Вимоги до планування

Спостереження виховного заходу

Тема:

Мета:

Обладнання:

Тип проведення:

Клас:

№ п/п

Фотографія виховного заходу

Аналіз спостереження

Далі щоденник заповнюється в процесі проходження практики.

Кожен тиждень практики повинен бути відображеним у схемах спостереженнях виховних заходів та їх аналізі, планах-конспектах тих заходів, що проводились самим студентом, самоаналізах.

У результаті в щоденнику студент складає психолого-педагогічну характеристику на класний колектив, окремого учня, робить висновки після проходження всієї практики з виховної роботи.

Методичні психолого-педагогічні матеріали

з виховної роботи

2.4.1. Планування виховної роботи в школі,

його значення у роботі з учнями

Без плану зміст, форми і методи виховної роботи в класі визначаються випадковими фактами і носять стихійний характер

Вчителі-практики

Сучасний стан розвитку системи освіти, зокрема загальноосвітньої школи доводить, що виховна функція школи все більше зростає, що потребує наукового підходу до здійснення виховного процесу.

Вихідною основою для планування виховної роботи є вікові та індивідуальні особливості розвитку учнів. Соціальна основа плану зумовлена Законом України «Про освіту», державною і регіональною програмою «Україна» (Освіта XXI століття), Законом «Про мови в Україні», «Положенням про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад України».

Вчитель-класовод проектує розвиток учнівського колективу і окремих учнів, формулює виховні завдання та вказує шляхи і форми підвищення рівня вихованості учнів.

Планування виховної роботи дає змогу вчителю класоводу вирішити наступне:

v чітко усвідомити мету, стратегічні і тактичні завдання виховання;

v попередньо вивчити класний колектив, окремих учнів, стан навчально-виховного процесу в класі, навколишні умови;

v цілеспрямовано відібрати зміст, засоби, організаційні форми, методи роботи;

v проектувати результати власної діяльності, вихованості колективу, окремого учня;

v бачити перспективи самоудосконалення, розвитку учнів, колективу.

Аналіз досвіду роботи вчителів-практиків вказує на низку недоліків і помилок у плануванні виховної роботи:

v відсутність чітко визначеної мети, завдань виховання, що є результатом незнання особливостей учнів класу, їх індивідуальних характеристик, потреб, інтересів тощо;

v традиційне очікування вказівок, рекомендацій, конкретних розробок «заходів», що подаються адміністрацією, що веде до безініціативності, небажання проявляти творчість;

v примітивізм планування (перелік справ, часто непродуманий);

v невміння (а іноді небажання) залучення дітей до планування;

v неконкретність, невизначеність спланованих справ, що не ведуть до зацікавлення учнів.

У шкільній практиці плани вчителів-класоводів складаються по-різному і мають різну структуру. Але кожен план повинен відображати основний зміст і напрямки виховної роботи, перспективи розвитку класного колективу.

Структура плану повинна включати:

v коротку характеристику класу;

v виховні завдання;

v основні напрямки і форми діяльності класного колективу;

v роботу з учителями, що працюють у даному класі;

v роботу з батьками.

Виходячи з виховних завдань, вчитель-класовод підбирає зміст роботи і складає річний робочий план. При складанні робочого плану враховуються колективні справи з організації усіх видів розвивальної діяльності, заходи, спрямовані на розвиток колективу, та засоби індивідуального розвитку учнів.

На основі робочого плану складається перспективний план (на півріччя). Перспективний план передбачає послідовність організації заходів в часі та орієнтує учнів на майбутній результат їх спільної діяльності. Крім цього, складаються ще календарні плани.

Деякі вчителі складають плани проведення окремих виховних заходів (диспуту, конференції, екскурсії і таке інше).

М.Рожков і Л.Байбородова виділяють ряд вимог до планування виховного процесу.

План є помічником у побудові виховної роботи, якщо відповідає таким вимогам:

1. Цілеспрямованість плану, тобто планований зміст і форми роботи, передбачає реалізацію конкретних цілей і задач. Кожна справа, дія мають сприяти вирішенню поставлених завдань. Залежно від мети кожна форма роботи має свою специфіку використання.

2. План орієнтований на реалізацію потреб та інтересів дітей, на їхній розвиток, що припускає облік пропозицій школярів і батьків при плануванні, вивчення їхніх ціннісних орієнтацій.

