ОМПС. Організація прецедентів

ОМПС. Прецеденти використання системи

Будь-яка програмна система працює у деякому контексті, що визначає зовнішнє оточення системи. Таке оточення формують користувачі (або актори) системи, якими можуть слугувати як люди, так і системи. Кожен з акторів взаємодіє з системою за своєю власною схемою та очікує від системи певної поведінки й реакції. Схему взаємодії актора з системою називають прецедентом (Use case).

Синонімами терміна прецедент є терміни: варіант використання, сценарій поведінки.

Загалом прецедент специфікує деякий аспект поведінки системи або її частини, не втручаючись в їхню реалізацію, та визначає множину послідовностей дій, спрямованих на досягнення актором очікуваного результату.

Таке визначення прецеденту містить кілька важливих моментів, які вимагають дещо докладнішого пояснення:

• прецеденти можуть існувати на будь-якому рівні, починаючи від всієї системи і завершуючи окремими класами;

• прецедент описує деякий аспект поведінки відповідного компонента системи;

• прецеденти не дають жодного уявлення про реалізацію системи;

• прецедент визначає множину послідовностей дій, оскільки аспекти поведінки системи, зазвичай, не є лінійними, а містять різні можливі варіанти розвитку подій;

Зазначимо, що прецеденти описують лише ті аспекти поведінки системи, які є суттєвими для акторів системи. Реально, система може виконувати додаткові дії, які також спрямовані на досягнення закладеної в систему функціональності, проте безпосередньо

не відображають потреб акторів системи. Такі дії не вважають прецедентами.

Прецеденти застосування системи або її частини зображають в UML за допомогою діаграм прецедентів (Use Case Diagrams).

Прецеденти можна організувати, визначаючи між ними відношення узагальнення, долучення і розширення. Ці відношення застосовують, щоб виділити деяку загальну поведінку чи, навпаки, її варіації.

Відношення узагальнення означає, що прецедент-нащадок успадковує поведінку і семантику свого предка, може заміщати його чи доповнювати його поведінку та, крім цього, може фігурувати усюди, де тільки з’явиться його предок (як батько, так і нащадок

можуть мати конкретні екземпляри).

Наприклад, у системі перевірки карток можлива наявність прецеденту Перевірити клієнта, що відповідає за встановлення особистості клієнта (рис. 3.4). Він може мати двох спеціалізованих нащадків (Перевірити пароль і Перевірити сітківку), які поводять-

ся так само, як прецедент-предок Перевірити клієнта, і можуть використовуватися скрізь, де використовується їхній предок, але при цьому кожний з них додає свою власну поведінку (перший перевіряє текстовий пароль, а другий - малюнок сітківки ока).

Рис. 3.4. Приклад відношення узагальнення між прецедентами

Відношення долучення між прецедентами означає, що в деякій точці базового прецеденту використовують поведінку іншого прецеденту. Прецедент, що долучається, може існувати автономно, а базовий – не може. Можна вважати, що базовий прецедент запозичає поведінку автономного прецеденту, що долучається. Відношення долучення зображають у вигляді залежності чи асоціації зі стереотипом include.

На рисунках 3.4 і 3.5 зображено одне і те ж саме відношення долучення, створене за допомогою різних інструментів, між базовим прецедентом Бронювати місця та автономним прецедентом Переглянути інформацію про рейси.

Рис. 3.4. Приклад відношення долучення (Case-засіб Objecteering)

Рис. 3.5. Приклад відношення долучення (Case-засіб Rational Rose)

Відношення розширення між прецедентами означає, що базовий прецедент неявно містить поведінку інших прецедентів.

Відношення розширення зображають зі стереотипом extend.

Рис. 3.6. Приклад відношення розширення (Case-засіб Rational Rose)

На рис. 3.6 зображено два відношення, які розширюють базовий прецедент Зареєструвати клієнта прецедентами Зареєструвати корпоративного клієнта і Зареєструвати фізичну особу. На основі базового прецеденту можна розробити головну процедуру

реєстрації клієнта, а потім розробити спеціальні процедури, які доповнюватимуть головну процедуру.

Відношення розширення застосовують для моделювання таких частин прецеденту, які користувач сприймає як необов’язкову поведінку системи. Відношення розширення використовують також для моделювання окремих субпотоків, які виконуються лише

за визначених обставин. Зрештою, їх застосовують для моделювання декількох потоків, які можуть зливатися в деякій точці.

Дата добавления: 2015-05-07