№
| Текст завдання
| A
| B
| C
| D
| E
|
1.
| В основі антропологічного напряму зарубіжної філософії XXст. лежить:
| Розвиток суспільства
| Розвиток науки
| Розвиток природи
| Осмислення людини
| Осмислення законів природи
|
2.
| В основі антропологічного принципу філософії Л.Фейєрбаха лежить вчення:
| Про людину
| Про суспільство
| Про природу
| Про рух
| Про розвиток
|
3.
| Гносеологія це вчення:
| Про рух
| Про пізнання
| Про цінності
| Про буття
| Про розвиток
|
4.
| Грецькі філософські школи:
| Піфагорійська
Конфуціанство
| Мілетська
Піфагорійська
| Конфуціанство
Легізм
| Моїсти
Легізм
| Мілетська
Конфуціанство
|
5.
| Індійські філософські школи:
| Будизм
Легізм
Мімакса
| Санкх'я
Легізм
Даосизм
| Мімакса
Санкх'я
Будизм
| Легізм
Будизм
Даосизм
| Могети
Будизм
Мімакса
|
6.
| Китайські філософські школи:
| Конфуціанство
Моїсти
Легізм
| Моїсти
Санкх'я
Будизм
| Легізм
Будизм
Моїсти
| Мімакса
Будизм
Моїсти
| Могети
Будизм
Мімакса
|
7.
| Коли у Києві утворився науковий гурток “ожидовілих”
| В 40-60-х рр. VІІст.
| В 40-60-х рр. XVІст.
| В 40-60-х рр. XVст.
| В 40-60-х рр. XІXст.
| В 40-60-х рр. XXст.
|
8.
| На ранньому етапі середньовічна патристика набула характеру:
| схоластики
| аполегетики
| містики
| метафізики
| догматизму
|
9.
| Онтологія це вчення -
| Про буття
| Про пізнання
| Про цінності
| Про розвиток
| Про рух
|
10.
| Основними рисами німецької класичної філософії були:
| метафізика
| діалектика
| ідеалізм
| догматизм
| неотомізм
|
11.
| Основні напрями розвитку філософії Середньовіччя:
| Патристика
Схоластика
Містика
| Схоластика
Метафізика
аполегетика
| Метафізика
Аполегетика
Містика
| Містика
Схоластика
Догматизм
| Догматизм
Схоластика
Метафізика
|
12.
| Першими філософськими творами Стародавньої Індії були:
| «Веди»
«Махабгарати»
| «Махабгарати»
«Книги історії»
| «Книги історії»
«Упаніслади»
| «Упаніслади»
«Махабгарати»
| «Упаніслади»
«Веди»
|
13.
| Представником середньовічної патристики був
| Тома Аквінський
| Августин Блаженний
| Флавій Касідор
| Франциск Асизький
| Бернард Клеворський
|
14.
| Середньовічний світогляд характеризується:
| дуалізмом
| фаталізмом
| потемізмом
| Монтеїзмом
| пантеїзмом
|
15.
| Філософія як особливий напрям інтелектуальної діяльності прийшла на Україну з:
| Візантії
| Римської імперії
| Стародавньої Греції
| Стародавнього Китаю
| Стародавньої Індії
|
16.
| В основі сцієнтичного напряму зарубіжної філософії XXст. лежить:
| Осмислення людини
| Розвиток науки
| Розвиток природи
| Осмислення суспільства
| Розвиток законів природи
|
17.
| Найвідомішим українським вченим, філософом доби Відродження був
| Юрій Дрогобич
| Яків Козельський
| М.Грушевський
| П.Коннін
| В.Вернадський
|
18.
| Курс філософії у Києво-Могилянській академії охоплював три складники:
| Логіку
Діалектику
Догмитизм
| Діалектику
Фізику
Логіку
| Фізику
Логіку
Метафізику
| Метафізику
Логіку
Догматизм
| Фізику
Логіку
теологію
|
19.
| “Я знаю лише те, що я нічого не знаю, але інші не знають навіть того” проголосив грецький філософ
| Сенека
| Платон
| Аристотель
| Епікур
| Сократ
|
20.
| Засновником томізму являється:
| Флавій Касідор
| Тома Аквінський
| Дунс Скот
| Ієронім Стридонський
| Августин Блаженний
|
21.
| Інститут філософії в Україні XXст. очолив талановитий вчений:
| Д.Чижевський
| В.Вернадський
| П.Копнін
| М.Грушевський
| Я.Козельський
|
22.
| Історіософська концепція належить:
| М.Грушевському
| В.Вернадському
| П.Копніну
| І.Франку
| Л.Українці
|
23.
| Найвпливовіший напрямок християнської філософії періоду середньовіччя – це:
| Реалізм
| Теологія
| Персоналізм
| Пантеїзм
| Томізм
|
24.
| Науку “логіку” створив античний мислитель
| Арістотель
| Сократ
| Піфагор
| Епікур
| Платон
|
25.
| Носій певного роду діяльності: джерело активності, спрямованої на об'єкт:
| Людина
| Знаряддя
| Енергія
| Суб'єкт
| Об'єкт
|
26.
| Основними творцями неоплатонізму були античні філософи:
| Епікур
Геракліт
| Сократ
Піфагор
| Платон
Прокл
| Сократ
Сенека
| Аристотель
Протагор
|
27.
| Період в ідеалістичному й культурному розвитку країн З.Є. і Ц.Є. спрямований на утвердження гуманістичного світогляду та розвитку світської культури:
| Реформація
| Період наукової революції
| Відродження
| Культурна революція
| Реалізм
|
28.
| Представником середньовічної схоластики був:
| Тома Аквінський
| Ввгустин Блаженний
| Флавій Касідор
| Ієронім Стридонський
| Дунс Скот
|
29.
| Рання патристика епохи середньовіччя поділяється на два напрями:
| Позитивний
Негативний
| Правильний
Хибний
| Істинний
Логічний
| Раціоналістичний
Сенсуалістичний
| Теоретичний
Емпіричний
|
30.
| Релігійно-ідеалістичний погляд, за яким людина є центром Всесвіту і найвищою метою всіх подій у ньому:
| Гуманізм
| Креаціонізм
| Традуціонізм
| Антропоцентризм
| Гемоцентризм
|
31.
| Те, на що спрямована діяльність суб'єкта, те, що підлягає діянню:
| Річ
| Зовнішній світ
| Об'єкт
| Дійсність
| Суб'єкт
|
32.
| Теорія ідей належить грецькому філософу:
| Платону
| Сократу
| Аристотелю
| Епікуру
| Піфагору
|
33.
| Узагальнені уявлення про світ і людину, про смисл людського життя, історичну долю людства:
| Світогляд
| Ідеологія
| Світорозуміння
| Світосприйняття
| Аксіологія
|
34.
| Філософська концепція будови світу належить грецькому філософу:
| Епікуру
| Сократу
| Піфагору
| Геракліту
| Платону
|
35.
| Філософський принцип пояснення світу, який виходить з двох незалежних, самостійних першоначал – духу й матерії, ідеального та матеріального:
| Монізм
| Дуалізм
| Пантеїзм
| Деїзм
| Антеїзм
|
36.
| Форма суспільної свідомості, яка дає теоретичне розв'язання питань світогляду з точки відношення людини і світу:
| Релігія
| Філософія
| Наука
| Мораль
| Мислення
|
37.
| Система уявлень про природу, яка прагнула дати всеосяжну і цілісну картину світу:
| Натурфілософія
| Онтологія
| Праксеологія
| Аксіологія
| Гносеологія
|
38.
| Справжній зачинатель ренесансного платонізму:
| Йоган Каплер
| Галілео Галілей
| Джордано Бруно
| Марсіліо Фічіно
| Микола Копернік
|
39.
| Форми суспільної свідомості
| Політична
Правова
Моральна
Релігійна
| Правова
Соціологічна
Економічна
| Моральна
Духовна
Матеріальна
| Релігійна
Ідеальна
Наукова
| Соціологічна
Емоційна
Політична
Соціальна
|
40.
| Філософська категорія для позначення об'єктивної реальності це
| матерія
| природа
| буття
| субстанція
| субстракція
|
41.
| Філософська категорія буття охоплює:
| Матеріальне
Духовне
| Духовне
Культурне
| Культурне
Практичне
| Соціальне
матеріальне
| Ідеальне
Духовне
|
42.
| Філософська категорія буття включає такі форми:
| Буття природи
Буття духовного
Буття суспільства
Буття ідеального
| Буття людини
Буття природи
Буття суспільства
Буття ідеального
| Буття суспільства
Буття матеріального
Буття природи
Буття соціального
| Буття ідеального
Буття духовного
Буття природи
Буття суспільства
| Буття матеріального
Буття природи
Буття суспільства
Буття ідеального
|
43.
| Університетську філософію в Україні XIXст. Представляли:
| Я.Козельський
П.Лодій
О.Новицький
П.Юркевич
| Я.Козельський
Г.Сковорода
П.Могили
П.Юркевич
| Ю.Дрогобич
П.Лодій
П.Могила
О.Новицький
| Я.Козельський
Ю.Дрогобич
П.Лодій
П.Юркевич
| П.Юркевич
Г.Сковорода
Я.Козельський
П.Юркевич
|
44.
| Спрямована і закономірна зміна матеріальних і духовних об'єктів внаслідок якої виникає новий стан об'єкту це:
| рух
| розвиток
| всезагальність
| нескінченність
| об'єктивність
|
45.
| Спільними властивостями простору і часу є:
| Об'єктивність
Всезагальність
Нескінченність
| Об'єктивність
Послідовність
Нескінченність
| Всезагальність
Незворотність
Об'єктивність
| Нескінченність
Одномірність
Послідовність
| Послідовність
Асиметрпичність
Протяжність
|
46.
| Розуміння світу при якому процес розвитку розглядається як якісні зміни у взаємозв'язку і єдності це:
| діалектика
| догматизм
| раціоналізм
| сенсуалізм
| позитивізм
|
47.
| Розуміння світу при якому процес розвитку розглядається як кількісне збільшення або зменшення об'єктів, без їх якісної зміни це
| діалектика
| догматизм
| раціоналізм
| сенсуалізм
| позитивізм
|
48.
| Прямим і найгнучкішим способом прояву свідомості є
| мова
| інформація
| емоції
| почуття
| пам'ять
|
49.
| Поява професійної філософії в Україні пов'язана з діяльністю:
| Гуртка «ожидивілих»
| Українських гродянських спільнот
| Українських університетів
| Гуманістичних студій
| Братських шкіл
|
50.
| Послідовність, тривалість, швидкість інтенсивність процесів характеризує форма існування матерії
| простір
| час
| рух
| розвиток
| якість
|
51.
| Першим доктором медицини серед українців був:
| Ю.Котермак
| С.Оріховський
| Г. Смотрицький
| І.Вишенський
| С.Зизаній
|
52.
| Первинним і базисним стосовно інших форм буття є:
| Буття людини
| Буття природи
| Буття суспільства
| Буття ідеального
| Буття об'єктивного
|
53.
| Основним елементом теоретичного знання є:
| факт
| мислення
| теорія
| явище
| сутність
|
54.
| Основна категорія однієї із суб'єктивно-ідеалістичних течій у сучасній філософії, що означає внутрішнє буття людини:
| Екзистенція
| Невідоме
| Ідея
| Емоція
| Протилежність
|
55.
| Одна з основних течій антропологічного напрямку філософії XXст.:
| Ірраціоналізм
| Фіхтеанство
| Скептицизм
| Естетизм
| Філософська антропологія
|
56.
| Новаторське ставлення до філософських пошуків у другій половині XXст. розпочав український вчений
| П.Копнін
| Д.Чижевський
| О.Кульчицький
| Д.Донцов
| В.Липинський
|
57.
| Найбільш повне знання про предмет дає:
| теорія
| мислення
| факт
| судження
| відчуття
|
58.
| Місцезнаходження і співіснування об'єкта з іншими об'єктами характеризує форма існування матерії:
| простір
| час
| рух
| розвиток
| якість
|
59.
| Категорія детермінізму пов'язана з поняттями:
| Необхідність і випадковість
| Властивість і якість
| Можливість і дійсність
| Зміст і форма
| Причина і наслідок
|
60.
| Ідеї “хуторянської філософії” належать українському філософу:
| М.Костомарову
| П.Кулішу
| Л.Українці
| Т.Шевченку
| І.Франку
|
61.
