенсивні (за рахунок кращого використання задіяних у процесі виробництва основних засобів, матеріальних цінностей, робочої сили).

Суб'єктами аналізу і діагностики діяльності є підприємства, їхні власники, засновники, органи державного управління, фінансово-кредитні установи, податкові органи, органи страхування, окремі фахівці, експерти, засоби масової інформації, інформаційно-аналітичні і рейтингові агентства.

До об'єктів аналізу і діагностики діяльності підприємства відносять кадровий, технічний, виробничий і фінансовий потенціал; різні види діяльності підприємства, їхнє технічне, матеріальне, фінансове забезпечення і стан.

В економічній діагностиці, яка виступає дослідницьким процесом, важливу роль відіграють такі вимоги до процесу дослідження:

1. Він повинен бути автентичним, тобто заснованим на першоджерелах, на достовірній інформації.

2. Об’єктивність процесу. Перед тим, як почати процес діагностування, його учасникам необхідно виробити процедуру оцінки і скласти програму дослідження об’єкта.

3. Точність – ціль, завдання і відповідність вимогам пропонованим до процесу діагностування тісно пов’язані з процесами планування, організації і контролю.

Основними етапами здійснення економічної діагностики є:

1. Підготовчий (ухвалення принципового рішення про проведення діагностики; встановлення цілей діагностики; необхідність ресурсного забезпечення проведення діагностики).

2. Планування часу, ресурсів, бюджету.

3. Формування робочої групи, яка складається з провідних спеціа-лістів підприємства для проведення діагностичного аналізу. У випадку залу-чення зовнішніх консультантів, вони включаються у склад робочої групи.

4. Збір матеріалів для діагностичного аналізу (збір інформації, формування бази даних, обробка результатів).

5. Проведення аналітичної обробки даних.

6. Порівняння отриманих результатів з базовими за кожним параметром окремо і за загальним обсягом інформації діагностичного аналізу.

7. Ухвалення рішення про необхідність і приорітетність можливих управлінських рішень по підприємству вцілому та за окремими напрямками діагностування.

8. Реалізація управлінських рішень.

Завданнями діагностики діяльності підприємства, на нашу думку, перш за все є:

─ ідентифікація реального стану аналізованого об'єкта;

─ дослідження складу і властивостей об'єкта, його порівняння з відомими чи аналоговими базовими характеристиками, нормативними величинами;

─ виявлення змін у стані об'єкта в просторово-тимчасовому розрізі;

─ встановлення основних факторів, що викликала зміни в стані об'єкта, і облік їхнього впливу;

─ прогнозування основних тенденцій.

Існує велике розмаїття різновидів економічної діагностики, які на сьогодні класифікуються за багатьма ознаками. Основні з них зведено в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Дата добавления: 2014-10-17