Сфера дії міжнародного права. Суб’єктна і об’єктна сфери дії міжнародного права. Просторова сфера дії міжнародного права

Юридично обов’язкова сила норм міжнародного права

Питання юридичної сили міжнародного права виникає через від­сутність примусу до виконання норм міжнародного права. З’являються навіть точки зору щодо виключно моральної сили цієї системи права.

І Іроте, більшість юристів-міжнародників відзначають, що міжнародне право має саме юридично обов’язкову силу. Проблема обов’язкової сили міжнародного права пов’язана з поглядом на його природу При­хильники школи природного права бачать джерело обов’язкової сили в законах природи, в людському розумі або ж в божественній силі. Представники позитивістської школи джерелом обов’язкової сили вважають угоду держав.

Отже, міжнародне право є унікальною системою права, оскіль­ки сама її сутність полягає у неможливості примусити суб’єкта до виконання норм, згоду на обов’язковість яких він не надав. Тому Лукашук І.І. вбачає юридичну силу міжнародного права в угоді держав, згоді міжнародного співтовариства в цілому на добросовісне виконання зобов’язань за міжнародним правом. При створенні норми міжна­родного права суб’єкти узгоджують зміст норми та погоджуються на надання їй юридично обов’язкової сили.

Правове регулювання міжнародних відносин - абсолютна необхід­ність, тому визнання за міжнародним правом обов’язкової сили визна­чається потребами життя міжнародного співтовариства та інтересами держав. Доказо^юридично обов’язкової сили міжнародного права є наявність такої імперативної норми, як принцип добросовісного ви­конання зобов’язань, що витікають з принципів і норм міжнародного права.

Сфера дії міжнародного права - це межі застосування міжнародно- правових норм. Відповідно, можна виділити суб’єктну, об’єктну і про­сторову сфери дії міжнародного права.

Суб’єктна сфера дії міжнародного права охоплює держави, між­народні міжурядові організації, нації та народи, що борються за наці­ональне визволення, та державоподібні утворення. Інколи специфічну міжнародну правосуб’єктність визнають за фізичними особами, які виступають суб’єктами деяких міжнародних правовідносин (напри­клад, вони можуть звернутися зі скаргою до Європейського Суду з прав людини, можуть нести кримінальну відповідальність за міжнародним правом). Те ж саме стосується й правосуб’єктності транснаціональних компаній та деяких міжнародних неурядових організацій.

Що стосується об’єктної сфери міжнародного права, то вона включає коло міжнародних (міждержавних) відносин, що підпадають під його регулювання. Міжнародне право регулює не всі відносини, а лише ті, які зачіпають істотні інтереси держав або міжнародного співтовариства в цілому. Об’єктна сфера міжнародного права постійно розширюється, оскільки з’являються нові відносини, не урегульовані ним (правовий статус космічних об’єктів, питання міжнародної без­пеки, запобігання глобальним екологічним катастрофам), або ж вза­ємодія держав призводить до необхідності урегулювання відносин, що традиційно були сферою регулювання внутрішньодержавного права (наприклад, захист прав людини).

За простором міжнародне право діє всюди, де є міждержавні від­носини. Однак сфера дії договору не обмежується територією учасників цього договору, а може стосуватись й інших просторів. Наприклад, заборона ядерних випробувань стосується дій суб’єкта на будь-якій території. Норми міжнародного права не поширюються на територію держави автоматично нарівні з нормами внутрішньодержавного пра­ва, однак зобов’язують державу забезпечити виконання норм на своїй території.

Дата добавления: 2015-05-31