3. План – це результат спільної творчості педагогів, учнів, батьків.

4. План роботи передбачає зв'язок виховного процесу з життям суспільства, практичною діяльністю дітей, що означає:

а)створення умов для застосування школярами на практиці знань, отриманих на заняттях, у позаурочний час;

б)відображення основних подій країни в житті колективу;

в)залучення дітей до активної діяльності, перетворення навколишнього середовища.

5. Орієнтація на комплексний характер планів, що передбачає:

а) різноманітність змісту і форм роботи, спрямованих на розвиток різноманітних інтересів і здібностей дітей;

б) позитивний вплив на різні сторони, властивості особистості;

в) залучення школярів до різних видів діяльності;

г) цілісність впливу на свідомість, почуття, поведінку дітей.

6. План передбачає створення учням умов для вибору різних видів, форм діяльності, своєї позиції в планованій роботі.

7. При плануванні необхідно забезпечити послідовність змісту і форм діяльності: виключити невиправдане дублювання, враховувати попередній досвід, бачити перспективи в роботі.

8. Конкретність і доцільність плану, обґрунтованість запланованої роботи, що припускає облік особливостей кожного учнівського та педагогічного колективу, рівня їхнього розвитку, сформованих традицій, педагогічну обґрунтованість запланованої роботи відповідно до задач колективу.

9. Реальність і розумна насиченість плану.

Загальний хід будь-якого планування можна представити трьома етапами:

v складання педагогами проекту плану (його контурів);

v колективне планування (апробація, коригування, перевірка задумів педагога, збирання припущень, ідей учнів, батьків);

v внесення педагогом коригувань до первісних задумів, проекту плану з урахуванням результатів колективного планування;

v остаточне оформлення плану виховної роботи.

У процесі планування виховної роботи необхідно враховувати:

v результати виховної роботи і висновки, отримані в ході аналізу;

v виховні та організаційно-педагогічні задачі;

v матеріали, поради, рекомендації педагогічної та методичної літератури з виховної роботи;

v передовий досвід країни, міста, школи;

v можливості батьків, громадськості;

v виховний потенціал соціального оточення школи, підприємств, культурних закладів;

v традиційні свята навчального року;

v події, факти, пов'язані з життям країни, міста, села;

v події, дати, пов'язані з життям і діяльністю видатних людей;

v традиції школи;

v пропозиції педагогів, учнів, батьків.

Структура планів

Плани мають допомагати в організації виховної роботи, бути зручними для користування, бути робочими, а не формальними документам Т.В. Ільїна пропонує таку класифікацію планів.

1. За охопленням змісту:

v комплексний (загальний) план: планується діяльність у всіх її напрямках і видах. Наприклад, план виховної роботи, план роботи педагога з дитячим колективом;

v тематичний план: планується один напрямок чи вид діяльності. Прикладом можуть бути план роботи з батьками, план профорієнтації та інші;

v предметний (конкретний) план: планується одна конкретна справа. План конференції, план підготовки і проведення класної години тощо.

2. За тривалістю планованого періоду:

vдовгостроковий (перспективний): план на тривалий період часу (рік і більше).

vетапний (періодичний) план – це план середньої перспективи, коли планується якийсь визначений етап далекої перспективи (півріччя);

vкороткостроковий: план найближчої перспективи, коли планується досить короткий відрізок часу (частина етапу періоду). Приміром, план роботи на місяць, на тиждень, на декаду;

vоперативний: плануються конкретні найближчі дії. Найбільш розповсюджений план дня.

Перелічені види планів тісно взаємозалежні: кожен наступний конкретизує, уточнює, коригує попередній,

3. Залежно від суб'єкта планування:

v індивідуальний: планує одна людина;

v колективний: планувати може великий колектив, частина колективу, група. Педагог може організувати колективне планування в дитячому об'єднанні. Колективний чи індивідуальний підхід до планування може розглядатися і як спосіб його здійснення, тому при виборі індивідуального чи колективного способу планування треба обов'язково пам'ятати про те, що суб'єкт планування повинен бути той самий, що й суб'єкт реалізації плану. Практика ж показує, що одним з частих протиріч у педагогічному процесі є невідповідність між тим, хто планував, і тим, хто буде брати участь у реалізації плану.

4. За масштабами планування:

v загальні шкільні плани, що передбачають участь у планованій роботі дітей різних класів, педагогів, батьків (план роботи учнівського колективу, план виховної роботи школи, план загальної шкільної справи);

v плани первинних колективів (план роботи класного колективу, клубного колективу).

Необхідно розрізняти плани робіт педагогічного колективу, спільні плани педагогів і учнів, а також плани самих дітей. Природно, що всі плани взаємозалежні. Так, план роботи педагогів складається з урахуванням тих справ, що визначені дітьми. У плані педагогічного колективу відображена позиція вчителів стосовно цих справ або роль в їх підготовці: допомога, консультація для організаторів справи, методична робота з активом дітей.

Вивчення практичного досвіду показало, що в шкільному колективі складаються такі плани з виховної роботи:

vперспективний план, розділ річного плану роботи школи «Виховна позаурочна робота з учнівським колективом» (основний офіційний документ, яким керуються класні колективи, всі об'єднання учнів: гуртки, клуби, товариства, штаби, ради тощо);

vкалендарні плани виховної роботи з учнівським колективом на місяця, на півріччя (плани-сітки, зручні для роботи й коригування);

vплан методичної роботи з учителями з питань виховання школярів;

vплани клубів, штабів, рад, музеїв та інших шкільних об'єднань;

vперспективні плани роботи за напрямами виховання на кілька років, наприклад з естетичного виховання чи моральної освіти.

Плани підготовки та проведення загальношкільних справ. У класному колективі частіше складають:

v план виховної роботи вчителя класовода (на півріччя, рік);

v план учнівського колективу;

v план роботи колективу з найважливішого напрямку на певний період (місяць, рік, кілька років), наприклад: пошукова робота;

v план підготовки та проведення справи в колективі;

v план роботи творчого об'єднання, груп.

Організація планування виховної роботи школи

Планування – це процес моделювання своєї діяльності (чи якогось напряму, виду діяльності) на певний період часу, коли педагог представляє подумки модель своєї роботи: змістовну, організаційну, структурну. Тому всі кроки можна об'єднати в кілька етапів планування:

1) підготовчий: визначення теми і термін виконання;

2) аналітичний: аналіз результатів і наявного досвіду, діагностика, узагальнення результатів аналізу;

3) моделюючий: цілеполягання, колективне планування, вибір змісту і засобів, прогнозування результатів, розподіл подій у часі;

4) заключний (оформлювальний): вибір структури плану та його оформлення.

Звичайно, у різних ситуаціях загальний алгоритм може варіюватися: звужуватися, розширюватися, деталізуватися. Це залежить насамперед від того, хто планує (досвід, знання, уміння, рівень), і від умов, у яких протікає процес планування (наприклад, є тверді адміністративні вимоги до форм планів, до їх змісту тощо).

Наприклад, педагог-новачок: він до кінця не знає специфіки закладу, освітнього процесу; не знає, які діти до нього прийдуть учитися, і т. ін.. Спочатку значний час у нього займуть підготовчий і аналітичний етапи, а потім всі інші, коли він вивчить специфіку закладу і діяльності, їх умови, збере всю необхідну інформацію.

План – важлива передумова у вихованні школярів у тому випадку, коли він є підсумком колективної спільної творчості, пошуку педагогів і учнів, коли в основі процесу планування лежить тісна взаємодія, зацікавлене співробітництво вихователів і вихованців, старших і молодших.

Види та рівні аналізу виховної роботи

Враховуючи класифікацію видів педагогічного аналізу, запропоновану Ю.А. Конаржевським, виділимо види аналізу виховної роботи за різними ознаками.

За об'єктом (що аналізується):

а) аналіз виховної роботи школи в цілому;

б) аналіз роботи окремих структурних підрозділів (початкових класів, клубних центрів і т. ін.);

в) аналіз роботи класу, гуртка, групи;

г) аналіз роботи класного керівника, керівника гуртка і т. д.

За суб'єктом (хто аналізує):

а) аналіз, що проводиться директором, його заступником;

б) аналіз, що проводиться класним керівником, керівником гуртка;

в) аналіз, що проводиться учнями;

г) аналіз за участю педагогів, учнів, батьків.

За метою (для чого аналізується):

а) об'єктивна оцінка педагогічної діяльності;

б) підбиття підсумків роботи і визначення завдань на майбутнє;

в) переборювання, ліквідація недоліків у роботі;

г) виявлення педагогічних резервів;

д) регулювання ходу виховного процесу;

е) узагальнення передового педагогічного досвіду;

ж) вивчення результатів виховного процесу.

За змістом (який характер аналізу):

а) комплексний аналіз, тобто такий, що охоплює різні види виховної роботи;

б) тематичний чи локальний;

в) параметричний, який дозволяє щодня аналізувати основні показники виховної роботи.

За повторюваністю (як часто здійснюється аналіз):

а) той, що повторюється періодично;

б) постійний (оперативний чи поточний);

в) підсумковий.

Наведена класифікація дозволяє побачити сукупність ознак, що характеризують аналіз, у той же час вона не вичерпує всієї різноманітності аспектів і ситуацій аналітичної роботи педагога.

Цілісний аналіз виховного заходу

Основними напрямами, за якими може здійснюватися цілісний аналіз заходу, можуть бути:

1. Педагогічна доцільність проведення даного заходу; визначення того, що спричинило вибір: традиція, пропозиції дітей, учителя, ініціатива батьків, результати вивчення вчителем вихованості учнів, підготовка до загальношкільної справи або щось ще.

2. Визначеність і обумовленість мети та завдань виховної справи, їх реалізація на кожному етапі та в цілому.

3. З’ясування того, як було організовано предметну діяльність школярів, їх активність та самостійність на всіх етапах заходу, як у процесі різноманітної діяльності формується колективізм, дружба, товаришування, діловитість, відповідальність.

4.Визначення того, на скільки відповідали основній меті й задачам заходу його зміст і форма, методи та прийоми виховання.

5.Питання про шляхи здійснення комплексного підходу до виховання учнів: реалізація основних напрямів виховання і вплив на всі сторони особистості школяра — раціональну, емоційну, мотиваційну та діяльнісно-вольову.

6.Засоби врахування вікової психології школярів, їх організованості, уважності, зібраності, вольової активності, захоплення справою; участь роботі «важких», «пасивних», слабовстигаючих дітей.

7.Рівень взаємодії і співробітництва самих учнів, вихователів та вихованців: стиль спілкування, міжособистісні відносини, групові контакти, колективна творчість, діловитість, демократизм і гласність у роботі.

8.Результативність виховного заходу: що зроблено корисного для покращання оточуючого життя, для свого колективу, для людей, для суспільства.

Орієнтовний зразок плану-конспекту виховного заходу

Тема: "Леся – славна дочка України"

Мета: Розширити знання учнів про життя і творчість Лесі Українки. Виховувати любов до природи рідної землі, інтерес до художньо літератури. Розвивати читацьку самостійність, естетичні смаки учнів, мислення, мовлення, пам'ять, творчу фантазію, уяву.

Обладнання: портрет Лесі Українки, вишитий рушник, фотографії Л.Українки, шахограма, ілюстративний матеріал, збірки книжок.

Форма проведення: бесіда

Клас: 2

План заняття:

1. Організація класу

1.1. Привітання з учнями

1.2. Створення сприятливого психологічного комфорту

2. Розкриття теми заняття

2.1. Створення проблемної ситуації

2.2. Оголошення теми заняття

2.3 Ознайомлення з біографією Лесі Українки

2.4. Виступи учнів

2.5.Виконання творчих завдань

2.6. Розгадування кросворду

2.7. Розв'язування шахограми

2.8. Читання твору Лесі Українки

3. Перевірка учнями знань, засвоєних протягом уроку

3.1. Проведення гри "Так чи ні"

4. Підсумок заняття

4.1. Заключне слово вчителя

4.2. Відзначення найактивніших.

Прощання з класом

Хід заняття:

1. Організація класу

1.1 Привітання з учнями

Доброго дня! Діти, до нас сьогодні завітали гості. А коли в домі гості – це свято. Тож давайте і нашезаняття ми проведемо святково і подаруємо один одному таке вітання:

Ми вам раді, люди добрі,

І вітаєм щиро вас,

І запрошуєм ласкаво

На заняттяв в другий клас.

1.2 Створення сприятливого психічного комфорту

– Спочатку дозволимо сісти дівчаткам, тоді хлопчикам. Спочатку краса, тоді сила.

Всі почули ви дзвінок.

Кожен з вас вже постарався

До уроку приготувався.

Тож девіз тепер згадаймо

І заняття починаймо.

Девіз: Красиво читаємо. Чітко розповідаємо, Мову свою розвиваємо.

Дата добавления: 2014-11-29