КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Сучасна масоїш-ілформаційііа ситуація 15 страница
2) відеожурналізм спричинює негайне й безмежне поширення всіх 3) завдяки відеоряду найвідоміші політики, актори, письменники 4) створюється всесвітня масова культура, доступна мільйонам і 5) суспільство набуває характеру безособовості, у ньому відсутні 6) місто як центр творення цивілізації й культури не скоро Паралізуючи свідомість, телебачення призводить до загальної духовної непритомності. Знеособленим суспільством легко управляти за допомогою маніпулятивної пропаганди. Особливо сильному маніпу-лятивному впливові піддаються малописьменні люди й діти. Американський Національний інститут психічного здоров'я провів дослідження впливу телебачення на глядачів і встановив такі основні ознаки цього впливу: 1) жорстокість і насильство на телеекранах провокує агресивний 2) паралізуючий вплив справляє на глядачів реклама, яка через 3) у дітей, що багато часу проводять перед телеекраном, атрофу-
іогі.ся розумові здібності, вони звикають до способу життя пасивних спостерігачів, мало чигають, не вміють аналізувати й викладати побачене іі прочитане ні усно, ні письмово, у них погана пам'ять, погано розвинуті навички усного мовлення. Від знеособлення рятуються ті, хто виробив імунітет перед загальним утягуванням в телевидовище. Але все менше і менше людей знаходять у собі сили залишатися особистостями, розчиняються безслідао в колектовній свідомості.
Реальні наслідки досліджень науковців засвідчили обґрунтованість занепокоєння Г.М. Маклюенатим становищем в суспільстві, що виникло від запровадження електронних ЗМК. У цілому ж теорія масових комунікацій Г.М. Маклюена містить у собі багато цікавих думок і спостережень. Вона смілива й нетрадиційна, викликана новітньою масово-інформаційною ситуацією в світі. Вона виразно інформаціііноцентрична. її автор прагне всі боки соціальної й приватної дійсності пояснити з погляду тих чи інших способів функціонування в суспільстві інформації. І тут очевидно не можливе її послідовне застосування до всіх випадків життя суспільства. Але прагнення застерегти людство від небезпечних тенденцій, можливих при надмірному захопленні телебаченням і недооцінці друкованих способів існування інформації, визначають гуманістичну сутність цієї теорії. А те, що не сам Г.М. Маклюен стурбований можливою деградацією людства внаслідок нівелюючого впливу телебачення на глядачів, свідчить і написаний дещо раніше роман Рея Бредбері "451 градус за Фаренгейтом" (1953), який утверджує неперехідну цінність друкованого способу передачі інформації як такого, що має свої важливі переваги у порівнянні з електронним. Радимо молодим журналістам познайомитися з цим твором. СЛОВНИК МОЛОДОГО ЖУРНАЛІСТА ЖОВТА ПРЕСА — бульварно-сенсаційні друковані ОМІ, які під предметом журналістики розуміють події скандально-порнографічного характеру й розраховані на невибагливі смаки малоосвіченого, досить примітивного за своїм культурним рівнем, але чисельного кола читачів. Ознаками жовтої преси є сенсаційні репортажі, скандальна кримінальна хроніка, безсоромне висвітлення таємниць приватного Ц інтимного життя відомих осіб, значна кількість ілюстративного матеріалу, переважно еротичного характеру. У погоні за сенсацією жовта преса не зупиняється перед неправдивими вигадками, наклепами, плітками, перекрученням фактів.
