Аналіз продуктивності праці та трудомісткості продукції

Для оцінювання рівня інтенсивн. використ. персоналу застосов. систему узагальнювальних, окремих і допоміжних показників продуктивності праці

До узагальнювальних належать середньорічний, середньоденний і середньогодинний виробіток прод-ції на одного робітника, в т.ч. і у вартіс. вираженні.

Індивід. пок-ки – це витрати часу на вир-во одиниці прод-ції певного виду (трудомісткість прод-ції) або випуск прод-ції певного виду в натур. вираж. на один люжино-день чи на одну люд-годину.

Допоміжні пок-ки характериз. витрати часу на викон. одиниці певного виду робіт або обсяг викон. робіт за одиницю часу.

Під час аналізу обчисл. годинну, денну і місячну (квартальну, річну) продуктивн. праці одного працівника чи роб-ка (розгл. на прикладі). Усі ці пок-кивикорист. для внутр. інформац. потреб управління, а також для вивчення тієї чи ін.. вигоди, що очікується у майбут.

Найбільш узагальнюючим показником продуктивн. праці є середньоріч. виробіток прод-ції на одного працівника. Його величина залежить від виробітку роб-ків і частки їх у заг. к-ті персоналу, від к-ті днів, які вони відпрацювали, від тривалості роб. дня.

Отже, середньорічний виробіток одного прац-кадорівн. добутку таких факторів:

РВпрац. = Ч х Д х Т х ГВ

Далі проводиться розрахунок впливу даних факторів на зміну рівня середньорічного виробітку промислово-виробн. персоналу.

На завершення аналізу необх. розробити конкретні заходи для забезпечення зростання продуктивн. праці і визначити резерви підвищення середньогодин., середньоден. і середньоріч. виробітку роб-ків. Осн. напрями пошуку резервів зрост. продуктивн. випливають із самої ф-ли розрахунку її рівня: ГВ = ВП: ФРЧ, згідно з якою можна домогтися підвищ. продуктив. праці шляхом:

а) збільшення випуску прод-ції за рах. повнішого використ. потужностей;

б) скороч. витрат праці на її вир-во шляхом інтенсифікації вир-ва, впровадж. комплексної механізації та автоматиз. і т.п.Незалежно від обраного варіанта стратег. політики резерви збільш. середньоогодин. виробітку визнач. так:

Р↑ГВ = ГВм – ГВф = (ВПф + Р↑ВП) / (ФРЧф - Р↓ФРЧ + ФРЧд) – ВПф/ФРЧф

Трудоміст. прод-ції – показник, що характеризує затрати робочого часу на виробництво одиниці або всього обсягу виготовл. прод-ції. Тмобчисл. за відношенням фонду роб. часу на виготовл. прод-ції і-го виду до обсягу його випуску в натур. або умов-натур. вимірі.

Зниження трудомісткості – найважлив. фактор підвищ. продуктивн. праці. У процесі аналізу вивчають динаміку трудомісткості, викон. плану за її рівнем, причини ї зміни і вплив на р-ньпродуктивн. праці.

Дата добавления: 2015-05-24