Методи викладання географії. Навчальна робота в школі може мати різні організаційні форми, що відрізняються один від одного характером діяльності вчителя та учеників

Навчальна робота в школі може мати різні організаційні форми, що відрізняються один від одного характером діяльності вчителя та учеників, складом навчальних та їх організацією під час занять, режиму часу і т.д.

У школі при організації навчального процесу з географії використовуються наступні форми звязку вчителя з учениками: уроки, факультативи, екскурсії, консультації, додаткові завдання і т.д. Однією із навчальних форм є самопідготовка ученників у групах продовженого дня.

Основною ж формою організації навчальної роботи з географії є урок, так як він проводиться при постійному складі учеників, під керівництвом вчителя, за твердим розкладом.

Ознайомтеся з тим, як відбувається відбір матеріалу для уроку (див. кн. Даринский А.В. Методика преподавания географии, 1974, пар. 44), які вимоги є до уроку (див. методичні вказівки «Урок географии в школе», 1987, с. 11 - 14).

Особливу увагу потрібно приділити наступним питанням: які є типи уроків географії та яка структура уроку кожного типу.

6.1. Типи уроків географії

В теперішній час існує декілька класифікацій уроків географії, із яких ми радимо взяти на озброєння класифікацію, що виділяє типи уроків за основною дидактичної цілі.

На уроках можуть вирішуватися різні навчальні (дидактичні) цілі, але вони ніколи не бувають рівноцінними. Наприклад, якщо на уроці вивчається складний матеріал, то для реалізації цілі по формуванню нових знань требується багато часу. Ця ціль буде основною цілью уроку. Всі ж останні цілі (перевірити знання, закріпити вміння і т.д.) окажуться у підчиненому положенні по відношенню до головної цілі уроку.

В.А. Онищук (1976) виділяє пять дидактичних цілей, які можуть стати основними на уроці: сформувати знання; сформувати вміння та навики; узагальнити та систематизувати знання; перевірити знання, вміння та навики.

Якщо на уроці вирішується одна із цих цілей, то він називається відповідно уроком засвоєння нових знань або уроком засвоєння нових знань та вмінь і т.д. Таких уроків, як і основних дидактичних цілей, пять.

Урок засвоєння нових знань є основним типом уроку у даній класифікації. Необхідність у його проведенні виникає тоді, коли найважливішою дидактичною цілею уроку є формування понять, вивчення законів, теорій. Задача школярів заключається у розумінні та прочному засвоєнню цих знань.

Слід відмітити, що у молодших класах уроків такого типу значно менше, чим в старших.

Урок засвоєння нових знань та вмінь може досить ефективно пройти у будь-якому класі. Реалізація основної дидактичної цілі уроків цього типу відбувається у процесі виконання серії поступово ускладнюючих вправ.

Урок застосування нових знань, навиків та вмінь планується вчителем у тому випадку, якщо школярам необхідно навчитися самостійно та творчо вирішувати різні задачі, повязані з навколишньою дійсністю. Урок цього типу повинен здійснювати посилення звязку теорії з практикою, навчання з життям, формувати творчу активність учнів.

Сучасна шкільна програма з географії створює всі умови для проведення подібних уроків у кожному класі.

Урок узагальнення та систематизації знань цілісно проводити після вивчення найважливіших розділів програми і в кінці кожного курсу географії. Основною дидактичою цілею уроку цього типу є проведення засвоєних учениками понять у струнку систему, яка передбачає визначення між її елементами діалектичних звязків та відносин.

Урок контролю та корекції знань, навиків та вмінь може проводитися після вивчення великих розділів програми, коли потребується встановити рівень оволодіння учениками комплексу знань, навиків та вмінь і приймати певні рішення з удосконалення навчального процесу. Рівень такого типу у молодших та середніх класах вчителями географії практично не проводиться (на відміну від вчителя математики, російської та української мови). Контрольно-залікові уроки з географії рекомендується проводити лише у старших класах, якщо вчитель вважає учеників досить підготовленими для того, щоб звільнити їх від поточного контролю.

Як уже відмічаалося, на кожному із пяти типів уроку вирішується у якості основної лише одна дидактична ціль.

Але, на уроці можуть вирішуватися дві або деклька приблизно одинакових за своїм значенням цілей. Наприклад, перевірка раніше засвоєних знань та засвоєння нових; засвоєння вмінь та їх застосування; перевірка знань та їх систематизація і т.д.

Подібні уроки отримали назву комбінованих. У 5-6 класах, наприклад, засвоєння нових знань або вмінь завжди співвідноситься з контролем раніше засвоєних знань (подумайте, чому). У 7 класі засвоєння нових знань та формування вмінь у ряді випадків краще планувати на одному уроці.

Комбінованих уроків у старших класах значно менше, чим у 5-6 класах. Слід памятати, що чим більше на одному уроці ставиться цілей, тим складніше їх реалізувати.

Класифікація уроків з основною дидактичною цілею описана у кн.: Онищук В.А. Типы, структура и методика урока в школе. – К.: Рад. Школа, 1976. – 184 с.; Онищук В.А. Урок в современной школе. М.: Просвещение, 1986. – 158 с.

6.2. Структура уроків різного типу

У понятті «структура уроку» вкладується три признаки:

· Склад (із яких елементів чи етапів складається урок);

· Послідовність (у якій послідовності ці елементи входять у заняття);

· Звязок (як вони між собою повязані).

В.А. Онищук (1976) у структурі уроку виділяє макро- та мікроелементи.

Характер макроелементів у структурі визначається тими задачами, які постійно слід вирішувати на уроках певного типу, щоб успішно досягнути тих чи інших дидактичних цілей. Кожний тип уроку повинен мати свою, властиву лише йому макроструктуру (її називають також етапами уроку).

Характер мікроелементів у структурі визначається тими способами чи засобами, за допомогою яких вирішуються окремі дидактичні задачі на кожному етапі уроку. Мікроструктура представляє собою найбільш мобільною, динамічною частиною кожного уроку, так як послідовність використання методів, прийомів та засобів навчання на кожному етапі може бути різною.

Студентам необхідно знати макроструктуру всіх типів уроку.

Урок засвоєння нових знань включає наступні макроструктурні елементи (етапи):

І. Актуалізіція чуттєвого досвіду та опорних знань учеників.

Засвоєння нового матеріалу повинно спиратися на чуттєвий досвід учеників – різні уявлення, що утворилися у минулому. Для того, щоб чуттєвий досвід став основою для набуття нових знань, його необхідно активізувати (оживити) у памяті дітей: поверхові уявлення поглибити та доповнити, помилки – виправити.

Роль актуалізації чуттєвого досвіду особливо велика у молодших класах (подумайте, чому). По мірі взросління школярів все більшого значення набуває актуалізація опорних знань – засвоєння раніше понять про обєкти та явища, закономірності, взаємозвязку і т.д.

Актуалізація може здійснюватися різними способами. Частіше за все вона проводиться методом катехізичної бесіди з широким використанням наглядних посібників.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів.

Мотивацією називають застосування вчителем різних способів формування у дітей мотивів навчання. Під мотивацією навчання розуміють внутрішні імпульси, що збуджують школярів до активної діяльності, направленої на засвоєння знань, вмінь та навиків.

Ученики можуть керуватися різними мотивами навчання – пізнавальними (цікавість до знань або способу їх отримання, бажання розширити кругозір), соціальними (почуття долгу перед суспільством, необхідність підготовки до вибору майбутньої професії), комунікативними (почуття відповідальності перед колективом класу); мотивами перспективи (бажання отримати навчання у вузі, технікумі), відповідальності перед рідними і т.д.

Мотивація не складає окремого етапу уроку, але для чіткого і ціленаправленого її існування вчитель у поурочному плані відводи їй місце.

Виясніть, як мотивація повязана зі змістом навчального матеріалу, як вона залежить від віку учеників, особливостей класного колективу і т.д.

ІІІ. Повідомлення теми, цілі та задач уроку.

Цей етап необхідний для підвищення організаційної чіткості та ціленаправленості пізнавальної діяльності школярів.

IV. Сприймання та первісне розуміння нового матеріалу.

Сприймання предметів та явищ відіграє важливу роль у навчанні. Без сприйняття не утворювалась би уява, а без них не можливе засвоєння теоретичних знань.

