Створення нового проекту Visual Prolog

Після запуску Visual Prolog 5.2 необхідно створити проект, для цього виберіть в меню «Project -> New project», на екрані буде відображено вікно, що надає можливість задати параметри проекту

На вкладці «General»необхідно обов'язково задати:

· ім'я проекту («Project Name «);

· ім'я файлу проекту («Name of. VPR file «);

· шлях до проекту («Base Directory «).

На Вкладці «Target необхідно задати значення наступних полів:

· платформа («Platform «),

· стратегія графічного інтерфейсу («UI Strategy

· тип додатка («Target Typ E»),

· Основна програма («Main Program»), визначає компілятор якої мови буде використовуватися для побудови виконуваних фалів

Після виконання описаних вище дій, можна приступити, безпосередньо, до написання програмного коду. Вихідний код на «Пролог»розміщується в файлах з розширенням«. pro», Імена експортованих бібліотекою функцій повинні бути записані в секції EXPORTS файлу визначення модуля.

32.Основні поняття системи Пролог (база знань, терм, формула, речення, предикат, правило, факт). Навести приклади.

Пролог -

це мова програмування, що використовується для вирішення завдань, в яких діють об'єкти і відносини між цими об'єктами.

У математичній логіці константи, змінні й функції об'єднані загальною назвою - терм. Поняття терма можна сформулювати в такий спосіб.

Терм - це змінні, константи й функції виду: f(t 1,t 2,...,t n), (t 1,t 2,...,t n) Î Dn де кожне ti - терм, а f - n-арний функціональний символ або функтор (арність - це число аргументів). Особливість функції в тім, що вона приймає значення елемента предметної області Dn, або іншими словами є деяким відображенням сукупності з n (n - ки) елементів із предметної області в елемент предметної області.

Відносини відрізняються від функцій. Відношення визначає сукупність елементів із предметної області і є відображенням з Dn у множину {ІСТИНА, НЕПРАВДА}. Наприклад, відношення мати(x, y) визначає сукупність пар (x, y), таких, що люди x й y перебувають у відношенні мати. Множина пар (x, y) - це множина матерів і дітей. У математичній логіці відносинам даються імена, що називаються предикатними символами, а самі відносини називаються предикатами (в останньому прикладі предикатний символ - мати).

Більш строге поняття предиката можна сформулювати в такий спосіб:

Предикат - це вирази виду P(t1,t2,...,tm), де кожне ti - терм, а P - m-арний предикатний символ. Формально предикат P(t1,t2,...,tm) можна читати або як "m - ка (t1,t2,...,tm) належить відношенню Р", або як висловлення Р справедливо для m-ки (t1,t2,...,tm).

У логіку є набір зв'язок: &, Ú,, <-, <->, які читаються як "й", "або", "не", "якщо", "тоді й тільки тоді", відповідно. Зв'язування можна застосувати для утворення логічних формул, поєднуючи предикати й інші формули. Необхідно відзначити, що логічні зв'язування: &, Ú,, <-, <-> можуть бути виражені друг через друга за допомогою наступних співвідношень, що називаються формулами скорочення:

(A & B) означає (A <- B),

(A \/ B) означає (A) <- B,

(A <-> B) означає (A <- B)&(B <- A),

де А и В - суть формули. Поряд зі зв'язками існують квантори загальності (") і існування ($). Квантори визначають межі зміни змінних. Формула, що знаходиться після квантора, називається областю дії цього квантора. Для кванторів теж існують формули скорочення:

$x А означає (("x (А))).

Прикладами формул слугують вирази:

мати(x, y)&мати(y, z);

F1&F2ÚF3&F, якщо F1,F2,F3,F4 - формули.

Q(F1,F2), якщо F1 й F2 - формули, а Q - квантор існування ($) або загальності (").

Таким чином, поняття формули можна сформулювати в такий спосіб:

Формула - це або предикат, або вирази, складене з формул за допомогою логічних зв'язок і кванторів.

За допомогою цього поняття можна сформулювати поняття речення.

Речення - це формула, у якій кожна змінна перебуває в області дії квантора загальності.

З метою лаконічності запису речень, зовнішні квантори загальності в записі речення будуть опускатися.

Як приклад речення можна привести вирази:

бабуся(x, y)<- мати(x, z)&мати(z, y).

Змістовно ця речення означає, що бабуся - це мати мати. Перед цим реченням знаходяться знаки кванторів загальності по змінним x, y, z. Їхня присутність означає, що формула виконана для всіх x, y, z.

Речення, побудовані відповідно до наведеного вище правил, утворять мову логіки першого порядку. У цій мові терми є об'єктами, а предикати - відносини між об'єктами. За допомогою цієї мови можна описати всі завдання, що розв'язуються на ЕОМ. На основі мови логіки першого порядку можна побудувати інші мови логічного програмування, що відрізняються за правилами формування речення. Серед множини всіляких речень особливе значення мають речення, що містять зв'язки "й" (&) і одне зв'язування "якщо" (<-). Такі речення називаються диз’юнктами. Більш точне визначення. Диз’юнкт - це речення виду:

A1&A2&...&Ak<-B1&B2&...&Bn, (1)

де A1,A2,...,Ak,B1,B2,...,Bn - предикати або літери.

Особливе значення для Пролога-Д має поняття диз’юнкта Хорна.

Диз’юнктом Хорна називається такий диз’юнкт, у якого k = 0 або k = 1. При k = n = 0 отримуємо порожній диз’юнкт, що позначається символом Л.

Якщо k = 0, то з формули (1) випливає диз’юнкт виду:

B1&B2&...&Bn.

Цей диз’юнкт називається питанням.

Серед множини всіх диз’юнктів особливу роль грають ті, для яких k=1. Якщо при цьому ще й n=0, то такий диз’юнкт називається фактом: A1.

Якщо ж n>0, диз’юнкт називається правилом:

A1<- B1&B2&...&Bn,

де A1 - голова, а B1&B2&...&Bn, - цілі, що утворять тіло правила.

Необхідно відзначити властивість формул (1). Якщо скористатися наведеними вище формулами скорочення, то виявляється, що будь-який диз’юнкт можна перетворити до такої формули, в записі якої будуть використані тільки зв'язки Ú (або), (не).

Уведені означення дозволяють установити наступну ієрархію:

формула

½

речення

½

диз’юнкт

½

диз’юнкт Хорна

/ ½ ½ \

факт правило питання порожній

диз’юнкт

Малюнок 2.1. Ієрархія означень.

Базою знань буде називатися всяка (непуста) множина фактів і правил.

Записана в базі знань інформація представлена у вигляді формально - логічній системі й призначена для вивчення інформації за допомогою певного процесу міркувань, що базується на логічному виводі. Ці міркування засновані на понятті логічного наслідку. Відомо, що логічний наслідок із заданої сукупності допущень або припущень істинно, якщо вірні ці припущення. Однак та сама формула може бути вірною або помилкової залежно від її змістовного значення. Наприклад, логічна формула: (x>y)<-(|x|>|y|), де знак x>y означає відношення "x більш y", а знак |x| - абсолютну величину x, вірна, якщо x й y належать множини позитивних чисел і помилкова, якщо x й y належать множини негативних чисел. У математичній логіці існує поняття інтерпретації, а в різних інтерпретаціях та сама формула може приймати різні значення.

Дата добавления: 2015-01-03