Право на життя

Стаття 2

Права і свободи

Розділ I

Зобов'язання поважати права людини

Стаття 1

РИМ, 4.XI.1950)1

Про захист прав і основних свобод людини

КОНВЕНЦІЯ

ДАТА ПІДПИСАННЯ: 04.11.50 р.

ДАТА РАТИФІКАЦІЇ: 17.07.97 р.

(текст ратифіковано із застереженнями)

Із змінами і доповненнями, внесеними

Протоколом N 11 від 11 травня 1994 року

Додатково див.

Протокол перший від 20 березня 1952 року,

Протокол N 4 від 16 вересня 1963 року,

Протокол N 6 від 28 квітня 1983 року,

Протокол N 7 від 22 листопада 1984 року,

Протокол N 9 від 6 листопада 1990 року,

Протокол N 10 від 25 березня 1992 року

____________

1 Текст англійською мовою див. видання "European Treaty Series" (ETS), N 5. Текст Конвенції включає поправки, внесені згідно з положеннями Протоколу N 3 (ETS, N 45), який набрав чинності 21.09.1970. Протоколу N 5 (ETS, N 55), який набрав чинності 20.12.1971, і Протоколу N 8 (ETS, N 118), який набрав чинності 01.01.1990, а також містить текст Протоколу N 2 (ETS, N 44), який відповідно до пункту 3 статті 5 цього Протоколу є складовою частиною Конвенції з 21 вересня 1970 року, дати набрання ним чинності. (Переклад Конвенції та протоколів до неї з англійської мови Є.М. Вишневського).

Уряди, які підписали цю Конвенцію, будучи членами Ради Європи,

беручи до уваги Загальну декларацію прав людини, проголошену Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 10 грудня 1948 року,

враховуючи, що ця Декларація має на меті забезпечити загальне і ефективне визнання і дотримання прав, які в ній проголошені,

враховуючи, що метою Ради Європи є досягнення більшого єднання між її членами і що одним із методів, за допомогою якого ця мета має бути досягнута, є дотримання і подальше здійснення прав і основних свобод людини,

знову підтверджуючи свою глибоку віру в ті основні свободи, які складають підвалини справедливості і миру в усьому світі і які найкращим чином здійснюються, з одного боку, завдяки дійовій політичній демократії, а з іншого боку, завдяки загальному розумінню і дотриманню прав людини, від яких вони залежать,

сповнені рішучості як уряди європейських країн, що дотримуються єдиних думок і мають спільну спадщину в політичних традиціях, ідеалах, свободі і верховенстві права, зробити перші кроки для забезпечення колективного здійснення деяких із прав, проголошених в Загальній декларації,

погодились про таке:

(статтю 1 доповнено назвою згідно

з Протоколом N 11 від 11.05.94 р.)

Високі Договірні Сторони гарантують кожній людині, яка знаходиться під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.

(розділ І доповнено назвою згідно

з Протоколом N 11 від 11.05.94 р.)

(статтю 2 доповнено назвою згідно

з Протоколом N 11 від 11.05.94 р.)

1. Право кожної людини на життя захищається законом. Жодна людина не може бути умисне позбавлена життя інакше ніж на виконання вироку суду, винесеного після визнання її винною у вчиненні злочину, за який законом передбачено таке покарання.

2. Позбавлення життя не розглядається як порушення цієї статті, якщо воно є наслідком виключно необхідного застосування сили:

а) при захисті будь-якої людини від незаконного насильства;

b) при здійсненні законного арешту або при запобіганні втечі людини, що законно перебуває під вартою;

c) у діях, законно вчинених з метою придушення бунту або заколоту.

Дата добавления: 2015-05-29