КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Маніфест царя від 17 жовтня 1905 рЕмський указ 1876 р. Валуєвський циркуляр 1863 р. Щоб запобігти зростанню українського національного руху, 18 липня 1863 року царський міністр внутрішніх справ Петро Валуєв вдав циркуляр, за яким: · Суворо заборонялося друкувати українською мовою книги «навчальних і взагалі призначених для початкового читання народу»; · Заборонялося друкувати українською мовою педагогічну, церковну, наукову літературу і підручники; · Саме навчання українською мовою визначалось як політична пропаганда, а ті, хто за неї брався, звинувачувалися у «сепаратистських задумах, ворожих Росії і погибельних для Малоросії»; · У ньому йшлося, що «ніякої української мови не було, нема і не може бути», є тільки малоросійське наріччя російської мови; · Дозволялося писати «українським наріччям» лише художні твори. Метою циркуляру було не дати можливості українському національному рухові стати масовим, загальмувати його розвиток; звузити сферу впливу патріотично налаштованої української інтелігенції. Валуєвський циркуляр не зупинив тих діячів культури, котрі зробили метою свого життя утвердження національної самосвідомості українського народу. 1875 року – створено комісію для розгляду засобів боротьби з українофільством. У висновках комісії зазначалося: «Допустити окрему літературу простонародною говіркою означало б закласти міцні підвалини для переконання можливості відокремлення, хай навіть у далекому майбутньому, України від Росії» 1876р. із цими рекомендаціями комісії під час лікування на німецькому курорті Емс Олександр ІІ підписав розпорядження (Емський указ) згідно з яким:
· Заборонялося видання українською мовою, як оригінальних творів так і перекладів; · Заборонялося завезення до імперії українських книг і брошур, надрукованих за кордоном; · Не дозволялися ставити п `єси та вистави «малоросійською говіркою» · Як виняток дозволялося видання українською мовою художньої літератури та історичних документів. Нагляд за виконання цих положень здійснювало головне управління у справах цензури. 1881р – Олександр ІІ, не скасовуючи указу, вніс до нього деякі поправки: було дозволено друкувати українською мовою словники, але російською абеткою; питання про українські вистави тепер вирішувала місцева влада.
Причини революції 1905-1907 рр: 1. Пережитки феодалізму(самодержавство, поміщицьке землеволодіння, станові привілеї) 2. Нищення будь-яких проявів вільнодумства, заборона профспілок та політичних партій, відсутність демократичних прав і свобод 3. Невирішеність аграрного питання 4. Жорстока експлуатація робітників, відсутність нормальних умов праці, безробіття 5. Тяжкий національний гніт 6. Втрата авторитету царя після поразки в російсько-японській війнв Приводом до революції став розстріл мирної робітничої 150-тисячної демонстрації у Санкт-Петербурзі, учасники якої намагались передати цареві петицію про свої потреби. Ця звістка швидко облетіла всю країну і викликала загальне обурення Особливістю революції є те, що вона охопила робітничий, селянський, національно-визвольний рухи, а згодом до них приєднались матроси і солдати. У жовтні 1905 року відбувся широкомасштабний політичний страк у якому взяли участь 120 тис. осіб. Він проходив під гаслами: «Геть самодержавство!» та «Хай живе всенародне повстання». Не змігши приборкати виступ силою, цар змушений був піти на поступки. 17 жовтня 1905 р. Микола ІІ підписав маніфест, у якому народу пообіцяв громадянські свободи (недоторканість особи; свободу совісті, зборів, союзів; свободу слова і друку). Декларувалося скликання російського парламенту – законодавчої Державної Думи – із залученням до виборів усіх верств населення. Наслідки: 1) Розширив рамки легальної політичної та культурноосвітньої діяльності. 2) Створив передумови для переходу Росії від самодержаної форми державного устрою до конституційної монархії. 3) Розколов опозиційні сили на три основні групи: ліберали (проголошення демократчних прав і свобод, обмеження самодержавної влади, скликання парламенту); радикали (за подальше продовження боротьби та підготовку збройної боротьби проти уряду); третя сила заперечувала будь-які перетворення. 4) Виникнення рад робітничих депутатів.
88. Указ царя від 9 листопада 1906 р.(Столипінська реформа) 9 листопад 1906 р. - Царем було видано указ про початок аграрної реформи. Причини: 1. Важке економічне та політичне становище в країні 2. Аграрне перенаселення європейської частини країни 3. Соціально-економічна напруга на селі. 4. Общинне землеволодіння, коли землю вважали власністю громади і її не можна було ділити і продавати, щ було гальмом для розвитку товарно- грошових відносин. Мета: 1. Подолати тяжке економічне та політичне становище країни 2. Не допустити нової революції 3. Підвищити ефективність та товарність сільськогосподарського виробництва 4. Створити на селі міцну групу заможних господарств, які могли б протистояти новій революції та слугували б опорою царизму 5. Досягти соціально-економічного прогресу, за умов збереження царської монархії та прав і привілеїв заможних. Заходи: 1) Дозволялось вийти із общини і закріпити за кожним власником, належний йому земельний наділ. 2) Селянам дозволялось переходити на хутори і ставати землевласниками 3) Дозволений продаж землі 4) Селянам дозволяли переселятися на вільні землі за Уралом, у Середню Азію, на Далекий Схід. 5) Створено Селянський банк, який скуповував землі у поміщиків і продавав їх селянам і надавав позику на 55 років. В Україні реформа мала найбільший успіх, оскільки за своєю ментальністю селяни мали сильніший потяг до індивідуального господарювання, ніж росіяни. Значення: · Це другий крок після скасування кріпацтва то поступового переходу з феодальної до буржуазної монархії. · Покращила тан сільського господарства · Відкрила шлях до приватного землеволодіння · Призвела до розвитку товарно-грошових відносин та перетворення України на житницю Європи · Сприяла розвиткові особистої ініціативи та конкуренції · Підвищилась врожайність · Прискорила процес переходу українського царя на індустріальну основу · Збільшення ринку праці забезпечення промисловості дешевою робочою силою сприяло промисловому піднесенню. Недоліки: ¾ Встановлено високі ціни на поміщицькі землі, що робило їх недоступними для багатьох селян. ¾ Сприяла соціальному розшаруванню селян ¾ Загострила боротьбу безземельних і малоземельних селян проти поміщиків ¾ Збільшилась чисельність селян, які змушені були йти місто і поповнюючи ряди робітного класу. ¾ Не усунула поміщицької форми землеволодіння та взагалі не вирішила аграрного питання. Столипінську аграрну реформу не було доведено до кінця, через протидію селян, недостатність фінансування, загибель Столипіна.
Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 980; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |