Запропоновано кілька принципів оптимального харчування людини

1.Не їсти багато жирної їжі.

2.Кращим є кухонний посуд емальований або дюра­люмінієвий, із нержавіючої сталі, а також із тефлоно­вим або силіконовим покриттям.

3.Вегетаріанство, вживання сирої їжі, безсольові дієти мають лише значення при деяких захворюваннях, але неприйнятні в загальному плані. Ці обмеження знижу­ють фізичні та розумові здібності, зменшують життєді­яльність і енергійність. За своєю будовою травний канал людини не пристосований до їжі виключно рослинного або виключно тваринного походження. Лише шляхом раціо­нального поєднання різних продуктів харчування дося­гається нормальна життєдіяльність організму.

4.Харчування за системою йогів:

а) добре пережовувати харчі;

б) приймати їжу коли голодний, а не за звичкою;

в) не потрібно їсти у стані афекту, у стані після перегрівання;

г) не менше 50% раціону повинні складати фрукти
та овочі;

д) за добу потрібно вжити 3 л води, яку слід нити перед або відразу після сну;

є) виключити з раціону додаткову сіль;

ж) уникати смаженого;

з) обмежити споживання цукру, кондитерських виробів, рафінованих продуктів;

і) достатньо споживати молока і молочних продуктів;

к) їсти 2-3 рази на день.

Можна погодитись з таким харчуванням, але спожи­вати воду перед сном недоцільно.

5. Дієта австрійського фізіолога П. Брегга має вегетаріанську суть, але допускає пісне м'ясо з овочами при суттєвому зменшенні солі. П. Брегг дожив до 95 років і загинув під час катання на дошці в морі.

6. В основі дієти Г. Шелтона лежить принцип, що
кожен продукт слід уживати окремо від інших. Так, м'я­со не поєднується з молоком; молоко не можна споживати разом із зеленими овочами, а картоплю з хлібом. Але
більшість спеціалістів-дієтологів вважають, що дієта
Шелтона не обґрунтована.

Є також дієти В.І. Дільмона, G. Berarol (Франція), Переша (Португалія).

Усі дієтологи вважають, що в харчуванні слід дотри­муватись принципів поміркованості та максимальної різноманітності.

7. ВООЗ відносить алкоголь до наркотичних речовин,
довготривале використання якого призводить до звикання і незворотних морфо-функціональних змін у нервовій,
ендокринній, статевій та імунній системах. Пиво містить
5% вуглеводів, 2,8-6% алкоголю, тому 1 л пива за калор­ійністю відповідає 100-200 г хліба, 50 г шоколаду, 300-600
мл молока, 100 г м'яса. Споживання великих об'ємів пива
поєднує дію алкоголю та надлишку надходження води, це
призводить до перенапруги нирок, серця, а наявні у пиві
аналоги естрогенів негативно впливають на статеву систе­му чоловіків. Однак помірне вживання алкоголю відіграє
захисну роль проти ішемії (до 60 мл за добу).

Авіценна надавав велике значення вину, але застері­гав від його надмірного споживання. Спирт утворює з водою гідрати — токсичні сполуки, особливо небезпечні при вмісті спирту 70-80%, а токсичність слабоалкоголь­них напоїв значно менша. Тому стародавні греки й рим­ляни пили лише розбавлене вино, а тих, хто пив нерозбавлене вважали варварами.

Культ їжі, пияцтво та ожиріння — ознака вироджен­ня нації. Дослідження в 10 областях України показали, що 10-20% чоловіків і 30-40% жінок мають надмірну масу. Ще Гіпократ писав, що надмірне насичення шлун­ка сприяє хворобам, а відомий спеціаліст в галузі харчу­вання Поль Брегг стверджує: "Бути товстим та хворим — це злочин".

Відчуття насичення й апетит визначаються кількістю споживних вуглеводів, тому обмеження споживання жиру призводить до зменшення маси тіла. При гіподи­намії окислення жиру в організмі знижене.

Усім, хто має більшу масу, ніж треба, необхідно змен­шити споживання жирів, їсти лише тоді, коли хочеться.

Страва не повинна бути дуже гарячою або дуже хо­лодною.