Виникнення явища пов'язане з винайденням коміксів — своєрідної "преси для неписьменних". їх почав малювати в 1895 році художник І'ічард Уотколт для нью-йоркської газети "The World", яка була власністю магна та Джозефа Пулітцера. Зображали перші комікси пригоди "жовтого ма люка", який кривлявся, гримасничав, смішив читача. Інший газетний магнат Рандольф Герст-старший перехопив продуктивну ідею і запросив художника за більшу платню до свого видання "New-Jork Jurnal" ', куди й пе-ремандрував "жовтиймалюк". Виник гучний скандап між: Пулітцером і Герстом, у процесі якого учасники дійшли до публічних образ на адресу один одного. Редактор видання "New-Jork Press" Ервін Уордмен назвав обидві газети, що лаялися через малюка, "жовтою пресою". Так виник термін, що закріпився в журналістиці для позначення певного типу видань. "Преса для неписьменних" — оповідання в картинках з безкінечними продовженнями — була призначена для розглядання, а не читання, містила мінімум слів і максимум усім зрозумілих малюнків. Р. Герст на такого роду виданнях збагатився, а його нащадки заволоділи тронам магнатів "жовтої" журначістики. Р. Герст навіть сформулював теоретичні засади "жовтої npec.it". "Читач цікавиться передусім подіями, які містять елементи його власної примітивної природи. Такими є: 1) Самозбереження; 2) кохання і розмноження; 3) честолюбність. Матеріали, що містять один з цих елементів, слід оцінювати як гарні. Якщо вони містять два з них, вони кращі, але якщо вони.містять усі три елементи, то це першокласний інформаційний матеріал ". Далі Р. Герст роз яснив, як слід розуміти виділені ним чинники впливовості журначістики. "Іічемент самозбереження міститься у всіх матеріалах, що повідомляють про вбивства, самогубства, нещасні випадки, драми, а також: про те, як зберегти здоров 'я, як правильно харчуватися і т. д. До тем кохання і розмноження слід зараховувати: історії одруження і заміжжя, сексуальні скандали, розлучення, любовний трикутник, романтичні історії про те, як кохання спонукало здійснити що-небудь незвичайне, драми ревнощів — коротше, усе цікаве у узаєминах статей.
Честолюбність же викликається таємничим у всіх цих історіях. Таємниче примушує замислитися про те, якою буде розв 'язка, до того ж: спонукає читача купувати й наступні номери газети, щоб пересвідчитися в правильності свого здогаду. Ми пишемо для всіх читачів. Ми відсуваємо всі повідомлення, які не містять жодного з перерахованих елементів. Ми нехтуємо або зовсім не помічаємо тих речей, які є лише важливими, але не цікавими"1182. У сучасній журналістиці практично всіх країн світу жовта преса за всієї своєї примітивності займає досить значне місце, виконуючи розважальну функцію. В Україні за радянських часів жовта преса не існувала з огляду на цензурні перешкоди, але сьогодні вона створена п досить швидко розгалужуєш ься. Молодого журналіста слід застерегти: хоч робота в жовтій пресі дає кращі заробітки, але перешкоджає творчій самореалізації п може навіть знівечити й неабиякий талант. Ш2 Dovifat Emil Auswttchse der Sensationsberichterstattung.......................... Berlin. 1930. — S. 10. ВИКЛАД ВІСІМНАДЦЯТИЙ Світові процеси та обличчя журналістики в Україні Столиця і провінції — особливості розвитку ОМІ. Цензурна ситуація та її найважливіші характеристики. Стилістика сучасної журналістики: тенденції до посилення інформативності, трансформації на користь інформаційних жанрів, аполітичність інформації, посилення оціноч- носпи в сучасних ОМІ, іронічність як своєрідний спосіб непрямої оцінки, "стеб" як стиль сучасної журналістики, його негативний вплив на свідомість, мову і мислення, посилення авторського "Я", заміна називних заголовків на дієслівні, які відіграють роль лідів, широке використання розмовного стилю, просторіччя, жаргону, мови вулиці, диференціація ОМІ за стильовими ознаками Масово інформаційна ситуація в Україні сьогодні відзначається рухливістю й динамізмом, що загалом відбиває зміни й еволюцію усіх сфер суспільно-політичного життя. Україна все ще пережинає перехідний період: недостатньо енергійно запроваджуються реформи; ще досить активно діють сили, що прагнуть повернення до старого. Одночасно в суспільстві зростає усвідомлення того, що від ОМІ залежить не в остаїшю чергу, куди ж рушить Україна, на засадах яких цінностей буде сформована суспільна свідомість її народу.
