КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Загальні ВІДОМОСТІ
Навчальна дисципліна «Системний аналіз» входить до переліку дисциплін циклу професійної та практичної підготовки нормативної частини змісту освітньо-професійної програми Галузевого стандарту вищої освіти України з напряму підготовки 6.050101 «Комп’ютерні науки», який затверджений і введений в дію наказом Міністерства освіти і науки України від 26.05.2010 р. № 485. Навчальна дисципліна згідно Стандарту направлена на формувань у студентів «знання теоретичних і практичних основ методології системного аналізу для дослідження складних міждисциплінарних проблем різної природи, методів формалізації системних завдань, що мають суперечливі цілі, невизначеності та ризики; уміння вирішувати практичні науково-технічні та соціально-економічні завдання міждисциплінарного характеру». Зміст вмінь, якими має володіти випускник НУХТ, наступний: - аналізувати та вибирати обчислювальні методи розв’язання задач проектування інформаційних систем за критеріями мінімізації обчислювальних витрат, стійкості, складності тощо; - вибирати стратегії для планування життєвого циклу системи; - визначати організаційну, економічну, технічну та операційну здійсненність проекту; - аналізувати організаційне оточення, існуючі системи, синтезувати вимоги до системи; - розробляти вимоги та специфікації компонентів інформаційних систем і об’єктів професійної діяльності. Навчальна дисципліна «Системний аналіз» включає до свого складу згідно Стандарту наступні змістовні модулі: · предметна область та основні поняття системного аналізу; · системний аналіз бізнес-процесів об’єктів комп’ютеризації; · розкриття невизначеностей та аналіз багатофакторних ризиків.
Предметом або об’єктами навчальної дисципліни «Системний аналіз», на який повинна бути спрямована пізнавальна діяльність студентів, є: o побудова системних моделей проблемних ситуацій; o поняття і закономірності системного аналізу; o методи системного аналізу; o системний аналіз функціональної структури управління, рішень з інформаційного забезпечення, з алгоритмічного забезпечення систем управління, з процесів актуалізації даних, з інформаційної підтримки процесів прийняття рішень; o розкриття невизначеностей у задачах системного аналізу; o задачі і методи системного аналізу багатофакторних ризиків; o системне управління складними об’єктами; o стандарти документування системних рішень. Метою курсу є забезпечення базової профілюючої підготовки по спеціальності, навчання раціонального використання сучасної системної методології, перспективних математичних методів та програмних засобів розв’язання системних задач. Основним постулатом системного аналізу є те, що вона є між- і надпредметною дисципліною, тобто має зв’язки з усіма дисциплінами підготовки бакалаврів. Особливо слід відмітити зв’язки з наступними дисциплінами: «Теорія імовірності»; «Методи та засоби комп’ютерних інформаційних технологій»; «Комп’ютерні мережі»; «Математичні методи оптимізації та дослідження операцій». Вона забезпечує дисципліни: «Основи проектування систем штучного інтелекту»; «Основи автоматизованого проектування складних об’єктів»; «КС харчових виробництв». Навчальна дисципліна має важливу роль у підготовці майбутніх фахівців у галузі розробки та експлуатації систем і технологій, в засвоєнні та використанні методології системного аналізу. Важливим є вміння визначати проблеми, будувати системи їх розв’язання, створювати інформаційні системи підтримки прийняття рішень.
Цілі навчальної дисципліни
2. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ 2.1. Лекційні заняття
В результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати: · задачі та цілі системного аналізу складних об’єктів; його місце при проектуванні комп’ютерних інформаційних технологій та систем; принципи системного підходу розробки систем; етапи системного аналізу; · роль моделювання при системному аналізі, моделі складних систем; модульний принцип побудови моделей, класифікація моделей, аналітичні, графічні та стохастичні моделі систем та їх елементів. Моделі та методи декомпозиції систем та їх синтезу; · моделі та методи декомпозиції цілей системи, побудови та аналізу дерева цілей, аналізу ключових факторів ефективності функціонування системи; · методологію системного аналізу, етапи його проведення; · методи, моделі та принципи реалізації етапів структурного та об’єктно-орієнтованого системного аналізу; · особливості системного аналізу на основі структурного та об’єктно-орієнтованому підходів; · інформаційні аспекти системного аналізу, моделі інформаційних потоків системи, концептуальні моделі предметної області системи, системи класифікації та кодування інформації, представлення поза машинної інформаційної бази; · функціональні аспекти системного аналізу, моделі та методи, стандарти представлення результатів; · процедурні, організаційні та технологічні аспекти системного аналізу, моделі та методи, стандарти представлення результатів; · основи, структуру, та зміст постановок задач системи – як етапу її синтезу; · місце та задачі системного аналізу на різних етапах проектування комп’ютерних інформаційних систем.
В результаті вивчення дисципліни студенти повинні вміти: · проводити системний аналіз об’єкта комп’ютеризації; · проводити декомпозицію системи з функціональної, організаційної, інформаційної, процедурної, технологічної точок зору; · проводити аналіз цілей побудови системи та ключових факторів ефективності системи; · проводити діагностичний аналіз діючої системи; · визначати вимоги до системи, що створюється; · формулювати та оцінювати варіанти побудови системи; · проводити аналіз та синтез логічного проекту системи, що створюється; · виконувати постановку задач системи; · будувати моделі системи та її елементів в різних умовах визначеності даних та ступеня формалізації процедур. Практичні заняття з дисципліни проводяться з метою набуття студентами навичок з реалізації різних складових системного аналізу та проектування при структурному та об’єктно-орієнтованому підходах: · побудова багатоаспектних моделей декомпозиції системи (з функціональної, організаційної, інформаційної, процедурної, технологічної точок зору) на різних етапах системного аналізу – при дослідженні існуючої системи і при побудові архітектури системи, що створюється; · побудова альтернативних видів функціональних моделей інформаційної технології та моделей потоків даних; · застосування методів експертних оцінок на різних етапах системного аналізу та проектування систем; · застосування методів вибору варіантів побудови системи; · специфікація процесів системи (постановка задач системи); · опис різних типів прецедентів системи та системних операцій; · побудова концептуальних інформаційних моделей предметного середовища; · проведення класифікації та кодування інформації; · формування словників даних.
2.2. Практичні заняття
Тема 1. Основні поняття системного аналізу (4 год.) Мета заняття – закріплення основних понять системного аналізу та набуття навичок використання понять при аналізі проблемних ситуацій і розв’язання їх. Загальний огляд основних понять системного аналізу. Студенти повинні засвоїти наступні поняття: § Системність. Системність це, з одного боку, володіння ознаками системи, а з іншого – загальна властивість матерії, форма її існування, а також невід’ємна властивість людської практики та мислення. Розглядається з студентами системність всесвіту і системний аналіз як наукова дисципліна розглядає питання підвищення рівня системності розвитку суспільства, людини, об’єктів тощо. Приклади підвищення системності розвитку людства. § Системний підхід. Основні принципи системного підходу. Системний підхід — це напрям методології наукового пізнання і практики, в основі якого лежить розгляд об’єктів як систем. Існує декілька принципів системного підходу: - кінцевої мети: все підпорядковане досягненню кінцевої мети; - єдності: розгляд системи як цілого і як сукупності елементів; - зв’язності: розгляд частки системи або системи в цілому разом із її зв’язками з навколишнім світом; - модульної побудови: необхідне виділення модулів системи та розгляд її як сукупність модулів; - ієрархії: ранжирування елементів системи по їх підпорядкуванню; - функціональності: сумісний розгляд структури і функціонального призначення системи з пріоритетом функцій; - розвитку: врахування динаміки розвитку системи та її здібності до розвитку; - невизначеність: урахування невизначеності і випадковості в системі. Розглядаються зазначені принципи на прикладах спільно зі студентами. § Система. Основні ознаки. Системарозглядається як конструкція взаємодіючих елементів, об’єднаних в підсистеми для досягнення мети функціонування (цільової функції).Під елементомрозуміємо об’єкт (матеріальний, енергетичний, інформаційний, інший), котрий володіє рядом важливих для нас властивостей, але внутрішня його побудова не має значення для мети дослідження. Розглядається і коментується зі студентами на прикладах поняття емерджентності, зовнішніх і внутрішніх зв’язків, середовища. Студенти наводять приклади цих компонент системи. Розглядаються приклади природних і штучних, складних, великих та інших видів систем. Розглядаються наступні принципи створення структури системи: - вимога розгляду сукупності елементів системи як одного цілого; - властивість системи не є додатком властивостей її елементів. Система володіє особливими властивостями, котрих не має жодний елемент; - наявність максимуму функції ефективності системи; - обов’язковий облік зовнішніх зв’язків. Система, яку аналізуємо, є частиною (підсистемою) більш великої системи; - необхідність ділення системи, яку розглядаємо; - життєдіяльність системи у часі, тобто наявність технологій, процесів. Поняття "система" – опит. Чи є група студентів системою? Студенти поділяються на групи по 4-6 чол. Кожній групі даються завдання: 1) за 10-15 хвилин навести аргументи в доказ того, що деяке поняття (наприклад, мурашник, університет, медицина, економіка, готель, кішка і інші) є системою. Звіт і обговорення – 5-7 хвл. на кожну групу. 2) кожна група студентів приводить приклади и аналізує методи стимулювання покупців в торгівлі дитячими товарами; продуктами харчування; автомобілями; одягом; ліками; побутовими приладами; навчальними програмами.
Тема 2. Моделювання (2 год.) Мета – розгляд поняття моделі, основних типів моделей та процесу моделювання. В енциклопедичному визначенні під поняттям модель розуміється образ (відображення, опис, схема, креслення, графік, план, карта і т. ін.) або прообраз якого-небудь об’єкту або системи об’єктів, яки використовуються при визначених умовах в якості їх “замінника” або “представника” (див. рис.). Місце моделі у життєдіяльності людини можна представити наступним чином:
Зовнішнє середовище
Спільно зі студентами розглядаються приклади наведених понять. Цільове призначення моделей дозволяє з їх множини виділити наступні основні типи з такими ознаками: 1. Ознака «взаємозв’язок між моделлю та оригіналом», встановлений при цільової діяльності, ділить множину моделей на пізнавальні та прагматичні. 2. Залежно від мети вивчення стану об’єкту моделі діляться на статичні та динамічні. 3. Людина для утворення моделі має два типи матеріалів - засоби своєї свідомості та засоби оточуючого її матеріального світу. Залежно від матеріалу і способу побудови моделі можуть бути абстрактними або матеріальними. 4. В залежності від направленості моделювання розрізняють моделі структури об’єкту або моделі його поведінки. Математична модель відноситься до класу абстрактних чи знакових моделей, побудованих засобами математики (наприклад, у вигляді систем рівнянь, графів, логічних формул і т. п). Вона є могутнім засобом пізнання зовнішнього світу, а також прогнозування і управління. Вона представляє собою спрощення, ідеалізацію реальної ситуації. Дякуючи цьому виникли невагомі нерозтяжні нити, математичні маятники, нев’язкі рідини, тобто не існуючи у реальному житті поняття. У той же час практика їх визначила добрим аналогом реальних ситуацій. Питання студентам: назвати приклади і ознаки, які створюють зазначені групи моделей. Розглядаються поняття, приклади математичних моделей. Вимоги до моделей (скінченність, спрощеність, адекватність). Основні етапи моделювання та їх особливості. Розглядається зі студентами приклад моделювання виробничої програми підприємства.
Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 445; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |