КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Характеристика вихідної сировини і готової продукції
ВСТУП Стадія 6. Промивання о-толуенсульфаміду Стадія 5. Фільтрація о-толуенсульфаміду η= 0,86
Опис процесу: Осад о-толуєнсульфаміду фільтрують. η= 0,99
Опис процесу: Осад о-толуенсульфаміду промиваютьоднієюпорцією води 20 л і вивантажують у піддон з нержавіючої сталі. Продукт має вигляд безбарвних кристаликів з т.топл. 155-156оС. Легко розчиняється в лугах.
ЗМІСТ ВСТУП.. 46 1 ХАРАКТЕРИСТИКА ВИХІДНОЇ СИРОВИНИ І ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ 50 2 МАТЕРІАЛЬНІ РОЗРАХУНКИ....................................................................53 2.1 Хімізм процесу. 53 2.2 Розрахунок витрати вихідного продукту. 54 2.3 Постадійні матеріальні розрахунки. 55 3 ТЕХНОЛОГІЧНІ РОЗРАХУНКИ.. 70 3.1 Умовні позначення при технологічних розрахунках. 70 3.2 Норми технологічного режиму. 71 3.3 Розрахунок обладнання. 74 4 ТЕПЛОВІ РОЗРАХУНКИ.. 87 5 ТЕХНОЛОГІЧНА СХЕМА ТА ЇЇ ОПИС.. 103 6 БУДІВЕЛЬНА ЧАСТИНА.. 105 ВИСНОВКИ.. 107 ЛІТЕРАТУРА.. 110
За останнє десятиліття внаслідок науково-технічного прогресу енергетичні витрати основної маси населення зменшились у 1,5—2 рази, в результаті чого порушився основний закон раціонального харчування — відповідність енергетичної цінності харчування енергетичним витратам. У розвинених країнах внаслідок надмірної калорійності харчування 30% населення страждає на ожиріння і близько 50% має надмірну масу тіла. Загальносвітова статистика свідчить про те, що середньорічне споживання цукру у розрахунку на 1 людину становить 40-50 кг, тобто 100-150 г на добу, що у 3-4 рази перевищує фізіологічну потребу. Вирішувати проблему раціонального харчування, можна шляхом створення низькокалорійних продуктів або продуктів зменшеної калорійності (щонайменше на 30% порівняно з калорійністю первинного харчового продукту). З цією метою все ширше використовуються синтетичні підсолоджувачі, які на відміну від натуральних цукрозамінників мають високий сахарозний еквівалент, не мають або мають дуже незначну енергетичну цінність, майже не беруть участі у базовому обміні речовин, не залежать від наявності інсуліну і не впливають на рівень глюкози в крові. Зацікавленість у підсолоджуючих речовинах зростає також у зв'язку із збільшенням потреби в дієтичних продуктах для хворих на цукровий діабет. Отже, використання підсолоджувачів дає можливість розширити асортимент існуючих і створити нові низькокалорійні продукти харчування.
Підсолоджувачі — розповсюджена група харчових добавок, які використовуються з метою надання солодкого смаку харчовим продуктам. Всі відомі підсолоджувачі поділяються на дві групи: природні і синтетичні. До них висувають такі вимоги: повна безпека для людини, приємний чистий солодкий смак, технологічність, тобто висока розчинність у воді, стабільність у кислому середовищі і при високих температурах. До числа природних підсолоджувачів відносяться: ксиліт, сорбіт, маніт, ізомальтит, мальтитол і мальтитоловий сироп. До синтетичних підсолоджувачів, які дозволені до використання в Україні, належать: сахарин, цикламова кислота i її солі, аспартам, ацесульфам калію [1,2]. Серед синтетичних підсолоджувачів найбільш відомим є сахарин, а також його натрієва, калієва та кальцієва солі, солодкість яких в 300—500 разів вища від солодкості сахарози. Сахарин (імід о-сульфонаміду бензойної кислоти) являє собою білий кристалічний порошок без запаху з інтенсивно солодким смаком, погано розчиняється у воді (1:250) і спирті (1:40), в гліцерині(1:50), в ацетоні(1:12), не розчиняється в жирних розчинниках, хлороформі і добре екстрагується етером; = 229-229,7°С. Його розчинність в воді підвищується в присутності лимонної, винної чи оцтової кислоти. Термостійкий і стійкий до гідролізу, при тривалому нагріванні імідне кільце повільно розщеплюється, при цьому солодкість знижується; стійкий до заморожування. Сахарин є сильною кислотою (pKа = 1,3) і проявляє здатність до димеризації; стабільний у водних розчинах при pH = 3,3; 7 і 9 протягом тривалого часу при температурі 150°С. В кислому середовищі гідролізує з утворенням амонійної солі 2-сульфобензойної кислоти, а в лужному середовищі – солі 2-карбоксибензолсульфонаміду [3].