| І.Франко вважав, що науково-виправданим методом пізнання є:
| метафізичним
| дедуктивним
| діалектичним
| індуктивним
| догматичним
|
62.
| Зміну явищ загалом характеризує спосіб існування матерії:
| простір
| час
| рух
| розвиток
| якість
|
63.
| За гносеологічним критерієм у суспільній свідомості виділяють
| Антологічну
Теоретичну
| Теоретичну
Пізнавальну
| Буденну
Теоретичну
| Аксіологічну
Праксеологічну
| Буденну
Пізнавальну
|
64.
| Діалектика вчення
| Про рух
| Про розвиток
| Про універсальні зв'язки
| Про соціальні процеси
| Про суспільні явища
|
65.
| Вчення про біосферу створив український філософ XXст.
| М.Грушевський
| В.Винниченко
| В.Вернадський
| І.Огієнко
| С.Єфремов
|
66.
| Антиподи діалектики
| Софістика
Містика
| Метафізика
Софістика
| Гносеологія
Онтологія
| Онтологія
Аксіологія
| Теологія
Догматизм
|
67.
| Форма суспільної свідомості яка включає систему норм, правил поведінки людей це:
| Політична
| Моральна
| Релігійна
| Наукова
| Правова
|
68.
| Форма суспільної свідомості яка включає політичні ідеї, погляди, політичні інтереси це
| Політична
| Моральна
| Релігійна
| Наукова
| Правова
|
69.
| Форма суспільної свідомості яка включає знання про юридичні права та норми це:
| Політична
| Моральна
| Релігійна
| Наукова
| Правова
|
70.
| Філософське вчення, що досліджує методи пізнання називається
| соціологією
| політологією
| психологією
| методологією
| логікою
|
71.
| У формах понять, суджень і умовиводів здійснюється
| Чуттєве пізнання
| Раціональне пізнання
| Емпіричне пізнання
| Теоретичне пізнання
| Сенсуалістичне пізнання
|
72.
| Процес, результатом якого є інформаційне відтворення властивостей взаємодіючих об'єктів це:
| відображення
| свідомість
| світогляд
| інтуїція
| інформація
|
73.
| Єдність відчуття, сприйняття, уявлення в процесі пізнання це:
| Чуттєва форма пізнання
| Раціональна форма пізнання
| Емпіричне пізнання
| Теоретичне пізнання
| Структурне пізнання
|
74.
| Вища, властива лише людині форма відображення об'єктивної дійсності це
| відображення
| свідомість
| світогляд
| інтуїція
| інформація
|
75.
| Акт пізнання – це єдність
| Чуттєвої і раціональної форми
| Чуттєвої і емпіричної форми
| Раціональної і теоретичної форми
| Теоретичної і емпіричної форми
| Сенсуалістичної і чуттєвої
|
76.
| “Зірка першої величини” натурфілософії пізнього Відродження:
| Лоренцо Валла
| Нікколо Мокіавелі
| Микола Копернік
| Джордано Бруно
| Галілео Галілей
|
77.
| Форма суспільної свідомості як відображення буття логічних понять і теорій це
| наукова
| моральна
| екологічна
| правова
| релігійна
|
78.
| Форма суспільної свідомості яка включає знання, погляди на проблеми оздоровлення навколишнього середовища це:
| наукова
| моральна
| екологічна
| правова
| політична
|
79.
| Сукупність духовних цінностей та способи їх творення це
| Матеріальна культура
| Духовна культура
| Духовна свідомість
| Духовне виробництво
| Матеріальне виробництво
|
80.
| Система знань засвоєна індивідом в процесі його життєдіяльності
| Ідея
| Пам'ять
| Уявлення
| Умовиводи
| теорія
|
81.
| Родоначальником філософії людини в добу античності був
| Демокріт
| Сократ
| Піфагор
| Фалес
| Геракліт
|
82.
| Термін „деонтологія” вперше був вжитий філософом
| Гіпократом
| Авіценою
| Кантом
| Геленом
| Шелінгом
|
83.
| Основний принцип медицини „Не нашкодь” належить:
| Гіпократівській моделі
| Парацельсівській моделі
| Деонтологічній моделі
| Біотичній моделі
| Етичній моделі
|
84.
| Погляд на людину як на істоту природну називається:
| спіритуазмом
| соціологізмом
| натуралізмом
| психологізмом
| Інтеракціона-лізмом
|
85.
| Культура це єдність
| Соціальних та природніх цінностей
| Соціальних та психологічних цінностей
| Економічних та політичних цінностей
| Природних та суспільних цінностей
| Матеріальних та
духовних цінностей
|
86.
| Конкретна людина, одиничний преставник людського роду:
| Людина
| Особистість
| Індивід
| Особа
| Індивідуальність
|
87.
| Ключовими категоріями моральної свідомості є:
| Почуття емоції
| Емоції
Уявлення
| Свідоме
Несвідоме
| Добро
Зло
| Позитивне
негативне
|
88.
| Духовне життя суспільства включає:
| Духовну культуру, свідомість, духовне виробництво
| Духовну культуру, свідомість, право
| Духовну культуру, політику, економіку
| Свідомість, політику. право
| Духовне виробництво, матеріальне виробництво
|
89.
| Духовне виробництво поділяється на
| Індивідуальне
Масове
Спеціалізоване
| Групове
Масове
Спеціалізоване
| Суспільне
Групове
Спеціалізоване
| Загальнолюдське
Масове
Індивідуальне
| Суспільне
Групове
Загальнолюдське
|
90.
| Термін “особистість” означає
| Характеристика соціального в людині
| Конкретна людина одиничний представник людського роду
| Родове поняття що вказує на приналежність до людського роду
| Те особливе що вирізняє одну людину з поміж інших
| Продукт суспільства
|
91.
| Три основні форми людської духовно-практичної діяльності за Г.Гегелем
| Релігія
Мистецтво
Праця
| Культура
Релігія
Мистецтво
| Культура
Праця
Релігія
| Матеріальна
Духовна
Практична діяльність
| Філософія
Релігія
Мистецтво
|
92.
| Супротивником гіпократівського підходу до медичного знання був:
| Парацесьс
| Авіцена
| Гален
| Сократ
| Галілей
|
93.
| Фактори становлення й розвитку людини
| Природа
Суспільство
| Світогляд
Мислення
| Праця
Мова
| Теорія
Практика
| Процеси явища
|
94.
| Філософсько-соціологічні уявлення про особистість. Друга антропологічна версія
| Натуралістичні позитивістські вчення. Концепція людини діяльнісної
| Особистість розглядається як своєрідна святиня – людина «божественна»
| Версія «людини розумної» – грецька філософія
| Людина – істота прагнуча, воліюча бажаюча
| Про біологічну основу соціальної поведінки людей
|
95.
| Філософсько-соціологічні уявлення про особистість. Перша антропологічна версія
| Натуралістичні позитивістські вчення. Концепція людини діяльнісної
| Особистість розглядається як своєрідна святиня – людина «божественна»
| Версія «людини розумної» – грецька філософія
| Людина – істота прагнуча, воліюча бажаюча
| Про біологічну основу соціальної поведінки людей
|
96.
| Філософсько-соціологічні уявлення про особистість. Третя антропологічна версія
| Натуралістичні позитивістські вчення. Концепція людини діяльнісної
| Особистість розглядається як своєрідна святиня – людина «божественна»
| Версія «людини розумної» – грецька філософія
| Людина – істота прагнуча, воліюча бажаюча
| Про біологічну основу соціальної поведінки людей
|
97.
| Філософсько-соціологічні уявлення про особистість. Четверта антропологічна версія
| Натуралістичні позитивістські вчення. Концепція людини діяльнісної
| Особистість розглядається як своєрідна святиня – людина «божественна»
| Версія «людини розумної» – грецька філософія
| Людина – істота прагнуча, воліюча бажаюча
| Про біологічну основу соціальної поведінки людей
|
98.
| Філософську медичну енциклопедію, яка отримала назву „Книга зцілення” створив:
| Парацельс
| Гіпократ
| Гален
| Галілей
| Авіцена
|
99.
| Розділ філософії, який досліджує людину, її природу, породження і сутність сенс її буття називаємо:
| аксіологією
| онтропологією
| гносеологією
| онтологією
| методологією
|
100.
| Цілеспрямований вплив суб'єкта на об'єкт це-
| діяльність
| орієнтації
| вчинки
| праця
| настанови
|