Сад у стилі модерн

Англійський парк

Англійський парк залишає відчуття свободи і природності, невимушеності і нерегулярності. Але він оманливий у своїй простоті: насправді його композиція строго продумана, стиль витримано дуже тонко. Прогулянка повинна заспокоювати, умиротворяти – це найбільш романтичний парк. В англійському ландшафті немає приморського простору, він увесь заповнений рослинністю. Різноколірні декоративно-листяні дерева зазвичай переважають над хвойними, багато квітучих чагарників (бузок, жасмин, гортензія і вейгела), міксбортери (підбирають рослини з листям різних форм і відтінків – барбарис, свидина, бузина). Англійський квітник не міниться яскравими контрастами і не такий ефектний, як французький, – він ніжний і ненав'язливий. Перевага в ньому надається польовим і лісовим багатолітникам. У пейзажних парках архітектори вміло використовують дзеркальність води. І якщо в саду є став, то при посадці дерев обов'язково враховується точка огляду з протилежного берега. Мости над струмками та річками мають форму арки, яка зі своїм відображенням створює гармонійну кругову фігуру. Характерний елемент англійського парку – вівці. Вони не тільки добре "підстригають" газон, але й відіграють декоративну роль: рухомі білі плями на тлі статичної зелені додають композиції руху.

Англійський парк завжди сповнений сюрпризів. Один з них – це " хо-хо ": паркові огорожі у вигляді прихованих від очей широких траншей з огорожею на дні, які абсолютно несподівано перетинають ваш шлях і змушують змінити маршрут прогулянки.

Існує і такий напрям англійського стилю – присадибні парки. Їх закладають в строго закритому просторі зі ставком та кількома ярусами рослинності (високі дерева, декор. чагарники, шпалери). Регулярність виражена тут яскравіше. На чавунних ліхтарях і хвіртках майже завжди є родовий герб господарів.

Основний планувальний засіб цього саду – принцип подібності. Композиція одного мотиву обігрується в безлічі різних варіацій. Наприклад, за будинком розбивається ставок з лататтям, і його ж малюнок використовується у вітражах вікон. Для архітектури модерну дуже характерне використання вітражів з рослинними мотивами. Пейзажне, на перший погляд, планування підпорядковане центричній композиції: за аналогією з центром світобудови – сонцем, у парку виділено будинок. Садиба і навколишній краєвид обов'язково спроектовані в єдиному стилі. Понад усім панує витончена лінія: вона визначає межу між світлом і тінню, водною поверхнею і берегом, вона спрямовує погляд і задає траєкторію руху по парку.

Рослин в такому саду небагато, але їх розміщення ретельно продумане. Дерева з красивими кронами розташовані солітерами або невеликими групами. З листяних кращі породи з великим та оригінальним за кольором листям (наприклад, клен Drummondii, листова пластина якого має білу облямівку). Неодмінні атрибути стилю модерн – іриси, півонії та ліани (кірказон, капріфоль, клематіс), в квітковому асортименті саду також присутні примули, троянди, лілії і нарциси. Для архітектурних елементів – альтанок, лав, огорож і ліхтарів – характерне використання кованого металу. Модерн вирізняється вишуканою простотою та експресивністю форм. Для створення парку в цьому стилі потрібен бездоганний смак.

Дата добавления: 2015-05-22