Види адміністративних стягнень. Більшість громадян добровільно і свідомо дотримуються норм права, моралі, правил суспільного співжиття

Більшість громадян добровільно і свідомо дотримуються норм права, моралі, правил суспільного співжиття. Однак ще не для всіх така поведінка стала нормою життя. Окремі громадяни вступають у конфлікт із загальновизнаними нормами і правилами, спричиняючи своєю поведінкою необхідність застосування адміністративних стягнень.

Адміністративне стягнення застосовується до особи, яка скоїла адміністративне правопорушення, і являє собою правовий наслідок недозволеного діяння — покарання правопорушника. Покарання є заходом примусовим, оскільки воно застосовується незалежно від волі і всупереч волі тих осіб, правові інтереси яких так чи інакше зачіпає. Крім того, адміністративне стягнення як міра відповідальності застосовується з метою виховання в особи поваги до правил суспільного співжиття, попередження нових правопорушень.

За адміністративні правопорушення можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення, попередження, штраф, сплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; конфіскація такого предмета або грошей, одержаних внаслідок вчинення правопорушення; позбавлення спеціального права, наданого громадянину (права управління транспортними засобами, права полювання); виправні роботи; адміністративний арешт. Іноземні громадяни і особи без громадянства за вчинення адміністративних правопорушень можуть бути випроваджені за межі України. Вказані стягнення можуть застосовуватись як основні або як додаткові. Сплатне вилучення предмета і конфіскація застосовуються як основні і як додаткові. Інші стягнення можуть застосовуватись тільки як основні. За одне адміністративне правопорушення може накладатись основне або ж основне і додаткове стягнення, наприклад, штраф і конфіскація.

Попередження як вид адміністративного стягнення виноситься в письмовій формі службовою особою. Його суть полягає в офіційному, від імені держави, осуді протиправної поведінки. Воно застосовується тоді, коли особа вперше скоїла незначне адміністративне правопорушення і до неї недоцільно застосовувати більш суворе стягнення.

Штраф — це найпоширеніший вид адміністративного стягнення. Він має виключно грошовий характер. Чинний Кодекс про адміністративні правопорушення переважно встановлює фіксовані розміри штрафів. Однак з урахуванням інфляційних процесів спостерігається тенденція до встановлення розміру, кратного мінімальній заробітній платі, з визначенням верхнього і нижнього рівнів. Штрафи, які накладаються на громадян, значно нижчі, ніж штрафи, які застосовуються до службових осіб.

Оплатне вилучення предмета, що став знаряддям або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні і подальшій реалізації з поверненням вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням від неї витрат на реалізацію вилученого предмета. Цей вид стягнення накладається за адміністративні правопорушення із використанням спеціальних предметів, засобів або безпосереднім об'єктом яких є заборонений предмет. Наприклад, при порушенні правил перевезення або зберігання вогнепальна зброя може вилучатись як пред-

мет, заборонений для використання, або такий, що використовується з порушенням встановлених вимог.

Конфіскація предмета, що став знаряддям або безпосереднім об'єктом адміністративних правопорушень, грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, зводиться до примусової безоплатної передачі цього предмета чи грошей у власність держави. Конфіскуватись може лише предмет, який є особистою власністю порушника. Законодавством встановлений порядок застосування конфіскації і перелік предметів, які не підлягають конфіскації.

Не може бути конфіскованою вогнепальна зброя, інші знаряддя полювання і бойові припаси в осіб, для яких полювання є основним джерелом існування.

Такий вид адміністративного стягнення, як позбавлення спеціального права, наданого тому чи іншому громадянинові, застосовується на строк до трьох років. Під спеціальними правами розуміють права, надані компетентними державними органами, що підтверджується документом встановленої форми і зразка (право на керування транспортними засобами, право на полювання). При неналежному користуванні цим правом або зловживанні ним винна особа може бути позбавлена цього права. Виняток становлять особи, які користуються правом управління транспортними засобами у зв'язку з інвалідністю, крім випадків управління в стані сп'яніння; а також особи, які користуються правом полювання, що є для них основним джерелом існування.

Виправні роботи — це адміністративне стягнення, яке має за мету грошове покарання, тобто вплив на матеріальні інтереси порушника. Цей вид стягнення призначається лише судом (суддею) на строк до двох місяців. Особа відбуває його за місцем основної праці з відрахуванням до двадцяти відсотків її заробітку в дохід держави. Крім утримання, виправні роботи супроводжуються ще деякими обмеженнями: забороняється надавати в цей час чергову відпустку, забороняється звільнення з роботи і переведення на іншу роботу.

Адміністративний арешт встановлюється і застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень на строк до 15 діб, якщо інше не передбачене законом, і призначається тільки судом (суддею). Адміністративний арешт не може застосовуватись до вагітних жінок, жінок, які ма-

ють дітей до 12 років, які не досягли 18 років, до інвалідів 1 -ї та 2-їгруп.

Суть цього виду стягнення полягає в тому, що воно встановлюється за адміністративні правопорушення, близькі за ступенем суспільної небезпеки до злочинів: незаконне придбання або зберігання наркотичних речовин у невеликих розмірах; дрібне хуліганство; неодноразове розпивання спиртних напоїв у громадських місцях у нетверезому стані; злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, народного дружинника, військовослужбовця чи образа їх.

Дата добавления: 2015-05-31