КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Товарооборот звітного періоду Товарооборот
у порівняних цінах минулого періоду Однак розрахований з допомогою цієї моделі вплив розглянутих факторів на товарооборот не буде достатньо повним без визначення впливу зміни роздрібних цін на товари, що реалізуються. Вплив цін на роздрібний товарооборот окремо від інших зовнішніх факторів визначають за формулою:
Товарооборот звітного періоду – Товарооборот у порівняних цінах
Щоб виділити цей фактор у моделі, яка виражає сукупний вплив зовнішніх факторів на товарооборот, необхідно врахувати таку залежність середньодушового товарообороту від зміни роздрібних цін на товари: С = Сро х ІР, де Ср0 — середньодушовий товарооборот звітного періоду в базисних цінах; Ір — індекс роздрібних цін. Підставивши значення показника С у формулу, одержимо: О = N х Сро х ір. Це означає, що приріст товарообороту може бути розкладений на три частини — за рахунок зміни кількості населення, що обслуговується, середньодушового фізичного обсягу товарообороту, роздрібних цін. Разом з тим, середньодушовий фізичний обсяг товарообороту можна представити у вигляді такої залежності: Сро = Р х Ко, де Р — середньодушові доходи або за наявності інформації купівельні фонди; Ко — коефіцієнт охоплення середньодушових доходів (купівельних фондів) товарооборотом. У цій залежності показник Ко якоюсь мірою відображає вплив прямого і оберненого взаємозв'язку між цінами на товари і купівельним платоспроможним попитом населення, а також вплив рівня конкуренції в районі діяльності торговельного підприємства. Підставивши значення показника Сро у формулу, одержимо таку розширену мультиплікативну модель: О = N х Р х Ко х Ір
Вона виражає залежність обсягу роздрібного товарообороту (без дрібного опту) від комплексу основних зовнішніх факторів його формування. її використання в аналізі дає можливість розрахувати вплив цих факторів на товарооборот торговельного підприємства. Покажемо порядок використання цієї моделі в аналізі впливу зовнішніх факторів на роздрібний товарооборот. З цією метою інформація про господарську діяльність споживчого товариства аналітично підготовлена і узагальнена в табл. 1. Таблиця 1. ПОКАЗНИКИ, ЯКІ ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ ЗОВНІШНІ ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ ТОВАРООБОРОТУ СПОЖИВЧОГО ТОВАРИСТВА
Із таблиці видно, що роздрібний товарооборот (без дрібного гурту) у звітному році порівняно з попереднім збільшився на 162,5 тис. грн (667,0 - 504,5). У тому числі за рахунок: — збільшення чисельності населення, яке обслуговується, товарооборот зріс на 1,9 тис. грн (506,4 - 504,5); — зростання середньодушового рівня споживання товарів — збільшився на 132,3 тис. грн (638,7 - 506,4); — зниження коефіцієнта охоплення товарооборотом грошових доходів населення — зменшився на 56,6 тис. грн (582,1 - 638,7); — зростання індексу цін — збільшився на 84,9 тис. грн (667,0 - - 582,1). Розрахунки показують, що із розглянутих зовнішніх факторів лише зниження коефіцієнта охоплення грошових доходів населення мало негативний вплив на товарооборот споживчого товариства. Інші фактори сприяли зростанню обсягу товарообороту. Це свідчить, що у споживчого товариства є можливості для збільшення товарообороту за рахунок підвищення рівня охоплення грошових доходів населення шляхом кращої організації торгівлі, вивчення попиту, своєчасного завезення у роздрібну мережу необхідних населенню товарів у достатньому обсязі і відповідному асортименті.
Однак слід зазначити, що навіть значне зростання коефіцієнта охоплення грошових доходів населення товарооборотом не завжди свідчить про нормальне задоволення платоспроможного купівельного попиту. Часто має місце відсутність збігу купівельних фондів населення з товарооборотом за асортиментом, територіальним розміщенням, часом реалізації товарів тощо. Наявна в даний час інформаційна база і методи планування товарообороту не дозволяють досягти необхідної відповідності між купівельними фондами і планом роздрібного товарообороту. Проблематичними залишаються також питання прогнозування структури купівельного попиту населення. Всі ці і інші труднощі, як справедливо зазначають дослідники цієї проблеми, є причиною недостатньої відповідності між купівельними фондами і планом роздрібного товарообороту. Тому розглянутий вище розрахунок найчастіше використовується для оцінки впливу факторів на динамічні зміни обсягу товарообороту, а не на відхилення його від планових орієнтирів. Залежно від мети аналізу для оцінки впливу окремих зовнішніх факторів на товарооборот можуть використовуватися також коефіцієнти еластичності. За своїм економічним змістом коефіцієнт еластичності являє собою співвідношення між темпами приросту показника товарообороту і темпами приросту фактора. Він показує, як зміниться обсяг реалізації товарів під впливом зміни того чи іншого фактора на один відсоток. Найчастіше за допомогою коефіцієнтів еластичності визначають вплив на реалізацію окремих товарів зміни цін і доходів. Підвищення цін на окремі товари знижує попит на них і підвищує його на взаємозамінні товари. Тоді як зниження цін, навпаки, призводить до підвищення попиту. В міру насичення ринку попит на товари стабілізується або навіть починає знижуватися. Коефіцієнти еластичності, які характеризують залежність динаміки реалізації окремих товарів від зміни цін, використовуються в практиці економічної роботи підприємств для обґрунтування їх цінової політики.
Що стосується впливу динаміки грошових доходів населення на товарооборот, то з їх зростанням на одного жителя реалізація продовольчих товарів в абсолютному виразі збільшується, а у відносному (до загального обсягу покупок, чи товарообороту) знижується. Тоді як по непродовольчих товарах зі зростанням доходів спостерігається тенденція до збільшення їх реалізації як в абсолютному, так і у відносному виразі. Це особливо стосується товарів культурно-побутового призначення. За умов кризового стану економіки і відсутності стійкої позитивної динаміки грошових доходів населення спостерігається тенденція до збільшення в роздрібному товарообороті торговельної мережі питомої ваги продовольчих товарів і відповідного зниження частки непродовольчих товарів. Розрахунок коефіцієнта еластичності реалізації товарів окремих товарних груп залежно від зміни грошових доходів населення можна провести, використовуючи одну із найбільш поширених формул запису коефіцієнта еластичності (Кх), яка має такий вигляд: де — приріст середньодушового товарообороту; — приріст середньодушових доходів; х — грошові доходи в середньому на одну людину; у — середньодушовий товарооборот. З насиченням ринку і підвищенням рівня задоволення попиту населення на ті чи інші товари коефіцієнт еластичності їх реалізації знижується. Застосування коефіцієнтів еластичності в аналізі товарообороту дає можливість оцінити відповідність фактичного його збільшення по тих чи інших групах товарів стану грошових доходів населення. Вони також повинні використовуватися в прогнозному аналізі для розрахунку очікуваного зростання товарообороту залежно від темпів приросту грошових доходів населення.
Дата добавления: 2014-10-31; Просмотров: 680; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |