Точка зору моделі

Поняття мети системи.

Синтаксис моделей і робота з ними

Одна SADT-діаграма складна сама по собі, оскільки містить від трьох до шести блоків, зв'язаних безліччю дуг. Для адекватного опису системи потрібно декілька таких діаграм. Діаграми, зібрані і зв'язані разом, стають SADT-моделлю. У SADT додатково до синтаксису діаграм існують правила синтаксису моделей.

SADT-модель є ієрархічно організованою сукупністю діаграм, що складається з 3-6 блоків. При цьому кожен блок може розумітися як окремий ретельно визначений об'єкт. Кожен блок в SADT розглядається як формальна межа деякої частини цілої системи. Іншими словами, блок і дуги, що стосуються його, визначають точну межу діаграми, що представляє декомпозицію цього блоку.

Принцип обмеження об'єкту зустрічається на кожному рівні. Один блок і декілька дуг на самому верхньому рівні використовується для визначення межі всієї системи. Діаграма, що складається з одного блоку і його дуг, визначає межу системи і називається контекстною діаграмою моделі.

Окрім цього на контекстній діаграмі відображається мета системи і точка зору.

SADT-модель дає повний, точний і адекватний опис системи, що має конкретне призначення. Це призначення називають метою системи. Таким чином, метою моделі є отримання відповідей на сукупність питань. Якщо модель відповідає не на всі питання або її відповіді недостатньо точні, то говорять про те, що модель не досягла своєї мети. Визначаючи модель таким чином, SADT закладає основи практичного моделювання.

Із визначенням моделі тісно пов’язана позиція, з якої спостерігається система і створюється її модель. Ця позиція і називається "точкою зору" даної моделі. "Точку зору" краще всього представляти собі як місце (позицію) людини або об’єкта, в яке потрібно встати, щоб побачити систему в дії.

Побудуємо контекстну діаграму моделі виготовлення нестандартної деталі.

Визначимо спершу мету і точку зору моделі.

Мета: визначити, які функції повинні бути включені в процес виготовлення нестандартної деталі і як ці функції взаємозв'язані між собою.

Точка зору: краще всього описати всі функції може начальник цеху, в якому виготовляються нестандартні деталі (рис.15.4).

Рисунок 15.4 – Контекстна діаграма

SADT-моделі розвиваються в процесі структурної декомпозиції зверху вниз. Спочатку піддається декомпозиції один блок, що є межею моделі. Назва діаграми співпадає з назвою блоку, який піддаємо декомпозиції. У методології SADT ідентифікується кожна діаграма даної моделі за допомогою "Номера вузла". Номер вузла для контекстної діаграми має наступний вигляд: назва моделі або абревіатура, коса риска, заголовна буква A (activity у функціональних діаграмах), дефіс і нуль.

Номером вузла діаграми, яка є наслідком декомпозиції контекстної діаграми, є той же номер вузла, але без дефіса (рис.15.2).

Дата добавления: 2014-12-07