Україна сьогодні все більше адаптується в світовий інформаційний простір, а відтак на розвиток української журналістики все активніше впливає світова масово-комунікативна ситуація, яка характеризується такими основними тенденціями її розвитку: 1) інтенсивно розвивається сучасна комунікативна технологія, 2) процес глобалізації інформаційних мереж, бурхливий розвиток 3) навальне зростання кількості інформаційних повідомлень мо тувати численні повипарні повідомлення; без допомоги цієї аналітичної роботи ОМІ читач самостійно неспроможний упоратися і могутнім потоком інформації, який щодня напалюється на нього; 4) зростає розуміння державами, соціальними ірупами та 5) псе більше виявляється бінарна роль журналістики в культур- 6) зростає число міжнародних та транснаціональних учасників 7) зростає інтерес до порівняльних транс культурних досліджень, 8) розвиваються дискусії про новий міжнародний економічний Концепція нового міжнародного інформаційного порядку була запропонована в серпні 1976 року на Конференції голів держав і урядів неприєднаних держав і була спрямована на подолання зростаючого розриву між розвинутими й неприєднаними країнами в справі забезпечення засобами інормації й комунікації. У декларації конференції наголошувалося, що колоніальне минуле країн, які розвиваються, призвело до нерівності у сфері інформаційних стосунків, а гегемонія інформаційного імперіалізму загрожує перетворити ці країни на пасисного споживача однобічної або неповної інформації. Незважаючи на підтримку ідеї НМі П у Заключному акті Наради з безпеки і співробітництва в Європі та в документах ООН і ЮНЕСКО, вона наштовхнулася на протидію розвинутих капіталістичних країн, які в так званій Таллурській антидеклараци цілком у дусі західного плюралізму зажадали запровадження в інформаційних відносинах простої формули: якщо у когось є інформація та засоби її поширення, то ніхто не може перешкоджати порншеншо цієї інформації. Це означає, що розрив між країнами третього світу і розвинутими країнами реально поглиблюється й далі, а глобалізація світового інформаційного простору вже призвела до перемоги концепції "вільного потоку інформації" і поразки ідеї НМІП. Особливо гірко спостеріга- ти за цим в Україні, де багато говориться про захоплення інформаційного ринку низькопробною американською продукцією, але мало що робиться для того, аби цей ринок захистити від неї н посприяти появі на ньому конкурентоздатного вітчизняного товаровиробника. Упродовж XX століття лідське суспільство перебувало в стані перманентної кризи, що відзначають усі науковці, до предмета вивчення яких увіходять ті чи інші аспекти соціального життя. Ця криза стала настільки універсальною і глибокою, що людина вже не сприймає її як відхилення від норми, звиклася з нею. Цілком очевидними виглядають сьогодні такі дві речі: по-перше, щоб вижити, людству справді необхідно навчитися жити в умовах кризи, поступово поборюючи її; і, по-друге, зрозуміти, що вихід з кризи можливий лише за умови об'єднання зусиль людства в цілому, оскільки глобальність кризових процесів роблять безпорадними окремі країни в протидіянні їй. Не спиняючись на множинних параметрах виявів кризи, вкажемо лише на три з них, найважливіші. Перший — політичний. Людство все ніяк не може виборсатися з низки численних воєнних конфліктів, які становлять загрозу людському життю в різних куточках планети. Дві жахливі світові війни, що театр воєнних дій розмістили на теренах України, мали жахливі наслідки як для світу в цілому, так і для нашого народу. В'єтнам, Афганістан, Чечня, Югославія — збройні конфлікти в цих країнах сповнюють тривогою серця людей, причому з останніми людство увіходить і в XXI століття. Війна продовжує залишатися активним методом ведення політики. І в цьому полягає трагедія людства. Думається, що цілком скомпрометованим упродовж XX століття стало поняття "класова боротьба", але на перше місце знову висунулася боротьба міждержавна й міжнаціональна. Стосунки в цій сфері стають джерелами нових військових конфліктів. Другий аспект кризи — екологічний. Засміченість природного довкілля внаслідок промислової діяльності людини вже призвела до катастрофічних наслідків. Швидкими темпами на планеті скорочуються запаси питної види, зменшується кількість кисню в атмосфері, вичерпуються ресурси корисних копшшн, необхідних для виробництва важливих для людини матеріалів, з'являються озонові діри, черз які на поверхню землі проривається смертоносна сонячна радіація. За деякими найбільш сумними пргнозами розв'язка катастрофи може настатті вже через тридцять корів, якщо людство в даній історичній ситуації не складе екологічний іспит перед біосферою. Третій аспект кризи — дегуманізація духовного життя, а передусім журналістики. Запровадження в масову свідомість культу насиль-
Дата добавления: 2014-11-20; Просмотров: 364; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |