Територіальна громада як учасник цивільно-правових відносин

Територіальна громада як учасник цивільно-правових відносин – це жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр (ст. 1 ЗУ «Про місцеве самоврядування») Територіальні громади визнаються асоційованою формою частини Українського народу (статті 141, 142, 143 Конституції України), але слід зазначити про неможливість виділу або компенсації якої-небудь частки окремим особам при виході із складу громади, оскільки це об’єднаний суб’єкт права. Місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення у межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради. Закон України «Про місцеве самоврядування» прямо не визнає територіальні громади юридичною особою, це учасник цивільно-правових відносин з особливим статусом, який може виявляти свою волю на референдумах та/або передати свої повноваження шляхом виборів органам місцевого самоврядування. Територіальні громади наділені спеціальною правоздатністю, не можуть вільно здійснювати право власності, діють у межах їхньої компетенції, яка визначається зазначеним законом. Правом комунальної власності визнається право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися та розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Об’єктами права комунальної власності є різноманітне рухоме та нерухоме майно, прибутки місцевих бюджетів, земля, природні ресурси, підприємства, установи, організації тощо. Формою прийняття рішення територіальною громадою є референдум. Від імені і в інтересах територіальних громад права суб’єкта комунальної власності здійснюють відповідні Ради, які є юридичними особами, вони можуть мати майно на праві оперативного управління та це майно повинно бути відокремлено від іншого майна, яке належить на праві комунальної власності територіальній громаді або знаходиться в управлінні районних та обласних рад. Право комунальної власності відрізняється від права державної власності за суб’єктним складом і за колом об'єктів. Об'єктами права державної власності може бути будь-яке майно. Об'єктами ж права комунальної власностіє майно, в тому числі грошові кошти, що належать територіальній громаді та не може бути майно, що знаходиться у виключній власності народу та держави, наприклад, атмосферне повітря, природні ресурси континентального шельфу, єдина енергосистема, атомні електростанції тощо. Підставою виникнення права комунальної власності згідно із ЗУ від 3.03.1998 р. «Про передачу об’єктів права державної і комунальної власності» може бути передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб’єктами права власності тощо.

Подібні ознаки держави і територіальної громади:

Ø Юридична рівність. У цивільно-правових відносинах ці суб’єкти діють на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Ø Представництво інтересів населення. Ці суб’єкти повинні діяти в інтересах осіб, які складають народ чи відповідну територіальну громаду.

Ø Повна відповідальність. Ці суб'єкти несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями усім своїм майном, окрім майна, на яке згідно із законом не може бути звернене стягнення.

Ø Безпосередня та опосередкована участь у відносинах. Ці суб’єкти можуть брати участь у цивільно-правових відносинах безпосередньо, тобто через свої органи чи їх посадових (службових) осіб, а можуть і опосередковано – через створені ними юридичні особи. Від імені держави та територіальних громад за спеціальними дорученнями можуть виступати фізичні та юридичні особи, органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Однак їх участь у даних відносинах зводиться здебільшого до відповідальності за завдання шкоди їх діями, незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю судових органів.

Дата добавления: 2014-12-25