Варіант 2. 1. Який зміст вкладає сучасна філософія мистецтва у поняття «homo aestheticus»?

Варіант 1

Модуль ІІ

Варіант 4

Варіант 3

1. Який зміст вкладає сучасна філософія мистецтва у поняття «homo aestheticus»?

2. Чому в філософії Ф. Ніцше мистецтво отримує статус «художньої метафізики»?

3. Як (за В. Дільтеєм) відбувається екстеріоризація особистих почуттів автора у його творі? Чи можна ототожнювати почуття автора та персонажу твору? Чи повинен автор, втілюючи особистий досвід в художню тканину твору, витримувати певну дистанцію?

4. Як в естетиці М. Гартмана співвідносяться між собою «онтичний» і «онтологічний» шари твору мистецтва?

5. Чому в концепції Е. Кассірера історія, міф, релігія, наука, мова та мистецтво стають саме «символічними формами», а не «суспільними» (як у К. Маркса) чи «антропологічними» (як у М. Шелера)?

1. Яким чином естетичне протидіє домінації одного з дискурсів (філософія, наука, мова, релігія, економіка, політика) та появі метадискурсу?

2. Чому, на думку Ф. Ніцше, «світ може бути оправданим лише як естетичний феномен»?

3. Чи можна погодитися з тезою В. Дільтея, що «геній – це не той, хто має надзвичайний дар уяви, а той, хто вміє втілити свою уяву в прекрасну та досконалу форму»? Обґрунтуйте власну думку.

4. Чому (за М. Гартманом) «художній образ – це не образ реальності, а образ, що перевершує реальність»?

5. Яким чином в концепції Е. Кассірера висвітлюється специфіка мистецтва? Що мистецтво має спільне, а що відмінне з іншими «символічними формами»?

1. Чому проект фундаментальної онтології М. Гайдеггера отримує свій «поворот» (Kehre) саме в концепції поетичного мислення?

2. Чи є (за Г. Гадамером) універсальний критерій визначення «твору мистецтва»? Чому для оцінки творів різних епох іноді потрібні різні критерії? Чому, наприклад, картини імпресіоністів оцінюються зовсім за іншими ознаками, аніж картини Рембрандта?

3. В чому полягає головна відмінність між «емпіричною уявою» та «трансцендентальною уявою» (за М. Дюфренном)?

4. Що дозволяє поету серед різних слів та їх комбінацій знайти саме ту, яка стає поетичним образом (за Г. Башляром)?

5. Чи має рацію Е. Суріо, коли пише, що головна мета мистецтва полягає в пошуку і знаходженні нової художньої форми?

1. Чому (за М. Гайдеггером) саме поезія є тим особливим регіоном буття, де філософія знаходить не тільки нові інтелектуальні та концептуальні ресурси, але й нове проблемне поле?

2. Чому у М. Гайдеггера мова та мистецтво мають онтологічний вимір, а у Г. Гадамера – діалогічний? Чому за М. Гайдеггером специфіка «естетичного» проявляється в бутті, а за Г. Гадамером – у комунікації?

3. Чому естетизація дійсності потребує принципово нових форм мистецтва (за М. Дюфренном)?

4. Що (за Г. Башляром) стає першою реакцією читача на новизну поетичного образу, яка свідчить про «відкриття» або «впізнавання» цього образу серцем?

5. Чи має рацію Е. Суріо, коли стверджує, що «абстрактний живопис ХХ ст. – це найбільш яскравий прояв чистої форми»?

Дата добавления: 2015-05-24