Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Поняття правосвідомості, його види і дефекти




ТЕМА 17. ПРАВОВА СВІДОМІСТЬ, УСТАНОВКА, КУЛЬТУРА

 

План

1. Поняття правосвідомості, його види і дефекти.

1. Поняття правової установки, її структура і види.

2. Правова культура, її види і функції.

 

Література:

1. Фарбер И. Е. Правосознание как форма общественного сознания. — М., 1963.

2. Шегорцов В.А. Социология правоссозания, — М., 1981.

3. Щербакова Н.В. Правова установка и социальная активность личности. - М., 1986.

4. Ильин И.А. Осущности правосознания. — М., 1993.

5. Назаренко Г.В. Правовая культура, дефекты и деформации правового сознания // Культура, образование и современное общесво. — Орел,

 

Правосвідомість існує поряд з політичною, моральною, естетичною та релігійною свідомістю. Правову свідомість, як особлива форма суспільної свідомості, утворює система знань, оцінок, настроїв і почуттів, що виражають ставлення до права, чинного законодавства та юридичної практики.

Структурними компонентами правосвідомості є правова ідеологія (правові погляди, ідеї, уявлення, концепції) і правова психологія (настрою, почуття, емоції, переживання, зв'язані з правом). Елементи правосвідомості тісно зв'язані між собою і перебувають у постійній взаємодії. З одного боку, від характеру і рівня правових знань особистості залежить уміння контролювати свої емоції і спрямовувати поведінку в правове русло. З іншого боку, почуття справедливості, жалю, гідності сприяють пошуку правової істини і збільшенню правових знань.

Правосвідомість виконує кілька функцій:.

Пізнавальну - яка полягає в якісному оволодінні правовими знаннями, практичними уміннями і навичками.

Оціночну – що виявляється в позитивному, негативному або байдужому ставленні до права.

Регулятивну – прояв якої в поведінці всіх суб'єктів права, у тому числі в правоохоронній діяльності державних органів.

Класифікації правосвідомості:

1. За характером суб'єктів правосвідомість може бути масовою, груповою, індивідуальною.

Масова правосвідомість відбиває суспільна думка про роль і цінність права в суспільстві і виявляється в правових поглядах, ідеях і представленнях, підтримуваних суспільством.

Групова правосвідомість виражає специфіку правової свідомості конкретних соціальних груп: педагогів, медиків, співробітників міліції й інших шарів населення.

Індивідуальна правосвідомість характеризує ставлення конкретної особистості до права і правових явищ.

2. У залежності від рівня виділяють три види правосвідомості: емпіричну (повсякденну), професійну (юридичну) і доктринальну (наукову).

Повсякденна (побутова) - найменш глибока: у ній переважають психологічні елементи. Правові знання на цьому рівні обмежені особистим досвідом і життєвими установками. Знання носять фрагментарний, безсистемний і найчастіше поверхневий характер. Відношення до права суперечливе і багато в чому залежить від мінливих настроїв і моментальних емоцій.

Професійна - складається в ході юридичного навчання і професійної практики, містить у собі програмні юридичні знання і предметно-ділове відношення до права, що виявляється в умінні грамотно застосовувати правові норми і якісно використовувати правові знання.

Доктринальна - має концептуальний характер. Її зміст утворюють глибокі правові узагальнення, правові ідеї і теорії. Відмінними властивостями доктринальної правосвідомості є цілісність, системність і здатність до прогнозування. Відношення до права і правових явищ у носіїв доктринальної правосвідомості обумовлено теоретичними поглядами.

Правосвідомість індивіда може мати різні дефекти і деформації.

Дефекти правосвідомості — це недоліки правової свідомості, що свідчать про його несформованість і тенденційність.

Деформації правосвідомості - це різного роду скривлення сформованої професійної свідомості, що свідчать про його переродження.

Найбільш розповсюджені дефекти правової свідомості є: правовий нігілізм, правовий фетишизм, ідеалізм, релятивізм, суб'єктивізм і правовий інфантилізм.

Правовий нігілізм - це дефект правосвідомості, що полягає в негативному відношенні до права, невизнанні його сили і соціальної цінності. Носії цього дефекту схильні підкорятися тільки насильству і самі діють з позицій сили.

Правовий фетишизм — це віра у всесилля закону, у його примусову силу. Фетишисти помилково вважають, що гарні закони здатні вирішити всі проблеми суспільства без участі громадян і їхньої реалізації.

Правовий ідеалізм - це сліпа віра в торжество закону при повному відмовленні боротьби за право. Ідеалісти помилково вважають, що право захищає законні інтереси автоматично, без утручання зацікавлених осіб.

Правовий релятивізм виявляється в переконанні, що право є щось відносне. У "досвідчених руках" тлумачення закону найчастіше перетворюється в професійний кривотолк. Спритний юрист нерідко фальсифікує право і видає за нього сурогати свого тлумачення. При цьому поведінка такого суб'єкта виглядає зовні правомірним, а по суті є замаскованим беззаконням.

Правовий суб'єктивізм — це однобічне відношення індивіда до правових приписів: визнання своїх прав і заперечення своїх обов'язків. Носії такої правосвідомості легко перевищують свої повноваження і порушують чужі права.

Правовий інфантилізм — це слабке знання права і незріле відношення до нього як явища нібито стороннього, далекого і не повсякденного. Носії "темної", інфантильної правосвідомості рідко помічають обмеження власних прав і не знають засобів і способів їх захисту.

Негативні особливості професійної правосвідомості виступають у вигляді професійних деформацій. Останні являють собою деформовані уяви і погляди юристів на право і правову дійсність. У залежності від характеру можна виділити два типи деформацій:

Репресивний тип. Його прикладом можуть служити прояви деформації правосвідомості у співробітників правоохоронних органів, які сприймають населення як контингент правопорушників, для викриття яких допустиме застосування будь-яких заходів, у тому числі і незаконного насильства (репресій).

Кримінальний. Має місце у випадку кримінальної деформації поведінки співробітників правоохоронних органів, коли вони вступають у змичку зі злочинними елементами, що свідчить про кримінальне переродження

.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-10; Просмотров: 1686; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.013 сек.