КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Анкета — інструмент отримання емпіричних даних
Соціологічне опитування — це метод збору соціальної вербальної інформації про досліджуваний об’єкт під час безпосереднього чи опосередкованого спілкування дослідника з респондентом шляхом реєстрації його відповідей на запитання або ствердження. Сутність та особливостізастосування соціологічного опитування. Біографічний метод. Статистика. Дискусії про переваги та недоліки якісних і кількісних методів будуть тривати й надалі суперечити один одному. Очевидно лише одне: кількісні та якісні методи можуть взаємно доповнювати один одного і майже кожен окремий метод емпіричного соціального дослідження може використовуватися в якісному або кількісному прояві. Ці зусилля грунтуються, з одного боку, на критиці працездатності кількісних методів, до якої треба серйозно поставитися, і, з іншого боку, на факт, що кількісні методи не можуть бути використано універсально. Під пропагандою якісної альтернативи розуміють, звичайно, також основну методологічну гіпотезу про те, що в соціальних науках (особливо в їх об'єкті), можливо, не існує певної послідовності способу дій наукового пізнання, і соціальні науки орієнтуються на приклад природничих наук як у випадку кількісних методів. Однак, в останні роки і десятиріччя посилювалися намагання приписати якісним методам самостійне значення і пропагувати їх як альтернативу якісним методам. В дану статтю "Методи емпіричного соціального дослідження "увійшли підрозділи: - обробка даних; - опитування; - спостереження; - експеримент; - Akfionsforschung (дослідження виступів, акцій); - аналіз змісту; - групова дискусія; - соціометрія; - біографічний метод; вторинний аналіз;
- панель дослідження; Мені показалися найбільш цікавими два підрозділи: · групова дискусія; 27. Опитування як метод збору соціологічної інформації Респондент — учасник соціологічного дослідження, що є джерелом усної чи письмової інформації. Реципієнт — учасник соціологічного дослідження, що ідобуває від респондента усну чи письмову інформацію. Опитування – найпоширеніший, найефективніший та найнадійніший метод збирання первинної соціологічної інформації. З його допомогою можна отримати до 90% усіх даних, особливу ті, які не відображені в документальних джерелах чи доступні прямому спостереженню. Особливо це стосується вивчення людських настанов (політичних, релігійних, етнічних та ін.), оскільки думки людей не піддаються безпосередньому спостереженню. Джерелом інформації виступає людина – безпосередній учасник, представник, носій досліджуваних явищ чи процесів. Вербальна інформація, одержана завдяки цьому методу, значно багатша, ніж нсвербальна, вона легше піддається кількісному опрацюванню та аналізу, що дає змогу широко використовувати обчислювальну техніку. Втім, більшість даних – описового характеру. Інформація, одержана від респондентів за допомогою опитування, відображає реальність тільки в тому аспекті, в якому вона існує в свідомості опитуваних. Крім цього, одержані данні не завжди свідчать про справжні думки, переконання, настрої опитуваного, оскільки останній, відповідаючи на запитання, нерідко прагне створити позитивне враження про себе. Тому завжди слід враховувати можливе спотворення інформації і з метою його усунення можна використовувати оптування в комплексі з іншими методами збору інформації, завдяки чому зростає надійність отриманої інформації. Переваги та обмеження соціологічного опитування. Переваги: - Опитування можна виконувати на великих масивах, а отже, вивчати поведінку великих соціальних суб’єктів.
- Цей метод дає змогу зробити порівняльний аналіз відповідей респондентів. - При повторних дослідженнях можна встановити динаміку змін об’єкта дослідження. - Дослідник сам формує банк інформації, свідомо ставить лише ті питання, які стосуються проблеми дослідження. - Опитування забезпечує оперативність збору інформації. Обмеження: - Суцільні опитування є занадто громіздкими, а результати вибіркових завжди містять певну похибку і тому не можуть повною мірою відображати реальний стан досліджуваного об’єкта. - Матеріал може бути поверховим, не відображати глибинних процесів життєдіяльності об’єкта, що вивчається, особливо коли опитування виконується „по гарячих слідах”. - „Закриті” запитання звужують обсяг одержаної інформації. - „Відкриті” запитання часто залишаються респондентами без відповіді. - Опитування потребує значних матеріальних затрат. Анкета як основний інструментарій опитування. Вірогідність відповіді респондента багато в чому залежить від уміння реципієнта розпочати опитування, від його професіоналізму, а також від якості інструменту. Основний інструмент соціологічного дослідження – анкета – це тиражований документ, який містить певну сукупність запитань, сформульованих і пов’язаних між собою за встановленими правилами. Анкета має визначену структуру і складається, як правило, з трьох частин: вступної, основної і „паспортної”. У вступній частині анкети міститься звернення до респондента, в якому визначається, хто, з якою метою проводить опитування, де і як використовуватимуться його результати, підкреслюється важливість і значимість особистої участі кожного респондента в дослідженні, наводиться стисла інструкція щодо заповнення анкети, гарантується анонімність відповідей, зазначається, кому слід повернути заповнену анкету. В основній частині анкети подаються запитання, розраховані на послідовне розкриття змісту досліджуваної проблеми.,лЧаспортна” частина включає запитання, відповіді на які характеризують демографічний і соціальний стан респондента. Наприкінці анкети респонденту пропонують висловити свою думку щодо теми опитування і дякують за участь у дослідженні.
Добре відомо: для того, щоб отримати зрозумілу відповідь, потрібно чітко і правильно поставити питання. Тому формулювання питань анкети – найбільш складний і відповідальний етап її побудови. Йому передує, як уже було сказано, процедура емпіричного визначення основних понять дослідження і відбору необхідного мінімуму емпіричних індикаторів. Кожному індикатору відповідає одне або кілька запитань. Скласти запитання анкети, певним чином, являє собою мистецтво. Для цього необхідно як добре володіння мовою, так і знання класифікації анкетних запитань. Зокрема, за функціональним призначенням запитання анкети можна поділити на змістовні і допоміжні. Змістовні запитання є емпіричними індикаторами ознак явища, що вивчається. Допоміжні запитання виконують різні функції: дають змогу жорстку стандартизовану форму опитування наблизити до діалогу, зібрати додаткову інформацію, а також розвинути інтерпретацію одержаних результатів тощо. Найпоширенішими серед допоміжних запитань є запитання-фільтри – це питання, що відсіює тих респондентів, яких не стосується наступне запитання. За формою побудови запитання поділяють на відкриті, закриті та напівзакриті. Відкритим називають запитання, щодо якого автор не пропонує респондентові перелік підготовлених відповідей, а залишає місце для відповіді у довільній формі. Крім цього, послідовність запропонованих варіантів відповідей теж помітно впливає на вибір їх респондентом. Варіанти, розміщені спочатку, мають більше шансів бути вибраними.
28. Спостереження як метод збору соціологічної інформації. Експеримент Спостереження У широкому розумінні будь-яке наукове знання починається з безпосереднього спостереження, сприйняття реальної дійсності. Щоправда, в одному випадку люди самі здійснюють спостереження, в другому — користуються даними спостереження інших. Термін «спостереження» має декілька значень. Зміст його полягає у безперервному зв'язку людини з навколишньою дійсністю, що дає змогу орієнтуватися у середовищі, наблизити систему своїх вчинків до умов, що змінюються. Мається на увазі безпосереднє сприйняття соціальної дійсності з метою упорядкування досвіду і перевірки гіпотези, висунутої у дослідженні.
Соціальний експеримент як метод збирання соціологічної інформації В соціологічних дослідженнях є поняття - соціальний експеримент. Що таке соціальний експеримент? Соціальний експеримент — спосіб одержання інформації про кількісні і якісні зміни показників діяльності і поведінки соціального об'єкту в результаті впливу на нього деяких керуючих і контролюючих факторів. Натуральний експеримент передбачає безпосереднє втручання дослідника в реальний хід подій і явищ. Виділяються такі види експерименту: екологічний, правовий, педагогічний, соціологічний, соціально-психологічний та ін. Є науково-дослідні і практичні експерименти. Підсумки соціологічних досліджень відображаються у звітах. Звіт про соціологічне дослідження — письмовий документ, в якому систематизовано і наочно викладаються результати досліджень. 29. Соціологічне анкетування. Види запитань в анкеті
Величезна роль у підвищенні якості техніки збирання первинної інформації приділяється правильному складанню інструментарію, серед видів якого головним є соціологічна анкета (або опитувальник). Анкета (з латинської—"розслідування") є також однією з умов одержання об´єктивно значущих результатів різного роду опитувань населення. Тому розробці анкети соціологи надають особливого значення. Створенню анкети передує тривалий етап розробки програми соціологічного дослідження, тому що до анкети закладаються не тільки гіпотези, але й сформульовані задачі, які необхідно буде розв´язати в ході проведення соціологічного дослідження. Перекласти основні положення науки на питання, що адресуються до респондентів, —дуже складна процедура, що потребує всебічних знань у галузі соціології, соціальної психології, математики, соціолінгвістики тощо. Для чого ж необхідний такий переклад? Зазвичай існують великі розходження в наукових термінах і повсякденній мові людей, тому різні поняття матимуть для простих людей і вчених неминучі інтерпретації. Інформація, закладена в гіпотезах, як правило, носить абстрактний характер і утруднює відповіді опитуваних на ті чи інші запитання. Часто респондент не може дати об´єктивну інформацію, тому що події, які цікавлять соціолога, застаріли, і опитуваний їх погано пам´ятає, або вони не мали для нього істотного значення. На відповіді в анкеті можуть вплинути також особистісні відношення між опитуваним і соціологом, рівень довіри до останнього. Людина також може спотворити відповіді в анкеті виходячи з міркувань престижу або через некоректність питань, що задаються. Можуть бути й інші обставини, що призводять до деформації відповідей на питання соціологічної анкети. Таким чином, при розробці анкети соціологічного дослідження трапляються об´єктивні труднощі, які соціолог неодмінно повинен собі чітко уявляти. Якщо не враховувати особливостей формулювання питань в анкеті, то навіть при дотриманні всіх інших вимог щодо організації соціологічного дослідження можна одержати помилкові результати. У процесі перекладу дослідницьких (програмних) питань у анкетні мета соціологічного дослідження стає все менш ясною. Тому часто виникають розбіжності між соціологами і замовниками дослідження. Однак учені-соціологи вважають, що чим краще проект анкети, тим менше зрозумілою є тема дослідження для читачів, опитуваних чи замовника. Але саме в цьому і полягає висока майстерність соціолога, що бажає одержати об´єктивні відповіді. Результатом оцінки роботи соціологів повинен бути не сам інструментарій (тобто анкета), а науковий звіт. Недарма говорять, що хитрим має бути не опитувальник, а сам інтерв´юер. Соціологічна анкета, як правило, починається зі вступної частини, тобто звернення до респондента, у якій описується мета дослідження, характер використання результатів, а також спосіб заповнення анкети. Далі йде основна частина анкети, що містить відповідні блоки запитань до опитуваних (респондентів), і заключна частина або паспортичка, у якій подаються демографічні зведення про опитуваних. Питання в анкеті, як вже зазначалося, можуть бути різних видів (див. рис.22.2). Вони бувають відкритими чи закритими. У першому випадку опитуваний сам формулює свою відповідь на поставлене соціологом запитання. Наприклад: "Як Ви провели свій вихідний день?" Відповіді: "ходив у кіно", "проводив час дома з дітьми", "був на вечірці" і т.д. Відповіді на закриті питання, сформульовані соціологом, являють собою певне "меню" для вибору опитуваного. Наприклад, "як Ви ставитеся до ліберально-демократичної партії?" Відповіді: "позитивно", "схвалюю лише деякі з установок", "негативно", "ставлюся до неї байдуже". У цьому випадку опитуваний позначає той варіант відповіді, що найбільше відповідає його установкам. Рис.22.2.Види питань соціологічної анкети Структура і послідовність питань у соціологічній анкеті, власне кажучи, являють собою установку соціолога на розвиток комунікації з опитуваним: пробудження інтересу, завоювання довіри, підтвердження впевненості опитуваних у своїх можливостях, подальша підтримка бесіди тощо. З цієї точки зору соціологічні анкети повинні бути коректними і контактними, тому що завдяки правильній постановці питань збільшується імовірність одержання надійних зведень, підвищується якість соціологічних даних. Добре опрацьована анкета, як правило, може бути заповнена опитуваним протягом не більш ЗО хвилин. Далі, як показує практика, настає психологічний поріг стомлюваності, і увага до заповнюваної анкети істотно знижується. Однак існують і інші погляди на це питання. Зокрема, вважається, що чистий час, який потрібно для заповнення анкети, це не саме головне. Дослідники повинні думати про те, на які питання опитувані будуть відповідати охоче, які питання чи малюнки їх зацікавлять, а які ні. Інтерв´ювання має справляти на опитуваного гарне враження, тому для цього існують так звані розважальні, буферні та ігрові запитання, що підтримують інтерес респондента до заповнення анкети. Нарешті варто пам´ятати, що думки й оцінки людей дуже мінливі і часто піддаються коливанням. Щоб уникнути перекручування отриманих даних, найкраще використовувати стислі строки для проведення опитування й обробки соціологічної інформації.
Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 2126; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |