Співвідношення категорій: правові наслідки порушення зобов'язання та відповідальність за порушення зобов'язання

Як вже зазначено, відповідальність за порушення зобов'язання є одним з правових наслідків порушення зобов'язання, та містить майнові стягнення з правопорушника на користь постраждалої особи. Правові наслідки порушення зобов'язань діляться на такі, що є заходами (мірами) відповідальності до правопорушника, та наслідки, що такими не є. У ст. 611 ЦКУ дається перелік правовим наслідкам порушення зобов'язання, який виходить за межі тільки відповідальності. Сплату неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди беззаперечно можна вважати і правовими наслідками порушення зобов'язання й відповідальністю за порушення зобов'язання. Інші правові наслідки порушення зобов'язання, що містяться у ст. 611 ЦК, є мірами оперативного впливу – це припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання або розірвання договору. Ч.2 ст. 615 ЦК підтверджує, що відмова від зобов'язання не є відповідальністю, оскільки не звільняє винну сторону від відповідальності. Останній правовий наслідок порушення зобов'язання, що не є заходом відповідальності, вказаний у ст. 611 – це зміна умов зобов'язання, що вчиняється, як правило, за взаємною згодою сторін.

Можна віднести до правових наслідків порушення зобов'язання примусове реальне виконання зобов'язання, але не можна вважати цей обов'язок відповідальністю, тому що він є складовою частиною самого зобов'язання, тобто не виходить за межі існуючого правовідношення, боржника примушують до того, що він не виконав за зобов’язанням.

Інші правові наслідки порушення зобов'язання, що не є мірами відповідальності, мають такі ознаки:

Ø це наслідки, у головному, організаційно-превентивного характеру, наприклад, припинення зобов'язання, та якщо й мають майнові наслідки, то вони є побічними;

Ø ці наслідки спрямовані на виконання основного зобов'язання, наприклад, виконання зобов'язання в натурі, вони не містять у собі якихось додаткових невигідних обов’язків;

Ø оперативні заходи можуть застосовуватися кредитором односторонньо, в оперативному порядку (без згоди боржника або без рішення суду), наприклад, внаслідок прострочення оплати поставщик не відвантажує продукцію без попередньої оплати;

Ø при застосуванні цих наслідків вина правопорушника, як правило, не має значення, наприклад, спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її здійснила (ч.6 ст. 277 ЦК).

Оперативні санкції є складовими частинами правових наслідків порушення зобов'язання, але не є формами (мірами, заходами) майнової відповідальності, вони не відновлюють початкового майнового стану потерпілої сторони, а спрямовані на запобігання конкретним порушенням у майбутньому, виконують забезпечувальну функцію, мають застережливий характер і можуть застосовуватися в оперативному порядку односторонньо управомоченою стороною без звернення до юрисдикційного органу та без згоди боржника. Окрім оперативних санкцій, існують інші санкції до правопорушника, здійснення яких неможливо без звернення до юрисдикційного органу, наприклад, у разі незгоди правопорушника можливе примусове вилучення речі, яку правопорушник набув безпідставно. Оперативні санкції можуть застосовуватися поряд із заходами відповідальності.

Правові наслідки порушення зобов'язання, які не є заходами відповідальності, в залежності від способу їх, застосування, можна поділити на:

o оперативні заходи, що можуть бути реалізовані власними діями особи, яка має право вимоги, наприклад, перевід злісного неплатника на акредитивну форму оплати, припинення роботи у разі надання замовником неякісних матеріалів;

o заходи, як одна з форм державно-примусового впливу на порушників норм права, що мають превентивний або регулятивний характер, наприклад, розірвання договору у судовому порядку тощо.

Дата добавления: 2014-12-25