Слід їсти повільно, не поспішати, добре пережовува­ти їжу. А для цього потрібно мати здорові зуби. Зараз дуже розповсюджений карієс і пародонтоз. Потрібно дот­римуватись гігієни ротової порожнини: чистити зуби двічі на добу протягом 2-3 хв. зубними пастами, що містять фтор, біологічно активні речовини. До та після чищення зубів ротову порожнину прополоскати елікси­ром. Можна використовувати після їжі жувальну гум­ку, краще без цукру, протягом 10 хв. Тривати прийом їжі має не менше 20 хв., він має бути святом, тому дуже важливі сервіровка та настрій Поживні речовини — білки, жири, вуглеводи

Білки або протеїни (від protos — перший).

Це найбільш необхідні для життя органічні речови­ни життя, що побудовані з амінокислот і використову­ються в організмі на:

—— побудову нових та відновлення пошкоджених клітин і тканин синтез ферментів, які забезпечують утворення по­трібних сполук;

—створення онкотичного тиску та утримання води в клітинах і тканинах;

— - підтримку постійної хімічної реакції внутрішньо­го середовища;

—переміщення інших поживних речовин;

—утворення енергії.

Усі білки поділяють на повноцінні й неповноцінні. Це залежить від співвідношення в їхньому складі незамін­них амінокислот, тобто наскільки співпадають відносні рівні окремих амінокислот у білках із їхнім умістом в організмі людини, настільки такі білки повноцінні.

Незамінні амінокислоти — це амінокислоти, які у достатній кількості не можуть утворити клітини людсь­кого організму, а замінні — це такі, потребі в яких може задовольнятись завдяки власному синтезу клітинами печінки та інших тканин.

Повноцінними білками вважають білки м'яса, риби, сиру, молока, яєць. Відносні рівні незамінних амінокис­лот у цих білків схожі з білками, із яких побудовано людське тіло.

Неповноцінні білки містяться у рослинних продук­тах, а також до них належить желатин із сполучної тка­нини тварин.

Згідно з нормами ВООЗ, потреба дорослої людини у білках становить 1,01 г на 1 кг маси тіла, але при дії стре­сових факторів потреба зростає на 10%, у тому числі при важкій праці, під час вагітності для побудови тіла пло­да, під час грудного вигодовування.

Білки не відкладаються про запас, ті які надійшли понад потребу, використовуються як джерело енергії. Якщо недостатньо надходить білків із їдою, то викорис­товуються білки крові, печінки, м'язової та сполучної тканин.

Жири або ліпіди (від lipos — жир).

До них належать жирні кислоти, холестерин та речо­вини, які з них утворились. Вони використовуються як енергетичний матеріал, входять до складу мембран, є по­передниками регулюючих речовин — стероїдних гор­монів, простагландинів тощо. Раціон людини повинен містити 90-100 г жиру, у тому числі 30-35 г рослинної олії.

Велике значення мають поліненасичені жирні кисло­ти, які входять до складу клітинних мембран, мієліно­вих оболонок нервових клітин, простагландинів та стаб­ілізують стінки капілярів судин. Потреба в ненасичених кислотах — 10 г на добу.

Останнім часом зростаз виробництво й використан­ня маргаринів, але вони виробляються шляхом гідроге­нізації, тобто приєднання водню до ненасичених зв'язків, тому ці продукти не здатні задовольняти потре­бу в рослинних оліях, як основних джерелах ненасиче­них жирних кислот.

Холестерин — це важливий компонент мембран, із нього утворюються печінкою жовчні кислоти, синтезу­ються у статевих залозах та наднирниках стероїдні гор­мони. У хребетних тварин міститься багато холестерину в нервовій тканині, наднирниках, еритроцитах. Серед продуктів його багато знаходиться в печінці, яйцях, мо­лочному жирі, а у рослинах його немає, лише аналоги, які називаються фітостеринами, їх чимало в оліях та пилку.

Доросла людина щодня споживає майже 750 мг хо­лестерину, крім того, в печінці його синтезується 1 г на добу. Нормальний рівень холестерину крові не переви­щує 5,2 мМ/л або 2 г/л.

Основна причина атеросклерозу — надлишок жирів у харчах, особливо насичених жирних кислот та холес­терину. Саме зменшення засвоєння насичених жирних кислот та холестерину, більше споживання ненасичених

жирних кислот має важливе значення для профілакти­ки в людей інфаркту міокарда, інсульту.

Дата добавления: 2015-05-10