Розділ 8 - основи філософського аналiзу суспiльства 3 страница

Колективiзм треба розумiти не вульгарно, не стадно, а як реалiзацiю своїх iнтересiв через своє оточення, яке розумiє твою дiю i сприяє їй. Скажiмо, перукар формує коло своїх клiєнтiв, лiкар - коло своїх пацiєнтiв, виробник - коло своїх споживачiв. Кожен з перелiчених суб'єктiв активностi первним чином органiзовує стосунки зi своїми конкурентами. Це i є нормальна сучасна розвинена колективнiсть. Колективнiсть суворо казарменої дисциплiни, колективнiсть з примусу, то нижча форма цього типу стосункiв, яка характерна суспiльному буттю. Нормально розвинена колективнiсть реалiзується за принципом: "Я турбуюсь за всiх, хто здатен сприйняти та вiдповiдно оцiнити мою турботу. Про мене турбується кожен, чию турботу я можу оцiнити i в чиїй турботi я маю потребу”. Зрозумiло, що оцiнка турботи має свій певний еквiвалент економiчний (грошi), моральний, духовний.

Взаємодiя елементiв в соцiальнiй дискретностi не мета, а спосiб, форма прояву iндивiдуальних iнтересiв. Отже, класова боротьба, нацiональний рух, полiтична змiна, реструктуризацiя виробництва i т.д. мають сенс лише за умов, коли вони вирiшують конкретнi справи конкретних людей. Все iнше стоїть на завадi соцiального прогресу.

Завершуючи розгляд теми "Суспiльство", слiд наголосити:

- Суспiльство є форма органiзацiї людського життя, форма органiзацї спiльної дiяльностi iндивiдiв.

- Особа реалiзує свої здiбностi в суспiльствi i через суспiльство.

- Конкретнi форми суспiльної органiзацiї залежать не вiд якоїсь однiєї сторони буття, а вiд рiвня розвитку культури в цiлому, тобто вiд певним чином гармонiзованих вiдносин людей, що досягли вiдповiдного культурного рiвня.

Дата добавления: 2015-05-23