Коефіцієнт співвідношення між дебіторською та кредиторською заборгованістю

Коефіцієнт кредиторської заборгованості.

Коефіцієнт кредиторської заборгованості	=	Кредиторська заборгованість	=	рядок 520+530+540+550+560+570+ +580+590+600+610 форми №1 “Баланс”	(8.9)
Поточні зобов’язання	рядок 620 форми №1 “Баланс”

Цей коефіцієнт показує питому вагу кредиторської заборгованості у складі поточних зобов’язань підприємства. Кредиторська заборгованість, як вже раніше було зазначено, є найбільш ризиковим джерелом фінансування оборотних активів товариства, оскільки термін його повернення кредиторам є найбільш коротким (порівняно з короткостроковими кредитами банків). Тому найбільш прийнятним є фінансування оборотних активів підприємства за рахунок короткострокових кредитів (які треба повертати банку через рік), ніж за рахунок кредиторської заборгованості (ці зобов’язання необхідно погашати через місяць). Із зазначеного випливає, що чим менше значення коефіцієнта кредиторської заборгованості, тим більш фінансово стійке підприємство. Разом з тим, відмітимо, що зазвичай управлінській персонал підприємства вдається до покриття його потреб у сировині, матеріалах та ін. за рахунок найбільш строкових зобов’язань. Фінансовим менеджерам підприємства необхідно контролювати терміни погашення кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги та внутрішньої кредиторської заборгованості підприємства задля збереження його фінансової стійкості.

Коефіцієнт співвідношення між дебіторською та кредиторською заборгованістю	=	Дебіторська заборгованість	=	рядок 150+160+170+180+190+ +200+210 форми №1 “Баланс”	(8.10)
Кредиторська заборгованість	рядок 520+530+540+550+560+570+ +580+590+600+610 форми №1 “Баланс”

Цей коефіцієнт показує, чи достатньо в підприємства грошових коштів, які будуть перераховані на його поточний рахунок від дебіторів наприкінці терміну погашення дебіторської заборгованості, для покриття найбільш строкових зобов’язань підприємства, або ні. Наприклад, якщо значення зазначеного коефіцієнта на кінець попереднього року складало 0,70, а на кінець звітного року − 0,80, то це означає, що на кінець попереднього року грошових коштів, які підприємство отримає від дебіторів наприкінці терміну погашення дебіторської заборгованості, вистачить для того, щоб покрити 70% його найбільш строкових зобов’язань. На кінець звітного року, відповідно, цих коштів вистачить для покриття вже 80% найбільш строкових зобов’язань товариства. Все це вказує на поліпшення фінансової стійкості підприємства в звітному році порівняно з попереднім. Аналіз виявленої тенденції у зміні коефіцієнта співвідношення між дебіторською та кредиторською заборгованістю підприємства, як правило, підтверджує виявлені раніше тенденції до зниження або збільшення його фінансової стійкості за допомогою таких коефіцієнтів, як коефіцієнт маневреності власного капіталу, коефіцієнт фінансового ризику та ін. Тому остаточні висновки щодо зниження або збільшення фінансової стійкості товариства необхідно формулювати на основі аналізу тенденцій у зміні всіх наведених дев’яти відносних показників, на основі яких можливо проаналізувати фінансову стійкість підприємства.

Щодо рекомендованого значення коефіцієнта співвідношення між дебіторською та кредиторською заборгованістю підприємства − практика показує, що воно повинно дорівнювати 1. За таких умов господарювання − коштів, які будуть отримані підприємством від дебіторів, повністю вистачить для покриття найбільш строкових зобов’язань підприємства перед кредиторами.

Розглянемо методику аналізу відносних показників фінансової стійкості товариства на прикладі досліджуваного підприємства (табл. 3).

Дата добавления: 2015-03-31