Сахарин не приймає участі в метаболічних процесах організму, швидко всмоктується, не накопичується і майже повністю (близько 98%) виводиться з організму, однак висновки про вплив сахарину на здоров'я людини не однозначні. У 70-х роках минулого століття було встановлено, що сахарин у великих дозах проявляє канцерогенну дію. Інтенсивний підсолоджувач сахарин викликає збільшення розмірів сліпої кишки та вологи фекаліїв у потомства щурів під час довготермінових експериментальних досліджень. Крім того, спостерігали збільшення об'єму сечі та зменшення її осмотичних параметрів, підвищення вмісту натрію та зменшення калію і кальцію, підвищення рівня холестеролу, триацилгліцеролів та вітаміну Е в серозному ексудаті, а також анемію. Збільшення розмірів сліпої кишки при згодовуванні раціону з високим вмістом сахарину супроводжувалось збільшенням загальної кількості мікроорганізмів, що зв'язують із збільшенням поживних речовин у кишці. Вживання сахарину викликає гальмування активності травних ферментів, які відповідають за проміжний етап гідролізу складних вуглеводів, а також активності окремих протеаз та уреаз. Тим самим сахарин викликає, очевидно, зменшення гідролізу окремих білків та сечовини. В цих умовах можливе накопичення токсичного аміаку в організмі [1, 4]. Допустима добова доза сахарину — 5 мг/кг маси тіла, це приблизно 300 мг сахарину на добу. Для сахарину характерна наявність гірко-металевого присмаку. Щоб приховати цей недолік, він часто використовується у комбінації з іншими підсолоджуючими речовинами, наприклад, з фруктозою, цикламатом або сахарозою. Незважаючи на неоднозначність результатів досліджень про вплив сахарину на здоров'я населення, він широко застосовується у харчовій промисловості як харчова добавка Е 954. Технологічні властивості сахарину дають змогу використовувати його для всіх видів жарених і варених продуктів, в переробці і консервуванні [1, 3].
Таблиця 1 Гігієнічні норми використання сахарину в харчовій промисловості [3]
Таким чином, застосування підсолоджувачів дає змогу розширити асортимент харчових продуктів для хворих на цукровий діабет, людей з серцево-судинними захворюваннями та з надмірною масою тіла. У той же час, недопустиме їх безконтрольне використання. У зв'язку із цим головним завданням гігієністів є зниження до мінімуму ступеня ризику для здоров'я людини цих харчових добавок, не зменшуючи користі від їхнього використання. Враховуючи суперечливі дані про токсиколого-гігієнічні характеристики синтетичних підсолоджувачів, використання їх суворо регламентується: - при екстраполяції на людину даних, одержаних на лабораторних тваринах, використовується коефіцієнт запасу 100 і більше; - обмежується сфера застосування синтетичних підсолоджувачів, тому рецептури харчових продуктів із синтетичними підсолоджувачами погоджуються з МОЗ України, а в продуктах дитячого харчування їх використання заборонено;
- встановлюються максимально-допустимі рівні використання підсолоджувачів у харчових продуктах; - здійснюється обов'язковий контроль за вмістом підсолоджувачів у готових продуктах харчування; - на етикетках харчових продуктів, виготовлених із використанням підсолоджувачів, вказується їхня присутність. Застосування підсолоджувачів з метою економії цукру недопустиме з гігієнічних позицій, оскільки суперечить принципам раціонального харчування [1].
25% водний розчин аміаку [5, 6, 7] Емпірична формула NH3·Н2О, NH4OH Молярна маса 17,03 г/моль Ттопл = -77,75°С; Ткип = -33,42°С; Ткрист = 132,30°С Густина 907 кг/м3 Зовнішній вигляд: прозора безбарвна рідина з характерним різким запахом аміаку і їдким смаком Розчинність: добре розчинний у воді; залежність розчинності аміаку від температури наступна (г NH3 на 100 г Н2О): 87,5 при 0°С, 67,9 при 10°С, 52,6 при 20°С, 46,2 при 25°С, 40,3 при 30°С, 30,7 при 40°С, 22,9 при 50°С, 15,4 при 80°С, 7,4 при 100°С; розчинний в етанолі, діетиловому етері, ацетоні, хлороформі. Теплота утворення -46,19 кДж/моль Теплоємність 35,6 Дж/(моль·К) - газ; 80,75 Дж/(моль·К) – рідина. о-Толуенсульфохлорид [5, 8, 9] Структурна формула
Емпірична формула СН3С6Н4SO2Cl Молярна маса 190,65 г/моль Ттопл = 71°С; Ткип = 126°С Густина 1365 кг/м3 Зовнішній вигляд: рідина з різким запахом Розчинність: не розчинний у воді; розчинний в етанолі, діетиловому етері, бензолі. 36% хлоридна кислота [5, 7, 10, 11] Емпірична формула HCl Молярна маса 36,46 г/моль Ттопл = -114,2°С; Ткип = -85,08°С; Ткрист = 51,4°С Густина 1189 кг/м3 Зовнішній вигляд: прозора безбарвна або жовтувата рідина Розчинність: залежність розчинності HCl у воді від температури наступна (г HCl на 100 г Н2О): 82,3 при 0°С, 67,3 при 30°С, 63,3 при 40°С, 59,6 при 50°С, 56,1 при 60°С; важко розчинний в етанолі, розчинний в діетиловому етері, бензолі. Теплота утворення -91,8 кДж/моль Теплоємність 29,13Дж/(моль·К) 5% водний розчин гідроксиду натрію [5, 11] Емпірична формула NaOH Молярна маса 40,00 г/моль Ттопл = 320°С; Ткип = 1378°С Густина 1054 кг/м3 Зовнішній вигляд: біла, непрозора, дуже гігроскопічна речовина Розчинність: добре розчинний у воді, спирті, не розчинний в діетиловому етері Теплота утворення -425,6 кДж/моль Теплоємність 59,66Дж/(моль·К) о-Толуенсульфамід [5, 8, 9] Структурна формула
Емпірична формула СН3С6Н4SO2NН2 Молекулярна маса 171,22 г/моль Ттопл = 158,2°С; Ткип = 214°С Густина 1432 кг/м3 Зовнішній вигляд: безбарвні кристали Розчинність: добре розчиняється в етанолі, ацетоні, водних розчинах NaOH, розчинність у воді при 25°С 0,17%. Застосування: напівпродукт виробництва сахарину, який використовується в харчовій промисловості як підсолоджувач E954.
Дата добавления: 2014-10-23; Просмотров: 1096; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |