V. Робота в зошитах

VI. Підсумки уроків.

— З творчістю якого письменника ознайомилися? Уривки з якого твору прочитали? Чим вони цікаві? Що нового ви з них дізналися? Чого вони вас вчать?

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Люби і знай свій рідний край (урок позакласного читання)

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Цікаве у світі тварин

Матеріал уроку. Олександр Копиленко "Кріт-неборака".

Мета. Формувати уміння працювати з науково-популярними текстами, удосконалювати навички читання, розвивати в учнів пізнавальні інтереси, бажання більше знати, прагнення з'ясовувати невідоме.

Обладнання. Малюнок крота.

Хід уроку

І. Вправи на розвиток навичок читання.

1. Скоромовка для розчитування.

Серед ночі два кроти

налякались темноти.

Тож втекли мерщій із двору

у свою глибоку нору.

2. Читання деформованого тексту.

рітК — це линекийве зрів, ощ виже дпі лемзею, витьжися вимищодо в'я-микареч, микачинли махко.

— Що ви ще знаєте про кротів?

II. Повідомлення теми і мети уроку.

— А на сьогоднішньому уроці ми прочитаємо оповідання Олександра Копиленка "Кріт-неборака", з якого дізнаємось багато нового про цих тварин.

III. Опрацювання твору О. Копиленка "Кріт-неборака".

1. Слухання твору учнями. Перевірка первинного сприймання.

— Слухаючи твір, подумайте, про що ви вже знали, а що з почутого — незрозуміле. Підготуйте про це запитання.

Після читання учитель дає відповіді на запитання дітей.

2. Словникова робота. Читання пірамідок слів.

варто проект

моторно інженери

плодиться дослідники

чудернацьке утрамбованої

впресовуватиме рентгенівським

Читання кожної пірамідки зверху вниз ("луною" за вчителем) і знизу вверх ("буксиром" за одним із учнів).

— Знайдіть і прочитайте серед слів ті, які мають значення:

• дуже швидко;

• задум, план створення чого-небудь;

• спеціалісти із вищою технічною освітою;

• спеціальне проміння, яке застосовують в науці, техніці і медицині.

— Підготуйте із сусідом по парті пояснення слів чудернацьке і дослід­ники.

3. Повторне читання твору учнями (мовчки).

— Читаючи, відмітьте слова, які вам незрозумілі.

Після читання учитель і діти пояснюють слова, які були незрозумі­лими.

4. Аналіз змісту твору. Вибіркове читання.

— Кого автор побачив біля своїх ніг? Чому його здивувала поява крота?

— Прочитайте речення, у яких є опис крота.

— Де постійно живе кріт? Що він робить під землею?

— Яке питання зацікавило автора? Прочитайте.

— Чому учені й інженери зацікавилися кротом? Прочитайте опис досліду, який вони провели.

— Що виявили дослідники? Прочитайте, де кріт діває землю, яку риє.

— Які особливості має будова тіла крота, що дозволяє йому так пра­цювати під землею?

— Чим кріт-неборака допоміг інженерам?

— Як учені шукають "підказки" в поведінці тварин? Прочитайте.

5. Хвилинка-цікавинка.

— У світі науки і техніки існує і розвивається наука, яка вивчає будову живих організмів для створення машин, приладів, механізмів, дані яких наближаються до характеристик цих організмів. Це — біоніка: від біо (з грецької — життя) та ніка (від електроніка).

6. Вправа на розвиток швидкості читання. Гра "Хто читає швидше?"

— Прочитайте усі питальні речення, а тоді — окличні.

— Знайдіть дієслова, які описують дії крота, коли він риє нірку.

7. Робота з ілюстрацією.

— Хто зображений на малюнку? Чи відповідає він змістові твору?

— Складіть розповідь за малюнком.

8. Мовно-логічне завдання.

— Користуючись текстом, доповніть розповідь про крота потрібними словами і виразами.

Від народження і до______________кріт живе_________________. Ходи у____________________

прориває за допомогою_____________,_______________і_________________. Живиться_______,

___________________,____________________.

(Від народження і до смерті кріт живе під землею. Ходи у землі прориває за допомогою шиї, плечей і передніх лап. Живиться черв'яками, личинками, жуками.)

9. Робота в зошитах

IV. Підсумок уроку.

— Про яку тварину ми сьогодні читали? Що нового ви дізналися?

— Чи погоджуєтесь ви з твердженням, що це оповідання є науково-популярним? Доведіть свою думку.

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Незвичайна дружба Матеріал уроку. Григір Тютюнник "Ласочка".

Мета. Ознайомити з оповіданням про життя тварин, розкрити причин-но-наслідкові зв'язки дружніх стосунків людини і звіра, вчити із розумінням ставитися до "братів наших менших"; вдосконалюва­ти уміння швидко орієнтуватися у тексті, ділити його на частини; складати малюнковий план; виховувати спостережливість, чуйність, любов до тварин.

Хід уроку

І. Вдосконалення навичок читання.

1. Гра "Цікаве перетворення".

— Перетворіть слово сад у лис, змінюючи в кожному слові тільки одну букву.

Сад — лад — лід — ліс — лис.

2. Гра "Який цей предмет?"

Учитель показує картку зі словом або називає його, а учні вголос на­зивають характерні ознаки того предмета, про який повідомлялося. Лис --... (рудий, хитрий, живе в норі, його боїться заєць і т. д.) Письменник —... (цікавий, розумний, пише різні твори і т. д.)

— Спробуйте об'єднати ці два слова у речення.

II. Повідомлення теми і мети уроку.

— На сьогоднішньому уроці ми прочитаємо оповідання про лисичку на ім'я Ласочка. А прізвище письменника, який є автором твору, прочи­таєте, пройшовши лабіринт.

(Григір Тютюнник.)

III. Ознайомлення із життєвим і творчим шляхом Г. Тютюнника.

1. Самостійне читання статті про Г. Тютюнника.

— Прочитайте мовчки текст про письменника. Що ви дізналися про нього?

Вибіркове читання за запитаннями.

— Де народився Григір Тютюнник? Яким він був у дитинстві?

— Для кого писав письменник? Які у нього збірки для дітей?

2. Розповідь учителя.

— На 49 років життя доля приготувала Григору багато випробувань, починаючи з раннього дитинства. Голод 33-ого не обминув і Тютюнни­ків — забрав старенького дідуся, а півторарічний хлопчина перестав хо­дити, говорити, навіть сміятися.

Коли Григору було 6 років, він залишився без батька. Але усе своє життя письменник з теплотою і ніжністю згадував його. Хлопчика забрав до себе жити батьків брат. Під опікою дядька і його дружини почав май­бутній письменник свою освіту.

Почалася Велика Вітчизняна війна, знову голод. В автобіографії пись­менник згадував: "Я їв тоді картопляну зав'язь, жолуді, пробував ко­нину". В одинадцять років хлопчик пішки пішов додому з Донбасу на Полтавщину, у своє село. Добирався два тижні, довелося від голоду на­віть просити милостиню. А вдома, хату в якій жили Тютюнники, зруйну­вала бомба, і вони опинилися в чужих людей.

Потім було навчання у ремісничому училищі, куди Григір пішов тому, що там давали сяку-таку одежину і 700 г глевкого хліба в день. Цей хліб допоміг вижити їм з мамою у сорок сьомому році. А потім ще й важка хвороба — туберкульоз легенів. Всі ці випробування тягарем лягли на його зболену душу.

Починав писати Григір Михайлович російської мовою, оскільки по­над двадцять років перебував у російськомовному середовищі. А коли прочитав словник Грінченка, з українською мовою більше не розлучався.

Майже більше половини написаного Григором Тютюнником — про дітей і для дітей, яких він любив по-особливому. Сьогодні ми прочитає­мо одне з його оповідань.

IV. Опрацювання оповідання Г. Тютюнника "Ласочка".

1. Словникова робота.

пасовисько ожеледець рибалити

підзолочений облизнулося вудочці

закортіло вудити скімлення

прокинувся куняв засипав

Читання колонок слів "луною" за вчителем, а тоді "буксиром" у парі.

— Прочитайте спочатку усі іменники, а тоді — прикметники і дієслова.

— Які слова спільнокореневі? А які — синоніми? Що ви можете ска­зати про слова прокинувся, засипав?

— Поясніть значення слів ожеледь (тонкий шар льоду на поверхні землі і на деревах) і скімлення (протяжне, жалібне звучання).

— Прочитайте тлумачення слів після оповідання. Яке з них ви почу­ли вперше?

2. Первинне читання тексту (мовчки або напівголосно).

— Про кого цей твір? Хто така Ласочка?

— Де і коли відбуваються події?

— Яку пригоду описує оповідач?

3. Повторне читання тексту вголос "ланцюжком".

— Подумайте, на які частини можна поділити текст.

4. Аналіз змісту з елементами вибіркового читання.

— Прочитайте опис ранку. Які фарби і звуки сповіщали про його при­хід?

— 3 ким і як зустрівся Арсен? Як ви думаєте, чому лисеня з'явилося на кручі?

— Прочитайте, яким вперше побачив Арсен лисеня? За що воно спо­добалося рибалці? Як про це говориться у тексті?

— Прочитайте слова, які описують зовнішність, рухи, звуки звірятка.

— Чи можна дії лисеняти розцінювати, як його розмову з дідом? Хто цю розмову передав? (Автор.)

— Чому рибалка назвав лисеня Ласочкою? Від якого слова утвори­лась ця кличка? (Ласочка — від ласувати, тобто їсти щось смачненьке.)

— З чого видно, що Ласочка була розумною, терплячою, спосте­режливою? Як вона "розмовляла"?

— Знайдіть і прочитайте, чого навчилося лисеня в Арсена. Як Ласоч­ка допомагала рибалити?

— Прочитайте опис зими. Як Арсен упізнав Ласочку в дорослій ли­сиці?

5. Поділ оповідання на частини, складання плану.

— Знайдіть в оповіданні зачин, основну частину, кінцівку.

— На скільки самостійних частин можна поділити текст?

— Назвемо кожну з частин.

Орієнтовний план.

1. Ранок.

2. Незвичайний гість.

3. Друзі-рибалки.

4. Довга зима.

5. Ласоччина сім'я.

— Які частини плану відповідають зачину, основній частині і кінців­ці? До якої частини підходить ілюстрація у підручнику?

6. Словесне малювання (робота в групах).

Кожна група придумує малюнок до одного з епізодів твору. Представ­ники груп розповідають, що зобразили б на малюнках, дають їм назви і запи­сують на дошці.

7. Характеристика героїв оповідання.

— Яким ви собі уявляєте рибалку Арсена? Яка в нього зовнішність, характер? Доведіть це словами тексту. (Арсен — це уже старий чоловік, любить рибалити. За характером спостережливий, небагатослівний, терп­лячий, добрий, веселий, щедрий, турботливий.)

— Подумайте, якою була Ласочка. (Розумною, ненабридливою, скром­ною, терпеливою, спостережливою, здібною, меткою, доброзичливою.)

8. Розвиток зв'язного мовлення.

— Пофантазуйте, як можна продовжити цю історію.

9. Робота в зошитах

V. Підсумок уроку.

— Який твір читали? Чому у нього така назва?

— Який цей твір за жанром: оповідання, казка чи науково-популяр­ний твір? Доведіть свою думку.

— Чого навчає нас автор своїм оповіданням?

— Яка головна думка твору?

— Описуючи незвичайну дружбу людини і звіра, автор ніби закликає: шануйте, оберігайте природу, товаришуйте з "братами нашими менши­ми" і це стане окрасою вашого життя.

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Будь справжнім другом природи!

Матеріал уроку. Михайло Слабошпицький "Чудасія на балконі".

Мета. Ознайомити учнів із цікавою життєвою пригодою, висвітлюючи гідну поведінку осіб, причетних до неї; удосконалювати навички правильного і виразного читання та навички літературного аналі­зу твору; виховувати бережне ставлення до природи.

Хід уроку

I. Мотивація навчальної діяльності учнів.

— Якій назві розділу "Читанки" підпорядковані твори, які ми вивча­ємо останнім часом? ("Цікаві пригоди братів наших менших".) Давайте пригадаємо, про які цікаві пригоди тварин ми дізналися із вивчених творів. Я починаю читати уривки, а ви називайте, з яких вони творів.

• "Ти диви, кріт виліз на світло!" (О. Копиленко "Кріт-неборака".)

• "Мавпочки швидко звикли до нового місця". (М. Трублаїні "Пусту­ни на пароплаві".)

• "Лисеня дивилося трохи здивованими і зовсім не хитрими очима". (Г. Тютюнник "Ласочка".)

— Автори цих творів описують* красиві стосунки людини і тварини, показують нам один із шляхів до прекрасного і доброго в житті.

II. Повідомлення теми уроку.

— Ще одну цікаву історію з життя братів наших менших розповів Михайло Слабошпицький в оповіданні "Чудасія на балконі".

III. Опрацювання твору М. Слабошпицького "Чудасія на балконі".

1. Підготовка до читання. Словникова робота.

а) Прочитайте швидко без помилок, змінюючи слова.

(На балконі, на Дніпрі і т. д.)

б) Читання колонок слів "луною" за вчителем.

журно попритулялися справжнісіньке

глитали вицвірінькує крапелинками

перволіт туркотять самісінькою

вереск хлюпалися птахоферма

— Прочитайте найдовше і найкоротше слово.

— Прочитайте кожну колонку слів на одному диханні. Яку групу слів було читати найлегше? Чому?

— Прочитайте слова, які утворюються з двох. Що це за слова? (Пта­хи + ферма і перво + літати.)

— Доберіть синоніми до слів: журно (сумно, невесело) і вереск (крик).

— Поясніть слово глитали (ковтали жадібно, квапливо, великими шматками). (Якщо учні не можуть самостійно пояснити, звертаються до тлумачного словника).

— Скажіть правильно і швидко: хто або що може виконувати дії, на­звані словами другої колонки. (Попритулялися — діти, вицвірінькує — го­робець, туркотять — голуби, хлюпалися — каченята і т. д.)

2. Читання твору вголос "ланцюжком".

— Де відбувалась описувана подія? Яка чудасія була на балконі?

— Хто головний герой оповідання?

3. Вибіркове читання. Спостереження за мовою твору.

— Прочитайте, який краєвид відкривався з балкона.

— Чи подобалась хлопчику його квартира? Доведіть рядками твору.

— Прочитайте, хто уже жив на балконі.

— Що мама одного разу знайшла на балконі в ящику? Знайдіть опис качиного яйця.

— Доведіть рядками оповідання, що між мешканцями квартири і ди­кою качкою встановилися довірливі стосунки.

4. Вправи на розвиток навичок читання.

а) Гра "Хто читає швидше?"

— Знайдіть і прочитайте абзаци, в яких є речення:

"То — дика качка"; "Коли, чую, гукає мене"; "Даремно я сумнівався "; "Отоді вереск здіймався!"; "І кожне ставало в повітрі на крило ".

б) Знайти у тексті порівняння і дописати (робота в парах).

Став кролик великий,... (мов кіт).

Попритулялися одне до одного,... (мов живі істоти).

Каченята росли як... (з води).

Глитали все підряд, мов... (із голодного краю вирвалися).

5. Переказ оповідання від третьої особи.

6. Характеристика головного героя оповідання.

— Яким ви уявляєте головного героя твору? Як він сам говорить про себе? Як це його характеризує?

— Яке враження справив на вас хлопчик? Що ви можете сказати про вдачу хлопчика? Як він ставився до природи?

7. Творче завдання. Розвиток зв'язного мовлення.

Група 1

Придумайте продовження оповідання.

Група 2

Придумайте розповідь про те, як діти допомогли журавлику пережити зиму.

8. Робота в зошитах

9. Відомості про автора.

— Сократ казав "Скажи мені що-небудь, щоб я тебе побачив". А що ви можете сказати про М. Слабошпицького, прочитавши його твір? (До­брий, чуйний, любить природу.)

— Михайло Федорович Слабошпицький народився 28 липня 1946 року у с. Мар'янівка Черкаської області. Закінчив Київський університет ім. Т. Шевченка, факультет журналістики. Лауреат премій ім. О. Білецького, ім. Лесі Українки, ім. Олени Пчілки, ім. братів Лепких, премії "Тріумф".

Письменник написав чимало оповідань і казок для дітей: "Славко і Жако", "Хлопчик Валь", "Озеро Олдан", "Папуга з осінньої гілки". У всіх своїх творах письменник залюблений у рідну природу, вміє передати своє захоп­лення читачам.

IV. Підсумок уроку.

— Що автор хотів донести до читачів твором "Чудасія на балконі"?

— Чи можна назвати героя твору "другом природи"? Чому?

— І ви знайте:

Всі ми: звірі і звірята, і пташки, і пташенята — діти рідної землі, і дорослі, і малі. Тож давайте пам'ятати, що природа — наш дім і нам жити всім у нім.

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Друг пізнається в біді Матеріал уроку. Валентина Юрченко "Друзі".

Мета. Удосконалювати навички правильного і виразного читання, умін­ня працювати самостійно; розвивати образну уяву, здатність роз­різняти реальність і вигадку.

Обладнання. Картки зі словами.

Хід уроку

І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

1. Вправа на формування уміння розширювати й уточнювати вислов­лювання.

Гра "Закінчіть речення".

Учитель починає речення, а учні закінчують.

Котик сидів під дверима, а... Котик сидів під дверима, які... Котик сидів під дверима і... Котик сидів під дверима, бо...

2. Розвиток зв'язного мовлення (робота в групах).

— Підготуйте розповідь про кота, в якій вкажіть, де живе ця тварина, чим живиться, особливості її характеру.

Представники кожної групи розповідають свої історії.

3. Вікторина "З якої казки цей котик?"

• "Котику-братику, рятуй мене..." ("Котик і Півник".)

• "Кличе собачка кицьку Варварку: "Ходи, кицю, не лежи, нам ріп­ку витягнути поможи..." ("Ріпка".)

• "Ваша величносте! Мій пан маркіз Карабас звелів мені піднести вам ось цього кроля зі свого садка". ("Кіт у чоботях", Ш. Перро.)

• "І почали вони радитись, як їм розбійників прогнати. Осел пе­редніми лапами стане на підвіконня, Пес вскочить на Осла, Кіт на Пса, а Півень злетить Котові на голову..." (Німецька народна казка "Бре­менські музиканти ".)

• "Одного разу зібралися коти й вирішили викрасти у собак ту гра­моту". (Чеська народна казка "Собаки, коти та миші".)

— Молодці! Знаєте казки.

4. Гра "Складіть і поясніть народні приказки".

— Кішка також "увійшла" в народні приказки. Складіть їх і поясніть, як розумієте.

Влетіло, кота мишами.

Ласий, кіт наплакав.

Наробив, як коту за сметану.

Покарали, кішка з собакою.

Живуть, кіт на ковбасу.

II. Повідомлення теми уроку.

— Як ви думаєте, чому коти і собаки так живуть? (Тому що кіт хитрі­ший за собаку, а собака не може йому цього пробачити.)

— На сьогоднішньому уроці ми прочитаємо вірш Валентини Юрчен-ко, у якому кіт і собака — найкращі друзі.

III. Опрацювання твору В. Юрченко "Друзі".

1. Слухання вірша, який читає учитель. ч

— Чи сподобався вам вірш? Чим?

2. Словникова робота.

а) Вправа на миттєве сприймання слів.

Слова на картках: муркотів, вскочив, змерз, сидить, обсушився, дрімає, тремтить, дрижить, зігрівся.

Прочитані картки вчитель прикріплює на дошці, б) Читання колонок слів.

чує віє

пізнав слухав

гралися лизав

світить виростали

3. Повторне мовчазне читання вірша.

— Коли відбуваються описані події? Як звати головних героїв?

4. Відтворення змісту за питаннями. Вибіркове читання.

— Як автор описує погоду? Яким змальовано кота на порозі будинку?

— Де жив Рябко? Чому він пожалів Мурка?

— Прочитайте, коли почалася їхня дружба.

— Чи правильним буде твердження, що Рябко і Мурко — справжні друзі? Доведіть за допомогою рядків вірша.

— Що нагадує вам цей вірш? Що робить його схожим на казку?

— Якщо вжити вислів "живуть, як кішка з собакою" стосовно Рябка і Мурка, то як би ви його пояснили тепер? (Живуть дружно, мирно, това­ришують, допомагають один одному.)

5. Вправи на розвиток швидкості читання.

а) Гра "Прочитайте речення про

...те, що Рябкові було добре і затишно у своїй будці;

...те, що на вулиці було холодно;

...те, як Рябко запросив до себе котика;

...те, що вони дружать змалку;

...те, як їм було добре обидвом у будці.

б) Знайдіть рими і прочитайте.

Учні самостійно відшукують рими і зачитують їх.

6. Мовно-логічне завдання.

— Переставте місцями картки зі словами (зі словникової роботи) так, щоб вони відтворювали дії і стан кота послідовно, як у вірші. Яке слово виявилось зайвим? (Дрімає, бо цю дію виконував Рябко.)

— Перевірте за змістом вірша. Чи усі дієслова, що описують дії Мур­ка, виписані? (Ні, пропущене слово "обтрусився".)

— Хто виконував дії, названі словами, що у двох колонках? (Діти у разі потреби звертаються до підручника і називають, наприклад, "чує Ряб­ко ", "світить сонце " і т. д.).

7. Робота в зошитах

8. Робота з ілюстрацією.

— Якими Мурка і Рябка зобразив художник? Чи такими ви їх уявляли?

9. Словесне малювання.

— Якби за віршем вам довелося створювати діафільм, то які кадри та в якій послідовності слід було б намалювати?

IV. Підсумок уроку.

— Чи сподобався вам вірш Валентини Юрченко? Чим?

— Що автор хотіла вам сказати своїм твором?

— Доберіть свої заголовки до вірша. ("Дружба — велика сила ", "Друга пізнаєш у біді", "Незвичайна дружба", "Рябко і Мурко").

— Чи траплялися вам у житті подібні випадки незвичайної дружби між тваринами?

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Цікавий світ навколо тебе (урок позакласного читання)

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Іван Франко для дітей

Матеріал уроку. Валентин Бичко "Казка, друзі, — не на сміх...". Іван Франко "Лисичка-кума".

Мета. Ознайомити учнів з особистістю Івана Франка; розвивати уміння виділяти у тексті головне, визначати основну думку твору; вчити дітей давати характеристику дійовим особам; виховувати почуття дружби, товариськості.

Обладнання. Ілюстрації до казки, портрет І.Я. Франка, збірки його творів для дітей.

Хід уроку

I. Підготовка до вивчення нового розділу.

На дошці записана назва розділу. Учні висловлюють міркування, про що йтиметься у розділі.

— Прочитайте назви творів, які ми читатимемо в розділі.

— Пригадайте, твори яких письменників уже читали. Хто герої цих творів?

— У розділі "Літературні казки" ми прочитаємо казки українських письменників, які жили і творили у різні часи.

II. Опрацювання вірша В. Бичка "Казка, друзі, — не на сміх...".

— Послухайте вірш В. Бичка і скажіть, у чому переконує вас автор.

— Прочитайте вірш мовчки. Як ви зрозуміли слова брехеньки (вигад­ки, обман), міх (мішок, торба)?

— На які особливості казки вказує автор? З чим порівнює казку? Чому?

— Що автор хотів цим віршем донести до читача?

— Прочитайте вірш виразно.

III. Ознайомлення із життєвим і творчим шляхом І. Франка.

— На сьогоднішньому уроці ми ознайомимось із казкою геніального сина українського народу Івана Яковича Франка. Що вам відомо про нього? Які твори І. Франка читали?

— Сьогодні ви дізнаєтесь про життєвий і творчий шлях цієї талановитої людини. Послухайте, що писав у своїх спогадах Михайло Коцюбинський.

"Невеликий, хоч і сильний мужчина, високе чоло, сірі, трохи холодні очі, енергійно зачерчена борода. Рудувате волосся непокірно пнеться, вуса стирчать. Скромно одягнений, тихий і непомітний, поки мовчить. А заговорить — і вас здивує, як ця невисока фігура росте й росте перед вами, мов у казці. Вам стане тепло і ясно од світла його очей, а його мова здається не словом, а сталлю, що б'є кремінь і сипле іскри".

— Де народився і в якій сім і зростала ця людина дізнаєтесь із розпо­віді ваших однокласників. (Кілька учнів напередодні готують розповідь про письменника.)

— 27 серпня 1856 року в с. Нагуєвичі Дрогобицького повіту в Галичині у сім'ї відомого на всю округу коваля народився рудоволосий, ясноокий хлопчик. Ясьо (так звала мати сина) ріс розумною дитиною, роботящою і товариською. Він залюбки допомагав батькам по господарству, любив і розумів підгірську природу. З голосу матері хлопчик запам'ятав багато народних пісень.

У шість років батьки віддають Івася до школи в сусіднє село, а потім він ходить до школи при монастирі в Дрогобичі, а згодом — до Дрогобиць­кої гімназії. Вчився легко, оскільки був здібним, мав надзвичайну пам'ять. Як згадував сам І. Я. Франко, за десять днів він навчився читати українсь­кою мовою, а Шевченка вивчив майже всього напам'ять.

Іван Якович Франко був високоосвіченою людиною. Здобувши уні­верситетську освіту, письменник їде до Відня, де одержує ступінь докто­ра філософії.

Письменник активно працює для дітей. Починаючи з 1890 р., він опуб­лікував збірку казок "Коли ще звіри говорили", написав ряд оповідань.

Жив дуже скромно, невибагливо, навіть убого. Він навіть не спроміг­ся придбати на смерть нової сорочки. Тому поховали його в чужій. Похо­ваний у Львові на Личаківському цвинтарі.

IV. Опрацювання казки І. Франка "Лисичка-кума".

1. Робота над заголовком.

— Прочитайте з дошки назву твору.

Учні з'ясовують значення слова кума (хрещена мати стосовно бать­ків похресника; звертання до приятельки). Розглядають ілюстрацію у під­ручнику.

— Як ви гадаєте, які дійові особи будуть у творі?

2. Словникова робота.

а) Читання слів.

На дошці записані колонки слів, учні читають їх.

корч похресники злосливий

полуденок чудернацькі досягну

горнятко згамкаю схрупала

У парі готують пояснення слів (І ряд — перша колонка і т. д.)

б) Уточнення значень висловів.

Накивала п'ятами — не робити нічого разом.

Ані пари з рота — страшно, лячно.

Мурашки поза плечами бігали — втекла.

Не мати ніякої спілки — мовчати.

— З'єднайте вирази з їхнім поясненням.

в) Пояснення значень слів

3. Первинне сприймання казки.

Учитель читає казку до слів: "Пішов Вовчик у корчі, дивиться: ого!"

Кінцівку школярі дочитують самостійно впівголоса. Після цього відпо­відають на запитання.

— У яку пору відбуваються події, відображені у казці? (Це було вес­ною, коли садять картоплю.)

— Скільки разів Лисичка бігала "на хрестини"? Чи здогадався Вовк, куди насправді вона ходила? Якою була його реакція?

4. Повторне читання тексту казки учнями (мовчки). Під час читання учитель проводить гру "Небо і Земля".

— Читаючи, подумайте, на скільки частин можна поділити казку.

5. Відтворення змісту прочитаного з елементами вибіркового чи­тання.

— Що задумали Вовчик-братик і Лисичка-сестричка? Де вони захо­вали страву?

— Прочитайте, як Лисичка вперше надумала обманути Вовка. Скіль­ки ще разів вона бігала в корчі? Прочитайте про це.

— Як її витівки пов'язані з іменами удаваних похресників?

— Прочитайте, що Вовк побачив в корчах.

— Куди Лисиця заховалася від розлюченого Вовка? Як вона знову його перехитрила?

6. Поділ казки на логічно-завершені частини. Добір заголовків. Орієн­товно заголовки можуть бути такими:

1. Задум Вовчика-братика і Лисички-сестрички.

2. Початочок.

3. Серединка.

4. Остаточок.

5. Обман розкрито.

6. Нові Лисиччині хитрощі.

— У якій частині знаходиться зачин і кінцівка? Яка з частин видалася вам найсмішнішою?

Запис плану у зошити

7. Читання в особах частин казки (робота в групах).

Кожна група готує один з діалогів (у другій, третій чи четвертій части­ні казки).

8. Спостереження за характерами дійових осіб, а) Мовно-логічні завдання.

— Визначте риси характеру героїв казки, вставте потрібне закінчення і вкажіть стрілкою.

довірлив_

хитр_

Лисиця розлючен_

Вовк брехлив_

запальн_

злодійкуват_

б) Добір образних висловів, що характеризують головних героїв казки

в) Складання елементарної характеристики дійових осіб.

— Якими ви уявляєте головних героїв? Які у них риси характеру? До­ведіть це словами тексту.

9. Визначення основної думки казки.

— До кого із героїв казки відноситься прислів'я:

Сл_в_м, як л_ст_м ст_л_, а д_л_м, як г_лк_м_ к_л_?

(Словом, як листом стеле, а ділом, як голками коле.)

10. Робота в зошитах

V. Підсумок уроку.

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Поки біди не знатимеш, то й розуму не матимеш

Матеріал уроку. Леся Українка "Біда навчить".

Мета. Викликати інтерес до творчості Лесі Українки на основі тих знань, які мають діти, розширити і поглибити їхні знання про поетесу; розвивати уміння оцінювати вчинки персонажів і визначати моти­ви їхньої поведінки, знаходити зображувально-виражальні засоби опису героїв; виховувати інтерес до народної мудрості, бажання вчитися.

Обладнання. Портрет Лесі Українки в дитинстві та в молоді роки, ілюс­трації до казки; картки зі словами, картка для складання характе­ристики і контролю техніки читання.

Хід уроку

І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

1. Актуалізація опорних знань учнів.

Учитель показує портрети поетеси, читає вірш.

У нашім класі на столі

портрет стоїть у рамі.

Він всім знайомий —

і мені, й татусеві, і мамі.

З портрета дивиться на нас

землячка-поетеса.

Це гордість нашої землі —

нескорена, незламна Леся.

— Що ви знаєте про життя поетеси?

2. Гра "Поділи і прочитай".

— Поділіть на слова і прочитайте заголовки творів Лесі Українки, що раніше вивчалися на уроках читання.

"КрасоУкраїни,Подолля!" "Снігзморозомпоморозив..." "Вишеньки " "Назеленомугорбочку " "Мамо,ідевжезима..."

— Яка основна тема її творчості?

3. Контроль техніки читання.

Учні читають за 30 с. надрукований на картках текст.

"Кожним словом, кожним променем думки, кожним болем своїм живе в душі нашого народу людина, що ім'я їй — Леся Українка. З не такої вже й далекої минувшини, проте вже мовби крізь серпанок легендарнос­ті, проступає до нас образ поетеси, образ ніжний і чистий.

4. Розповідь учителя або виступ підготовлених дітей.

— Ці чудові слова про Лесю Українку, Ларису Петрівну Косач, напи­сав Олесь Гончар. Ця тендітна жінка хоч прожила лише сорок два роки, та тридцять три з них плідно працювала на літературній ниві.

А народилася Леся

в Новгороді-Волинському.

І над усе вона любила

землю українську.

Леся Українка жодного дня не сиділа за шкільною партою, не відпо­відала біля дошки, не бігала з ровесниками гучними коридорами. Вчите­лями її були мати — письменниця Олена Пчілка, батько — юрист Петро Антонович, книги і життя.

Читати Леся почала у чотири роки, в шість — вчилася писати. Най­улюбленішими книгами Лесі були "Кобзар" Тараса Шевченка, опові­дання Марка Вовчка, байки Леоніда Глібова, казки Андерсена. Цікави­лася творчістю українського народу — піснями, казками, легендами.

Літературну діяльність Леся почала рано. У дев'ять років написала перший вірш "Надія", присвячений тітці Елі. Коли дівчинці було тринад­цять років, з'явився перший друкований вірш "Конвалія". Передбачлива мати, відсилаючи вірші до друку, підписала їх псевдонімом "Леся Укра­їнка": "Леся", бо дівчинка ще була малою, а "Українка" писала тому, щоб знали — вона з України.

Леся ще з дитинства була старанною і здібною дитиною. Вона знала понад десять іноземних мов, любила музику і грала на фортепіано, про­являла інтерес до малювання, з захопленням вишивала.

Доля розпорядилася так, що наділила Лесю дивовижними здібностя­ми і в той же час заставила виборювати життя в щоденних муках і стра­жданнях. Взимку 1881 р. під час свята Водохреща дівчинка так захопила­ся, що не відчула, як промочила ноги в крижаній воді. Спочатку боліла нога, потім рука. Діагноз — туберкульоз кісток, а потім легень, нирок. Ця тяжка хвороба переслідувала її все життя. Іноді цілий місяць дово­дилося лежати в гіпсі, страшний біль пронизував усе тіло, але Леся терпі­ла і змушувала себе писати вірші, грати, "крізь сльози сміятися".

Померла Леся Українка 1 серпня 1913 р. на Кавказі в м. Сурамі, де перебувала на лікуванні. Похована у Києві.

Леся, котра стільки зробила для розвитку рідної культури, була і за­лишається нашою національною гордістю.

II. Опрацювання казки Лесі Українки "Біда навчить".

1. Виразне читання казки учителем (або слухання запису).

— Сьогодні ми продовжуємо вивчати твори Лесі Українки, ознайо­мимося з іншим жанром її творчості, зокрема з казкою "Біда навчить".

— Слухаючи, подумайте, чому казка має таку назву.

— Яка біда спіткала горобчика? Що змусило його шукати розуму?

2. Словникова робота.

а) Читання колонок слів.

клопіт мешкає зоглядівся

рілля скубуться доволі

клуня навернеться поживиться

вельми чималенько дбає

— Які слова вам незрозумілі? (Кілька учнів шукають і зачитують по­яснення цих слів у тлумачному словнику.)

— Доберіть синоніми до слів мешкає (живе, проживає), поживиться (поїсть, похарчується), дбає (піклується, турбується).

— Поясніть значення слів скубуться, заглядівся.

— Які слова є синонімами? (Вельми, чималенько, доволі.)

— Доберіть до них антоніми.

б) Вправа на миттєве сприймання слів.

— Прочитайте слова на картках, визначте зайве серед них.

Слова на картках: крук, сорока, сова, ґава, бузько, зозуля, курка, пані, горобець. (Учитель назви птахів прикріплює на дошці).

— За якою ознакою об'єднаєте ці слова? (Птахи.)

3. Читання казки за логічно-завершеними частинами.

а) 1-а частина — до слів "...та й пішла собі в курник ". Читання мовчки, гра "Губи" (щільно стиснути губи, притулити до них палець лівої руки так, щоб губи не могли під час читання рухатися).

— Яким був горобчик? Скільки зерняток знайшли горобчики?

— Чому вони почали битися? Хто скористався з бійки? Над чим за­мислився горобчик? Про що він попросив курку? Чи погодилась вона його вчити розуму? Чому?

б) 2-а частина — до слів "А тепер іди: мені ніколи". Читання вголос "ланцюжком".

— Чому зозуля теж відмовила горобчику? Хто був наступним? Що зробив бузько? Яку пораду отримав від ґави?

— Чию пораду довелося чекати аж до ночі? Чому? Чи навчила мудра сова горобчика розуму?

— Чого вчила його сорока? Чи сподобалась така наука горобчику?

— Хто був останнім, до кого звернувся за порадою?

— Чия порада сподобалась вам? Чому?

в) 3-а частина — до кінця.

Читання "буксиром" за сильнішим учнем.

— Чи підійшла відразу чиясь порада горобчику? Яким стало його життя взимку?

— Що примусило його до розуму прийти?

— Як це відбувалося? Коли птахи почали поважати горобчика?

4. Вправи на розвиток швидкості читання.

а) Гра "Хто читає швидше?"

— Знайдіть і прочитайте абзаци, в яких є речення:

"Нікому було вас бити та вчити!", "Се не моє діло!", "А я до того розуму не дуже, Бог з ним!", "Ні гадки йому ".

б) Гра "Закінчіть прислів'я" (робота в парах).

— Знайдіть у казці прислів'я і допишіть. Яка пара справиться швид­ше?

"Дурні бились, а..." (розумні поживились). "Хто дурнем вродився, той..." (дурнем і згине). "Не на те мудра, щоб..." (дурнів розуму навчати). "Поки біди не знатимеш, то..." (й розуму не матимеш). "Розум на дорозі..." (не валяється).

в) Мовно-логічне завдання.

— Користуючись текстом казки, розмістіть картки з назвами птахів утому порядку, в якому вони з'являлися у казці.

— Знайдіть і прочитайте, як горобчик звертався до кожного з птахів (До курки — "пані матусю ", зозулі — "тіточко ", бузька — "пане ", ґави — "дядино", сови — "пані", сороки — "панянко ", крука — "звернувся прос­то").

5. Складання цитатного плану казки (робота в групах).

Найбільш вдало дібрані речення до цитатного плану записуються на дошці. Орієнтовний план.

1. "Був собі горобець".

2. "Бились, бились, поки потомились".

3. "Подумав, подумав та й почав просити курку".

4. "Прилетів у гай, коли бачить — сидить зозуля на калині".

5. "Горобчик мерщій від бузька, ледве живий від страху".

6. "Сидить на ріллі ґава і сумує".

7. "Вилізла сова з дупла, глянула на горобчика..."

8. "А бодай тобі заціпило, скреготухо! — та скоріш від неї геть".

9. "Звернувся він просто до крука".

10. "А на весну вже став великим та мудрим горобцем".

6. Читання в особах.

Перед читанням учні визначають інтонацію і тон читання за кожну дійову особу: курка говорить доброзичливо, заклопотано, повчально; зозуля — насмішкувато, байдуже; бузько — сердито, войовничо; ґава — співчутливо, сумно; сова — сердито, зневажливо, зверхньо; сорока-біло-ока — скрекотала швидко, крук — поважно, повчально.

7. Характеристика головного героя.

Учні отримують картки, де записані риси характеру головного героя.

— Розмістивши риси характеру у правильній послідовності, розка­жіть, як змінювався горобчик. Доводьте свою думку.

8. Визначення головної думки твору.

— Яка головна думка твору?

— Яка із приказок, вжитих автором у казці, співзвучна із головною думкою?

9. Робота в зошитах

III. Підсумок уроку.

— Продовжіть думку:

"Казка навчає цінувати розсудливість,…»

— Що у ній засуджує автор?

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Добре роби, добре й тобі буде

Матеріал уроку. Михайло Слабошпицький "Хлопчик Валь".

Мета. Удосконалювати техніку читання прозових творів, насичених діа­логами;.виробляти навички чіткої й виразної вимови; вчити голо­сом, інтонацією передавати настрій дійових осіб; виховувати лю­бов до братів наших менших.

Обладнання. Картки для розширення поля читання.

Хід уроку

І. Мовна розминка.

1. Гра "Знайди зайве слово".

Діти з дошки читають "ланцюжки" слів, вибирають "зайве" (його під­креслюють на дошці), пояснюють свій вибір. Собака, кіт, мавпа, кінь, корова. Вчитель, лікар, продавець, сестра, директор. Добрий, байдужий, хороший, сердечний, щирий. Веселий, солодка, смачний, розумний, чарівний.

— Якими словами можна доповнити кожний "ланцюжок"?

2. Читання гнізд споріднених слів.

добро друг

добрий друзі

доброта дружній

добріший дружити

добродушний дружелюбний

— Які із слів ховають у собі два слова? (Добро + душа, дружити + любить).

II. Підготовка до вивчення нового матеріалу. Повідомлення теми уроку.

— Послухайте текст про тварину. Впізнайте її, визначте, який цей текст — науково-популярний чи художній.

"На думку вчених, усі породи цієї тварини, які є зараз на Землі, похо­дять від свого дикого предка — вовка. 10, а може і 15 тисяч років тому, люди почали ловити вовченят. Спочатку для того, щоб з'їсти, коли підростуть. Поступово окремих вовченят залишали і приручали. Можливо тому, що людям подобалися ці сильні, сміливі і розумні звірі. Завдяки доброму нюху, слуху і спритності ці приручені тварини допомагали лю­дям полювати. Пройшли сотні років, і цих приручених вовків стали на­зивати по-іншому, бо вони стали уже свійськими. Вони охороняли жит­ло людей, стерегли посіви і стада, возили вантажі у снігах, служили на кордоні, були вірними і відданими друзями. Людиною виведено більше 300 порід цих тварин: великих і маленьких, волохатих і майже голих, ми­сливських, службових, кімнатних. І усі вони дарують нам те, що є найдо­рожчим у світі — свою дружбу і відданість, приносять нам багато радос­ті. Хто ці тварини? (Собаки.)

— А сьогодні на уроці ми прочитаємо казку Михайла Слабошпицького про двох друзів-нерозлийвода: хлопчика і собаку.

III. Опрацювання казки М. Слабошпицького "Хлопчик Валь".

1. Словникова робота.

а) Вправа на розширення поля читання.

б) Читання слів, поданих аналітико-синтетичним способом.

2. Читання казки учнями мовчки.

Читаючи, учні відмічають незрозумілі слова, значення яких з'ясову­ється після читання.

3. Перевірка розуміння самостійно прочитаного тексту у вигляді тес­тування.

Дата добавления: 2015-05-24