Тенденції розвитку сучасної сім’ї, її життєвий цикл

Сім'я як соціальний феномен пройшла складний шлях історичного розвитку,

основними етапами якого, на думку американського соціолога Дж. Голдторпа, слід

вважати такі:

1-й етап — сім'я у дохристиянському суспільстві (з домінацією парної сім'ї, пізніх шлюбів, великою кількістю самотніх людей);

2-й етап — сім'я в християнському суспільстві (з великим впливом церкви на сімейне життя і шлюб, забороною шлюбів між кровними родичами, з добровільним вступом до шлюбу, практичною неможливістю розлучень, забороною абортів тощо);

3-й етап — сім'я в індустріальному суспільстві (з початком промислової революції наприкінці XVIII ст. відбувається перша революція в сімейному житті:зниження віку вступу до шлюбу, збільшення народжуваності, значне поширення жіночої праці, дозвіл розлучень за судовим рішенням тощо);

4-й етап, що триває у наш час, приніс у розвиток сім'ї радикальні зміни, які отримали серед науковців визначення революційних. Соціологи, характеризуючи сучасний етап розвитку сім'ї, називають його революцією в сімейному житті, яка не тільки внесла радикальні зміни у сімейні відносини, місце та роль сім'ї у суспільстві, а й, на думку частини вчених, фактично поставила під сумнів саме існування сім'ї. І такий висновок є небезпідставним, а базується на науковому аналізі процесу реальних змін типів сімейно-шлюбних відносин на різних етапах історичного розвитку суспільства аж дотепер. Зміна типів сімейно-шлюбних відносин у процесі історичного розвитку суспільства та їх особливості Серед соціальних причин сімейних кризових явищ, які дають підставу робити висновок про радикальні зміни та кризу сімейно-шлюбних відносин, у першу чергу є такі:

1) зростання економічної незалежності жінок та активне залучення їх до трудової діяльності. Це викликає прагнення жінок до більшої самостійності, перегляду традиційної структури сімейних відносин, до змін традиційних функцій сім'ї. Це сприяє також рівноправності жінок з чоловіками у прийнятті рішень, у контролі над видатками та майном сім'ї тощо);

2) утворення двох центрів життя — місця праці і дому. Раніше професійна діяльність і домашнє господарство існували в єдності, в межах однієї сім'ї. А зараз людина розривається між роботою і домівкою;

3) еволюція поглядів на сексуальну мораль (або сексуальна революція з послабленням соціального контролю). Це призводить до зростання анонімності сексуальної поведінки, збереження секретності позашлюбних зв'язків. Зокрема, активізується діяльність мережі засобів масової інформації, які проголошують вільне статеве кохання як основне мірило рівня цивілізованості сучасних чоловіків і жінок. У зв’язку з тим, можна спостерігати зміну загального ставлення суспільства до сексуальної поведінки, а саме: пом'якшення традиційних уявлень про дозволене і недозволене тощо. Аналіз впливу перелічених обставин вказує на їхню загальність і типовість для всього сучасного цивілізованого світу. Отже, можна зробити висновок про типовість наслідків впливу зазначених обставин на сучасну сім'ю, на визначення тенденцій її

подальшого розвитку. До таких тенденцій, зокрема, відносять:

• збільшення кількості розлучень (абсолютне і відносне);

• збільшення кількості неповних сімей і дітей, народжених поза шлюбом;

• зменшення середньої тривалості шлюбу;

• відтермінування часу вступу до шлюбу;

• проживання подружніх пар без оформлення шлюбу (конкубінат);

• зменшення розмірів сім'ї і народжуваності дітей з подальшим старінням населення

та навіть його депопуляцією;

• збільшення кількості самотніх людей, які не одружуються, тощо.

Зрозуміло, що зазначені тенденції тією чи іншою мірою притаманні й розвиткові сім'ї в Україні. Отже, основними шляхами подолання подібних тенденцій та кризових явищ є:

1) шлюб, що лежить в основі сім'ї, має бути рівноправним, добровільним,

вільним від примусу, корисливості, втручання чи тиску третіх осіб (у тому числі –

шлюби за контрактом);

2) не повинні обмежуватися права й принижуватися гідність жінок і чоловіків.

Це забезпечує кожному з них рівні можливості професійного та духовного зростання;

3) системою прав та обов'язків мають створюватися реальні передумови для усунення суперечності між любов'ю та обов'язком і з тим долатися відчуження подружнього життя;

4) держава має бути об'єктивно зацікавленою у зміцненні сімейно-шлюбних відносин і створювати всі необхідні умови щодо посилення подружньої і батьківської відповідальності.

Отже, серед основних тенденцій розвитку сучасної сім'ї виділяють:

1) зростання

кількості розлучень, неповних сімей та позашлюбних дітей, а також людей, що не

одружуються або не оформлюють свої шлюби;

2) зменшення тривалості шлюбу,

розміру сім'ї і народжуваності дітей, кількості повторних шлюбів.

Стан розвитку сім'ї в Україні вимагає подальшої розробки активної соціальної політики, що зорієнтована на підтримку сім'ї, передбачає об'єднання зусиль усіх державних структур, соціальних інституцій та громадськості щодо створення передумов для її подальшого розвитку.

Життєвий цикл сім’ї:

1) утворення сім ’ ї;

2) початок дітонародження;

3) закінчення дітонародження;

4) «порожнє гніздо»;

5) припинення існування сім ’ ї.

Дата добавления: 2015-05-24