Вир-во як основи життя і розвитку суспільства, його сутність і структура

Щоб жити людина повинна споживати. Від навколишнього прир середовища вона споживає прямо й безпосередньо лише темне світло, світле повітря та атмосферне тепло. Вся інша нескінченна різноманітність мат і духовних благ штучно створюється, тобто вир-ся. Тому, вир-во є вирішальною сферою життєдіяльності людини. Людина від природи є істотою суспільною, тому і вир-во є суп процесом. Людське суспільство існує протягом багатьох тисячоліть, так само безперервно відбувається і суп вир-во та споживання. Отже, за його глибинною сутністю сусп вир-во є сусп-м відтворенням. Відповідно до цього у суспільстві відбувається безперервний рух у створюванні продуктів із сфери вир-ва у сферу споживання через стадії розподілу і обміну. Суспільне вир-во відбувається за чотирьохфазною структурно-логічною схемою: 1- вир-во, 2- розподіл, 3- обмін, 4- споживання. Вир-во є процесом штучного створення життєвих благ. Розподіл – проміжна фаза у русі створювання продуктів, на якій визначаються частка кожного учасника суспільного вир-ва у створених продуктах. Обмін – проміжна фаза у русі створюваних продуктів. На цій фазі спеціалізовані вир-ки обмінюють свої продукти та грошові на інші продукти, які необхідні їм для задоволення своїх потреб. Споживання – заключна фаза у русі суспільного продукту, вона полягає у використанні створюваних продуктів для задоволення особистих та вир-х потреб. Вир-во містить у собі споживання і навпаки. У споживанні відбувається вир-во: людське життя. Відрізняється матер і нематер вир-во. У матер-му вир-ві (промисловості, с/г, будівництві) продукція створюється на основі використання матеріалів і сил природи і вона має матеріально-речову форму. У нематеріальному вир-ві (охорона здоров’я, освіта, наука, культ мистецтво) надаються безпосередньо трудові, нематеріальні послуги та створюються інтелектуально-духовні цінності.

10. Основні фактори суспіль вир-ва. Продуктивні сили суп-ва та їх структура. Існують 2 основні групи факторів суспіль вир-ва: особисті та матеріально-речові. В суспільному взаємодіючому функціонуванні вони утворюють продуктивні сили суспільства. Ведучим фактором вир-ва та структурним елементом продуктивних сил є людина-трудівник. Вона є носієм робочої сили, якою є сукупність розумових і фізичних здібностей людини до праці. Працею є доцільна діяльність людини, спрямована на видозмінення та пристосування предметів і сил природи для задоволення людських потреб. Матеріально-речові фактори вир-ва представлені засобами вир-ва і в їх складі відрізняються предмети та засоби праці. Предметами є сировина, енергія, матеріали тощо. Засобами є прилади, верстати, інструменти, машини тощо. Стосовно до капіталізму вільної конкуренції відрізняються 3 фактори вир-ва – земля, праця і капітал. Земля – все навколишнє природне середовище. Працею вважаються наймані робітники. Капіталом – засоби вир-ва. За умов сучасного соціально-регулятивного капіталізму зазначені особливості засобів вир-ва набули також НТП та підприємництво, а також інформація. Особливу увагу зараз приділяють людському капіталу, як фактору суспіль вир-ва.

11. Форми суспільного виробництва. Товарне вир-во. Історії людства відомі 2 організації суспільного вир-ва. Первісною формою є натуральне господарство, а другою – товарне вир-во, нині воно є майже неподільно пануючим вир-вом. Натуральне господарство існувало у первісних общинах протягом майже 1 мільйона років. Воно було виключно єдиною формою господарства. В епохи феодалізму й рабовласництва натуральне господарство співіснує з первісною простою формою товарного вир-ва. Характерні риси: 1- натуральне госп-во функціонувало у с/г вир-ві, яке поєднувалося з домашнім ремеслом, 2- виробничо-госп осередки були економічно замкнутими, ізольованими, тобто майже всі потреби вони задовольняли своєю продукцією, 3- натуральне госп-во не знало суспільного поділу праці і торгово-ринкового поділу. Товарне госп-во, починаючи з його зародкових форм, з періоду розкладання первісної общини нараховує 5-7 тис років, а його розвинені форми функціонують з виникненням машинного вир-ва в основному з останньої третини 18 століття. Характерні риси: 1- глибокий СПП у вигляді вузької спеціалізації виробничо-госп осередків на вир-ві окремих специфічних продуктів, 2- високий рівень усуспільнення вир-ва у зв’язку та через призначення вироблюваних продуктів не для власного споживання, а для споживання більш широкого кола споживачів внаслідок обміну цих продуктів на ринку, 3- продукція вир-ва призначена для суспіль споживання, для продажу є об’єктом особливих відносин між людьми і тому набуває соц особливої суспільної форми товару.

12. Товар та його властивості. Товар – це продукт людської праці, це річ яка спроможна задовольняти людські потреби і виготовлена не для власного безпосереднього споживання самим вир-ком, а для обміну на інші потрібні вир-кові речі через купівлю-продаж на ринку. Товар має 2 властивості: споживна вартість і вартість. Споживна вартість у товару, як і всякої іншої корисної речі, полягає насамперед у її спроможності через її природні якості задовольняти якусь потребу, але споживна вартість товару є суспільною споживною вартістю: по-перше вона є споживною вартістю не для вир-ка, а для інших членів суспільства, і по-друге, ця споживна вартість кількісно не повинна перевищувати відповідну потребу суспільства. Речі, які вироблено понад суспільні потребу є суспільно непотрібними і не корисними. Суспільна й абстрактна редуцирована праця утворює 2-гу властивість товару – його вартість. Вартість товару це не просто згусток чи кристал людської праці, що застигла в товарі. Праця є лише утворювачем і кількісним виміром вартості. Вартість – це усереднена, універсальна, всезагальна, уніфікована форма і кількісна міра економічних відносин між людьми з приводу вир-ва різних речей та їх відчуження і привласнення через еквівалентно-відплатний обмін. Вартість товару – форма руху відносин власності на продукти праці у сферах вир-ва і обміну.

Дата добавления: 2015-05-08