Сприймання нового матеріалу може бути безпосереднім (чуттєвим) та раціональним. Перше повязане з наглядно-образним відображенням обєктів та явищ, друге – зі словом (мовою). Вчитель повинен вміти визначати, якими способами можна добитися найбільшої чіткості, повноти та глибини відображення вивчаючого матеріалу у розумінні школярів.

Зрозуміння є розумінням на елементарному рівні відображення явищ та повязано з пізнанням предмету, співвідношенням його вже з відомими предметами. У випадку, якщо вивчається дещо незнайоме, вчитель повинен допомогти дітям виділити значні признаки нового предмету, послідовно підвести до розуміння побаченого.

Під час роботи з текстом зрозуміння заключається у розумінні значення окремих слів, термінів, речень, які співвідносяться з раніше засвоєними поняттями або вказуються з чуттєвим досвідом.

Засвоєння школярів навчального матеріалу у процесі первичного ознайомлення з ним закладає основу для засвоєння знань.

V. Засвоєння учениками знань.

Цей етап уроку є логічним продовженням попереднього. Тепер необхідно провести учеників до сутності вивченого, до розкриття внутрішніх звязків та відношенню між обєктами реального світу, тобто до повного розуміння навчального матеріалу. Цей процес отримав назву «засвоєння знань». Засвоєння повязано перш за все з логічними операціями – аналізом, синтезом, порівнянням, співставленням, абстрагуванням та ін.

Для того, щоб ученики більш глибоко засвоїли вивчающий матеріал, їм слід пропонувати пізнавальні задачі, проблемні питання. Творча робота думки дітей у процесі засвоєння проявляються там, де потрібно пояснювати причину явищ, аргументувати видвинуті положення, сформувати висновок і т.д.

VI. Узагальнення та систематизація знань.

Узагальнення – це виділення яких – небудь властивостей певного класу предметів, перехід від одиничного до загального, від менш загального до більш загального.

Систематизація заключається у розподілі предметів та явищ по групах та підгрупах в залежності від того, чим вони схожі та чим відрізняються.

Таким чином, на даному етапі уроку повинні бути визначені послідовність та підчиненість вивчених на уроці та засвоєних перш за все споріднених понять на основі встановлених між ними значних звязків та відношень, показано місце вивченого поняття в системі географічних знань.

VII. Підведення уроку.

На цьому етапі оцінюється робота учеників на уроці, повідомляється, що нового вони, якими заннями оволоділи.

VIII. Домашнє завдання.

Цей етап не обовязково є заключним. Домашнє завдання дається на тому чи іншому етапі у відповідності з логікою навчального процесу. Головне, щоб завдання було пояснено і ученики зрозуміли способи його виконання.

Зі структурою уроків інших типів слід ознайомитися самостійно. Важливо не просто запамятати етапи, а розібратися у їх специфіці, виявити дидактичне призначення.

У процесі роботи з літературою (Онищук В.А. Типы, структура и методика урока в школе, 1976; Урок географии в школе: Методические указания, 1987) зверніть увагу на поурочні плани (що вони собою представляють, як оформляються і т.д.).

6.3. Питання та завдання для самоконтролю

1. Що таке урок? Чому він є основною формою навчальної роботи з географії?

2. Які вимоги до сучасного уроку з географії?

3. Як відбувається відбір матеріалу для уроку? Покажіть це на прикладі однієї із тем шкільного курсу географії.

4. Що являє собою класифікація уроків з основною дидактичною метою? Які типи уроків вона виділяє? Наведіть приклади.

5. Що таке комбінований урок? На прикладі шкільного курсу з географії покажіть можливості комбінування на одному уроці декількох основних дидактичних цілей.

6. Чим відрізняється мікроструктура уроку від його макроструктури?

7. Назвіть етапи уроку засвоєння нових знань. Що таке актуалізація, мотивація, сприймання, розуміння, засвоєння, узагальнення та систематизація? Свою відповідь проілюструйте прикладами.

8. Назвіть етапи уроку засвоєння навиків та вмінь. Які вправи повинні виконувати ученики на уроці цього типу?

9. У якій послідовності реалізується основна дидактична ціль на уроці застосування цього типу?

10. Розробіть план уроку засвоєння нових знань та вмінь за однією із запропонованих тем. Найбільш детально опишіть І, IV, V етапи. (Приклад розробки див. у методичках вказаних «Урок географии в школе», 1987, с. 20-23).

Дата добавления: 2015-05-24