III. Інформаційні потреби адресата

Комунікативні дискурси

Дискурс – важливе поняття процесу комунікації. Голландський дослідник Т.ван Дейк розглядає дискурс як складне комунікативне явище, що включає в себе соціальний контекст, інформацію про учасників комунікації, знання процесу виробництва текстів та сприйняття текстів. Таким чином, дискурс поєднує соціальні вимоги з мовними, це – соціолінгвістичне явище.

Приклади дискурсів: теле- і радіодискурс, газетний, театральний, кінодискурс, літературний, дискурс у сфері “Паблік Рилейшнз”, рекламний, політичний, тоталітарний, неофіційний, релігійний, фольклорний тощо.

Питання для самоконтролю

1. Приклади систематизації комунікації як об’єкта дослідження.

2. Моделі комунікації, їх особливості.

3. Модель Якобсона, її функції.

4. Етапи розвитку комунікацій.

5. Науки, що вивчають комунікацію.

6. Методи комунікативного аналізу.

7. Елементарні складники комунікативного процесу.

8. Головні комунікативні канали.

9. Комунікативні дискурси.

Інформаційні етапи еволюції людства. Інформаційна інфраструктура. Інформаційний простір. Інформаційний ресурс. Користувач інформації. Інформаційні потреби: типи та характеристики. Типи інтерактивних служб. Інформаційні центри. Інформаційна структура Білого Дому. Структура прес-офісу прем’єр-міністра Великої Британії. Об’єднання інформаційних агентств. Інформаційні агентства, що діють на території України. Методи вивчення інформаційних потреб та формулювання запитів. Прямі та непрямі методи вивчення інформаційних потреб. Інформаційний запит, типи запитів. Перешкоди при формулюванні інформаційних запитів.

У розвитку людської цивілізації можна виділити 7 еволюційно-інформаційних етапів, які характеризуються відповідними типами інформаційних носіїв:

1 - усно-мовний, який характеризується виникненням мови як загальноприйнятого засобу комунікації між людьми у суспільстві; на цьому етапі інформація передається за допомогою простої мови, а мовними носіями виступають самі люди;

2 - письмовий, який характеризується виникненням писемності, тобто новою технологією передачі і відтворення інформації; цей етап характеризується появою знакових носіїв (символів, знаків), граматики і граматичних правил;

3 - книгодрукарський, якийхарактеризується передачею інформації за допомогою книжкових носіїв, появою книжкової технології передачі і відтворення інформації;

4 - радіо-телеграфний, який характеризується появою різноманітних електромагнітних технологій передачі інформації і перетворенням електромагнітних сигналів у зорово-звукові символи в процесі комунікації по телеграфу, радіо, телефону і телебаченню; цей етап зумовив революційний крок у швидкості і обсязі передачі інформації у суспільстві;

5 - комп’ютерний, який характеризувався появою комп’ютерних технологій передачі і відтворення інформації і сприяв революційним змінам у роботі з великими обсягами інформації і способах її обробки;

6 - комп’ютерно-мережевий, який пов’язаний з широким розповсюдженням комп’ютерних, телекомунікаційних та космічних мереж зв’язку і передачі інформації (наприклад, Internet та її складові – Broadband Networks, Enterprise Networks, Public Carrie Networks, Wireless Networks);

7 - глобальний біо-квантово-польовий, або комп’ютерний персоніфіковано-мережевий, який пов’язаний з появою квантово-польових технологій передачі і відтворення інформації (наприклад, у біоквантових комп’ютерах, які пов’язані з персоніфікованими носіями і об’єднані у біо-квантово-польову мережу).

Розвиток світового суспільства свідчить, що промислово розвинуті країни переходять до якісно нового етапу – інформаційного [8]. Як докази цього можуть слугувати такі факти:

ü час подвоєння обсягу накопиченої інформації значно скоротився за останні десятиліття і становить 2-3 роки;

ü матеріальні витрати на збереження, переробку інформації перевищують аналогічні витрати на енергетику;

ü вперше за свою історію людство стало “космічно помітним”, тобто рівень радіовипромінювання Землі на окремих діапазонах наближається до аналогічних характеристик рівня Сонця.

За даними провідних експертних організацій, у сфері виробництва і постачання інформації зайнято близько половини населення розвинутих країн. Ефект від використання результатів наукових досліджень в електроніці, металургії та фізиці високих енергій в США перевищив в 5-7 разів витрати на наукові дослідження в цих галузях. Інформація стає товаром і об’єктом експорту.

Таким чином, інформація набуває рис повноцінного ресурсу країн, і всі розвинуті країни сьогодні мають Концепції або Доктрини інформаційної безпеки, які визначають поняття “інформаційна інфраструктура”, “інформаційний ресурс”, “інформаційний простір”.

Дата добавления: 2014-12-10